Справа № 2-3002/11
04 вересня 2012 року м. Білгород-Дністровський
Білгород -Дністровський міськрайонний суд Одеської області
у складі: головуючого -одноособово судді Лук'янчук О.В.
при секретарі -Страт І.А., Кіяшко О.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди,
Позивачі звернулися до суду з зазначеним позовом. Просять стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50 000 грн. та судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на те, що між сторонами існують спірні правовідносини з приводу усунення перешкод у користуванні підсобними приміщеннями, які розглядалися судом, за роки судового розгляду справи їм спричинено моральну шкоду, зокрема розцінюють звинувачення відповідача як наклеп та пряме знущання; позивач ОСОБА_1 тяжко хворіє на серцеві хвороби, а багаторазові судові засідання по справі негативно впливають на стан здоров'я.
Позивач ОСОБА_1, представник позивачів ОСОБА_4, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, просять їх задовольнити.
Відповідач, адвокат ОСОБА_5 в інтересах відповідача з позовом не згодні, просять відмовити у його задоволенні.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши докази які є в матеріалах справи, суд приходить до наступного.
У судовому засіданні встановлено, що 13.11.2008 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення порядку користування нею.
23.03.2011 року рішенням Білгород - Дністровського міськрайонного суду Одеської області позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та встановлення порядку користування нею - задоволено частково. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями та земельною ділянкою - задоволено частково.
Рішенням Апеляційного Суду Одеської області від 19.12.2011 року, рішення Білгород - Дністровського міськрайонного суду в частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями 1/2 частиною сараю літ. «Б» -скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_6, про встановлення порядку користування земельною ділянкою - задоволено частково.
В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_6 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні підсобними приміщеннями 1/2 частиною сараю літ. «Б» -відмовлено.
Рішення Білгород- Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 23.03.2011 року в решті позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_6 - про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою - залишено без змін. Рішення набрало законної сили.
Отже, зазначене чітко вказує, що між сторонами наявним є спір, за вирішенням якого сторони звернулися до суду з первісним та зустрічним позовом.
Суд не погоджується з посиланням позивачів на спричинення відповідачем моральної шкоди, внаслідок звернення до суду, через те, що вони не ґрунтуються на законі.
Так, ст. 55 Конституції України закріплює, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
На підставі ст. 23 ч. 1, ч. 2 п. 4 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Згідно ст. 280 ЦК України якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової або моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.
Більш того, суд звертає увагу, що відповідно до статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України N 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Отже нормами діючого законодавства визначено, що слід розуміти під моральною шкодою, та підстави для її відшкодування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доводи позивачів про те, що сам факт подання заяви призвів до моральних збитків, не може бути прийнято до уваги, оскільки звернення відповідача ОСОБА_3 до Білгород -Дністровського міськрайонного суду Одеської області із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, саме по собі не може бути підставою для притягнення зазначеної особи до цивільно-правової відповідальності.
Отже, позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 в обґрунтування своєї позиції щодо стягнення з відповідача моральної шкоди будь-яких переконливих та достовірних доказів не надали.
Відповідно п.3ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 57 ЦПК України закріплено, що доказами є будь - які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням , що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди, не ґрунтуються на законі, а відтак правових підстав для її задоволення не має.
Беручи до уваги, зазначене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача витрат по оплаті послуг на правову допомогу, судових витрат задоволенню також не підлягають.
Керуючись ст. ст.10,57, 60,212, 213-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: