28 серпня 2012 року 2а-3166/12/1070
приміщення суду за адресою: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26,
час прийняття постанови : 15 год. 30 хв.
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лиска І.Г.
при секретарі: Васковець М.С.
за участю представника позивача: Шемяткіна О.О., Ничипорчук І.М.
представника відповідача : Глюза С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510,
Позивач - Публічне акціонерне товариство "Ветропак Гостомельський Склозавод" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача - Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області, в якому просить визнати протиправними та скасування податкові повідомлень-рішень від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржувані рішення винесені відповідачем на підставі Акту камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 07 листопада 2011 року (далі -Акт перевірки). В акті перевірки відповідач робить висновок, що під час заповнення податкової декларації з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року від 8 серпня 2011 року №9006087962 мала місце методологічна помилка, а саме: було невірно відображено показник від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011року «невірне відображення»в розумінні відповідача полягає у тому, що в рядку 06.6 декларації повинно відображатись від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане за результатами діяльності у І кварталі 2011року, а не від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011року. На думку відповідача, відображення у рядку 06.6 декларації за ІІ квартал від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року є порушенням п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток №114 від 28.02.2011 року.
Зважаючи на такі висновки відповідачем було винесено податкові повідомлення-рішення від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510, якими зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, донараховано грошове зобов'язання з податку на прибуток та застосовано штрафну санкцію.
За результатами оскарження податкових повідомлень -рішень від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510 позивач отримав рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 30 березня 2012 року 35670/6/10-2415 яким оскаржувані податкові повідомлення -рішення залишено без змін.
Позивач вважає помилковими покладені в основу оскаржуваних рішень висновки акту перевірки, зазначає, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення винесені з порушенням чинного законодавства і підлягають скасуванню.
У судовому засіданні представники позивача Шемяткін О.О., Ничипорчук І.М. позовні вимоги підтримали повністю та просили позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач проти адміністративного позову заперечував, вказуючи на пункт 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, яким встановлено, що пункт 150.1 ст.150 Податкового кодексу України застосовується у 2011 році з урахуванням, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Таким чином, контролюючий орган зауважує, що для включення до складу валових витрат коштів, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується лише від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів.
З огляду на вищевикладене, відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими та просив суд відмовити у їх задоволенні в повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача Глюза С.М. заперечував проти позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях на позов, просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши сторони, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Позивач -Публічне акціонерне товариство «Ветропак Гостомельський Склозавод» зареєстроване як юридична особа 10.08.1993 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців №230406 Серії АЕ та перебуває на обліку як платник податків в Ірпінській ОДПІ Київської області з 10.08.1993року за №192/1.
Позивачем було подано до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області Податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року за вх №9006087962 від 08.08.2011 року.
07.11.2011 року на підставі п. 1 та п. 3 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), працівником Ірпінської ОДПІ Київської області проведено камеральну перевірку за звітний податковий період -ІІ квартал 2011 року ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод».
Перевіркою встановлено порушення порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. В рядку 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року поданій до податкової інспекції 08.08.2011 року за вх. №9006087962 встановлено методологічну помилку: платником невірно відображено відємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011року, а саме рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року -від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року -дорівнює 10210275 грн., а повинна відповідати від'ємному значенню об'єкта оподаткування, отриманого за результатами діяльності в І кварталі 2011 рок у сумі 0 грн. Чим порушено ч. 3 підр. 4 р. ХХ «Перехідних положень»Податкового Кодексу України та Наказ «Про затвердження форми податкової декларації з податку на прибуток №114 від 28.02.2011 року. Платником занижено об'єкт оподаткування податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 101210275 грн. Перевіркою податкової звітності встановлено, що платник податків занизив податкове зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на 9555008 грн.
За результатами проведеної перевірки було складено Акт камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток від 07.11.2011 року № 406/2190.
