Справа № 1407/1433/2012
іменем України
"29" серпня 2012 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої - судді Лузан Л.В., при секретарі судового засідання -Некрасовій А.О.,
за участю: позивачів -ОСОБА_1, ОСОБА_2,
представника позивача -ОСОБА_3,
відповідача -ОСОБА_4,
представника відповідача -ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6, про встановлення факту родинних відносин, зміну черговості одержання права на спадкування,-
28.03.2012 року позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до відповідача ОСОБА_4 про зміну черговості одержання права на спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року померла рідна сестра позивачів ОСОБА_7, після смерті якої відкрилася спадщина в вигляді квартири АДРЕСА_1, а також ? частки житлового АДРЕСА_2
Позивачі як спадкоємці другої черги за законом, у передбаченому законом порядку звернулися до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини. Також з відповідною заявою звернувся відповідач, як спадкоємець за правом представлення.
Посилаючись на те, що спадкодавець тривалий час перебувала в безпорадному стані, в зв'язку з чим позивачі опікувалися нею, матеріально забезпечували, а також надавали іншу допомогу, ОСОБА_1, ОСОБА_2 просили суд застосувати положення ч.2 ст. 1259 ЦК України, надавши їм право на спадкування разом із спадкоємцем попередньої черги.
В подальшому позивачами була надана позовна заява в новій редакції, відповідно до якої останні, посилаючись на неможливість документально підтвердити родинні відносини між ними та померлою ОСОБА_7, просили також встановити, що остання є їх рідна сестра, що необхідно для належного оформлення в спадкових правах в разі надання судом їм права спадкувати разом з спадкоємцем першої черги за законом.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, його представник, позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надавши пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_8 та його представник у судовому засіданні заперечували проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 При цьому вказували на відсутність необхідної сукупності юридичних фактів, з якими закон пов'язує можливість позитивного вирішення питання щодо зміни черговості одержання права на спадкування. У зв'язку з наведеним не підлягає задоволенню вимога про встановлення факту родинних відносин між позивачами та ОСОБА_7, оскільки в даному випадку встановлення обумовленого юридичного факту не породжує ніякого правового наслідку.
Третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилася. Згідно заяви, що надійшла на адресу суду, просила розглянути справу за її відсутності.
Заслухавши показання свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Зокрема, судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Вознесенськ Миколаївської області померла ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 01.09.2011 відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Вознесенську Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області.
Після її смерті відкрилася спадщина, зокрема, в вигляді ? частки житлового будинку АДРЕСА_2
У передбаченому законом порядку сторони по справі звернулися до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини з заявами про її прийняття.
За положеннями діючого Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлої. Спадкування здійснюється за заповітом або за законом
При цьому, в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцем за заповітом , а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини спадкування здійснюється за законом, при чому спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.
Разом з тим, за положеннями ч.2 ст. 1259 ЦК України, на яку посилаються позивачі в обґрунтування своїх вимог, фізична особа, яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом із спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування, за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася, матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Отже, виходячи з наведеного, судовій перевірці та доказуванню підлягають наступні обставини:
- здійснення опіки на спадкодавцем, тобто надання йому нематеріальних послуг;
- матеріальне забезпечення спадкодавця;
- надання будь -якої іншої допомоги спадкодавцеві, тобто такої допомоги, яка має матеріалізований вираз;
- тривалий час здійснення вищевказаних дій, що змістом характеризується довгим та безперервним проміжком часу та підлягає оцінці, виходячи з конкретних обставин справи;
- безпорадний стан спадкодавця , під яким розуміють такий стан людини, коли вона не може самостійно забезпечити умови свого життя, потребує стороннього догляду, допомоги та піклування, що узгоджується з положеннями, наведеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України за № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування».
Відсутність однієї з них унеможливлює застосування положень ч.2 ст. 1259 ЦК України.
