04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
29.08.2012 № 48/100-18/154-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Дідиченко М.А.
суддів: Буравльова С.І.
Пономаренка Є.Ю.
при секретарі Демиденко К.А.
за участю представників за первісним позовом:
від позивача: Мишастий А.О. - представник за довіреністю від 03.05.2012 року;
від відповідачів: 1) не з'явились;
2) не з'явились;
від третьої особи: не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт»
про зобов'язання вчинити певні дії
за зустрічним Державного підприємства «Укрресурси»
позовом
до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт»
2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампер Груп»
про визнання договору недійсним
Товариство з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного комітету України з державного матеріального резерву та Державного підприємства «Укрресурси» про зобов'язання вчинити певні дії.
В ході розгляду справи, Державне підприємство «Укрресурси» подало зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Крампер Груп» про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 48/100 первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» в частині заявлених вимог до Державного комітету України з державного матеріального резерву задоволено повністю; зобов'язано Державний комітет України з державного матеріального резерву поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» зерно пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг, відповідно до договору купівлі-продажу №1-2043 від 27.11.2009 р., шляхом видачі розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» зерна пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг; зобов'язано Державний комітет України з державного матеріального резерву поставити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг, відповідно до договору купівлі-продажу №1-2041 від 27.11.2009 р., шляхом видачі розпоряджень (нарядів) на відпуск з державного резерву Товариству з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» зерна пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг; стягнуто з Державного комітету України з державного матеріального резерву на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» державне мито у розмірі 25 500,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118,00 грн. У задоволенні первісного позову в частині заявлених вимог до Державного підприємства «Укрресурси» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову Державного підприємства «Укрресурси» відмовлено повністю.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року у справі № 48/100 апеляційну скаргу Державного комітету України з державного матеріального резерву (правонаступником якого є Державне агентство резерву України) залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 48/100 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.03.2012 року у справі № 48/100 касаційну скаргу Державного агентства резерву України задоволено частково, постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року та рішення Господарського суду міста Києва від 06.04.2011 року у справі № 48/100 в частині первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі суду, в решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 20.07.2011 року у справі № 48/100 залишено без змін.
Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки умовам договору про відступлення права вимоги № 2010/05-06/2 від 04.06.2010 року, не дослідили, чи передалися за цим договором заявлені позивачем вимоги щодо поставки товару саме зерна пшениці 3 класу у кількості 6 999, 65 тонн та зерна пшениці 4 класу у кількості 1 019, 737 тонн, з посиланням на належні та допустимі докази.
Крім того, матеріали справи містять незавірені копії розпоряджень та актів прийому-передачі розпоряджень (нарядів), які не можуть бути належними та допустимими доказами у справі.
Згідно з розпорядженням №04-1/276 від 22.03.2012 року щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, справа № 48/100 передана на новий розгляд судді Мандриченку О. В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.03.2012 року присвоєно справі № 48/100-18/154-2012 та призначено до слухання на 24.04.2012 року.
В ході повторного розгляду справи, від позивача за первісним позовом до господарського суду надійшла заява про зміну предмета позову, в якій він просив змінити предмет позову у справі № 48/100-18/154-2012 та вилучити у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» зерно пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг, виявлене державним виконавцем в будь-яких місцях його зберігання, у тому числі у інших осіб; вилучити у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг, виявлене державним виконавцем в будь-яких місцях його зберігання, у тому числі у інших осіб; зобов'язати осіб, у яких зберігається зерно державного резерву, передавати його на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт».
Відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмету позову суд першої інстанції зазначив, що оскільки такий спосіб захисту, як вилучення майна у відповідача не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України, у суду немає підстав для прийняття вказаної заяви до розгляду.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року (суддя Мандриченко О.В.) відмовлено у задоволенні первісного позову.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції зазначив, що в розпорядженнях, які містяться в матеріалах справи є посилання на розпорядження Кабінету Міністрів України від 27.05.2009 року, протокол конкурсної комісії від 27.11.2009 року № 153/зерно і на договір від 16.07.2009 року № 69/юр-2009. Тобто, немає посилання на конкретні договори № 1-2041 та № 1-2043 від 27.11.2009 року і тому незрозуміло, за яким критерієм у актах прийому-передачі розпоряджень (нарядів) відбувався розподіл на акти прийому-передачі розпоряджень (нарядів) до договору № 1-2041 від 27.11.2009 року і акти прийому-передачі розпоряджень (нарядів) до договору № 1-2043 від 27.11.2009 року.
