"05" вересня 2012 р. Справа № 5016/1447/2012(3/78)
За позовом : Державного підприємства завод «Електроважмаш»
61089, м. Харків, пр. Московський, буд. 299
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Сонар»
Юридична адреса: 56500, Миколаївська область,
м. Вознесенськ , вул. Кірова, буд. 11;
Адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, буд. 5/12
Про: стягнення штрафних санкцій та відшкодування збитків в сумі 44024,83 грн.
Суддя Смородінова О.Г.
від позивача: Мойсеєва І.Ю., за довіреністю;
від відповідача: Лушко Т.А., за довіреністю;
Сакін В.К.,за довіреністю.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача коштів, сплачених за неякісну продукцію в розмірі 3 156,04 грн., штрафу в сумі 631,21 грн. за поставку продукції неналежної якості та відшкодування збитків в розмірі 40 237,58 грн., завданих неналежним виконанням зобов'язань за договором.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі умов договору №238/07-226-Т на поставку продукції від 11.05.2011р., видаткових накладних №РН-0005468 та №РН-0008225, контракту №44/11 від 01.04.2011р. на виготовлення та поставку електрообладнання для тепловозів та електровозів, листа №87ВП-834 від 01.12.2011р. з повідомленням про брак генератора ГС 501АУ2 №5469, рахунку №210 від 27.02.2012р., платіжного доручення №1746 від 17.05.2012р., дефектного акту від 27.02.2012р., претензії №248-326 від 07.05.2012р., норм ст.ст. 193, 269, 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 678, 530 Цивільного кодексу України та мотивовані тим, що ТОВ «Сонар»на виконання договору поставив Державному підприємству заводу «Електроважмаш»неякісну продукцію -склотекстоліт СТЄФ-1 товщиною 12 мм. В подальшому даний матеріал використовувався позивачем для виготовлення деталей (рамок БИЛТ 741562.011), що увійшли до складу готової продукції ДП завод «Електроважмаш»- тягових генераторів ГС501АУ2, які, в свою чергу, було експортовано в м.Коломна Московської області, РФ. Генератори виробництва ДП завод «Електроважмаш»було забраковано у зв'язку з розшаруванням ізолюючих рамок склотекстолітових БИЛТ741562.011. Позивач на виконання гарантійних зобов'язань був змушений провести ремонт продукції та зазнав значних збитків у зв'язку з неналежним виконанням ТОВ «Сонар»зобов'язань за договором.
Відповідач в своїх письмових запереченнях просить суд відмовити позивачу в позові повністю. Відповідач вважає, що позивач не навів достатніх доказів, які б підтверджували факт постачання відповідачем неякісного товару СТЕФ-1 12,00 мм., та зазначає, що з боку позивача мали місце порушення нормативно-технічних правил, які регламентують певні технологічні етапи або процеси виробництва генераторів, а тому відсутні вина відповідача та причинний зв'язок між якісними характеристиками поставленого товару та кінцевим результатом його оброблення - виготовлення рамок.
05.09.2012р. за результатами розгляду справи, суд на підставі ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, вислухавши представників сторін, дослідивши докази у їх сукупності, господарський суд -
встановив:
11 травня 2011 р. між Державним підприємством заводом «Електроважмаш»(далі - замовник) та ТОВ «Сонар»(далі - учасник) було укладено договір поставки продукції №238/07-226-Т, згідно з предметом якого учасник зобов'язався у 2011 році поставити замовнику, а замовник -прийняти і оплатити товари зазначені в Специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною даного договору. Ціна договору становила 3973290,00 грн. (п. 3.1).
Відповідно до умов п.2.1 договору учасник повинен поставити замовнику товар (товари), який передбачений цим договором, якість якого відповідає умовам технічної документації, державним стандартам, іншим нормативним актам, кресленням і додатково узгодженим сторонами характеристикам якості, які вказуються в специфікації.
