Суворовський районний суд міста Одеси
Справа № 1527/10770/12
2012 рік
Іменем України
31 серпня 2012 року Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді Гудіної Н.І.
при секретарі Мельніченко Г.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Одесі
справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,
Установив:
Позивач звернувся з позовом до відповідачки про поділ майна подружжя, мотивуючі свої вимоги тім, що з 13.08.2005 року вона перебуває у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від спільного життя, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народився син ОСОБА_3. У зв'язку з тим, що подружнє життя не склалося, відповідач припиняв підтримувати зі позивачкою шлюбні відносини. Під час перебування у шлюбі сторонами було придбано майно за спільні кошти. Позивачка бажає поділити спільне майно, до якою відноситься легковий автомобіль марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. Ринкова вартість вказаного транспортного засобу, згідно до висновку ОНДГСЕ від за № 6266 від 03.07.2012 р., складає 48994 грн. Крім того, на кредитній карті ПАТ КБ «Приватбанк»за НОМЕР_2, що видана на ім'я ОСОБА_1. мається негативний баланс на суму 8261,25 грн. Ця заборгованість виникла внаслідок отримання кредиту, який використався на різні спільні потреби. Зокрема на придбання фотоапарату марки Никон, який зараз використовується відповідачем одноособово, різні найменування його спортивного спорядження та інше. У зв'язку з відсутністю можливості вирішити питання поділу майна мирним шляхом, позивачка звернулася до суду з цим позовом та просить суд визнати легковий автомобіль марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року випуску одноособовою власністю ОСОБА_2, стягнути з ОСОБА_2 на її користь грошову компенсацію за її частку у цьому об'єкті спільної власності подружжя у розмірі, що дорівнює половині вартості цього транспортного засобу - 24407грн., стягнути з ОСОБА_2 на її користь компенсацію за його частку у пільному борзі подружжя в сумі 4130,00 грн та судові витрати.
Позивач та її адвокат в судовому засіданні позов підтримали та наполягали на його задоволенні..
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково, зазначивши, що кошти на придбання автомобілю марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року випуску були ним отримані в борг, про що він склав розписку . Частину вказаних коштів він не повернув і досі, у зв'язку з чим вважає за необхідним стягнути з нього в рахунок компенсації 12500,00 грн. Вимоги щодо боргу на картковому рахунку ПАТ «Приватбанк»відповідач визнав повному обсязі.
Вивчив матеріали справи, встановив факти та відповідні до них правовідносини, суд доходить висновку про те, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання." Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60,69 СК, ч.З ст.368 ЦК), відповідно до частин 2,3 ст.325 ЦК можуть бути будь-які види майна за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені із цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартира, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної власності, передбачено ч.1ст.63,ч1ст.65 СК України.
В судовому засіданні встановлено, що сторони знаходились в зареєстрованому шлюбі з 13.08.2005 року, що підтверджено свідоцтвом про шлюбу НОМЕР_3 від 13.08.2005 року. (а.с. 6)
Під час перебування у шлюбі, 30 січня 2009 року сторонами було придбано легковий автомобіль марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску. Ринкова вартість вказаного транспортного засобу, згідно до висновку ОНДГСЕ від за № 6266 від 03.07.2012 р., складає 48994 грн. (а.с.8-12)
Оскільки згідно ч.1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу), кожна річ , набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що автомобіль марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску є спільною сумісною власністю подружжя, оскільки він придбаний під час шлюбу та в період ведення спільного господарства.
Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладанні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.
Згідно з п. 1 ч.1 ст. 31 Цивільного кодексу України, правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.
Крім того, пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року роз'яснено, що вирішуючи спори про поділ майна подружжя, суди повинні враховувати, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте за час шлюбу. Проте, розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК, оскільки в таких випадках презумпція згоди одного з подружжя на укладення другим договорів з розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності подружжя вже не діє.
Суд критично розцінює надану відповідачем розписку про те, що відповідач перебуваючи у шлюбі з позивачкою позичив гроші на придбання спірного автомобілю, враховуючи те, що ця розписка могла бути написана відповідачем по справі після початку розгляду справи, враховуючи інтерес відповідача про відмову в задоволенні позовних вимог позивачки.
Крім того, відсутні докази того, що позивачка знала про борг та давала згоду на укладення договору позики, а також відсутні докази джерела цих коштів.
Згідно ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.
Стаття 71 СК України передбачає, що майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовились про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд приймає до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, оскільки суд вважає, що зазначене вище майно, а саме автомобіль марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1, 2008 року випуску є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, так як придбаний в період шлюбу та ведення спільного господарства. Частки сторін у поділі майна є рівними, тобто кожний має право власності на Ѕ частку зазначеного автомобілю.
Згідно п.22 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя»№ 11 від 21 грудня 2007 року поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 60 - 72 СК України та статтею 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.
Щодо вимог про компенсацію Ѕ частини спільного боргу в розмірі 4130 грн, суд вважає також необхідним задовольнити, оскільки вказані вимоги були визнані відповідачем та не суперечуть чинному законодавству.
Крім, тгого з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути понесені нею судові витрати.
Керуючись ст.ст.10,11,60,61,208,209,212,213-215,218 ЦПК України, ст.ст. 60,61,62,63,65,68,71 СК України, ст. ст. 365, 372 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», суд,-
Вирішив:
Визнати легковий автомобіль марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року випуску одноособовою власністю ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за Ѕ частину вартості автомобіля марки ВАЗ-11194 державний реєстраційний номер НОМЕР_1 2008 року випуску її в сумі 24407грн., компенсацію за Ѕ частку у спільному борзі подружжя в сумі 4130,00 грн., та судові витрати в сумі 1311,45грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд Суворовського району міста Одеси шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги .
Суддя -