Крім того, в матеріалах справи містяться незавірені належним чином копії розпоряджень та актів прийому-передачі розпоряджень (нарядів), які не можуть бути належними та допустити доказами у справі.
Отже, у матеріалах справи немає належних доказів переходу права вимоги від ТОВ «Крампер Груп» до ТОВ «Нодексепт», а тому немає підстав для задоволення позовних вимог саме ТОВ «Нодексепт».
Не погоджуючись із рішенням першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить прийняти до розгляду заяву про зміну позовних вимог, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року та прийняти нове, яким первісні позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну предмету позову задовольнити.
Умотивовуючи наявність підстав для скасування судового рішення, апелянт зазначив, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у прийнятті заяви про зміну предмету позову. Крім того, суд першої інстанції не прийняв до уваги, що в матеріалах справи наявні акти звірки взаєморозрахунків, що підтверджують перехід права вимоги за договором про відступлення права вимоги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.06.2012 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» було прийнято до провадження колегією суддів: Ткаченко Б.О. - головуючий, Лобань О.І., Федорчук Р.В. та призначено до розгляду в судовому засіданні на 09.07.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року розгляд справи № 48/100-18/154-2012 було відкладено на 08.08.2012 року.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2012 року відкладено розгляд справи до 20.08.2012 року.
Розпорядженням від 20.08.2012 року у зв'язку перебування суддів Ткаченка Б.О., Лобаня О.І., Федорчука Р.В. у відпустці, керуючись ст.ст.46, 69 Господарського процесуального кодексу України, п.3.1.12. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26.11.2010р. №30, та у зв'язку із затвердженням нової спеціалізації суддів з перегляду окремих категорій справ в апеляційному порядку, справу № 48/100-18/154-2012 передано для подальшого розгляду у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року справу № 48/100-18/154-2012 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі: Дідиченко М.А. - головуючий, Буравльов С.І., Пономаренко Є.Ю. та призначено до розгляду на 20.08.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 20.08.2012 року просив суд розглянути спір з урахуванням заяви про зміну предмета позову, відповідно до якої останній просить вилучити у відповідача 1 зерно пшениці 3 класу у кількості 6 999 тонн 65 кг, виявлене державним виконавцем в будь-яких місцях його зберігання, у тому числі у інших осіб; вилучити у Державного агентства резерву України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019 тонн 737 кг, виявлене державним виконавцем в будь-яких місцях його зберігання, у тому числі у інших осіб; зобов'язати осіб, у яких зберігається зерно державного резерву, передавати його на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт».
Представник відповідача 1 та представник відповідача 2 у судовому засіданні 20.08.2012 року заперечували проти доводів, викладених в апеляційній скарзі та просили колегію суддів залишити рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року у справі № 48/100-18/154-2012 без змін.
У судовому засіданні 20.08.2012 року оголошено перерву до 29.08.2012 року.
Представник позивача у судовому засіданні 29.08.2012 року підтримав апеляційну скаргу та просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року у справі № 48/100-18/154-2012 скасувати.
Представники відповідачів у судове засідання 29.08.2012 року не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що про дату та час судового засідання учасники апеляційного провадження були повідомлені належним чином, а також те, що неявка представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами, колегія апеляційного господарського суду прийняла рішення про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідачів.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Таким чином, підставами для не прийняття заяви про зміну підстав чи предмету позову до розгляду є подання її після початку розгляду справи по суті та/або одночасна зміна заявою предмету та підстав позову.
Водночас, відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмету позову суд першої інстанції виходив із того, що спосіб встановлений позивачем у заяві про зміну предмету позову не передбачений статтею 16 Цивільного кодексу України. Однак, колегія суддів зазначає, що статтею 16 ЦК України встановлені способи захисту порушеного права, а тому якщо обраний позивачем спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 ЦК України, то зазначена обставина є підставою для відмови у задоволені позовних вимог по суті, а не прийняття позовної заяви чи заяви про зміну предмету позову до розгляду.
