05 вересня 2012 року 15:15 Справа № 0870/6595/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., при секретарі судового засідання Ісаєвій Н.С., за участю представника позивача - не прибув, представника відповідача - не прибув, розгянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
07 липня 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби (далі іменується - позивач) до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі іменується - відповідач), в якому позивач просить стягнути на його користь суму заборгованості в розмірі 326 грн. 41 коп.
Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач згідно даних облікової картки платника податків та розрахунку має заборгованість перед бюджетом в розмірі 182 грн. 24 коп. та пені в розмірі 144 грн. 17 коп., а саме: заборгованість зі сплати єдиного податку. На підставі вищезазначеного при реалізації владної управлінської функції суб'єктом владних повноважень відносно суб'єкта господарювання було винесено рішення, яким покладено обов'язок здійснити платіж на користь Державного бюджету України. Дане рішення є діючим, проте суб'єктом господарювання в повному обсязі не виконано. Вказане спричинило утворення спірної суми заборгованості. Посилаючись на викладені вище мотиви, позивач просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.
Ухвалою судді від 09.07.2012 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду.
05.09.2012 в судове засідання представник позивача не прибув, до канцелярії суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає в повному обсязі.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибув, не повідомив суд про причини неприбуття та не надіслав суду будь-яких заяв та заперечень на адміністративний позов.
За таких обставин суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників сторін.
За приписами ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12, ст. 41 КАС України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Згідно ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових та речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
Відповідач - фізична особа - підприємець ОСОБА_1, пройшов процедуру державної реєстрації, про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак набув правового статусу суб'єкта господарювання в розумінні припису ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.05.2003 №755-IV, згідно з яким державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.
З матеріалів справи вбачається, що у відповідача наявний податковий борг з єдиного податку в розмірі 326 грн. 41 коп.
В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Як встановлено судом, 28.05.2008 відповідач звернувся до ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя із заявою про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності з проханням перевести на спрощену систему оподаткування обліку та звітності.
У 2010 році відповідачу нарахована пеня в розмірі 144 грн. 17 коп. за рахунок сплати боргу попередніх років.
Уповноваженими особами позивача проведено перевірку фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань своєчасності сплати єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб, за результатами якої складено акт від 16.11.2010 №2114/1701/НОМЕР_1. На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.11.2010 №00113711701/0 на суму в розмірі 112 грн. 38 коп.. Таким чином, сума боргу з урахуванням пені в розмірі 144 грн. 17 коп. становить 256 грн. 55 коп.
13.12.2010 ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя відповідачу донараховані штрафні санкції відповідно до акту перевірки від 02.12.2010 №2359/1701/НОМЕР_1, та податкового повідомлення-рішення від 02.12.2010 №0013671701/0 на суму в розмірі 19 грн. 18 коп. Таким чином, сума боргу становить: попередній борг в розмірі 256 грн. 55 коп. + 19 грн. 18 коп. = 275 грн. 73 коп.
17.01.2011 відповідачу донараховані штрафні фінансові санкцій на підставі акта перевірки від 31.12.2010 №2732/1701/НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення від 13.12.2010 №0018351701/0/2921 на суму в розмірі 19 грн. 95 коп. Таким чином, сума боргу становить: 275 грн. 73 коп. + 19 грн. 95 коп. = 295 грн. 68 коп.
29.05.2011 ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя відповідачу донараховані штрафні фінансові санкції на підставі акту перевірки від 19.05.2011 №478/1701/НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення від 19.05.2011 №0002461701 на суму в розмірі 30 грн. 73 коп. За таких обставин, сума боргу становить: 295 грн. 68 коп. + 30 грн. 73 коп. = 326 грн. 41 коп., з яких 144 грн. 17 коп. - пеня.
Сума податкового зобов'язання по єдиному податку відповідачем у встановлений законодавством строк не сплачена, тому вона набула статусу податкового боргу.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
ДПІ в Заводському районі м. Запоріжжя вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку.
Першу податкову вимогу від 26.08.2008 №1/1049 відповідач отримав особисто 26.08.2008, про що свідчать матеріали справи. Другу податкову вимогу від 26.09.2008 №2/1175 відповідач отримав 26.09.2008, про що свідчать матеріали справи.
Відповідно до п. 1.3. ст. 1 Закону України №2181-III податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання. Згідно п.п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 зазначеного Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III, у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України №2181-III передбачено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
За приписами ст. 1 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі іменується - ПК України) Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
В пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до п. 57.1. ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Згідно п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється органам державної виконавчої служби у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Органи державної податкової служби відповідно до пп. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, кий має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму додаткового боргу або його частини.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та визнав їх таким, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
За приписами ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163 КАС України, суд
Адміністративний позов - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (69067, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Заводському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби суму податкового боргу з єдиного податку в розмірі 326 (триста двадцять шість) грн. 41 (сорок одна) коп., яку зарахувати на р/р34129999700004; код платежу 99999999; отримувач: державний бюджет Заводського району м. Запоріжжя; код за ЄДРПОУ 38025372; банк ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя К.М.Недашківська