Справа № 1490/3824/12 23.08.2012 23.08.2012 23.08.2012
< Текст >
Справа 22 ц-1490/2581/12 Суддя першої інстанції: Коваленко І.В.
Категорія 27 Суддя доповідач апеляційного суду: Кутова Т.З.
Іменем України
23 серпня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Кутової Т.З.,
суддів: Ямкової О.О.,
Коломієць В.В.,
з секретарем: Суслик Є.В.,
за участю: представника позивача Морозової Г.А. та представника відповідача ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
ОСОБА_4
на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2012 року по справі за позовом
Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Райффайзен Банк Аваль»
до
ОСОБА_4
про
стягнення заборгованості за кредитним договором
У листопаді 2011 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позивач зазначав, що з відповідачем 21 травня 2007 року було укладено кредитний договір на суму 61240 грн. з оплатою 16, 5 % річних строком до 21 травня 2013 року. Посилаючись на те, що відповідач несвоєчасно сплачує місячні платежі, в зв'язку з чим виникла поточна заборгованість, а таке за умовами договору є підставою для дострокового стягнення кредитних коштів. Тому позивач просив достроково стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 44318 грн. 64 коп., з яких 24140 грн. 03 коп. залишок заборгованості за кредитом, 6747 грн. 39 коп. несплачена заборгованість за тілом кредиту, 253 грн. 06 коп. поточна заборгованість за відсотками, 3195 грн. 36 коп. несплачена заборгованість за відсотками, 9982 грн. 80 коп. нарахована пеня.
В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та, в зв'язку з частковим погашенням заборгованості, просив стягнути з відповідача 32942 грн. 84 коп., з яких 15279 грн. 45 коп. залишок за кредитом, 12072 грн. 79 коп. пеня за несплату заборгованості за тілом кредиту, 117 грн. 10 коп. поточна заборгованість за відсотками по кредиту, 5473 грн. 50 коп. пеня за несплачені відсотки за кредитом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2012 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь позивача 16396 грн. 55 коп., з яких 15279 грн. 45 коп. заборгованість за кредитом, 117 грн. 10 коп. заборгованість по процентам та 1000 грн. пені. Розподілені судові витрати.
В апеляційній скарзі відповідач просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до нього, посилаючись на те, що він не має поточної заборгованості за кредитним договором перед банком, а тому і відсутні підстави для дострокового стягнення кредиту.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши докази по справі, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог про дострокове стягнення заборгованості по кредиту, районний суд виходив з того, що відповідача повідомлено належним чином про наявність поточної заборгованості та він не сплатив її на пропозицію банку.
Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, що 21 травня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль», правонаступником якого є ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4 укладено кредитний договір за № 014/08-112/63897 на суму 61240 грн. з оплатою за користування коштами 16, 5 % зі строком погашення 21 травня 2013 року (а.с. 7-10).
30 березня 2009 року з метою зменшення фінансового навантаження на позичальника в умовах кризових явищ в економіці країни, було укладено додаткову угоду, якою тимчасово з 15 квітня 2009 року по 15 квітня 2010 року змінили умови погашення кредиту шляхом зменшення розміру щомісячного платежу відповідно до узгодженого графіку платежів (а.с. 18-19).
В подальшому, а саме 9 червня 2010 року сторони також уклали додаткову угоду, відповідно до умов якої з 15 червня 2010 року погашення заборгованості за кредитним договором здійснюється позичальником шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до узгодженого графіку платежів, а також дійшли згоди щодо страхування позичальником особистого майна , особистого страхування від нещасних випадків і страхування цивільно-правової відповідальності (а.с. 21-22).
Кредитні зобов'язання відповідача сторони забезпечили шляхом укладення 21 травня 2007 року договору застави транспортного засобу (а.с. 16-17).
Загальними умовами виконання зобов'язань встановлено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Відповідно до наведених вимог закону, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» виконав умови договору та надав відповідачу 61240 грн. кредитних коштів, що підтверджується платіжним дорученням від 21 травня 2007 року (а.с. 15).
Між тим, з розрахунку наданого позивачем станом на 2 листопада 2011 року вбачається, що боржник, відповідач по справі, не належним чином виконував взяті на себе зобов'язання за договором кредиту щодо внесення щомісячних платежів у визначеній відповідним графіком сумі. В зв'язку з цим виникла заборгованість за поточними платежами в сумі 6747 грн. 39 коп. тіла кредиту, 253 грн. 06 коп. за процентами (а.с. 42).
Як передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.
