Категорія №3.2.1
Іменем України
07 вересня 2012 року Справа № 2а/1270/6786/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ковальової Т.І.
при секретарі Ворошило О.Є.
за участю :
представника позивача: Войтової І.В.
представників відповідача: Мови О.О., Харитонова О.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Краснодонської міської організації Прогресивної соціалістичної партії України про обмеження права на проведення мирних агітаційних зібрань
04 вересня 2012 року відкрито провадження по справі за позовною заявою виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Краснодонської міської організації Прогресивної соціалістичної партії України про обмеження права на проведення мирних агітаційних зібрань.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 16.08.2012 року до виконавчого комітету Краснодонської міської ради від Краснодонської міської організації Прогресивної соціалістичної партії України надійшло повідомлення про встановлення агітаційних пікетів у місті Краснодоні за наступними адресами:
- вул. Артема (район центрального ринку);
-вул. Первоконна (район автовокзалу);
- вул. Комсомольська (район музею «Молода гвардія», міської ради).
23.08.2012 року, листом №29/3577-7/12, позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з проведенням робіт з підготовки до святкування 70-річчя з дня створення підпільної організації «Молода гвардія», розміщення пікету на площі ім. Молодої гвардії неможливо.
Відповідач не погодився з думкою позивача, що слідує з його відповіді у листі від 03.09.2012 року.
На виконання Розпорядження Кабінету Міністрів України №87-р від 08.02.2012 року «Про утворення Організаційного комітету з підготовки та відзначення 70-річчя від дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія» та Постанови
Верховної Ради України від 01.11.2011 року №3982-У1 «Про відзначення 70-річчя з дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія» на даний час ведуться роботи з реконструкції площі імені Молодої гвардії, капітальний ремонт музею «Молодої гвардії», ремонт скверу «Комсомольський» та інше.
Враховуючи мету та зміст заявленої відповідачем акції, позивач вважає, що під час її проведення може мати місце виникнення конфліктів та порушень правопорядку, по-перше, у перешкоджанні вільному доступу громадян та працівників до адміністративного будинку міської ради (яка заявлена у повідомленні).
По-друге, при проведенні будівельних робіт може бути створена реальна загроза життю та здоров'ю людей, бо біля пікету може зібратися чимала кількість людей і, таким чином буде дестабілізована робота з реконструкції площі.
По-третє, заявлена відповідачем акція передбачає проведення її упродовж вересня, жовтня, листопада та грудня 2012 року. Але у продовж вказаного періоду очікується багата кількість відвідувачів місць (музею, пам'ятника «Клятва», пам'ятника «скорбящей матери», пов'язаних з ушануванням пам'яті «Молодої гвардії», у тому числі офіційними особами - високо посадовцями, охорона яких потребує застосування підвищених заходів безпеки.
Частиною 5 ст. 182 КАС України встановлено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
При цьому під громадським правопорядком законодавець розуміє сукупність суспільних відносин, що забезпечують нормальні умови життєдіяльності людини, діяльності підприємств, установ і організацій, праці й відпочинку громадян, повагу до їх честі, людської гідності та громадської моралі шляхом встановлення, дотримання і реалізації правових та етичних норм, що включає і відсутність правопорушень у громадських місцях.
Таким чином, виходячи із системного аналізу норм законодавства, враховуючи, що людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи та держава - її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторканність є об'єктами національної безпеки (ст. З Закону України «Про основи національної безпеки України») позивач наполягає на задоволенні заявленого позову.
Зазначені обмеження в цілому не порушують права громадян на мирні зібрання, оскільки стосуються лише визначеної частини міста Краснодону та не перешкоджають проведенню таких мирних зібрань в інших місцях.