24 листопада 2011 року на підставі вказаного Акту перевірки Ірпінською ОДПІ Київської області було прийнято податкові повідомлення рішення:
Форми «П»№ 3847/10/15-1, яким позивачу було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток - 101210275 грн.;
Форми «Р»»№0048315110 про сплату податку на прибуток за основним платежем -9555008 грн., та застосовано штрафну санкцію -1 грн.
За результатами оскарження податкових повідомлень -рішень від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510 позивач отримав рішення Державної податкової служби України про результати розгляду скарги від 30 березня 2012 року 35670/6/10-2415 яким оскаржувані податкові повідомлення -рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510 позивач звернувся з даним позовом до суду .
Підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень -рішень стали висновки податкового органу про порушення ПАТ «Ветропак Гостомельський Склозавод» абз. 3 пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення»Податкового кодексу України та Наказу «Про затвердження форми податкової звітності з податку на прибуток №114 від 28.02.2011 року , яке полягало в тому, що підприємством було допущено методологічну помилку: невірно відображено від ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011року, а саме рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року -від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року -дорівнює 10210275 грн., а повинна відповідати від'ємному значенню об'єкта оподаткування , отриманого за результатами діяльності в І кварталі 2011 рок у сумі 0 грн.
Київський окружний адміністративний суд не погоджується з висновками Акту перевірки, що стали підставою для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за результатами 2 кварталу 2011 року на суму 101210275 грн. та для визначення позивачу суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на суму -9555008 грн. та штрафних санкцій в сумі 1 грн., виходячи з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, позивач не переносив до декларації за II квартал від'ємне значення попередніх років, а переніс від'ємне значення, що утворилося лише в І кварталі 2011 року, зважаючи на наведене нижче.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
З наведеної норми випливає, що розрахунок об'єкта оподаткування виконується наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат. Іншими словами, даний пункт встановив певну черговість обліку валових витрат - облік наростаючим підсумком. Це означає, що спочатку валові доходи зменшуються валовими витратами попередніх років (від'ємне значення попереднього року), а лише при їх нестачі - витратами поточного кварталу). Таким чином, якщо сума валового доходу першого кварталу перевищує від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року, то від'ємне значення об'єкта оподаткування переднього року вважається погашеним.
Такий же принцип міститься в п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», за яким платник додатку подає декларацію з податку на прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком, з розрахунком від'ємного значення об'єкта оподаткування попередніх податкових періодів. Тобто, наростаючим підсумком розраховуються як валові витрати, так і валовий дохід, що підтверджується порядком заповнення декларації з податку ва прибуток.
Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України, який в ухвалі від 11 жовтня 2006 року, зазначив, що пунктом 6.1 ст. б Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, яка діяла до 01.01.2003 року) передбачено, що у разі якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами звітного (податкового) кварталу має від'ємне значення (з урахуванням амортизаційних відрахувань), то дозволяється відповідне зменшення об'єкта оподаткування наступного звітного (податкового) кварталу, а також кожного з наступних 20-ти звітних (податкових) кварталів до повного погашення такого від'ємного значення об'єкта оподаткування. Пунктом 6.2 Порядку передбачено, що зменшення платником податку об'єкта оподаткування попереднього звітного податкового кварталу на суму від'ємного значення (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань) об'єкта оподаткування одержаного у звітному податковому кварталі, не допускається. Таким чином, на думку судової колегії, сама збитки, що виникли першими, Зменшують першими об'єкт оподаткування».
Як вбачається із декларації ПАТ Ветропак Гостомельський Склозавод»з податку на прибуток підприємств за І квартал 2011 року скоригована сума доходів за 1 квартал 2011 року (рядок 03) перевищує від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року (рядок 04.9). Виходить, що від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього року було погашено ще в 1 кварталі 2011 року, та до II кварталу 2011 року не потрапило. Це також означає, що до від'ємного значення об'єкта оподаткування, відображеного в декларації за II квартал 2011 року, потрапило від'ємне значення, отримане виключно за результатами діяльності в 1 кварталі 2011 року.