Дослідивши протоколи судових засідань, колегією суддів встановлено, що в останніх не міститься відомостей про перехід розгляду справи по суті, тому неможливо встановити на якій стадії процесу було подано заяву про зміну предмету позову. Водночас, відмовляючи у прийнятті заяви до розгляду суд першої інстанції не посилався на той факт, що заява про зміну предмету позову подана після початку розгляду справи по суті. Враховуючи зазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що заява про зміну предмету позову подана до початку розгляду справи по суті.
Крім того, як вбачається із змісту заяви про зміну предмету позову, нею змінюється лише предмет позову, тобто матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Підстави ж (обставини, на яких ґрунтується вимога позивача) залишились незмінними.
Беручи до уваги викладене колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову та переглядає справу з її урахуванням.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 16.07.2009 року між Державним комітетом України з державного матеріального резерву (надалі - відповідач 1) та Державним підприємством «Укрресурси» (надалі - відповідач 2) було укладено договір доручення №69/юр-2009 (надалі - договір доручення), відповідно до умов якого з урахуванням додаткової угоди від 09.09.2009 року, підприємство зобов'язалося вчинити від імені і за рахунок комітету юридичні та інші дії, направлені на організацію проведення аукціону, за результатами проведення якого укласти з переможцями відповідні угоди на реалізацію матеріальних цінностей та здійснити передачу переможцю аукціону нарядів на отримання матеріальних цінностей з державного резерву за актами приймання-передачі, а комітет зобов'язався видавати наряди на відпуск матеріальних цінностей з державного резерву.
Додатковою угодою № 3 від 27.05.2010 року до договору доручення сторони домовилися розірвати договір доручення № 69юр-2009 від 16.07.2009 року, але в будь-якому разі забезпечити повне виконання сторонами своїх зобов'язань.
Указом Президента України від 09.12.2011 року №1085/2010 «Про оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» було створено Державне агентство резерву України, реорганізувавши Державний комітет України з державного матеріального резерву.
Згідно з пунктом 5 указу, утворені центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів, є правонаступником органів, які реорганізовуються.
Указом Президента України від 13.04.2011 року №463/2011 затверджено Положення про Державне агентство резерву України, визнано таким, що втратив чинність, указ Президента України від 07.08.2011 року №603 «Про Державний комітет України з державного матеріального резерву».
Колегія суддів апеляційного суду при розгляді справи №48/100 здійснила заміну відповідача у справі за правилами статті 25 Господарського процесуального кодексу України.
23.11.2009 року між Державним підприємством «Укрресурси», яке діяло від імені Держкомрезерву України на підставі договору доручення, та ТОВ «Крампер Груп» було укладено попередні договори №4-2041 та №4-2043 (надалі - попередні договори).
Пунктами 1.1, 1.2 попередніх договорів встановлено, що предметом договорів є укладення ТОВ «Крампер Груп» договорів купівлі-продажу матеріальних цінностей державного резерву на аукціоні за лотами №4400, №4399, перший етап якого відбудеться 27.11.2009 року відповідно до оголошення в газеті "Урядовий кур'єр" від 06.11.2009 р. №206 (далі - основні договори) на умовах та у формі визначених комітетом відповідно до вимог Порядку реалізації матеріальних цінностей державного резерву, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 р. №1078. ТОВ «Крампер Груп» зобов'язується укласти основні договори протягом 5-ти робочих днів з дати визначення її переможцем аукціону та оформлення відповідного протоколу комісії комітету.
На виконання умов попередніх договорів ТОВ «Крампер Груп» перерахувало на користь ДП «Укрресурси» грошові кошти у розмірі 25 025 000,00 грн. в якості гарантійного внеску за лот № 4400 та у розмірі 46 020 000,00 грн. за лот № 4399, що підтверджується платіжними дорученнями № 076 та № 075 від 25.11.2009 року, наявними в матеріалах справи.