Позивач просив суд обмежити право на проведення мирних агітаційних зібрань (пікетування, агітаційні пікети та палатки, піші ходи, демонстрацій, мітингів, зборів) шляхом заборони Краснодонській міській організації Прогресивної соціалістичної партії України та іншим суб'єктам, які реалізують право на мирні зібрання, проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних у строк до 31.12.2012 року у місті Краснодоні на вул. Комсомольській, площі імені Молодої гвардії. В судовому засіданні підтримав вказані позовні вимоги. Також у судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просив виключити з вимог - винесення окремої ухвали та направлення її до Краснодонського МВ УМВС у Луганській області для вжиття заходів, передбачених Законом України «Про міліцію» з метою усунення порушень закону, а саме забезпечення дотримання громадського порядку шляхом недопущення порушень Конституції України при проведенні мирних зібрань Краснодонською міською організацією ПСП України та іншими суб'єктами, які реалізують право на мирні зібрання, шляхом проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних у строк до 31.12.2012 року у місті Краснодоні на вул. Комсомольській, площі імені Молодої гвардії.
Представник відповідача Мова О.О. позовні вимоги не визнав та вказав, на гарантовані права прав і основних свобод людини. Крім того зазначив, що у відповідності до ст. 12 Закону України «Про політичні партії в Україні», політичним партіям гарантується свобода опозиційної діяльності, у тому числі можливість викладати публічно і обстоювати свою позицію з питань державного і суспільного життя.
Таким чином, право на проведення мирних зборів гарантується Конвенцією про захист прав і основних свобод людини, Конституцією України - основним законом, ЗУ «Про політичні партії в Україні».
Конституційний Суд України в рішенні від 19.04.2001 р. зазначив, що право гарантоване ч.І ст.39 Конституції України це право громадян є невідчужуваним і непорушним правом. Це право є однією з конституційних гарантій прав громадянина на свободу свого світогляду, віросповідання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо.
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КАС України суд задовольняє вимоги органу виконавчо влади чи органи місцевого самоврядування в інтересах національної безпеки, громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей.
Здійснення передбачених ст. 39 Конституції України прав не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, що встановлені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, для запобігання заворушенням чи злочинам, а також для охорони здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Стаття 39 Конституції України гарантує громадянам право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.
Обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку - з метою запобіганню заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
В матеріалах справи немає, а Позивачем не надано жодного доказу, який би підтвердив, що Відповідач при здійсненні свого права, гарантованого ст.39 Конституції України буде посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей, планує підрив національної безпеки або створити реальну небезпеку заворушень або порушити громадську безпеку.
Позивачем не надано до суду беззаперечних доказів того, що мірне зібрання відповідача приведе до виникнення конфліктів та порушень правопорядку. В позовній заяві Позивач вказує на видумані припущення, що нібито під час проведення даної мирної акції, Відповідач буде перешкоджати вільному доступу громадян та працівників до адміністративного будинку міської ради та при проведенні будівельних робіт може бути створена реальна загроза життю та здоров'ю людей.
На думку Відповідача це є абсурдні припущення, які не ґрунтуються на об'єктивних реаліях, які є бездоказовими, які незаконно порочать членів Прогресивної соціалістичної партії України, і є не чим іншим політичним наклепам на прогресивних соціалістів.
Мирний пікет має намір вшанувати боротьбу краснодонців підпільників та підтримати визначення 70 річниці початку їх боротьби. Ані політичного, ані організаційного конфлікту пікет не створює. Це підтримка свята ПСПУ. Отже немає жодних підстав навіть для припущень до порушення громадського порядку.
Відповідно до ч.І СТ.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Ще раз звертаю увагу суду, що позивачем не надано жодного доказу, які б обґрунтували позов позивача.
За таких обставин і вимог ч. 1 ст.182 КАС України, підстав для задоволення позову не має.
Позивач намагається обґрунтувати позов ремонтними роботами та святковими заходами на площі. Такі намагання не є правовими. Ані в Конституції України, ані в Європейської конвенції, ані в КАС України немає норми закону, яка б дозволила обмежувати або скасовувати конституційні та конвенційні права громадян на проведення мирних зборів через ремонтні роботи чи проведення святкових заходів. А відповідно позивач порушує ст.19 Конституції України, перевищує свої повноваження.
Відповідачем звертається увага суду на те, що у відповідності до ст..64 Конституції України навіть при веденні надзвичайного або воєнного стану право на мирні збори (ст..39 Конституції України) не зупиняються.
Мирний пікет не перешкоджає ані ремонтним роботам, ані святковим заходам.