Тобто, навіть згідно з позицією відповідача, порушення з боку позивача відсутні.
Таким чином, висновки відповідача щодо завищення позивачем показника рядку 06.6 декларації з податку на прибуток за II квартал 2011 року не відповідають дійсності, оскільки відповідачем не перевірено з яких сум було сформовано цей рядок.
Крім того, актом перевірки встановлено наявність методологічної, помилки, що стало підставою для донарахування податкових зобов'язань.
В той час, щодо податку на прибуток неможливо допуститися методологічної помилки. Так Міністерство економіки України у листі від 12.05.2011 р. № 3105-24/264 зазначило, що для цілей розділу III «Податок на прибуток»ПК України поняття «помилка методологічного характеру»не застосовується.
Більш того Податковий кодекс взагалі не використовує таке поняття як помилка методологічного характеру. Про це ДПА України зазначила у своєму роз'ясненні від 25.02.2011 р. в Єдиній базі податкових знань.
Тобто, відповідач донараховує позивачу податкові зобов'язання за те, що згідно податкового законодавства позивач не міг вчинити.
Так у Листі ДПА України від 06.07.2001 р. № 9018/7 23- 3317, зазначено, що: «під «методологічною помилкою»слід розуміти помилку, допущену платником податків при складанні, ним декларації, яка полягає у неправильному застосуванні або незастосування ставок оподаткування чи коефіцієнтів при визначенні податкового зобов'язанні з того чи іншого податку, збору (обов'язкового платежу).»
Відповідач в Акті перевірки не наводить жодної згадки про неправильне застосування чи незастосування ставок оподаткування.
Позивачем також не було порушено вимоги п. З підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень»ПК України у зв'язку з наступним.
01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідач наполягає на тому, що п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідних положень»ПК дозволяє відображати в декларації за II квартал лише те від'ємне значення об'єкта оподаткування, що отримане за результатами діяльності у І кварталі, а не від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року. Тобто Відповідач фактично стверджує, що ПК України та Наказ розподіляє від'ємне значення на отримане за результатами ведення господарської діяльності у І кварталі 2011 року та отримане за результатами господарської діяльності у попередніх звітних періодах.
Однак, такого формулювання п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідних положень»Податковий кодекс не містить
Відповідно до ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Прикінцевих положень Податкового кодексу України пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Згідно п.150.1 ст. 150 ПК України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення (розділ ІІІ Податкового кодексу України).
Дані норми не містять формулювання, згідно яких в декларації за квартал 2011 року Позивач може відображати лише те від'ємне значення об'єкта оподаткування, що отримане за результатами господарської діяльності у І кварталі 2011 року.
Форми декларацій з податку на прибуток підприємств, затверджені наказами ДПА також не містять посилань, згідно яких в декларації за квартал 2011 року Позивач може відображати лише те від'ємне значення об'єкта оподаткування, що отримане за результатами господарської діяльності у І кварталі 2011 року.
Так, в декларації за І квартал 2011 року (форма затверджена Наказом ДПА України № 143 від 29.03.2003 р.), від'ємне значення (збитки) відображалися в рядку 08 «Об'єкт оподаткування позитивний (+) від'ємний (-) ((± 03 - (± 06) - 07)», який не поділявся на «від'ємне значення попередніх періодів»і «від'ємне значення І кварталу 2011 року».
В декларації за II квартал 2011 року (форма затверджена Наказом Д ІЇ А України №114 від 28.02.2011р.), для відображення від'ємного значення, розрахованого за наслідками І кварталу 2011 року, призначений рядок 06.6 «Від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року»).
В деклараціях також відсутнє обмеження щодо відображення в рядку 06.6 лише того від'ємного значення, що отримане за результатами господарської діяльності в І кварталі 2011 року. Більше того, позиція відповідача, яка полягає у тому, що позивач не міг включати від'ємне значення за І квартал 2011 року, прямо суперечить закріпленому у формі декларації за II квартал 2011 року.
