ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"22" серпня 2012 р. Справа № 2a-1545/12/0970
17 год. 05 хв.
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Тимощука О.Л.
при секретарі Маковійчук С.М.
за участю:
прокурора - Ворох А.В.,
представника позивача - Переняка О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Заступника прокурора м.Івано-Франківська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську
до відповідача: ВП "Західукрзакордоннафтогазбуд"
про стягнення податкового боргу в сумі 181097,96 грн.,-
Заступник прокурора в м. Івано-Франківська (надалі - прокурор) в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську (надалі також - позивач) звернувся в суд з адміністративним позовом до ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» про стягнення податкового боргу в сумі 181097,96 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем в процесі господарської діяльності допущено заборгованість з податку на додану вартість в сумі 33772,58 грн., яка виникла в результаті несплати узгодженої суми податкового зобов'язання відповідно до податкових декларацій на суму 32654,07 грн., штрафних санкцій згідно акту перевірки в сумі 1068,00 грн., та пені в сумі 50,51 грн., по податку з власників наземних транспортних засобів в сумі 146815,38 грн., який виник в результаті узгодженої суми податкового зобов'язання згідно поданого розрахунку на суму 11474,75 грн., штрафних санкцій згідно акту перевірки в сумі 116079,25 грн. та пені в сумі 19261,38 грн. Також на відповідача накладено адміністративний штраф в розмірі 510 грн. Оскільки відповідачем на момент звернення до суду не надано жодних доказів щодо погашення заборгованості, позивач просить суд стягнути податковий борг в сумі 181097,96 грн., в судовому порядку.
Прокурор позовні вимоги, викладені в адміністративному позові, підтримав в повному обсязі. Просив позов задовольнити повністю.
Представник позивача також підтримав позовні вимоги та просив задовольнити адміністративний позов повністю.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином про що свідчать повідомлення про вручення (а.с.73,97). Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності або про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Правом подання заперечення проти позову відповідач не скористався.
Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши адміністративний позов, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 12.03.2012 року, державна реєстрація ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд»проведена 20.12.1993 року виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради. Відповідача взято на податковий облік у Державній податковій інспекції в м. Івано-Франківську 24.10.1996 року за №3548.
Як встановлено в судовому засіданні, за відповідачем, станом на момент звернення до суду, обліковується податкова заборгованість з податку на додану вартість в сумі 33772,59 грн., в тому числі зобов'язання за основним платежем в сумі 33380,07 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 342,00 грн., та пеня в сумі 50,51 грн., по податку з юридичних осіб - власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів в сумі 146815,38 грн., в тому числі податкові зобов'язання в сумі 104066,25 грн., штрафні санкції 23487,75 грн., та пеня в сумі 19261,38 грн. Також до відповідача застосовано адміністративний штраф в розмірі 510 грн.
Приписами частини 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Заборгованість з податку на додану вартість сформована в результаті несплати даного податку згідно з поданими податковими деклараціями за березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2011 року (а.с.22-29), заповненими згідно з нормами передбаченими Податковим кодексом України, за другий, третій та четвертий квартали 2010 року (а.с.30-32), заповненими згідно з нормами Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, та донарахованими зобов'язаннями, що здійснені на підставі винесеного податкового повідомлення-рішення №0002842302 від 22 листопада 2011 року (а.с.101), згідно Акту позапланової виїзної перевірки №10107/23-2/04750761 від 08 листопада 2011 року, в тому числі пені, що простежується в обліковій картці платника (а.с.80-83).
Вищеназване податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, про що свідчить відмітка на корінці податкового повідомлення - рішення (а.с.101) та на момент розгляду даної адміністративної справи відповідачем не оскаржувалось.
Згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (надалі, також - ПК України), податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 202.1 статті 202 ПК України визначено, що для податку на додану вартість, звітним (податковим) періодом є один календарний місяць.
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Порядок подання податкової декларації, нарахування сум заборгованості відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість», на момент виникнення спірних правовідносин, був врегульований нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Із змісту підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з підпунктом 5.3.1. пункту 5.3. статті 5 вищеназваного закону, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
З приписів п.п. 54.3.1., 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 ПК України, випливає, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, також платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунка.
Відповідно до пункту 58.1. статті 58 ПК України, у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
Відповідно до пункту 57.3. статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення.
Отже, позивачем правомірно стягується заборгованість з податку на додану вартість в загальній сумі 33772,58 грн.
Також, судом встановлено, що у відповідача сформувалась заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у зв'язку з частковою несплатою даного виду податку за 2008 рік, та несплатою податку за 2009 та 2010 роки.