Рішеннями комісії Державного комітету України з державного матеріального резерву щодо проведення аукціону з реалізації матеріальних цінностей державного резерву, оформлених протоколом №153/зерно від 27.11.2009 року, вирішено визнати переможцем по лотам № 4399 та №4400 ТОВ «Крампер Груп» та реалізувати переможцю матеріальні цінності, а саме: пшеницю 3 класу у кількості 156 000,000 тонн загальною вартістю 71 760 000,00 грн. та пшеницю 4 класу у кількості 91 000,000 тонн загальною вартістю 40 950 000,00 грн.
За результатами проведення вказаного аукціону 27.11.2009 року між ДП «Укрресурси», яке діяло від імені Державного резерву України на підставі договору доручення, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Крампер Груп» було укладено договори №1-2043 та №1-2041.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договорів №1-2043 та №1-2041 ДП «Укрресурси» продає, а ТОВ «Крампер Груп» купує матеріальні цінності державного резерву, на умовах EXW "Франко-склад" відповідно до ІНКОТЕРМС-2000 (далі - матеріальні цінності). Франко-склад, ціна, кількість та номенклатура (асортимент) матеріальних цінностей вказані в додатках до даних договорів. Вартість матеріальних цінностей, які реалізуються відповідно до договорів складає: 71 760 000,00 грн. за договором № 1-2043 та 40 950 000,00 грн. за договором № 1-2041.
Додатками №1 до договорів №1-2043 та №1-2041 сторонами погоджено ціну, вартість, кількість та номенклатура (асортимент) матеріальних цінностей, які продаються з комбінатів хлібопродуктів системі комітету, а саме:
- за договором №1-2043: пшениця 3 класу по 2007 р. включно у кількості 156 000,000 тонн, ціною за одиницю - 460,00 грн., загальною вартістю 71 760 000,00 грн.;
- за договором № 1-2041: пшениця 4 класу по 2007 р. включно у кількості 91 000,000 тонн, ціною за одиницю - 450,00 грн., загальною вартістю 40 950 000,00 грн.
Положеннями п.п 3.1-3.3 договорів №1-2043 та №1-2041 встановлено, що протягом 5-ти банківських днів з дати підписання договорів (крім останнього робочого дня місяця) ТОВ «Крампер Груп» здійснює попередню оплату у розмірі 100% (сто відсотків) загальної вартості матеріальних цінностей, вказаної в п. 2.1 договорів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок ДП «Укрресурси», вказаний у реквізитах договорів. Грошові кошти, внесені ТОВ «Крампер Груп» на рахунок ДП «Укрресурси» в якості гарантійних внесків, вважаються забезпеченням виконання договорів з моменту їх укладення. Грошові кошти, які внесені ТОВ «Крампер Груп» у якості забезпечення виконання договорів, не є завдатками, визначеними ст.ст. 570, 571 Цивільного кодексу України. За умови належного виконання ТОВ «Крампер Груп» умов договорів, грошові кошти, внесені ТОВ «Крампер Груп» у якості забезпечення виконання договорів, зараховуються в рахунок оплати вартості матеріальних цінностей.
Згідно із п.п. 4.2, 4.3 договорів №1-2043 та №1-2041, протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання продавцем грошових коштів на умовах і в розмірі вказаному в п.п. 2.1, 3.1 договорів, покупець отримує у ДП «Укрресурси» розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву (далі - розпорядження). Зобов'язання ДП «Укрресурси» щодо поставки матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту передачі ТОВ «Крампер Груп» розпорядження.
Відповідно до п. 4.4 договорів №1-2043 та №1-2041 право власності на матеріальні цінності, а також ризик їх випадкової втрати чи пошкодження переходять до ТОВ «Крампер Груп» з моменту передачі йому розпорядження. Факт передачі розпорядження ТОВ «Крампер Груп» підтверджується актом приймання-передачі розпорядження, який підписується під час його передачі.
Пунктом 7.1 договорів №1-2043 та №1-2041 встановлено, що строк дії договорів встановлюється з дати його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Як зазначає позивач, на виконання умов договорів №1-2043 та №1-2041 у період їх дії ТОВ «Крампер Груп» перераховувало на користь ДП «Укрресурси» грошові кошти, а ДП «Укрресурси» частково передало ТОВ «Крампер Груп» розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву - пшениці класу 3 та пшениці класу 4. Враховуючи те, що ДП «Укрресурси» надало розпорядження на випуск пшениці не у повному обсязі передбаченого договорами №1-2043 та №1-2041 у ТОВ «Крампер Груп» виникло право вимоги до відповідачів, допоставити пшеницю 3, 4 класів на загальну суму 3 678 720, 65 грн.
