"03" вересня 2012 р. Справа № 5006/13/55пд/2012
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: судді:Прокопанич Г.К., Алєєва І.В. (доповідач), Євсіков О.О.
за участю представників:
від позивача:ОСОБА_7., дов. б/н від 24.04.2012р.;
від відповідача : Папуця О.Ю., дов. б/н від 31.08.2012р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнавекс"
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012р.
у справі № 5006/13/55пд/2012 господарського суду Донецької області
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_6 м. Торез
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнавекс" м. Харцизьк
про визнання недійсним договору купівлі-продажу № 02/10 від 09.10.2008р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. (складене 12.06.2012р.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. у справі №5006/13/55пд/2012, позовні вимоги задоволені у повному обсязі.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнавекс", з прийнятими судовими актами не погодився та звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду та постанову апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
Обґрунтовуючи підстави звернення до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, скаржник посилається на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судами фактичних обставин справи щодо спірних правовідносин.
Заявник касаційної скарги в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 55 Закону України "Про нотаріат". При цьому зазначає, що судом не враховано, що зміни, а саме викладення в новій редакції зазначеної норми, здійснені Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат" від 01.10.2008р. №614-VI, який набрав чинності лише 02.12.2008р., тобто на 2 місяця пізніше дати укладення спірного договору купівлі-продажу від 09.10.2008р. Крім того, заявник касаційної скарги посилається на те, що обов'язковість нотаріальної форми не стосується первісної реєстрації, а предметом купівлі-продажу була спецтехніка, яка має окремі вимоги щодо реєстрації.
Також заявник касаційної скарги наполягає, що судами не з'ясовані фактичні обставини, що стосуються схвалення оспореного договору. Скаржник вважає, що в порушення норм процесуального права судами залишені без задоволення клопотання щодо витребування доказів, стосовно яких мали місце труднощі щодо їх отримання стороною. Окремо заявник зазначає, що всупереч вимог ст. 43 ГПК України судами не з'ясовані обставини, що стосуються платежів за договором, не вжиті заходи щодо вивчення оригіналів документів щодо спірних правовідносин, допущено порушення оцінки доказів в частині всебічності та повноти встановлення фактичних обставин справи.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 16.08.2012р. зазначена касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду.
В призначене судове засідання касаційної інстанції 03.09.2012р. з'явились представники позивача та відповідача.
Перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального та матеріального права, проаналізувавши доводи з цього приводу, викладені в касаційній скарзі, Вищий господарський суд дійшов до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, спірні правовідносини стосуються договору купівлі-продажу Спецтехніки № 2/10 від 09.10.2008р., відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрнавекс" (Продавець) зобов'язується передати у власність Покупцю -Фізичній особі -підприємцю ОСОБА_6 (Покупець) транспортні засоби - нову Спецтехніку, яка ще не була у користуванні (згідно додатку - специфікації) а останній зобов'язується прийняти і сплатити за цей товар Продавцю грошову суму встановлену у додатку -специфікації.
Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що у березні 2012р. позивачем було подано заяву до Торезського МВ ГУМВС України в Донецькій області, на підставі якої була порушена кримінальна справа за фактом скоєння у відношенні Фізичної особи -підприємця ОСОБА_6 шахрайських дій з боку посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнавекс". Результати розгляду кримінальної справи, її стадії, судами не з'ясовувались.
При цьому лише взято до уваги, що на підставі постанови заступника начальника СВ Торезського МУ ГУМВС України у Донецькій області від 03.04.2012р. про призначення почеркознавчої експертизи у кримінальній справі №48-12-3-1958 була проведена почеркознавча експертиза, відповідно до висновку якої підпис у спірному договорі не відповідає зразкам підпису ОСОБА_6
Стаття 32 ГПК України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані, зокрема, встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів.
Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
Відповідно до ст. 42 ГПК України висновок експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими ст. 43 цього Кодексу.
Приписами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ч. 3 ст.43 ГПК України господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Господарські суди попередніх інстанцій оцінювали копію висновку експерта №177 від 05.04.2012р. та не витребували належним чином засвідчену його копію. Заявник касаційної скарги стверджує, що особа, яка засвідчувала копію не мала у своєму розпорядженні оригіналу.
Проте, надана в матеріали справи копія висновку експерта дійсно належним чином не засвідчена, виходячи з вимог п. 5.23 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, "ДСТУ 4163-2003" "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів".
Відповідно до вимог оформлення документів "ДСТУ 4163-2003", відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. При цьому судами попередніх інстанцій не враховані приписи ст. 36 ГПК України.
Також заявником касаційної скарги заявлялись клопотання, як до суду першої інстанції, так і до господарського суду апеляційної інстанції, про витребовування доказів. Однак, зазначені клопотання -були відхилені з підстав недоведеності неможливості подання таких доказів безпосередньо заявником.
Крім того, господарськими судами першої та апеляційної інстанції не було враховано, що проведення почеркознавчої експертизи проводиться за наявності оригіналів документів. Однак, як вбачається з тексту висновку експертизи, та це зазначалось в тексті судового рішення та постанові апеляційної інстанції, в його основу покладена копія договору №02/10 від 09.10.2008р. На зазначену обставину заявник касаційної скарги звертав увагу, як місцевого господарського суду, так і апеляційну інстанцію. Ця обставина в повному обсязі не була з'ясована.
Господарськими судами попередніх інстанцій не з'ясовані фактичні обставини справи щодо виконання умов спірного договору. Позивач у своїй позовній заяві посилався на оплату за отриману спецтехніку, однак господарськими судами не перевірялись зазначені доводи, як і питання щодо схвалення оспореного договору.
З огляду на вищевикладене, висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції про недодержання сторонами при оформленні договору купівлі-продажу Спецтехніки № 2/10 від 09.10.2008р. вимог ст. 203 ЦК України -є передчасними, оскільки судами не з'ясовані в повному обсязі фактичні обставини спірних правовідносин.
Заявник касаційної скарги обґрунтовано посилався на неправильне застосування судом апеляційної інстанції ч. 4 ст. 55 Закону України "Про нотаріат", оскільки, як вбачається з тексту постанови, апеляційна інстанція без належного обґрунтування застосувала до спірних правовідносин положення зазначеної норми в редакції, яка набула чинності 02.12.2008р., тобто на 2 місяця пізніше дати складення спірного договору купівлі-продажу від 09.10.2008р.
Вищевикладене в сукупності є суттєвим для правильного вирішення спору в розумінні статей 34, 36 ГПК України в зв'язку з чим, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами першої та апеляційної інстанції не з'ясовані в повному обсязі фактичні обставини спірних правовідносин, що має істотне значення для правильного вирішення спору.
В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи приписи ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. (складене 12.06.2012р.), та постанова Донецького апеляційного господарського суду від 06.02.2012р. у справі №5006/13/55пд/2012 підлягають скасуванню, як винесені без дослідження всіх обставин справи, що мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті, з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об'єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрнавекс" -задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 09.07.2012р. та рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2012р. (складене 12.06.2012р.) у справі №5006/13/55пд/2012 -скасувати, а справу передати на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Суддя (доповідач) І.В. Алєєва
Суддя О.О. Євсіков