Розділом 7 договору сторони передбачили порядок приймання товарів:
Так, приймання товарів з кількості здійснюється згідно Інструкції Держарбітражу СРСР, №П-6 від 15.06.1965 р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з кількості». Приймання товарів з якості здійснюється згідно Інструкції Держарбітражу СРСР № П-7 від 25.04.1966р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з якості». Товаром неналежної якості (невідповідним, дефектним, забракованим) вважається, такий товар: в якому хоча б один із параметрів не відповідає вимогам нормативної документації; який поступив без супровідних документів, що засвідчують якість, комплектність; на який нормативна документація з замовником не узгоджена, прострочена або скасована на момент поставки товару; результатом застосування якого, в цілях, встановлених цим договором, є брак кінцевого товару, заготівля, в результаті прихованого дефекту, який не можна визначити методами контролю, якому вказані в ДСТУ, ТУ. У випадку прихованих недоліків у процесі використання у виробництві, замовник призупиняє використання у виробництві невідповідного товару та викликає представника учасника. Представник учасника зобов'язаний з'явитися не пізніше трьох робочих днів після направлення повідомлення та мати довіреність на право участі у складанні акту та прийнятті рішення по забракованому товару. Довіреність повинна бути підписана уповноваженою посадовою особою Учасника, завірена його печаткою та приєднується до акту. Неотримання відповіді на повідомлення або, якщо представник постачальника не з'явився у вказаний строк надають замовнику право здійснити приймання за участю представника громадськості. За результатами приймання оформлюється акт про неналежну якість товару, який є достатньою підставою для повернення бракованої продукції і відшкодування її вартості. У разі постачання неякісної продукції, замовник має право вимагати її заміну на аналогічну протягом 10 днів з моменту складання відповідного акту, при цьому всі витрати пов'язані із заміною неякісного товару здійснюються за рахунок учасника.
За умовами пункту 8.3.2 договору учасник зобов'язаний забезпечити поставку товарів, якість яких відповідає умовам, установленим цим договором.
Учасник у випадку поставки товару неналежної якості сплачує замовнику штраф у розмірі 20% вартості продукції неналежної якості і зобов'язаний поставити товар належної якості не пізніше календарного місяця з дня визначення поставленого товару неналежної якості (п. 9.4 договору).
Строк дії договору сторони встановили до 30.12.2011 року (п. 13.1).
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як свідчать матеріали справи, на виконання умов вищевказаного договору, відповідач поставив, а позивач прийняв товар за видатковими накладними: №РН-0008225 від 03.10.2011р. (на суму 124 077,10 грн.), №РН-0005468 від 13.07.2011р. (на суму 164 465,50 грн.) -СТЕФи (склотекстоліт) товщиною 0,5; 1,0; 1,5; 2,0; 8,0; 10,0; 12,0; 20,0; 50,0 мм на загальну суму 288542,60 грн.
27 лютого 2012 року експертною комісією (спеціалістами позивача) в присутності представника ТОВ «Сонар»було складено дефектовочний акт ремонтного виробу по огляду тягових генераторів ГС501АУ2 № 5469 та № 5483.
Даний акт підписаний представником ТОВ «Сонар»- В.К. Сакіним без зауважень. В акті зафіксовано, що на рамках склотекстолітових БИЛТ 741562.11 котушок роторів генераторів наявні розшарування:
- на генераторі №5469, ротор №224 на 12 котушках;
- на генераторі №5483, ротор №241 на 12 котушках.
У зв'язку з цим ДП завод «Електроважмаш» було прийнято рішення на підставі дефектного акту випустити заводське замовлення на здійснення ремонтних робіт продукції в гарантійний період. На ТОВ «Сонар» як на постачальника товару, що використовувався при виготовленні рамок склотекстолітових БИЛТ 741562.011, було покладено обов'язок провести заміну матеріалу СТЕФ-1-1с ГОСТ 12562-74 замість невідповідного ТД (технічній документації), в кількості, необхідній для виготовлення 24 рамок.
Однак, як стверджує позивач, на день подання позову заміни бракованого матеріалу відповідачем здійснено не було.
Вимоги ж, які були пред'явлені ДП завод «Електроважмаш»про сплату штрафних санкцій та відшкодування додаткових витрат на заміну продукції, по твердженню позивача залишені ТОВ «Сонар»без розгляду.
Таким чином, позивач вважає, що відповідачем при виконанні умов договору №238/07-226-Т зобов'язання були виконані неналежним чином -поставлено браковану продукцію, у зв'язку з чим позивач поніс додаткові витрати, пов'язані з усуненням недоліків продукції кінцевого виробництва, спричинених прихованими недоліками поставленої відповідачем продукції.
Дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України докази, надані сторонами, проаналізувавши обставини та норми діючого законодавства, які регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного:
Правова природа стягуваної заборгованості, за твердженням позивача, це - реальні збитки, положення про які регламентуються Цивільним кодексом України, або додаткові витрати, визначення та відшкодування яких закріплено Господарським кодексом України.
Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
За правилами статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно з приписами ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Відповідно до ст. 675 ЦК України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу. Договором або законом може бути встановлений строк, протягом якого продавець гарантує якість товару (гарантійний строк). Гарантія якості товару поширюється на всі комплектуючі вироби, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до положень ст. 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:
1) пропорційного зменшення ціни;
2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.