04.06.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Крампер Групп» (надалі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» (надалі - новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги №2010/05-06/2 (надалі - договір відступлення).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 договору відступлення первісний кредитор відступає, а новий кредитор набуває право вимоги належне первісному кредиторові, що виникло за договором купівлі-продажу зерна №1-2043 від 27.11.2009 року та договором купівлі-продажу зерна №1-2041 від 27.11.2009 року, укладеними між ТОВ «Крампер Груп» та Державним комітетом України з державного матеріального резерву (в особі Державного підприємства «Укрресурси») (боржник). За цим договором новий кредитор одержує право замість первісного кредитора вимагати від боржника виконання зобов'язань за договорами, у тому числі: отримання (стягнення) грошових коштів у сумі 3 678 720,65 грн.; поставки товару (зерна пшениці) за договорами; стягнення штрафних санкцій.
Листом про відступлення прав вимоги №2010/05-06/2 від 04.06.2010 року, наявним в матеріалах справи, ТОВ «Крампер Груп» було повідомлено відповідача 1 та відповідача 2 про зміну кредитора у зобов'язаннях за договорами №1-2043 та №1-2041 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт».
Спір у справі за первісним позовом виник у зв'язку із наявністю, на думку позивача, обов'язку відповідача 1 та відповідача 2 поставити пшеницю класів 3, 4 за договорами №1-2043 та №1-2041 на загальну суму 3 678 720,65 грн. Враховуючи зазначене позивач просить вилучити у відповідача 1 пшеницю класів 3 та 4.
При цьому, відмовляючи у прийнятті заяви про зміну предмету позову, суд першої інстанції виходив із того, що такого способу захисту порушеного права як вилучення майна статтею 16 ЦК України не передбачено.
Однак, колегія суддів не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, оскільки п. 5 ч. 2 ст. 16 ЦК України та п. 5 ч. 2 ст. 20 ГК України передбачено, що одним із способом захисту законних прав та інтересів є примусове виконання обов'язку в натурі.
Вилучення ж майна у боржника є виконанням обов'язку передбаченого договором в натурі, якщо передача (поставка) майна була обов'язком однієї із сторін у зобов'язанні.
Як зазначалося вище, за результатами проведення вказаного аукціону на виконання умов договору доручення 27.11.2009 року між ДП «Укрресурси» та ТОВ «Крампер Груп» було укладено договори №1-2043 та №1-2041.
За змістом договорів №1-2043 та №1-2041 ДП «Укрресурси» діючи від імені Державного агентства резерву України зобов'язалося поставити ТОВ «Крампер Груп» спірні матеріальні цінності шляхом передачі виданих комітетом розпоряджень на їх отримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.
Отже, згідно укладених договорів постачальником є Державне агентство резерву України - відповідач 1, а покупцем - ТОВ «Крампер Груп».
Договори №1-2043 від 27.11.2009 року та №1-2041 від 27.11.2009 року, є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.
Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сплата ТОВ «Крампер Груп» за договорами № 1-2043 та № 1-2041 на користь ДП «Укрресурси» грошових коштів та наявність зобов'язання ДП «Укрресурси» від імені Державного агентства резерву України поставити позивачу за первісним позовом пшеницю 3 класу у загальній кількості 6 999,65 тонн на суму 3 219 839,00 грн. та пшеницю 4 класу у загальній кількості 1 019,737 тонн на суму 458 881,65 грн.
Наведені обставини визнаються ДП «Укрресурси» в зустрічному позові та відображені в відомостях взаєморозрахунків відповідача з контрагентами, доданими до зустрічної позовної заяви.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та враховуючи приписи п. 4.2 договорів №1-2043 та №1-2041 зобов'язання відповідача 1 за первісним позовом по поставці ТОВ «Крампер Груп» пшениці шляхом видачі відповідних розпоряджень (нарядів) та передачі їх підприємством ТОВ «Крампер Груп» мало бути виконане на протязі 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання грошових коштів.
