Справа № 1490/3955/12 30.08.2012 30.08.2012 30.08.2012
< Текст >
Справа № 22ц/1490/2667/12 Головуючий у 1-ї інстанції Андрощук В.В.
Категорія 48 Доповідач в апеляційній інстанції Кутова Т.З.
Іменем України
30 серпня 2012 року м. Миколаїв
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:
головуючої: Кутової Т.З.,
суддів: Коломієць В.В., Крамаренко Т.В.,
при секретарі: Шпонарській О.Ю.,
за участю: позивача - ОСОБА_2,
відповідача: ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою
ОСОБА_3
на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2012 року
за позовом
ОСОБА_2
до ОСОБА_3
про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
25 квітня 2012 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей.
Позивачка зазначала, що з відповідачем перебуває у шлюбних відносинах, від шлюбу мають двох доньок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачкою, знаходяться на її утриманні. Посилаючись на те, що відповідач добровільно не надає допомогу, уточнивши вимоги, просила стягнути з нього аліменти на утримання доньок у твердій грошовій сумі у розмірі 600 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення ними повноліття.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 6 липня 2012 року позов задоволено. З ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання доньок: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, стягнуто аліменти у розмірі 600 грн. на кожну дитину, починаючи з 25 квітня 2012 року і до досягнення ними повноліття.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального права, просить вказане рішення суду скасувати, винести нове рішення, яким стягнути з нього аліменти на утримання доньок у розмірі 250 грн. з урахуванням індексації на кожну дитину.
Заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги.
Як вбачається з матеріалів справи і таке встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17 липня 1998 року по теперішній час (а.с. 6). Від даного шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають разом з матір'ю (а.с. 4, 5, 10).
Відповідно до положень ст. 180, 183 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, частка заробітку (доходу), матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, як то передбачено положеннями ст. 184 СК України.
Суд першої інстанції, вирішуючи спір та визначаючи розмір аліментів, які підлягають стягненню на користь позивачки, не врахував доводів відповідача про неможливість сплати аліментів у розмірі, який просила стягнути позивачка, посилаючись на інтереси дітей.
Між тим, з таким висновком суду погодитись не можна, так як він суперечить нормам матеріального права та не ґрунтується на доказах, які надані суду.
Так, в матеріалах справи міститься довідка з місця роботи відповідача, де зазначено, що він працює в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Брокгауз Україна» менеджером з продажу та його місячний заробіток складає 976 грн. 90 коп. (а.с. 21).
Таким чином, відповідач має постійне місце роботи та постійний дохід, за таких обставин відповідно до наведених положень ст. 183 СК України, аліменти на дітей мають бути визначені в частковому розмірі.
Враховуючи наведене, рішення районного суду, як таке, що не відповідає вимогам норм матеріального права, на підставі п. 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, підлягає зміні.
Колегія суддів, виходячи з матеріального становища сторін, вважає необхідним визначити аліменти в розмірі по 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, на кожну доньку, тобто на двох дітей до досягнення старшою донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, - в розмірі 1/3 частини але не менше, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Починаючи з 3 квітня 2019 року в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення повноліття доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2.
За такого позовна заява ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 06 липня 2012 року - змінити.
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково. Стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Миколаєва, громадянина України, аліменти на утримання неповнолітніх дітей: доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 25 квітня 2012 року до ІНФОРМАЦІЯ_4, а починаючи з 3 квітня 2019 року ј частину з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення донькою ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 214 грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але протягом двадцяти днів з цього часу може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуюча
Судді