У разі істотного порушення вимог щодо якості товару виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення покупець має право за своїм вибором:
1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
2) вимагати заміни товару.
За умовами ст. 679 ЦК України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту. Якщо продавцем надані гарантії щодо якості товару, продавець відповідає за його недоліки, якщо він не доведе, що вони виникли після його передання покупцеві внаслідок порушення покупцем правил користування чи зберігання товару, дій третіх осіб, випадку або непереборної сили.
Згідно з ст. 680 ЦК України покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені цією статтею, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо на товар встановлено гарантійний строк, покупець має право пред'явити вимогу у зв'язку з недоліками товару, які були виявлені протягом цього строку.
Відповідно до частини першої статті 268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.
Згідно з частиною першою та шостої статті 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу. Постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунуги дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни.
Предметом спору між ДП завод «Електроважмаш»та ТОВ «Сонар»є стягнення з останнього 40 237,58 грн. реальних збитків у вигляді додаткових витрат та коштів за неякісну продукцію з накладенням штрафу.
З вищенаведених норм вбачається, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу правопорушення: 1) противоправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між противоправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини.
Відсутність хоча б одного із вищеперелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.
Підставою для відшкодування збитків є вина особи, яка їх заподіяла, за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями винної особи і самими збитками.
Особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умисну або необережну) якщо інше не встановлено законом або договором (ч.1 ст. 614 ЦК України).
Позивач по справі, обґрунтовуючи підстави для відшкодування збитків, не наводить складу правопорушення в діях відповідача, внаслідок яких він поніс збитки у зазначеному розмірі.
В даній справі вина відповідача постає лише як припущення.
Так, дійсно, на підставі договору поставки продукції № 238/07-226-Т від 11.05.2011 та за видатковими накладними №№ РН-0005468 від 13.07.2011, РН-0008225 від 03.10.2011 відповідач поставив позивачу товар "СТЕФ -1 12,0 мм" (гарантійний строк - 18 місяців) в загальній кількості 998,750 кг з якого останній самостійно виготовив рамки БИЛТ 741562.011, які в подальшому використав у виробництві тягових генераторів, які, в свою чергу, було експортовано в місто Коломна Московської області.
На копіях вищенаведених видаткових накладних, що залучені позивачем до позовної заяви, містяться відбитки штампу від 13.07.2011 та 03.10.2011, щодо прийнятого позивачем товару без будь-яких зауважень, що не спростовано представником позивача в судових засіданнях.
Як свідчать матеріали справи, до моменту випуску готового виробу, а саме - тягових генераторів ГС501АУ2 №№ 5483 та 5469, в яких використані рамки, позивач жодних претензій з приводу якості отриманого товару СТЕФ 1 12,0 мм. на адресу відповідача не направляв.
Позивачем не надано суду жодного акту приймання продукції виробничо-технічного призначення (щодо якості), до якої відносяться генератори, складених його одержувачами, зокрема, ТОВ "Рустрансимпорт" та ВАТ ХК "Коломенський завод".
За таких обставин відсутні докази недоліків товару, виявлених позивачем під час приймання СТЕФ-1 12,0 мм та виготовлення з нього рамок, що також підтверджується фактом випуску готової продукції - тягових генераторів ГС501АУ2, які в кількості 2-х одиниць було поставлено ТОВ "Рустрансимпорт", м. Москва, РФ, у тому числі: генератор №5469 - 07.09.2011р. (СМК №0274685) та генератор №5483 - 24.10.2011р (СМК №0017408).
Наведене свідчить про те, що у позивача немає достатніх підстав стверджувати про неякісність поставленого йому відповідачем товару.
З матеріалів позовної заяви та копій інших документів, зокрема, листа ВАТ ХК "Коломенський завод" від 01.12.2011р., не можливо достовірно встановити, коли саме та на якому етапі виробництва дизельно-генераторної установки були виявлені дефекти рамок: під час здійснення вхідного контролю генераторів, або вже під час випробувань самої установки. Крім того, відсутня інформація про місце та час виявлення недоліків генератора №5483, оскільки він був пред'явлений для огляду представнику відповідача вже на території ДП завод "Електроважмаш". Не досліджено питання щодо впливу бракованого патрубка БИЛТ 302591.092 на генераторі №5483 на його роботу.
В подальшому, саме лист ВАТ ХК "Коломенський завод" від 01.12.2011р. про виявлення деформації та розшарування ізоляторів у генераторі ГС501АУ2 №5469 з датою випуску 31.08.2011р. і став підставою для позивача вважати причиною цих дефектів саме неякісність СТЕФів, поставлених відповідачем.