Відповідач розцінює позовні вимоги Позивача як дискримінаційні, по політичним переконанням та такими, що призводять до порушення ст.1 Протоколу N 12 до Європейської Конвенції з прав людини і основоположних свобод.
Агітаційний пікет передбачає 2-7 чоловіка, це люди, які будуть розповсюджувати газети. А скільки людей до них підійдуть, скільки буде коло них, він сказати не може.
Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Харитонов О.П. підтримав пояснення представника Мови О.О. та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню із наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.08.2012 року до виконавчого комітету Краснодонської міської ради від Краснодонської міської організації Прогресивної соціалістичної партії України надійшло повідомлення про встановлення агітаційних пікетів у місті Краснодоні за наступними адресами:
- вул. Артема (район центрального ринку);
-вул. Первоконна (район автовокзалу);
- вул. Комсомольська (район музею «Молода гвардія», міської ради) (а.с. 6).
23.08.2012 року, листом №29/3577-7/12, позивач повідомив відповідача про те, що у зв'язку з проведенням робіт з підготовки до святкування 70-річчя з дня створення підпільної організації «Молода гвардія», розміщення пікету на площі ім. Молодої гвардії неможливо, з чим відповідач не погодився (а.с.7-8).
На виконання Постанови Верховної Ради України від 01.11.2011 року №3982-У1 «Про відзначення 70-річчя з дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія» на даний час ведуться роботи з реконструкції площі імені Молодої гвардії, капітальний ремонт музею «Молодої гвардії», ремонт скверу «Комсомольський» та інше (а.с.11-16).
Відповідно до плану заходів з підготовки та відзначення у 2012 році 70-річчя від дня створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія» урочисті заходи, відзначення та зустрічі, конференції заплановані на вересень та жовтень місяці 2012 року (а.с. 28-37).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 1 Конституції України проголошено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, а це в поєднанні з запровадженим ст..8 Конституції України принципом верховенства права та змістом положень ст.3 Конституції України означає, що при вирішенні питання, пов'язаного з проведенням мирних зібрань суд повинен брати до уваги, по-перше, те, яким чином реалізація прав і свобод однієї групи громадян вплине на можливість реалізації прав та свобод іншої частини суспільства, по-друге, яким чином реалізація прав і свобод однієї групи громадян вплине на наявність (створення чи збереження) безпечних умов існування (життя) тих громадян, котрі на запланований момент проведення масового заходу будуть знаходитись поблизу або безпосередньо в місці проведення такого заходу.
Статтею 8 Конституції України визнається і діє принцип верховенства права у країні, відповідно до якого Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до статті 39 Конституції України, громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і, лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку, - з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Частиною 1 статті 11 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна людина має право на свободу мирних зібрань. Реалізація права на мирні зібрання не підлягає жодним обмеженням, за винятком тих, які встановлені законом і є необхідними для захисту інтересів суспільства або громадської безпеки.
Зі змісту ст.11 Конвенції про захист прав людини та основних свобод та ч.2 ст.39 Конституції України витікає, що реалізація права на мирні зібрання може бути обмежена виключно 1) для запобігання заворушенням чи злочинам, 2) для охорони здоров'я населення, 3) для захисту прав і свобод інших людей (слід розуміти тих, які не мають наміру брати участі у мирному зібранні).
При цьому, суд зважає, що відповідно до ст.3 Конституції України саме людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (з наступними змінами та доповненнями) місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 1 статті 10 вказаного Закону встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать вирішення питань у сфері забезпечення законності, правопорядку, охорони прав, свобод і законних інтересів громадян. Відповідно до п.п.3 п. «б»статті 38 Закону України №280/97-ВР ними вирішуються питання про проведення зборів, мітингів, маніфестацій, демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснення контролю за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку;
Виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради, - частина 1 статті 52 Закону України №280/97-ВР.
Системно проаналізувавши положення чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідно до приписів ст.38 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчі органи міських рад вирішують відповідно до закону питання про проведення зборів, мітингів, маніфестацій і демонстрацій, спортивних, видовищних та інших масових заходів; здійснюють контроль за забезпеченням при їх проведенні громадського порядку.
