29 серпня 2012 року Справа № 5002-18/2330-2012
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Гонтаря В.І.,
Волкова К.В.,
за участю представників сторін:
представники сторін не з'явились.
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Осоченко І.К.) від 16 липня 2012 року у справі № 5002-18/2330-2012
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Інтеройл" (вул. Свердлова, 2,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)
до підрозділу примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 81,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
про відновлення становища, яке існувало до порушення права власності, зняття арешту з майна та зобов'язання вчинити певні дії
Товариство з обмеженою відповідальністю "КРИМ ІНТЕРОЙЛ" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до підрозділу примусового виконання рішень ВДВС Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в якій просило суд відновити становище, яке існувало до порушення права власності позивача протиправними діями відповідача, зняти арешт з майна - судно ТХС «Альбіон», дата і місце побудови - 1957 рік. Німеччина, порт прописки - м. Севастополь, регістровий номер 1-050133, яке належить ТОВ «Алькасар», що був накладений відповідачем постановою від 04.02.2010, постановою від 09.03.2010, актом опису й арешту майна від 18.03.2010, актом опису й виїмки майна від 27.04.2011; зобов'язати відповідача відкликати з реєстрових органів повідомлення про арешт та заборону відчуження майна, які були раніше направлені до них.
Одночасно з позовною заявою позивач надав суду заяву про забезпечення позову від 11.07.2012, в якій просив зупинити стягнення на підставі наказу Господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2009 № 2-9/5443-2009 та заборонити відповідачу та будь-яким іншими особам здійснювати дії щодо звернення стягнення на судно ТХС «Альбіон»(дата і місце побудови - 1957 рік, Німеччина, порт прописки - м. Севастополь, регістровий номер 1-050133, яке належить ТОВ «Алькасар», а також обладнання та механізмів, встановлених на цьому судні, шляхом арешту, вилучення та його примусової реалізації.
Заява мотивована тим, що відповідач, на думку позивача, протиправно, в порушення встановленого законом порядку, обмежив право власності на обладнання та механізми, що належать позивачу, у зв'язку із чим у позивача виникла необхідність на час розгляду справи створити гарантії задоволення вимог позивача, тобто вжити передбачені законом заходи до забезпечення позову.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року у справі №5002-18/2330-2012 заяву товариства з обмеженою відповідальністю "КРИМ ІНТЕРОЙЛ" про забезпечення позову задоволено частково.
Зупинено стягнення на підставі наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2009 №2-9/5443-2009 до вирішення спору по суті.
В іншій частині заяви відмовлено.
Не погодившись з вказаною ухвалою суду, публічне акціонерне товариства "Дельта Банк" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норма матеріального та процесуального права.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14 серпня 2012 року, відновлено публічному акціонерному товариству "Дельта Банк" строк на подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року у справі №5002-18/2330-2012, прийнято скаргу та призначено справу до розгляду на 22 серпня 2012 року, у складі колегії суддів: Головуючий суддя: Латинін О.А., судді: Волков К.В., Гонтар В.І.
Слухання справи відкладалось з причин відсутності сторін у судовому засіданні.
В судове засідання 29 серпня 2012 року представники сторін не з'явилися, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористалися, про причини неявки суд не повідомили.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, судова колегія дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або із своєї ініціативи має право вжити, передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів щодо забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що позов забезпечується:
- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві
- забороною відповідачеві вчиняти певні дії
- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору
- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку
- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Зі змісту вказаної статті вбачається, що вона містить в собі вичерпний перелік заходів забезпечення позову. Отже обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосувати у конкретному випадку, суд повинен виходити з вищезазначеного переліку заходів забезпечення позову.
Проте, як вбачається з оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, останній застосував захід забезпечення позову, який не передбачений чинним законодавством, а саме статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, застосовуючи такий захід забезпечення позову, як зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду АР Крим від 28.12.2009 №2-9/5443-2009 до вирішення спору по суті, суд першої інстанції вийшов за межі наданих йому повноважень щодо забезпечення позову, передбачених статтею 67 Господарського процесуального кодексу України.
Більш того, судова колегія вважає за необхідне зазначити, що зазначена ухвала з урахуванням пункту 2 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" по своєї правової природі має статус виконавчого документа. Так, зупиняючи стягнення на підставі наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2009 №2-9/5443-2009 до вирішення спору по суті, суд першої інстанції фактично зупинив виконавче провадження в рамках іншої справи, тобто зупинив виконання рішення суду, що не передбачено діючим законодавством.
Також судова колегія вважає за доцільне звернути увагу на те, що 14 серпня 2012 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду від господарського суду Автономної Республіки Крим надійшла копія ухвали господарського суду АР Крим від 07 серпня 2012 року по справі №5002-18/2330-2012.
Зазначеною ухвалою суду провадження по справі №5002-18/2330-2012 припинено на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а також скасовано заходи забезпечення позову, вжиті оскаржуваною ухвалою від 16.07.2012, щодо зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2009 №2-9/5443-2009 до вирішення спору по суті.
Однак, слід зазначити, що ухвала про забезпечення позову породжує для сторін певні права та обов'язки, тому оцінка відповідності ухвали нормам закону здійснюється на момент її прийняття, у зв'язку з чим судова колегія не приймає до уваги ухвалу суду першої інстанції від 07.08.2012.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, оскільки прийнята при порушенні норм процесуального права, яке визначилося у помилковому висновку, щодо можливості застосування заходу забезпечення позову, у вигляді зупинення стягнення на підставі наказу господарського суду Автономної Республіки Крим від 28.12.2009 №2-9/5443-2009.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 16 липня 2012 року у справі № 5002-18/2330-2012 скасувати.
Відмовити товариству з обмеженою відповідальністю "КРИМ ІНТЕРОЙЛ" в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Справу №5002-18/2330-2012 скерувати до господарського Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді В.І. Гонтар
К.В. Волков
Розсилка:
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Інтеройл" (вул. Свердлова, 2,Керч,Автономна Республіка Крим,98300)
2.Підрозділ примусового виконання рішень Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції Автономної Республіки Крим (вул. Київська, 81,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)
3.Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" (м.Київ,вул.Фрунзе,39,04080)