У зв'язку з цим 27.02.2012р. позивач створив комісію, до складу якої включив представника відповідача, та склав дефектовочний акт. Однак той факт, що представник відповідача підписав цей акт, не є свідченням того, що відповідач визнав факт поставки неякісного товару та своєї вини в цьому. Представник відповідача підтвердив, що під час огляду генераторів та складання акту дійсно мали місце розслоєння в рамках. Але, це не є підтвердженням того, що розслоєння рамок утворились саме через неналежну якість (наявність браку чи дефекту у вигляді прихованого недоліку) СТЕФ-1 12,0 мм., поставленого позивачу за договором №238/07-226-Т.
Розділом 7 договору поставки прописано порядок приймання товарів, зокрема, відповідно до Інструкцій Держарбітражу СРСР П-6 від 15.06.1965, П-7 від 25.04.1966 (п.7.1), визначено поняття товару неналежної якості (п.7.2), а також дії замовника у випадку виявлення прихованих недоліків товару (п.7.3).
За приписами статті 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Акт від 27.02.2012р. неможливо визнати таким, що складений у відповідності до вимог договору, оскільки а ні по формі, а ні за змістом він не відповідає вимогам Інструкції П-7. Також, при дослідженні цього акту, судом не встановлено, про заміну якого саме СТЭФ-1-1с йшла мова.
Претензія, яка випливає з поставки продукції, невідповідною по якості, комплектності, тари, упаковки та маркуванню, стандартам, технічним умовам, кресленням, рецептурами, зразкам (еталонам), пред'являється одержувачем (покупцем) виготовлювачу (відправнику, постачальнику) у встановлений термін. Про результати розгляду претензії відправник (виробник, постачальник) повідомляє одержувача у встановлений строк (п.40 (абз.1) та п. 42 Інструкції Держарбітражу СРСР №П-7 від 25.04.1966р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з якості»).
Дійсно, позивач звертався до відповідача з письмовою претензією (від 07.05.2012р.) в якій вимагав від останнього протягом семи календарних днів з моменту отримання даної претензії перерахувати на рахунок ДП завод «Електроважмаш»штраф за поставку неякісної продукції та кошти на відшкодування збитків завданих підприємству у зв'язку з поставкою неякісної продукції.
Але, за твердженням відповідача та на підставі доказів, які містяться у матеріалах справи, дана претензія не дійшла до адресата, оскільки не була скерована відповідачу належним чином, а саме - вказана позивачем адреса відповідача, по-перше, є поштовою, а не юридичною, як того вимагають умови договору, по -друге, поштова адреса вказана з помилкою - «м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, буд. 5»замість - «м. Миколаїв, вул. Лагерне поле, буд.5/12».
Згідно з положеннями пунктів 7, 10 та 33 положень Інструкції Держарбітражу СРСР №П-7 від 25.04.1966р. «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання з якості»:
- приймання продукції по якості і комплектності на складі постачальника проводиться у випадках, передбачених договором;
- приймання товару вважається здійсненою своєчасно, якщо перевірка якості і комплектності продукції закінчена у встановлені строки;
- акт про приховані недоліки, виявлені в продукції, складається у порядку, передбаченому цією Інструкцією якщо інше не передбачено основними та особливими умовами поставки, іншими обов'язковими правилами та договором.
Приписами ч. 2 ст. 34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В матеріалах справи відсутні відповідні акти, складені як на виконання сторонами умов розділу 7 договору №238/07-226-Т, так і положень Інструкції П-7.
На думку суду позивач не з'ясував дійсні причини виникнення дефектів у рамках, що були виявлені в генераторах ГС501АУ2 №5469 та №5483. Поведінка відповідача при наданих доказах, не може бути кваліфікована як правопорушення.
Позивач, всупереч положенням ст.ст. 32,33 ГПК України, не навів достатніх доказів, які б свідчили про наявність в діях відповідача ознак господарського правопорушення, тобто -протиправної поведінки, наслідком чого мала бути його відповідальність у вигляді сплати штрафних санкцій за поставку неякісної продукції та відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням зобов'язання за договором.
При цьому суд не вбачає доведеності відповідачем заперечень стосовно неналежної якості поставленої ним продукції, оскільки надані суду докази (копії не завірені належним чином) в розумінні вимог статті 36 ГПК України не являються допустимими та належними.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність у позивача правових підстав для стягнення збитків у зв'язку з тим, що відсутній причинний зв'язок між противоправною поведінкою відповідача, яка полягала у невиконанні договірних зобов'язань перед позивачем та розміром завданих позивачеві збитків.
Отже, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, 82, 821, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Повне рішення складено 07.09.2012р.
Суддя О.Г. Смородінова