З'ясувавши обставини спірних правовідносин і перевіривши їх доказами, суд відмічає, що виходячи з дотримання справедливого балансу між забезпеченням прав і інтересів мешканців територіальної громади міста Краснодону та прав і свобод відповідача на мирні зібрання, а також беручи до уваги місце та умови проведення спірного мирного зібрання, спосіб здійснення відповідачем повідомлення про запланований захід - невизначеність суттєвих параметрів запланованого заходу (зокрема, місце розташування агітаційних палаток, коло та чисельність учасників вказаного мирного зібрання тощо), відсутні підстави для достатньо обґрунтованого припущення про те, що спірне мирне зібрання узгоджується з інтересами мешканців територіальної громади міста Краснодону та запрошених учасників на заплановані заходи у святкуванню 70-річчя відзначення створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія» (в розумінні рішення Конституційного суду України від 01.12.2004р. №18-рп/2004 у справі №1-10/2004 (справа про охоронюваний законом інтерес), котрі не мають наміру брати участі в цьому заході, в частині реалізації права на розумно безперешкодне пересування по площі ім.. Молодої гвардії, а також права на належну організацію органом місцевого самоврядування безпеки їх здоров'ю та життю.
Аналізуючи положення ч.1 ст.182 КАС України, суд зазначає, що органи місцевого самоврядування наділені законодавцем повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про 1) заборону запланованих суб'єктами права мирних зібрань, 2) обмеження права на мирні зібрання.
З повідомлення відповідача, яке було у спірних правовідносинах подано до органу внутрішніх справ, випливає, що вказаний суб'єкт права має намір провести спірне мирне зібрання. Доказів, які б доводили відмову від такого наміру, матеріали справи не містять.
Частиною 5 ст.182 КАС України передбачено, що суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам і свободам інших людей. У постанові суду зазначається спосіб обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання.
Зі змісту 5 ст.182 КАС України слідує, що підставою для задоволення вимог позивача по даній категорії адміністративних спорів є достатньо обґрунтоване припущення про існування ймовірності виникнення небезпеки заворушень, виникнення небезпеки злочинів, виникнення загрози життю або здоров'ю громадян, виникнення загрози правам і свободам людей.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека це захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.
Статтею 3 вищевказаного Закону передбачено, що об'єктом національної безпеки є людина і громадянин -їхні конституційні права і свободи, тобто як тих, які беруть участь у зборах, мітингах, походах і демонстраціях, так і тих, які не приймають участі у мирних зборах.
Згідно із ст.ст. 27, 34, 49 та 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
Тобто, умовою можливого обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання є створення реальної небезпеки заворушень чи злочинів, загрози здоров'ю населення або правам і свободам інших людей через проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань та в інтересах національної безпеки та громадського порядку.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що існує реальна небезпека порушення громадського порядку, заподіяння шкоди здоров'ю населенню, тобто існує загроза порушенню прав і свобод інших людей на період святкування 70-річчя відзначення створення підпільної молодіжної організації «Молода гвардія» у строк вересня-жовтня 2012 року, а тому слід обмежити право на проведення мирних агітаційних зібрань (пікетування, агітаційні пікети та палатки, піші ходи, демонстрацій, мітингів, зборів) шляхом заборони Краснодонській міській організації Прогресивної соціалістичної партії України проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних на період вересня та жовтня місяців 2012 року 2012 року у місті Краснодоні на вул. Комсомольській, площі імені Молодої гвардії.
Керуючись ст. ст. 2, 3, 10, 11, 17, 18, 158-163, 182 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги виконавчого комітету Краснодонської міської ради до Краснодонської міської організації Прогресивної соціалістичної партії України про обмеження права на проведення мирних агітаційних зібрань задовольнити частково.
Обмежити право на проведення мирних агітаційних зібрань (пікетування, агітаційні пікети та палатки, піші ходи, демонстрацій, мітингів, зборів) шляхом заборони Краснодонській міській організації Прогресивної соціалістичної партії України проведення заходів та встановлення малих архітектурних форм у вигляді наметів, кіосків, навісів, у тому числі тимчасових та пересувних на період вересня, жовтня місяців 2012 року у місті Краснодоні на вул. Комсомольській, площі імені Молодої гвардії.
В решті позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя Т.І. Ковальова