"29" серпня 2012 р. Справа № 5017/193/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючогоМирошниченка С.В.,
суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Берег"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012
та на рішеннягосподарського суду Одеської області від 11.04.2012
у справі№5017/193/2012 господарського суду Одеської області
за позовомВійськового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області
доПриватного підприємства "Берег"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Концерн "Військторгсервіс"
простягнення 273 681,12 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники: - Міністерства оборони України повідомлений, але не з'явився; - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області повідомлений, але не з'явився; - відповідача Гаврилюк Ю.С., - третьої особи повідомлений, але не з'явився; - прокуратури Коркішко В.М.,
Розпорядженням секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 24.07.2012 №03.07-05/546 та від 07.08.2012 №03.07-05/584 змінювався склад колегії суддів, і останнім розпорядженням сформований наступний склад суддів для розгляду даної справи: головуючий суддя -Мирошниченко С.В., судді: Барицька Т.Л., Хрипун О.О.
Рішенням господарського суду Одеської області від 11.04.2012 (суддя Щавинська Ю.М.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 (судді: Андрєєва Е.І., Ліпчанська Н.В., Лисенко В.А.), задоволений позов Військового прокурора Одеського гарнізону (надалі прокурор) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (надалі позивач 1) та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області (надалі позивач 2) до Приватного підприємства "Берег" (надалі відповідач); третя особа у справі Концерн "Військторгсервіс"; за рішенням з відповідача стягнуто 273 681,12 грн. неустойки, передбаченої ст. 785 ЦК України.
Відповідач, не погоджуючись із прийнятими у даній справі судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, просить судові рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Учасники судового процесу належним чином повідомлялися про час та місце розгляду даної справи згідно з вимогами Інструкції з діловодства у Вищому господарському суді України, затвердженої наказом в.о. керівника апарату Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 56.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, враховуючи наступне.
Предметом даного спору є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі позивачів 1 та 2 про стягнення з відповідача неустойки за безпідставне користування майном в розмірі 273 681,12 грн. за період з 08.08.2011 по 08.12.2011, на підставі ст. 785 ЦК України.
Обґрунтовуючи підстави даного позову, позивач посилається на те, що 28.08.2006 між позивачем 2 та відповідачем був укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого, позивач 2 передав відповідачу наступне нерухоме майно: нежитлові приміщення адміністративної окремо розташованої 2-поверхової будівлі площею 532,6 кв.м. з гаражем площею 72,1 кв.м., загальною площею 604,7 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4а (надалі спірне майно).
Після припинення договору оренди, відповідач, підписавши 08.01.2009 акт приймання-передачі спірного майна, фактично його позивачу 2 не повернув та продовжує ним користуватися, не маючи на те правових підстав.
За результатами прокурорської перевірки додержання піднаглядними військовими об'єктами вимог законодавства про збереження державного майна, 08.12.2011 було складено протокол огляду приміщень двоповерхової будівлі, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а; проведеною перевіркою встановлено, що ПП "Берег" продовжує займати спірне майно, незважаючи на закінчення строку договору оренди.
Аналогічна прокурорська перевірка проводилася 10.02.2010, під час якої також був встановлений факт використання відповідачем спірного майна за період з 13.04.2010 по 08.12.2010. Рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2011 у справі №35/17-1458-2011, яке набрало законної сили, стягнуто з відповідача неустойку в порядку ст. 785 ЦК України за період з 13.04.2010 по 08.12.2010 за аналогічних підстав. З урахуванням наведених обставин, прокурор просить задовольнити позовні вимоги.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, встановили, що 28.08.2006 між позивачем 2 (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення адміністративної окремо розташованої 2-поверхової будівлі (532,6кв.м) з гаражем (72,1кв.м) на території в/м №118 ДП МОУ "ОУНР", загальною площею 604,7 кв.м., та знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Успенська,4а.
Як зазначили суди попередніх інстанцій, після закінчення дії договору оренди та фактичного підписання 08.01.2009 сторонами акту приймання-передачі майна, відповідач спірні приміщення не звільнив та продовжує користуватися спірним майном, що також встановлено рішенням господарського суду Одеської області від 23.06.2011 у справі №35/17-1458-2012, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2011, та не потребує доведення в силу ст. 35 ГПК України і яким (рішенням) з відповідача також стягнута неустойка на підставі ст. 785 ЦК України за аналогічних підстав, проте за інший період. При цьому, суди попередніх інстанцій керувалися ст. 35 ГПК України, ст. 785 ЦК України.
Вищий господарський суд України вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними, оскільки суди не врахували, що однією з підстав для залишення Вищим господарським судом України рішення господарського суду Одеської області від 23.06.2011 у справі №11/195-09-5670-32/105 була наявність судового рішення у справі №11/195-09-5670-32/105 за позовом ПП "Берег" до Міністерства оборони України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області та до Концерну "Військторгсервіс" про визнання права власності та усунення перешкод в користуванні нерухомим майном (спірним майном у даній справі), та за зустрічним позовом Концерну "Військторгсервіс" до ПП "Берег" про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном і яким (рішенням) в задоволенні первісного позову ПП "Берег" було відмовлено, а зустрічний позов задоволений -ПП "Берег" зобов'язано усунути перешкоди у користуванні спірним майном, шляхом виселення ПП "Берег" з нежитлової двоповерхової будівлі з гаражем, що складається з приміщень, загальною площею 604,7 кв.м., розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, 4-а; тобто факт користування ПП "Берег" спірним майном підтверджувався рішенням господарського суду міста Києва від 04.08.2011 у справі №11/195-09-5670-32/105.
В той же час, на момент розгляду даної справи та прийняття місцевим господарським судом 11.04.2012 рішення, судові рішення у справі №11/195-09-5670-32/105 були скасовані постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012.
Інші матеріали справи, надані сторонами в підтвердження своїх доводів та заперечень, в тому числі, й протокол перевірки від 08.12.2011, належним чином судовими інстанціями не досліджувались та відповідно, за наведених вище обставин, не можна вважати, що судами було достеменно встановлено факт зайняття відповідачем спірного майна у період, за який стягується неустойка на підставі ст. 785 ЦК України.
Згідно з ч. 3 ст. 47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.
Відповідно до ст. 43 Господарський процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що господарськими судами попередніх інстанцій не дотримано наведених норм щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду даної справи, наслідком чого є скасування прийнятих у даній справі судових рішень з передачею справи на новий розгляд, під час якого необхідно врахувати викладене, всебічно і повно перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, використати усі процесуальні права, які надані суду і в залежності від установлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Приватного підприємства "Берег" задовольнити частково.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.05.2012 та рішення господарського суду Одеської області від 11.04.2012 у справі №5017/193/2012 скасувати і справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий суддя С.В. Мирошниченко
Судді Т.Л. Барицька
О.О. Хрипун