Таким чином, має місце прострочення виконання Державним агентством резерву України зобов'язання за договорами в частині поставки на користь ТОВ «Крампер Груп» пшениці класу 3 у загальній кількості 6 999,65 тонн на суму 3 219 839,00 грн. та пшениці класу 4 у загальній кількості 1 019,737 тонн на суму 458 881,65 грн. (всього -3 678 720,65 грн.), строк виконання якого на момент розгляду справи настав.
Посилання Державного агентства резерву України на те, що фактична наявність зерна пшениці у державному резерві наблизилась до рівня незнижувального запасу, а відтак відсутні підстави для поставки пшениці, судом відхиляються з огляду на недоведеність Державним агентством резерву України даного факту та ненадання належних в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України доказів.
Повернення Державним агентством резерву України на користь ДП «Укрресурси» 220 000,00 грн. в якості погашення заборгованості за неотриманні матеріальні цінності не спростовує висновку суду про наявність зобов'язання по поставці спірної пшениці, адже таке повернення не створює прав чи обов'язків для покупця за договорами (ТОВ «Крампер Груп») та не змінює умови договорів, якими не передбачено права відмови від договорів шляхом повернення коштів.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
04.06.2010 року ТОВ «Крампер Груп» на підставі договору відступлення передало Товариству з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» право вимоги виконання зобов'язань за договорами, у тому числі: отримання (стягнення) грошових коштів у сумі 3 678 720,65 грн.; поставки товару (зерна пшениці) за договорами; стягнення штрафних санкцій.
Як зазначалося вище, листом № 2010/05-06/2 від 04.06.2010 року було повідомлено відповідачів про відступлення прав.
11.06.2010 року ТОВ «Нодексепт» та ТОВ «Крампер Груп» підписали протокол про залік взаємних вимог, відповідно до якого сторони погодилися про зарахування заборгованості ТОВ «Нодексепт» перед ТОВ «Крампер Груп» у розмірі 3 679 638, 65 грн. за договором про відступлення права вимоги № 2010/05/06/2 від 04.06.2010 року в рахунок погашення заборгованості ТОВ «Крампер Груп» перед ТОВ «Нодексепт» у сумі 4 000 000, 00 грн. за договором купівлі-продажу векселів № 11/15 від 11.03.2010 року.
Крім того, на виконання п. 4.1 договору про відступлення права вимоги ТОВ «Крампер Груп» передав ТОВ «Нодексепт» документи, що підтверджують право вимоги до боржника. Зазначене підтверджується наявними в матеріалами справи, засвідченими ТОВ «Нодексепт» копіями договорів та оглянутими у судовому засіданні оригіналами договорів, що підтверджують право вимоги до боржника наданими ТОВ «Нодексепт» колегії суддів.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що сторонами договору про відступлення права вимоги були виконанні зобов'язання передбачені даним договором, а тому, спірне право вимоги по договорам № 1-2041 та № 1-2043 щодо поставки пшениці 3 класу у загальній кількості 6 999,65 тонн та пшениці 4 класу у загальній кількості 1 019,737 тонн на загальну суму 3 678 720,65 грн. перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт».
Висновок же суду першої інстанції про те, що копії розпоряджень та актів прийому-передачі розпоряджень (нарядів), які містяться в матеріалах справи, не можуть вважатися належними доказами переходу права вимоги від ТОВ «Крампер Груп» до ТОВ «Нодексепт», у зв'язку із тим, що не завірені належним чином є передчасним оскільки, як вбачається із матеріалів справи (зворот сторінки 253, тому 1) розпорядження та акти прийому передачі розпоряджень (нарядів) прошито, пронумеровано, підписано представником ТОВ «Нодексепт» та скріплено печаткою товариства.
Крім того, суд першої інстанції зазначив, що згідно розпоряджень та актів прийому-передачі розпоряджень (нарядів) не зрозуміло, які розпорядження та акти відносяться до договору № 1-2041 від 27.11.2009 року, а які розпорядження та акти відносяться до договору № 1-2043.