Актом позапланової виїзної перевірки №10107/23-2/04750761 від 08 листопада 2011 року встановлено порушення статтей 5 та 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», чинного на момент виникнення спірних правовідносин, в результаті чого встановлено заниження даного податку, за 2 півріччя 2008 року на суму 1115 грн., за 2009 рік на суму 47227 грн., за 2010 рік на суму 44807 грн.
Внаслідок виявлених порушень позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002852302 від 22 листопада 2011 року, згідно з яким відповідачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку власників транспортних засобів на загальну суму 116079,25 грн., з якої 92591,50 грн. - за основним платежем, та 23487,75 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.37). Дане податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, про що свідчить відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.37), та ним не оскаржувалось, а тому вважається узгодженим.
Також, відповідачу визначено зобов'язання в сумі 11474,75 грн., яке нараховане платником самостійно, згідно розрахунку №10343 від 22.02.2008 року (а.с.20-21), граничний термін сплати якого настав 14.01.2009 року, а тому строк позовної давності щодо цієї частини заборгованості ще не пройшов, та пеню в сумі 19261,38 грн., розмір якої підтверджується даними облікової картки платника (а.с.84).
Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», чинного на момент виникнення спірних правовідносин (надалі - Закон), платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи (далі - юридичні особи), а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства (далі - фізичні особи), які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.
Згідно з абзацом 3 статті 5 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується юридичними особами - щоквартально рівними частинами до 15 числа місяця, що настає за звітним кварталом.
Положеннями статті 6 вищевказаного Закону встановлено, що податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів обчислюється юридичними особами на підставі звітних даних про кількість транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів станом на 1 січня поточного року. Обчислення податку з власників наземних транспортних засобів провадиться виходячи з об'єму циліндрів або потужності двигуна кожного виду і марки транспортних засобів, а податку з власників водних транспортних засобів - виходячи з довжини транспортного засобу за ставками, зазначеними у статті 3 цього Закону.
Юридичні особи на основі бухгалтерського звіту (балансу) у строки, визначені законом для річного звітного періоду, подають відповідному органу державної податкової служби за місцем реєстрації транспортних засобів розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів на поточний рік за формою, затвердженою центральним податковим органом України.
У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки.
Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки.
Згідно із статтею 7 Закону у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом. Недоїмки із сплати податку, а також суми штрафів, пеня стягуються з платників податку згідно із законодавством.
Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку, що податкова заборгованість по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є обґрунтованою та підлягає до стягнення.
Також, на підставі Акту перевірки від 08.11.2011 року, позивачем встановлено порушення норм статті 44 Податкового кодексу України, а саме: не надання первинних та бухгалтерських документів щодо обліку та руху основних засобів, внаслідок чого на відповідача накладено адміністративний штраф згідно з винесеним податковим повідомленням-рішенням №0002862302 від 22 листопада 2011 року в сумі 510 грн., (а.с.38-54).
Згідно з пунктом 121.1 статті 121 ПК України, незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.
Вищенаведене податкове повідомлення-рішення отримане відповідачем, про що свідчить відмітка на корінці податкового повідомлення-рішення (а.с.36) та не оскаржувалось, а тому вважається узгодженим.
Згідно з пунктом 58.2 статті 58 ПК України, податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
В пункті 58.3 статті 58 ПК України зазначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Законом України від 02.12.2010 року № 2756-VI прийнятий Податковий кодекс України, який набрав чинності з 01.01.2011 року. Даний Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів.
Відповідно до вимог статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів. Також, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 14.1.175 частини 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до пункту 14.1.162 частини 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, пеня це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Згідно з ч.1 статті 129 Податкового Кодексу України, при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків, нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Статтею 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Пунктом 95.4 ст.95 Податкового кодексу України встановлено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Загальна сума заборгованості обрахована та підтверджується Довідкою розрахунком по ВП «Західукрзакордоннафтогазбуд» (а.с.100) та Довідкою позивача №13936/10/19-150/3070 від 17.08.2012 року (а.с.99).
Враховуючи вищенаведене та той факт, що сума боргу, станом на момент судового розгляду даної справи, відповідачем не погашена, суд вважає позовні вимоги обгрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з розрахункових рахунків у банках, що обслуговують виробниче підприємство "Західукрзакордоннафтогазбуд" (ідентифікаційний код 04750761) та за рахунок готівки, що належить виробничому підприємству "Західукрзакордоннафтогазбуд" (ідентифікаційний код 04750761) в дохід бюджету податковий борг в розмірі 181097 (Сто вісімдесят одна тисяча дев'яносто сім гривень) 96 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя: /підпис/ Тимощук О.Л.
Постанова складена в повному обсязі 27.08.2012 року.