Справа № Провадження №22-ц-3341/12 22-ц/1090/4127/12 Головуючий у І інстанції Литвин Л.І.
Категорія29Доповідач у 2 інстанціїСеменцов
07.09.2012
Іменем України
20 серпня 2012 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді: Яворського М.А.,
суддів: Семенцова Ю.В., Ігнатченко Н.В.,
при секретарі: Бобку О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 грудня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої злочином, -
У жовтні 2011 року позивач звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 05.09.2010 року відповідач перебував у стані алкогольного сп'яніння на території свого домоволодіння АДРЕСА_1. В цей час поруч з його домоволодінням знаходився неповнолітній ОСОБА_4, який гуляв з друзями та діти голосно сміялись. Це не сподобалось ОСОБА_2, він зробив дітям зауваження, щоб вони не шуміли, так як в цей день були похорони його брата, алe вони на зауваження не реагували, тому він почав наближатися до ОСОБА_4, який голосно сміявся. Намагаючись втекти, останній сів на велосипед та виїхав на асфальтовану дорогу, але відповідач наздогнав його та умисно штовхнув рукою в голову, в результаті чого ОСОБА_4 впав з велосипеда на асфальтоване покриття дороги. Після цього відповідач на грунті раптово виниклих неприязних відносин з метою заподіяння тілесних ушкоджень, підняв рукою за одяг неповнолітнього ОСОБА_4 та кинув його на асфальтоване покриття дороги, а потім підняв його та умисно наніс йому не менше семи ударів руками по голові та тулубу. В результаті чого ОСОБА_4 отримав крововиливи навколо лівого ока, в правій скронево-тім'яній ділянці волосяної частини голови, два на лівому плечі, по одному на колінних суглобах, садно на верхній губі, струс головного мозку. З вказаних ушкоджень струс головного мозку відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров'я і виник від прямого удару. Решта ушкоджень відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Дані ушкодження характерні для дії тупих предметів та могли виникнути від ударів руками та ногами, або іншими тупими предметами з обмеженою поверхнею. Постановою Яготинського районного суду Київської області від 28 липня 2011 року відповідача, обвинуваченого за ст. 125 ч.2 КК України, було звільнено від кримінальної відповідальності на підставі Закону України «Про амністіюі» як особу, що має дитину, якій не виповнилося 18 років.
Внаслідок неправомірних дій відповідача ОСОБА_2 позивачу завдано значну моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона зазнала глибоких душевних страждань у зв'язку з безпричинним травмуванням її неповнолітнього сина, перенесла психологічний стрес, оскільки лише після її численних скарг на відмови в порушенні кримінальної справи, її нарешті було порушено, що мало негативний вплив на її самопочуття та на стосунки в сім'ї, змусило прикласти її додаткові зусилля для нормалізації свого життя. З урахуванням заподіяних їй довготривалих моральних страждань, моральну шкоду вона оцінює в розмірі 100 000 грн. В подальшому позивач зменшила позовні вимоги та просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.
Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 07 грудня 2011 року позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення. Вважає рішення суду незаконним і необґрунтованим у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та порушенням норм процесуального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед інших питань вирішує: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються; чи є фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.
Але судом першої інстанції, вважає колегія суддів, дані вимоги закону у повному обсязі не виконано.
Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другої цієї статті.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджуються матеріалами справи
наступні обставини.
05.09.2010 року близько 19 години відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходився на території свого домоволодіння АДРЕСА_1. В цей час поруч з його домоволодінням знаходився неповнолітній ОСОБА_4, який гуляв з друзями та діти голосно сміялись. Це не сподобалось відповідачу і він зробив дітям зауваження, щоб вони не шуміли, так як в цей день були похорони його брата, але діти на зауваження не реагували, тому він почав наближатися до ОСОБА_4, який голосно сміявся. Намагаючись втекти, останній сів на велосипед та виїхав на асфальтовану дорогу, але його наздогнав відповідач та умисно штовхнув рукою в голову, в результаті чого ОСОБА_4 впав з велосипеда на асфальтоване покриття дороги. Після цього на грунті раптово виниклих неприязних відносин з метою заподіяння тілесних ушкоджень, відповідач підняв рукою за одяг неповнолітнього ОСОБА_4 та кинув його на асфальтоване покриття дороги, а потім підняв його та умисно наніс йому не менше семи ударів руками по голові та тулубу, в результаті чого ОСОБА_4 отримав крововиливи навколо лівого ока, в правій скронево-тім'яній ділянці волосяної частини голови, два на лівому плечі, по одному на колінних суглобах, садно на верхній губі, струс головного мозку, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
У зв'язку з отриманими травмами ОСОБА_4 був направлений та перебував стаціонарному лікуванні з 6 вересня 2010 року по 17 вересня 2010 року в дитячому відділенні Яготинської ЦРЛ з діагнозом: «струс головного мозку, забій м'яких тканин голови».
Як убачається з постанови Яготинського районного суду Київської області від 28 липня 2011 року (а.с. 2) про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності за ст. 125 ч.2 КК України на підставі Закону України «Про амністію», свою вину у вчиненому злочині відповідач визнав.
Задовольняючи позов та стягуючи з відповідача на користь позивача 10000 грн. моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що діями відповідача позивачу буда завдана моральна шкода, яка полягала в тому, що її неповнолітня дитина перенесла фізичний біль, знаходилась на лікуванні, перенесла стрес, все це викликало у неї моральні страждання як матері дитини.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про те, що позивачу була заподіяна відповідачем моральна шкода у зв'язку з протиправною поведінкою щодо її неповнолітнього сина, який отримав тілесні ушкодження.
Водночас, колегія суддів вважає, що визначений судом розмір відшкодування є надмірним і не відповідає характеру правопорушення, вчиненого відповідачем, глибині душевних страждань позивача та іншим, пов'язаним з цими обставинам, тому розмір відшкодування підлягає зменшенню.
За таких обставин, колегія судів вбачає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди, що відповідає вимогам розумності та справедливості.
Тому рішення суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди підлягає зміні з ухваленням в цій частині нового рішення.
Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 07 грудня 2011 року змінити в частині стягнення розміру моральної шкоди.
Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 5000 (п'ять тисяч) грн. моральної шкоди.
В інший частині рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий
Судді