Однак, колегія суддів зазначає, що в розпорядженнях міститься посилання на клас пшениці. Водночас договір № 1-2041 укладався на поставку пшениці 4 класу, а договір № 1-2043 на поставку пшениці 3 класу, а тому відсутність посилання в розпорядженнях на договори не позбавляє можливості встановити на підставі якого договору вони видавалися.
Відповідно до ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
За змістом Закону України «Про державний матеріальний резерв» та п.п. 4.2-4.4 договорів поставка комітетом пшениці відбувається шляхом видачі відповідних розпоряджень (нарядів).
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Державне агенство резерву України обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.
За таких обставин, первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» в частині вилучення у Державного агенства резерву України зерна пшениці 3 класу у кількості 6 999,65 тонн та зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019,737 тонн є обґрунтованими, а тому задовольняються колегією суддів.
Щодо вимоги про вилучення пшениці у тому числі у інших осіб та зобов'язання осіб, у яких зберігається пшениця передати її на користь ТОВ «Нодексепт», то колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ст. 18 ГПК України до складу учасників судового процесу входять: сторони, треті особи, прокурор, інші особи, які беруть участь у процесі у випадках, передбачених цим кодексом.
Згідно із ст. 21 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.
Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Відповідачами є підприємства та організації, яким пред'явлено позовну вимогу.
Статтею 54 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити найменування сторін, зміст позовних вимог до кожного із відповідачів.
Отже, відповідачами у справі (тобто особами до яких пред'являється матеріальні вимоги) можуть бути тільки конкретно визначені особи, з конкретно визначеними до них позовними вимогами.
В даному випадку позивач не визначив осіб до яких пред'являються вимоги. За таких обставин, колегія суддів відмовляє у задоволенні вищезазначених вимог.
Щодо позовних вимог до відповідача 2 - Державного підприємства «Укрресурси», то в ході розгляду справи встановлено, що позивач не пред'являє вимоги до останнього.
Так, кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється іншою особою може звернутися до господарського суду за захистом свого права чи інтересу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 54 ГПК України встановлено, що позовна заява повинна містити якщо позов подано до кількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з них.
Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача.
Враховуючи те, що позивач не пред'являє до відповідача 2 певної матеріально-правової вимоги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність у позивача предмету спору до відповідача 2.
Відповідно до п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Беручи до уваги викладене, колегія суддів припиняє провадження у справі відносно Державного підприємства «Укрресурси».
Таким чином, доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження матеріалами справи. Натомість, оскаржуване рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального права, що є підставою для його скасування відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 104 ГПК України.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача 1.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» на рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 22.05.2012 року у справі № 48/100-18/154-2012 в частині первісного позову скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким провадження відносно Державного підприємства «Укрресурси» припинити; первісний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» до Державного агентства резерву України задовольнити частково.
4. Вилучити у Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код ЄДРПОУ 37472392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б; код ЄДРПОУ 37032829) зерно пшениці 3 класу у кількості 6 999 (шість тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) тонн 65 кг, виявлене державним виконавцем у будь-яких місцях його зберігання.
5. Вилучити у Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код ЄДРПОУ 37472392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б; код ЄДРПОУ 37032829) зерно пшениці 4 класу у кількості 1 019 (одна дев'ятнадцять) тонн 737 кг, виявлене державним виконавцем у будь-яких місцях його зберігання.
6. В іншій частині первісних позовних вимог відмовити.
7. Стягнути Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код ЄДРПОУ 37472392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б; код ЄДРПОУ 37032829) витрати по сплаті державного мита у сумі 25 500 (двадцять п'ять п'ятсот тисяч) грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
8. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б; код ЄДРПОУ 37032829) в дохід Державного бюджету України суму недоплаченого судового збору у розмірі 1 073 (одна тисяча сімдесят три) грн.. 00 коп.
9. Стягнути Державного агентства резерву України (01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28; код ЄДРПОУ 37472392) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нодексепт» (01004, м. Київ, вул. Горького, 5-Б; код ЄДРПОУ 37032829) витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 32 190 (тридцять дві тисячі сто дев'яносто) грн. 00 коп.
10. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.
11. Матеріали справи № 48/100-18/154-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Дідиченко М.А.
Судді Буравльов С.І.
Пономаренко Є.Ю.