Cправа № 2a-0770/2640/12
Рядок статзвітності № 3.3
Код 14
29 серпня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі
головуючої судді Скраль Т.В., при секретарі судового засідання Химинець В.В.
та сторін які беруть участь у справі:
Позивача: Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України -представник по довіреності - Олійник А.В. ( дов. від 01.01.2012 року),
Відповідача: громадянка Сомалі - ОСОБА_1 ,
перекладача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянина Сомалі ОСОБА_1 про примусове видворення ,
Відповідно до ст.. 160 частини 3 КАС України 29 серпня 2012 року було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 03 вересня 2012 року.
21 серпня 2012 року Чопський прикордонний загін Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 (Сомалі) про затримання та примусове видворення.
Ухвалою суду від 29 серпня 2012 року було закрито провадження в частині позовної вимоги Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо затримання до громадянки Сомалі ОСОБА_1, а тому суд розглядає позовні вимоги щодо примусового видворення громадянки Сомалі ОСОБА_1.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити, мотивуючи наступним. 26 червня 2012 року відповідач була затримана прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби "Паладь-Комарівці" Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину. Однак, відповідач територію України не покинула, в подальшому повторно 13 серпня 2012 року була затримана прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Великий Березний»Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктами пропуску перетину кордону з України в Словаччину, що свідчить про його грубе нехтування законодавством України та небажання добровільно повернутись до країни походження.
В судовому засіданні відповідач позов не визнала та пояснила, що нею подано заяву до міграційної служби про надання статусу біженця, у зв'язку з чим, до закінчення розгляду її заяви, вона не підлягає видворенню в судовому порядку.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 26 червня 2012 року відповідач була затримана прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби "Паладь-Комарівці" Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктами пропуску, перетину державного кордону з України в Словаччину. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне затримання від 26.06.2012 року (а.с. 6).
Відповідач територію України не покинула, в подальшому повторно 13 серпня 2012 року була затримана прикордонним нарядом від відділу прикордонної служби «Великий Березний»Чопського прикордонного загону за спробу незаконного, поза пунктами пропуску перетину кордону з України в Словаччину, що свідчить про її грубе нехтування законодавством України та небажання добровільно повернутись до країни походження. 14 серпня 2012 року начальником відділу по роботі з іноземцями дізнання та адміністративного провадження штабу Дудкевич Е.В., відносно відповідачки було прийнято рішення про примусове повернення за межі України, відповідачці було роз'яснено, що вона зобов'язана покинути територію України в термін до 16 серпня 2012 року. Однак, відповідач територію України не покинула у зв'язку з відсутністю в неї документів, що дають право на перетин Державного кордону як України так і інших країн та достатніх коштів для цього.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи, зокрема, протоколом про адміністративне затримання від 13.08.2012 року та протоколом особистого огляду, огляду речей та вилучення речей і документів від 13.08.2012 (а.с. 4, 5).
14 серпня 2012 року начальником відділу по роботі з іноземцями дізнання та адміністративного провадження штабу Дудкевич Е.В. відносно відповідача було прийнято рішення про примусове повернення за межі України, відповідачу було роз'яснено, що вона зобов'язана покинути територію України в термін до 16 серпня 2012 року. Однак, відповідач територію України не покинула у зв'язку з відсутністю в неї документів, що дають право на перетин Державного кордону як України так і інших країн та достатніх коштів для цього (а.с. 7).
Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, зокрема, листом управління Державної міграційної служби України у Вінницькій області від 15.08.2012 № 3029, направленого на запит Чопського прикордонного загону від 14.08.2012 № 29/745, громадянка Сомалі ОСОБА_1, зверталася до міграційної служби у Вінницькій області із заявою про надання статусу біженця. В результаті розгляду її заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту було прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту (наказ начальника управління від 17.05.2012 № 115 нт).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту" від 8 липня 2011 року № 3671-ІV біженець чи особа, яка потребує додаткового захисту або якій надано тимчасовий захист, не може бути вислана або примусово повернута до країни, де їх життю або свободі загрожує небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, а також з інших причин, що визнаються міжнародними договорами чи міжнародними організаціями, учасниками яких є Україна, як такі, що не можуть бути повернуті до країн походження.
Тобто, звернення відповідача до органів міграційної служби про надання статусу біженця і знаходження його в процедурі розгляду засвідчує законність перебування такого на території України, та до вирішення питання про надання або відмову у наданні статусу біженця така особа не може бути примусово видворена за межі території України.
Правова позиція з даного питання викладена в п.26 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 3 від 16 березня 2012 року, згідно якої - примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України "Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту". Під час вирішення питання про примусове видворення іноземців та осіб без громадянства судам варто враховувати, що особа в будь-якому разі не підлягає видворенню, якщо підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства", відповідно до яких іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн: де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань; де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання; де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя; де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
Враховуючи те, що відповідач перебуває в процедурі розгляду питання про надання або відмову у наданні статусу біженця - позовні вимоги є необґрунтованими. Відтак, у задоволенні позову слід відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 11, 70, 71, 86, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Чопського прикордонного загону Західного регіонального управління Державної прикордонної служби України до громадянки Сомалі ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, про примусове видворення - відмовити.
Копію постанови невідкладно вручити особам, які брали участь у справі.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятиденного строку з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції. Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а в разі її оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Суддя Скраль Т.В.