03.09.2012
Справа №1419/1465/2012 В И Р О К
Іменем України
03 вересня 2012 року
Новоодеський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді Гажі О.П.
при секретарі Шведовій Я.О.
з участю: прокурора Тірона С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нова Одеса справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Калинівка Єланецького району Миколаївської області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не військовозобов'язаного, сироти, не працюючого, одруженого, відомості про розірвання шлюбу відсутні, неповнолітніх дітей не має, проживаючого АДРЕСА_1 раніше не судимого, в скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України , -
19 лютого 2012 року, близько 22 години 00 хвилин, ОСОБА_1, за попередньою змовою з іншими особами, справа у відношенні яких виділена в окреме провадження, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, реалізуючи виниклий умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи навмисно, протиправно, з розподілом функцій, шляхом відтягування дерев'яних воріт гаражу, проникли в середину цього приміщення, що знаходиться по АДРЕСА_2 і належить на правах ОСОБА_5, де в подальшому проникли на горище цього гаражу, звідки таємно викрали два алюмінієві бідони, ємкістю по 38 літрів кожний, вартістю 400 гривень за штуку.
Заволодівши викраденим майном, після цього вони з місця скоєння злочину зникли, а в подальшому розпорядилися викраденим на власний розсуд, продали на металобрухт, а виручені гроші розділили і використали на власні потреби, чим заподіяли потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 800 гривень.
Цивільний позов потерпілим не заявлено.
Дослідивши в судовому засіданні всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку що вина підсудного в інкримінованому йому в провину злочині повністю доведена.
Цей висновок суду ґрунтується на досліджених в судовому засіданні доказах: а саме на признательних показаннях підсудного та досліджених протоколах слідчих дій і документах справи.
Так, допитаний в якості підсудного ОСОБА_1 в судовому засіданні повністю визнав свою винну у скоєні інкримінованого йому в провину злочинні, передбаченого ст.185 ч.3 КК України, а саме визнав факт вчинення ним спільно з іншими особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4, за попередньою змовою, таємного викрадення двох алюмінієвих бідонів з горища гаражу, що розташований по АДРЕСА_2. Заявив, що викрадення запропонував вчинити ОСОБА_3, а він погодився на це, так як йому вкрай були потрібні гроші. Пояснив, що ОСОБА_3 продав бідони в смт. Єланець на металолом, а виручені гроші вони розділили між собою. Ткож заявив, що у скоєному кається, просить не позбавляти його волі, запевняючи, що усвідомив вчинене і більше крадіжок вчиняти не буде.
Крім повного визнання підсудним своєї вини та його признательних показань про обставини скоєння цього злочину, його вина повністю доведена в судовому засіданні дослідженими доказами.
Так, з досліджених документів і матеріалів кримінальної справи вбачається, що 12.03.2012 року була зареєстрована заява потерпілого ОСОБА_2 про вчиненя викрадення належних йому двох алюмінієвих бідонів з приміщення гаражу в с. Новосафронівка (а.с.4). Факт викрадення бідонів з гаражу і проникнення в це приміщення сторонніх осіб підтверджено результатами огляду місця пригоди (а.с.5-7). Вартість бідонів підтверджується довідкою (а.с.15). Також вина підсудного доводиться протоколами виїмки, протоколами огляду предметів(а.с.47-50), протоколами В.О.О.П. (а.с.41) та іншими протоколами слідчих дій, в яких містяться фактичні дані щодо вчинення цієї крадіжки.
Всі дослідженні в судовому засіданні докази повністю узгоджуються, як між собою, так і з показаннями підсудного, так і з іншими дослідженими в суді доказами по справі.
Органом досудового слідства дії підсудного кваліфіковані за ст. 185 ч.3 КК України.
Аналізуючи та оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що кваліфікація дій підсудного є правильною, а тому відповідно до встановленого, суд кваліфікує його дії за ст.185 ч.3 КК України, так як він скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), за попередньою змовою групою осіб, поєднану з проникненням в сховище.
Призначаючи покарання підсудному, суд враховує як ступінь тяжкості та характер скоєного злочину, так і особу підсудного, обставини, що обтяжують та пом'якшують йому покарання.
Так, суд враховує, що скоєний підсудним злочин відноситься до категорії тяжких і вчинений за відсутності обставин, що обтяжують його покарання.
Згідно з ч.4 ст.67 КК України, суд виключає з його обвинувачення включену йому обтяжуючу обставину, як скоєння злочину групою осіб за попередньою змовою, так як ця обставина являється кваліфікуючою ознакою злочину, а тому вона не може бути врахована судом, як обставинами, що обтяжує його покарання.
Як обставини, що пом'якшують покарання підсудного, суд враховує його каяття в скоєному злочині, визнання ним своєї вини, сприяння слідству у встановленні істини по справі.
Також суд при призначенні покарання враховує вік підсудного, те, що він сирота з дитинства, має задовільний стан здоров'я і посередні характеристики.
Крім того, судом враховується матеріальний та сімейний стан підсудного, відсутність у нього на утриманні інших осіб, а також думка прокурора щодо призначення підсудному можливого покарання, з метою його виправлення.
За таких вищевказаних обставин, враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину та особу підсудного, суд приходить до висновку, що підсудному з урахуванням його особи, всіх пом'якшуючих обставин скоєння злочину та ступеня його тяжкості, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для його виправлення і попередження нових злочинів у вигляді позбавлення волі у межах санкції статті обвинувачення.
Приймаючи до уваги обставини, що позитивно характеризують особу підсудного і пом'якшують його покарання, суд приходить до висновку про щирість його каяття у скоєному, а тому вважає, що виправлення підсудного все ж таки можливе з призначенням покарання у вигляді позбавлення волі без його ізоляції від суспільства, а з наданням йому можливості такого виправлення, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням, на підставі ст.75 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Керуючись ст. ст.321, 323-324, 328-338 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у скоєні злочину, передбаченого ст.185 ч.3 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців з випробуванням, якщо він протягом одного року шести місяців іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України покласти на засудженого наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну свого місця проживання .
Запобіжний захід у відношенні засудженого до вступу вироку в закону силу залишити без зміни у вигляді підписки про невиїзд.
Вирок суду може бути оскаржений протягом 15 діб до апеляційного суду Миколаївської області через Новоодеський районний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляції, а засудженим в той же строк з моменту отримання копії вироку.
Головуючий: