Справа №1490/3841/12 30.08.2012 30.08.2012 30.08.2012
< Текст >
Справа 22ц- 1490/2596/12 Головуючий у першій інстанції: Черенкова Н.П.
Категорія 24 Доповідач в апеляційній інстанції: Кутова Т.З.
Іменем України
30 серпня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:
головуючої: Кутової Т.З.,
суддів: Крамаренко Т.В.,
Коломієць В.В.,
при секретарі: Шпонарській О.Ю.,
за участю: позивачки ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
Спільне українсько-американське підприємство у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»
на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2012 року, постановлене по справі за позовом
ОСОБА_4
до
Спільного українсько-американського підприємства ТОВ «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані»
про
визнання договору про надання телекомунікаційних послуг недійсним
В травні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з позовною заявою про визнання договору про надання телекомунікаційних послуг в системі «СDМА-Україна» недійсним.
Позивачка зазначала про те, що в жовтні 2010 року ТОВ Фінансова компанія «Кредит - Капітал» листом повідомила її про те, що на підставі договору з відповідачем вона набула право вимоги до позивачки сплати боргів в сумі 5784 грн. за надані телекомунікаційні послуги, додаючи відповідний договір від 7 жовтня 2010 року.
Посилаючись на те, що вона не підписувала будь-якого договору з відповідачем, просила визнати вказаний договір недійсним, хоча в зв'язку з погрозами на свою адресу і сплатила частково борг.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2012 року позов задоволено.
В апеляційній скарзі відповідач просить вказане рішення суду скасувати, а по справі ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши докази по справі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, що відповідно до договору № 1078256 укладеному між ОСОБА_4 та Спільним українсько-американським підприємством ТОВ «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» в особі Миколаївської філії «Оператор», «Оператор» зобов'язався надавати телекомунікаційні послуги, а «Абонент», позивачка по справі, зобов'язалась прийняти та оплатити їх вартість на умовах, визначених у цьому договорі, а також додатків до нього та тарифів, встановлених «Оператором».
Від імені надавача послуг, тобто «Оператора», вказаний договір підписано уповноваженою особою та підпис скріплено печаткою відповідача, також наявний підпис від імені споживача послуг ОСОБА_4 Вказаний договір не містить дати його складення (а.с. 6-8).
До даного договору укладені додаткові угоди від 24 липня 2007 року за № 1/100140301 та від 24 липня 2007 року додаткова угода № 2, де також містяться підписи та реквізити сторін (а.с. 9, 10).
На підставі договору факторингу від 5 серпня 2010 року, укладеного між СП ТОВ «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» та ТОВ Фінансова Компанія «Кредит - Капітал», останнє пред'явило вимогу до позивачки про сплату заборгованості за даним договором в сумі 5784 грн. (а.с. 9, 10, 11).
Відповідно до висновків почеркознавчої експертизи, яку проведено на підставі ухвали суду від 2 вересня 2011 року, підпис від імені ОСОБА_4 в графі підпис договору № 1078256 про надання телекомунікаційних послуг в системі «CDMA» виконаний не ОСОБА_4, а іншою особою (а.с. 56-64).
Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною 1 ст. 638 ЦК України пов'язується укладення договору не лише з досягненням сторонами згоди з усіх істотних умов договору, але із наданням цій згоді належної форми.
Згідно з ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Підставою недійсності правочину, згідно з положеннями ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першими - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.
Враховуючи, що позивачка не мала волевиявлення щодо укладення спірного правочину, так як правочин підписано іншою особою, районний суд, вірно визнав цей правочин, а саме договір про надання телекомунікаційних послуг № 1078256 недійсним. Погоджуючись з даним висновком суду, колегія також враховує те, що на підставі вказаного договору відкрито особовий рахунок, за яким здійснювались періодичні оплати послуг. Ця обставина, стала підставою для пред'явлення вимог до позивачки щодо належного виконання умов договору, що вказує на настання реальних правових наслідків для неї за цим договором, і свідчить про вірно обраний нею спосіб захисту.
Посилання апелянта на те, що в висновку експерта йдеться про ймовірність того, що підпис в спірному договорі виконано не позивачкою, не може бути прийнято до уваги, оскільки таке суперечить висновку експерта, який міститься в матеріалах справи, про що зазначено вище.
Також, зазначення в апеляційній скарзі про наявність даних білінгової системи відповідача, щодо сплати послуг позивачкою в 2007 році, є безпідставним. Так, вказані дані не є доказом здійснення відповідних платежів саме позивачкою, а інших доказів, якими можуть бути відповідні фіскальні документи від імені позивачки чи -то з її підписом, відповідачем не надано. Більше того, спірний договір не має дати його складення, а позивачка заперечує обставини виконання договору. Крім цього, факт виконання договору не має правового значення для вирішення вимог щодо визнання його недійсним, а повинен враховуватися лише в разі застосування реституції.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення, колегія суддів, дійшла висновку про відповідність його вимогам норм матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим відсутні підстави для його зміни чи скасування.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 31 ЦПК України, судова колегія, -
Апеляційну скаргу Спільного українсько-американського підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Інтернешенел Телеком'юнікешен Компані» - відхилити.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 13 червня 2012 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий:
Судді: