28 серпня 2012 року 2а-2848/12/1070
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Головенко О.Д.,
при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,
за участю:
представника позивача: Школьної К.В.
представника відповідача: Бєляєвої С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Обухівське»до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення -рішення, -
Публічне акціонерне товариство «Обухівське»(надалі - позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Обухівському районі Київської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про скасування податкового повідомлення -рішення № 0000082301/70 від 13.01.2012.
В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що на підставі проведеної документальної виїзної позапланової перевірки з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «БС Консалтінг Юкреін», що оформлена актом № 2938/2301/00857284 було винесено оскаржуване податкове повідомлення -рішення № 0000082301/70 від 13.01.2012, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 438 671,25 грн., з яких 350 937,00 грн. -основний платіж та 87 734,25 грн. -штрафні санкції.
Вважає, що спірне податкове повідомлення - рішення є протиправним, оскільки податкове зобов'язання визначено без урахувань вимог цивільного, господарського, податкового та іншого законодавства України з питань господарських взаємовідносин з вищевказаним суб'єктом господарювання.
Зазначив, що усі документи, а саме: договір, податкові накладні, видаткові накладні, специфікація, податкові декларації, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив отрутохімікатів і гербіцидів, що подані до суду підтверджують фактичне здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, та відсутності порушень чинного податкового законодавства.
На думку позивача вказане рішення необґрунтоване, безпідставне та таке, що порушує його права, які передбачені нормами чинного законодавства України.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.
В обґрунтування своїх заперечень вказав, що перевіркою було встановлено, що ПАТ «Обухівське»безпідставно віднесено до складу податкового кредиту з податку на додану вартість податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) за вересень 2011 року суму 380 637 грн., відповідно до декларації з податку на додану вартість (скороченої) за період з 01.09.2011 по 30.09.2011 позивачем задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства у сумі 0 грн., також перевіркою повноти декларування податку на додану вартість за період 01.09.2011 по 30.09.2011 відповідно до декларації з податку на додану вартість (скороченої) встановлено заниження суми податку на додану вартість, яка у поточному періоді підлягає нарахуванню та спрямовується на спеціальний рахунок сільськогосподарських підприємств на сумі - 380 636,76 грн.
Вважає рішення правомірним, оскільки позивачем не надано відповідних доказів реальності укладених угод з «БС Консалтінг Юкреін».
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі п.п. 78.1.1, п.78.1, ст.78, п.п.20.1.4, п.20.1, ст.20 Податкового кодекс України (надалі -ПК України) ДПІ в Обухівському районі проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ «Обухівське»з питань правильності нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при взаємовідносинах з ТОВ «БС Консалтінг Юкреін»за період з 01.09.2011 по 30.09.2011.
За результатами перевірки складено акт № 2938/2301/00857284 від 22.12.2011 та встановлено таки порушення, а саме:
- п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10, ст. 201 п. 203.1 ст. 203 ПК України, Порядок акумулювання сільськогосподарськими підприємствами сум податку на доданії вартість на спеціальних рахунках, відкритих у банках, затверджений Постановою Кабініту Міністрів України від 12.01.2011 № 11 позивач в податковій декларації з податку на додану вартість (скорочений) за вересень 2011 року завищило податковий кредит на суму 380 686,76 грн., що призвело до несвоєчасного перерахування коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства в сумі 350 937 грн.
За результатами розгляду матеріалів перевірки з урахуванням заперечень, що були подані позивачем на акт перевірки, ДПІ в Обухівському районі прийнято оскаржуване податкове повідомлення -рішення про грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 350 937 гри. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 87 734,25 грн.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до п. 187.9 ст. 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. 198.6 ст. 198 КП України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Також судом встановлено, що в вересні 2011 року ПАТ «Обухівське»включило до податкового кредиту податкові накладні від постачальника ТОВ «БС Консалтинг Юкреін».
Так, позивач отримав від ТОВ «БС Консалтинг Юкреін»засоби захисту рослин, відповідно до укладеного договору поставки № 17/07-11 від 01.07.2011, на що ТОВ «БС Консалтинг Юкреін»були виписані видаткові та податкові накладні на загальну суму 2 283 820,55 грн. в т.ч. ПДВ 380 636,76 грн.
В судовому засідання представником відповідача було надано пояснення та відповідні докази, а саме вказано, що від ВПМ ДПІ в Обухівському районі надійшла службова записка від 06.12.2011 № 5133/7/26-01 з додатками, а саме: копія пояснення директора ТОВ «БС Консалтинг Юкреін»ОСОБА_3, копія висновку спеціаліста експертно - криміналістична центру від 06.12.2011 № 361.
Відповідно до наданих відповідачем матеріалів вбачається наступне. Директор та засновник ТОВ «БС Консалтинг Юкреін»надав пояснення про те, що ТОВ «БС Консалтинг Юкреін»він зареєстрував на прохання знайомого за грошову винагороду.
Відповідно до висновку спеціаліста експертно - криміналістичного центру від 06.12.2011 № 361 встановлено, що підписи на звітних документах даного контрагента позивача виконані не ОСОБА_3
Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну
Пунктом 201.4 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.
Відповідно п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Також п. 201.10 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно п. 201.1 ст. 201 та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Статтею 209 ПК України визначений спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського та лісового господарства, а також рибальства.
Як вбачається з матеріалів справи ПАТ «Обухівське», яке проводить господарську діяльність у сфері сільського господарства, перебуває на спеціальному режимі оподаткування. Згідно Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 № 41, подає до ДПІ в Обухівському районі дві податкові декларації з податку на додану вартість: податкову декларацію з податку на додану вартість (скорочену), яка є невідємною частиною звітності за відповідний звітним період та податкову декларацію з податку на додану вартість (декларацію).
Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що первинні документи, оформлені відповідно до норм чинного законодавства та надані в повному обсязі, що свідчать про реальність угод, виходячи з наступного.
Водночас ст. 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»(надалі -Закон № 996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
Також відповідно до п. 2 ст. 3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Позивачем на підтвердження реальності укладеного договору було надано договір поставки № 17/07-11 від 01.07.2011, податкові та видаткові накладні, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив отрутохімікатів і гербіцидів.
У листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11 проведено аналіз відповідних законодавчих норм та наголошено на тому, що для підтвердження податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи. Також у вказаному листі визначено приблизний перелік обставин, які можуть указувати на відсутність відповідної господарської операції, а саме рух активів у процесі здійснення господарської операції.
При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції:
- договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо, необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як-от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції;
- можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо;
- наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду у позивача відсутні докази щодо реально вчиненої господарської операції та, як наслідок відсутність юридичної сили відповідних первинних документів не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає, копії договору, податкових та видаткових накладних, акти про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив отрутохімікатів і гербіцидів не є достатніми доказами отримання послуг за договорами та не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з наданням послуг.
Тобто, виходячи з системного аналізу вищезазначених приписів податкового законодавства, суд вбачає відсутність порушення норм чинного податкового законодавства в рішенні ДПІ у Обухівському районі Київської області № 0000082301/70 від 13.01.2012.
За наведених обставин суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Головенко О.Д.
Повний текст постанови виготовлено - 03 вересня 2012 р.