"31" серпня 2012 р. Справа № 13/191-3/291
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.,
розглянувши касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року
у справі № 13/191-3/291 господарського суду міста Києва
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл"
до відповідача-1 Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя;
до відповідача-2 Одеської міської ради;
до відповідача-3 Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради
про спонукання до виконання зобов'язань за договором
У червні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя та Одеської міської ради про спонукання Одеської міської ради надати Державному підприємству Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Лонжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки та спонукання Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя розробити детальний план території берегових схилів від пляжу "Лонжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса і передати його товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл".
Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.11.2007 року до справи залучений відповідач-3 - Управління інженерного захисту території міста й розвитку узбережжя Одеської міської ради (а.с. 122-123, т.1).
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року в позові відмовлено повністю (а.с. 221-228, т. 1).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року залишено без змін (а.с. 47-53, т.2).
Постановою Вищого господарського суду України від 01.07.2008 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.03.2008 року та рішення господарського суду міста Києва від 22.01.2008 року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду міста Києва (а.с. 96-105, т. 2).
Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.07.2008 року справі присвоєно номер 13/191-3/291 та призначено до розгляду (а.с. 1-2, т.3).
Ухвалою Верховного Суду України від 12.11.2008 року відмовлено в порушені касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 01.07.2008 року (а.с.86, т.3)
Рішенням господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року позовні вимоги задоволено, зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови п. 4.1.2 Генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02 квітня 2004 року та надати товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія"' в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки. Зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати умови п. 2.2.2 договору на виконання містобудівної документації №620-02/1-2004 від 14.05.2004 року та надати Українському державному науково-дослідницькому інституту проектування міст "Діпромісто" матеріали земельного кадастру на територію берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса, зокрема: координати вершин полігону земельної ділянки, назву юридичної особи-власника або землекористувача, адресу ділянки, цільове призначення земельної ділянки. Зобов'язано Одеську міську раду в особі Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради виконати п. 4.1.2 генерального договору про спільну інвестиційну діяльність №22 від 02 квітня 2004 року та погодити ескізний проект забудови берегових схилів від пров. Купального до вул. Віце-адмірала Азарова в місті Одеса товариства з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл", який передано 13.11.2006 року до Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради. Зобов'язано Український державний науково-дослідницький інститут проектування міст "Діпромісто" виконати умови договору на виконання містобудівної документації № 620-02/1-2004 від 14.05.2004 року, розробити детальний план території берегових схилів від пляжу "Ланжерон" до курорту "Аркадія" в місті Одеса і передати його товариству з обмеженою відповідальністю "Одеська будівельна компанія "Вікоіл" (а.с.22-40, т.4).
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року апеляційні скарги Одеської міської ради та Державного підприємства Український державний науково-дослідний інститут проектування міст "Дніпромісто" імені Ю.М.Білоконя залишено без задоволення, рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року без змін (а.с.136-143, т.4).
Не погоджуючись із постановленими судовими актами, Одеська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року повернуто на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 165-168, т. 5).
Одеська міська рада повторно звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року, прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.
В силу ст. 110 Господарського процесуального кодексу України, касаційна: скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання судовим рішенням апеляційного господарського суду законної сили.
Відповідно до ч. З ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Скаржником до касаційної скарги заявлено клопотання про відновлення строку на касаційне оскарження.
За приписами частини першої ст. 53 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи господарський суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що у клопотанні про відновлення пропущеного строку повинно міститися обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку. Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за клопотанням сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами розділу V Господарського процесуального кодексу України.
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин і пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Касаційна інстанція зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Право на повторне звернення до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, відповідно до ч. 3 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення недоліків, передбачає усунення недоліків касаційної скарги в розумний строк.
Ухвала Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року надіслана сторонам у справі 26.06.2012 року.
Згідно штампу поштового відділення зв'язку на конверті, в якому надійшла, касаційна скарга, Одеська міська рада звернулась до Вищого господарського суду через Київський апеляційний господарський суд 02.08.2012 року.
Отже, повторне оскарження судового акту у розумні строки є суто організаційною проблемою скаржника.
Касаційна інстанція зазначає, що основними засадами судочинства, закріпленими у ст. 129 Конституції України є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права.
За змістом положень ст. 107 Господарського процесуального кодексу України сторона наділена правом оскарження судового рішення, що є однією з необхідних умов реалізації, встановленого законом права на судовий захист.
Однак, наявність права на оскарження не є безумовною підставою для здійснення судового захисту шляхом прийняття касаційної скарги, поданої з порушенням встановленого процесуальним законом порядку.
Відповідно до п. 5 частини першої ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається, зокрема, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Отже, вказана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно.
Разом з тим, вказаною нормою процесуального законодавства не передбачено права повторного звернення з касаційною скаргою в разі її повернення на підставі п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України з відхиленням клопотання про відновлення строку для звернення з касаційною скаргою.
Відповідно до пункту 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 24.10.2012 року "Про деякі питання практики застосування розділу XII1 Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 3), якщо касаційну скаргу подано повторно після повернення первісної касаційної скарги на підставі пункту 5 частини першої статті 1113 ГПК, якщо клопотання про відновлення строку подання касаційної скарги було відхилено, то відповідні обставини виключають перегляд судових рішень у касаційному порядку.
В таких випадках Вищий господарський суд України відмовляє у прийнятті касаційної скарги і виносить з цього приводу відповідну ухвалу з посиланням на статті 107, 11113 ГПК.
Судова колегія звертає увагу на те, що судовий збір у сумі 751,10 грн., сплачений платіжним дорученням № 284 від 14.05.2012 року повертався Одеській міській раді ухвалою Вищого господарського суду України від 25.06.2012 року, тому питання щодо повернення судового збору, сплаченого зазначеним платіжним документом повторно не розглядається.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 53, 86, 107 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
1. Відмовити Одеській міській раді у задоволенні клопотання про відновлення строку на подання касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року у справі № 13/191-3/291.
2. Відмовити Одеській міській раді у прийнятті касаційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 01.03.2012 року та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.04.2012 року.
3. Справу № 13/191-3/291 повернути до господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді І.В. Алєєва
О.О. Євсіков