Наведеній нормі відповідають положення п. 6.5 кредитного договору, згідно з яким банк має право вимагати дострокового погашення заборгованості або стягнути таку заборгованість вцілому у випадку невиконання позичальником зобов'язань за цим договором. При цьому зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань вцілому настає за умови надіслання попередньої вимоги позичальнику рекомендованим листом за 30 днів.
Позивачем, на підтвердження повідомлення боржника про наявність заборгованості та дострокового стягнення кредитної заборгованості надано листи від 23 березня 2011 року та від l 4 серпня 2011 року (а.с. 23-25). В паспорті відповідача та його заяві про надання кредиту, адреса його місця проживання зазначена як АДРЕСА_1 (а.с. 11, 13). Між тим, вказані листи позивач адресував на АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_3 . Така обставина підтверджує пояснення відповідача стосовно того, що вказані повідомлення банку він не отримував.
Із заяви ОСОБА_4 до суду від 15 травня 2012 року вбачається, що про заочне рішення суду, а також одночасно і про пред'явлені вимоги банку до нього він дізнався в травні місяці 2011 року (а.с. 69). А з довідки, виданої начальником третього міського відділення МОД АТ «Райффайзен Банк Аваль» слідує, що у ОСОБА_4 станом на 11 червня 2012 року за кредитним договором 014/08 -112/63897 від 21 травня 2007 року прострочена заборгованість відсутня (а.с. 85).
Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Таким чином, нарахування позивачем пені - є наслідком неналежного виконання договірних зобов'язань, а тому її (пені) несплата відповідачем, не може вважатись простроченням чергової частини щомісячного платежу і, в зв'язку з цим, не породжує таких наслідків як дострокове стягнення кредитної заборгованості, що передбачено ч. 2 ст. 1050 ЦК України.
Такі наслідки не можуть наступити і з урахуванням уточненого розрахунку позивача від 2 липня 2012 року, де зазначена поточна заборгованість за відсотками за кредитом в сумі 117 грн. 10 коп., оскільки вона виникла вже після повної сплати заборгованості, яка була предметом позовних вимог про дострокове стягнення кредиту (а.с. 110).
За таких обставин, районний суд дійшов помилкового висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості за кредитним договором з урахуванням суми кредитного боргу, час платежу за яким ще не настав, тобто дострокової суми кредитних коштів, отриманих ОСОБА_4 за договором від 21 травня 2007 року.
Між тим, районний суд правомірно стягнув з відповідача на користь банку 117 грн. 10 коп. простроченої поточної заборгованості станом на час ухвалення рішення та 1000 грн. пені, обґрунтовано застосувавши положення ст. 551 ЦК України та зменшивши розмір пені нарахованої кредитором.
Враховуючи наведене, оскаржуване рішення районного суду підлягає зміні, відповідно до положень ч. 1 п. 3, 4 ст. 309 ЦПК України, як таке, що не відповідає обставинам справи та ухвалене з порушенням норм матеріального права. Так, з ОСОБА_4 слід стягнути на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» не 16396 грн. 55 коп., як визначив суд, а 1117 грн. 10 коп., куди входить 117 грн. 10 коп. поточної заборгованості на 2 липня 2012 року та 1000 грн. пені.
Доводи апелянта стосовно не надання повної інформації щодо умов кредитування, не можна прийняти до уваги, так як районний суд дав їм вірну оцінку в оскаржуваному рішенні. Також посилання апелянта на подвійне притягнення до відповідальності за одне і те ж порушення умов договору в вигляді нарахування пені та підвищення процентної ставки, не можна врахувати, оскільки як видно з розрахунків процентна ставка банком не підвищувалась, а нараховувалась відповідно пеня. Посилання апелянта на погашення заборгованості в сумі 117 грн. 10 коп., також не впливає на зазначені вище висновки, оскільки таке відбулося після ухвалення оскаржуваного рішення і є підтвердженням його часткового виконання.
Відповідно до положень ст. 88 ЦПК Україні зміні підлягає також розподіл судових витрат. Так з відповідача на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» підлягає стягненню не 163 грн. 96 коп., а 107 грн. 30 коп. судового збору.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 9 липня 2012 року -змінити.
Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» з ОСОБА_4 1117 грн. 10 коп., яка складається з поточної заборгованості по кредитному договору від 21 травня 2007 року № 014/08-112/63897 станом на 2 липня 2012 року в сумі 117 грн. 10 коп. та 1000 грн. пені, а також 107 грн. 30 коп. судових витрат, а всього 1224 грн. 40 коп. (одну тисячу двісті двадцять чотири грн. 40 коп.).
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів з дня набрання ним законної сили тобто з моменту його проголошення.
Головуюча
Судді