Так, як вбачається з матеріалів справи, а також оглянутої в судовому засіданні амбулаторної карти ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, остання протягом 2009 -2011 років спостерігалася сімейним лікарем з приводу гіпертонічної хвороби, церебрального атеросклерозу з гіпертонією, атеросклеротичного кардіосклерозу, деформуючого спондилоартрозу, ДОА з ураженням суглобів нижніх кінцівок, хронічного бронхіту. В квітні 2011 року ОСОБА_7 надана І група інвалідності за діагнозом: деформуючий спондилоартроз ІІ-ІІІ ст. ДОА з ураженням суглобів нижніх кінцівок.
26.01.2011 року за її заявою та у відповідності з її медичними документами ОСОБА_7 обслуговувалася вдома працівником відділення соціальної допомоги комунальної установи «Територіальний центр соціального обслуговування м. Вознесенська», яка надавала побутові послуги, згідно укладеного договору.
01.08.2011 року ОСОБА_7 було припинення надання обумовленої соціальної послуги на підставі довідки, виданої КУ «Вознесенська ЦРЛ»29.07.2011 року, оскільки остання за станом здоров'я потребувала цілодобової сторонньої допомоги.
Відповідно до положень, передбачених ст.ст. 10,11,60 ЦПК України, кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Як слідує з показань свідків ОСОБА_9, ОСОБА_12, ОСОБА_13 позивачі навідували ОСОБА_7, спілкувалися з нею в телефонному режимі, привозили їй продукти харчування, ліки, надавали матеріальну допомогу. ОСОБА_2 також надавала послуги побутового характеру. Спільними коштами оплачували послуги найманої ними доглядальниці, яка опікувалася ОСОБА_7
Проте, обумовлені показання були неточними, суперечливими та неоднозначними щодо визначення часу, подій та їх учасників -не є переконливими та беззаперечними, тому, за відсутності належних медичних документів, які б свідчили про необхідність здійснення постійного догляду за ОСОБА_7 у зв'язку з її безпорадним станом, суд виходить з дати, зазначеної в відповіді управління праці та соціального захисту населення Вознесенської міської ради за № 1496/06/01 від 20.04.2012 року. Отже, час, протягом якого спадкодавець дійсно знаходилася в безпорадному стані, не можна вважати тривалим.
Таким чином, позивачами в судовому засіданні не доведено належними та допустимими доказами щодо перебування ОСОБА_7 за станом здоров'я або з інших причин у безпорадному стані тривалий час, у зв'язку з яким вона не могла самостійно забезпечити свої життєві потреби, постійно потребувала стороннього догляду, допомоги та піклування, в тому числі не могла пересуватися, не мала засобів для проживання, лікування тощо.
Навпаки, як вказують матеріали справи, в 2010 році, на початку 2011 року ОСОБА_7 самостійно здійснювала дії щодо належного оформлення у спадкових правах та захисту своїх інтересів у судовому порядку. Про відсутність підстав вважати, що ОСОБА_7 перебувала в безпорадному стані тривалий час також вказувала свідок ОСОБА_10
Отже, оцінюючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що передбачена положеннями ч.2 ст. 1259 ЦК України сукупність визначених у ній обставин не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, що виключає можливість для задоволення вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 щодо зміни черговості одержання права на спадкування.
При цьому, посилання позивачів в обґрунтування вищевказаних вимог на ненадання відповідачем будь -якої допомоги спадкодавцю, не може бути прийнято судом до уваги, оскільки закон не пов'язує право на отримання спадщини за законом із здійсненням обумовлених дій, а надання позивачами допомоги ОСОБА_7 під час її хвороби свідчить про наявність родинного зв'язку та добрих відносин між ними.
За таких обставин не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту родинних відносин між ними та померлою ОСОБА_7, оскільки в даному випадку з встановленням обумовленого факту у позивачів не виникає (змінюється або припиняється) ніякого суб'єктивного права.
В силу ст. 88 ЦПК України судові витрати, понесені позивачами при зверненні з даним позовом до суду, поверненню не підлягають. Проте з останніх на користь відповідача належать до стягнення судові витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 1 500 грн. 00 коп., розмір якої узгоджується з положеннями Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах».
Керуючись ст. ст. 10,11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору: приватний нотаріус Вознесенського міського нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6, про встановлення факту родинних відносин, зміну черговості одержання права на спадкування -відмовити.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя Л.В.Лузан