Відсутність такого формулювання, як наводить відповідач, підтверджується і в Листі ДПС України від 25.01.2012 р. № 2517/7/15-1217 з розглядуваного питання.
Судом встановлено, що позивач правомірно відобразив від'ємне значення об'єкта оподаткування попередніх періодів як в декларації за І, так і за II квартали 2011 року.
Як вбачається із п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідних положень»ПК України в декларації за II квартал до складу витрат підлягає включенню від'ємне значення, що стало результатом розрахунку об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року.
При цьому порядок розрахунку об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року визначався саме Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»та не регулювався положеннями ПК України.
Порядок обліку від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів здійснюється в І кварталі 2011 року у відповідності із п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», з урахуванням п.22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.
У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
З наведеного випливає, що від'ємне значення попередніх періодів є підтвердженою складовою валових витрат І кварталу 2011 року.
У ІІ кварталі 2011 року почав діяти ПК України, і відповідно до наведеного вище п. 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»від'ємне значення об'єкта оподаткування І кварталу 2011 року (розрахунок якого здійснюється відповідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»підлягає врахуванню у складі витрат II кварталу 2011 року, а також в наступних податкових періодах. Другий абзац вказаного пункту, який повинен застосовуватись лише з урахуванням змісту першого абзацу, останньому не суперечить і стосується порядку включення від'ємного значення І кварталу 2011 року не тільки у ІІ кварталі, а й у II - III кварталах, II - IV кварталах 2011 року.
Також, як вбачається із наведених вище форм декларацій, в рядку 06.6 декларації за II квартал 2011 року враховується показник рядка 08 з декларації за І квартал 2011 року, що кореспондує встановленому у Законі України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Податковим Кодексом.
Враховуючи вищенаведене, від'ємне значення, сформоване у І кварталі 2011 року в рамках дії Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»(з урахуванням збитків попередніх періодів) підлягає включенню до складу витрат II кварталу 2011 року, а також в наступних податкових періодах до повного погашення такого від'ємного значення.
Правомірність вказаного порядку відображення від'ємного значення за І квартал 2011 року у декларації за II квартал 2011 року підтверджується і у Листі Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики (надалі - «Комітет») від 10 листопада 2011 року № 04-39/10-1 160.
У вказаному листі зазначено, що аналіз зазначених норм свідчить про те, що пункт 3 підрозділу 4 Розділу XX "Перехідні положення" Кодексу не містить заборони на врахування у 2011 та 2012 роках збитків, які виникли до 01.01.2011 р., а отже, такі збитки повинні враховуватись у складі, витрат поточних податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення від'ємного значення.
При цьому, Комітет Верховної Ради України з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики звертає увагу, що застереження, передбачене в п. З підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення»ПК України базувалось на тому, що розрахунок першого кварталу 2011 року є кінцевим результатом розрахунку об'єкта оподаткування (аналогічно як річний розрахунок) за законом, який втратив чинність.
Тобто, щоб не виникало плутанини із формуванням складу витрат у II кварталі 2011 року у зв'язку із прийняттям нового ПК України, законодавець у перехідних положеннях ПК України передбачив окрему норму, яка регулює питання «перенесення збитків із старого законодавчого поля в нове».
Аналогічна правова позиція, також викладена і у рішеннях судів України.
Так, в Ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 13 березня 2012 року у справі 2а/2570/5428/2011 зазначено, що оскільки норми Податкового кодексу України є схожими з нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", то збитки, сформовані в рамках дії Закону, не мають строку давності та можуть враховуватись у від'ємному значенні з податку на прибуток у II кварталі 2011 року до повного погашення такого від'ємного значення.
Неправомірність позиції відповідача підтверджується і в ряді інших судових рішень Київського апеляційного адміністративного суду в Ухвалі від 01 лютого 2012 року у справі №2а/0270/4354/11, Харківського апеляційного адміністративного суду (Ухвали від 15 лютого 2012 року у справі № 2а-1670/8423/11, від 07 лютого 2012 року у справі № 2а- 1670/9125/11) та Вінницького апеляційного адміністративного суду (Ухвали від 01 лютого 2012 року у справі № 2а/0270/4354/11, від 07 лютого 2012 року у справі № 2а/0270/529/11, від 31 січня 2012 року у справі № 2а-/0270/4391/11) та ін.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 4 ПК України податкове законодавство ґрунтується на таких принципах, зокрема, рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу. Згідно до пункту 7.3. статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.
Суд зазначає, п. 56.21 ст. 56 Податкового кодексу України передбачено що, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
Отже, приймаючи до уваги суперечливе тлумачення положень пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення»Податкового кодексу України та враховуючі системний взаємозв'язок їх із приписами п.150.1 ст. 150 ПК України та приписами п.6.1. ст.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковому органу в даному випадку слід керуватися положеннями п. 56.21 ст. 56 ПК України.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за необхідне наголосити, що Ірпінська ОДПІ Київської області помилково тлумачить п.3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК України вважаючи, що для включення до складу витрат, починаючи з ІІ кварталу 2011 року, враховується від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане у І кварталі 2011 року, без урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування будь яких інших звітних податкових періодів, яке відображається в рядку 06.6 Податкової декларації з податку на прибуток.
Вищенаведене тлумачення контролюючим органом вказаної норми Кодексу порушує право позивача, щодо правомірного та обґрунтованого зменшення останнім об'єкту оподаткування в зв'язку із понесеними ним витратами для здійснення господарської діяльності.
Частиною 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Враховуючи частину 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне зазначити, що у справі "Щокін проти України" (заява №23759/09 та №37943/06) Європейський суд з прав людини затвердив остаточне рішення щодо податкових спорів в контексті тлумачення ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Європейський суд з прав людини встановив, що в даній справі мало місце порушення ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року на тій підставі, що відповідне національне законодавство у податковій сфері не було чітким та узгодженим, а тому не відповідало вимозі "якості" закону і не забезпечувало адекватність захисту від свавільного втручання у майнові права заявника.
Крім того, Європейський суд з прав людини визнав порушенням Протоколу і Конвенції той факт, що національними органами не було дотримано вимогу законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для платника податку, коли у його справі національне законодавство припускало неоднозначне трактування.
Такого ж висновку Європейський суд з прав людини дійшов і у Рішенні по справі Сєрков проти України від 7 липня 2011 року, згідно якого, відсутність необхідної передбачуваності та прозорості національного законодавства з такого важливого фіскального питання, що спричинило протилежне тлумачення судами, порушує вимогу «якості закону»за Конвенцією. У зв'язку із цим Суд не може ігнорувати вимоги п. 4.4.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків, який передбачав, що у разі, коли норма закону припускає неоднозначне чи множинне трактування прав та обов'язків платників податків, національні органи влади були зобов'язані прийняти рішення на користь платника податків.
Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим та безпідставним висновок Ірпінської ОДПІ Київської області про завищення позивачем від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 101210275 грн. та заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток за ІІ квартал 2011 року на суму 9555008, а тому податкові повідомлення - рішення від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510 підлягають скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
На думку суду, позивачем було дотримано вимоги Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та Податкового кодексу України та, відповідно, факти завищення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у ІІ кварталі 2011 року та заниження грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств відсутні, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень -рішень від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510 підлягають задоволенню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір на загальну суму 2146 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями, що містяться в матеріалах справи.
Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору у сумі 2146 грн. підлягають присудженню з державного бюджету на користь позивача.
Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Публічного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510- задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 24 листопада 2011 року №3847/10/15-1 та №0004831510.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Ветропак Гостомельський Склозавод" сплачений судовий збір у сумі 2146 (дві тисячі сто сорок шість ) грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лиска І.Г.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 03 вересня 2012 р.