04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
29.08.2012 № 5011-70/3743-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пономаренка Є.Ю.
суддів: Дідиченко М.А.
Буравльова С.І.
за участю представників сторін:
від позивача: Дахновський С.М. - представник за довіреністю від 20.01.2012 №2;
від відповідача:Мрига С.С. - представник за довіреністю від 28.08.2012 №059/4639;
розглянувши
апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2012 у справі № 5011-70/3743-2012 (суддя Капцова Т.П.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» до Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 1610523,02 грн.та за зустрічним позовом Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» про визнання недійсним договору
встановив наступне.
До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» звернулось з позовом до Господарського суду м. Києва про стягнення з Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 1 610 523,02 грн.
Позовні вимоги мотивовано наступними доводами. На виконання проектних робіт за договором №6 від 29.01.2010 року по об'єкту "Будівництво ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі м. Києва" (далі-Договір) позивачем було виготовлено частину проектної документації, яку за накладними передано відповідачу для її перевірки та прийняття. Одночасно з накладними позивачем направлялися акти здачі-приймання проектної документації. Як зазначає позивач, усі ці документи були прийняті відповідачем, однак зі сторони відповідача було підписано лише один акт здачі-приймання проектної документації від 30.07.10, згідно з яким вартість переданої документації визначена у розмірі 999 875 грн. В усіх інших випадках, в порушення умов договору відповідачем не було повернуто позивачу ані підписаний примірник актів від 24.01.11, 30.03.11 та 14.06.11, ані мотивовані зауваження щодо виявлення недоліків у проектній документації, у зв'язку з чим, як зазначає позивач, відповідно до п.4.3 Договору, роботи вважаються прийнятими та підлягають оплаті. Позивач також зазначає, що на виконання умов договору він замовляв у відповідних державних органах та суб'єктів господарювання та оплачував вихідні дані необхідні для проектування, на загальну суму 168 5522,02 грн., у зв'язку з чим, вказані витрати повинні бути відшкодовані відповідачем на підставі п.3.4.4 та п.3.5 Договору. Позивач вказує, що Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в порушення умов Договору виконані позивачем роботи по розробці проектно-кошторисної документації не оплатило, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість. Позивач зазначає, що роботи по договору завершені не були, оскільки відповідачем на виконання вимоги прокуратури було скасовано рішення про акцепт тендерної пропозиції позивача від 20.01.10, на підставі якого укладено Договір та запропоновано позивачу укласти угоду про розірвання Договору за взаємною згодою.
До початку розгляду справи по суті від відповідача надійшла зустрічна позовна заява, яка ухвалою від 21.05.2012 була прийнята судом першої інстанції для сумісного розгляду з первісною позовною заявою.
Предметом позову за зустрічною позовною заявою є вимога про визнання недійсним договору №6 від 29.01.2010 року на підставі правовідносин за яким заявлено первісний позов.
Зустрічний позов мотивовано наступними обставинами. Прокуратурою м. Києва було винесено протест на рішення тендерного комітету Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.01.2010 про акцепт тендерної пропозиції з вимогою скасувати останнє як незаконне. Комітетом з конкурсних торгів Головного управління, був задоволений вказаний протест, у зв'язку з чим, акцепт тендерної пропозиції від 20.01.2012 р. було скасовано. Тому, виходячі з незаконності вказаного рішення тендерного комітету, на підставі якого укладено оскаржуваний договір, він також суперечить вимогам законодавства та підлягає визнанню недійсним.
За результатами розгляду спору у даній справі Господарським судом міста Києва ухвалено рішення від 07.06.2012, яким: зустрічний позов задоволено та визнано недійсним Договір на виконання проектних робіт по об'єкту «Будівництво ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі м. Києва» № 6 від 29.01.2010 року; у задоволенні первісного позову відмовлено.
При ухваленні даного рішення суд виходив з того, що рішення тендерного комітету Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), (протокол № 4 від 20.01.2010р.), яке стало підставою укладення спірного Договору є скасованим, що згідно ст.ст. 203-215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання оспорюваного Договору недійсним. За таких підстав позовна вимога за первісним позовом про стягнення боргу на підставі визнаного недійсним договору задоволенню не підлягає.
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.06.2012 порушено ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2012 та призначено її розгляд на 01.08.2012 о 14 годині 00 хвилин.
Розпорядженням по справі №5011-70/3743-2012 від 01.08.2012 у зв'язку з перебуванням головуючого судді: Коршун Н.М., суддів: Мальченко А.О., Куксова В.В. у відпустці для розгляду справи №5011-70/3743-2012 призначено нову колегію суддів у складі: головуючий суддя Пономаренко Є.Ю. судді: Дідиченко М.А., Буравльов С.І.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012 по справі №5011-70/3743-2012 (склад суддів: головуючий - Пономаренко Є.Ю., судді: Дідиченко М.А., Буравльов С.І.) апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" призначена до розгляду на 14.08.2012 о 14 годині 30 хвилин.
В судовому засіданні 14.08.2012 розгляд справи було відкладено на 21.08.2012 о 15 годині 45 хвилин.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.08.2012 по справі №5011-70/3743-2012 розгляд справи відкладено на 29.08.2012 о 14 одині 00 хвилин.
У судовому засіданні 29.08.2012 представник апелянта - позивача у справі надав пояснення, якими підтримав доводи та вимоги за апеляційною скаргою з підстав викладених у ній.
Представник відповідача у справі надав пояснення, якими заперечив проти доводів та вимог апеляційної скарги, і просив залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до Протоколу засідання тендерного комітету Головного управління комунального господарства № 1 від 01.12.2009 р. обрано процедуру "відкриті торги" та затверджено тендерну документацію на закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації "Будівництво ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі", призначено день розкриття тендерних пропозицій на 29.12.2009 р. та ухвалено рішення про надання оголошення про проведення процедури закупівля в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель".
Оголошення про проведення процедури закупівлі було опубліковано в інформаційному бюлетені "Вісник державних закупівель" (Оголошення № 49 (385) та 15.12.2009 р. опубліковано у міжнародному виданні «Procurement Bulletin».
Відповідно до реєстру тендерних пропозицій було отримано пропозиції від ТОВ "ЄДІТЕПЕ" та ТОВ "Будівельно-консалтингова фірма Граніт".
Згідно Протоколу оцінки тендерних (цінових) пропозицій № 4 від 20.01.2010р. за результатами оцінки тендерних (цінових) пропозицій більш вигідною визначено тендерну пропозицію № 2 ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт».
Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) було акцептовано тендерну пропозицію ТОВ «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт». Про це вказано в листі Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 059/1-1-151 від 20.01.2010 р. Також, при цьому запропоновано укласти договір протягом 15 днів.
Згодом, 29.01.2010 між Головним управлінням комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), як замовником та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт», як виконавцем укладено Договір на виконання проектних робіт по об'єкту "Будівництво ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі м. Києва" № 6 від 29.01.2010 року (далі - Договір).
Предмет правовідносин за даним договором визначено в його пункті 1.1., згідно якого замовник доручив, а виконавець взяв на себе зобов'язання розробити проектно-кошторисну документацію "Будівництво ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі" (далі - Документація) на умовах, в порядку та в строки, визначені цим Договором, та на підставі наданого замовником Завдання на проектування, яке є невід'ємною частиною цього Договору.
Замовник в свою чергу зобов'язався прийняти виконані роботи і документацію та оплатити їх (п. 1.2. Договору).
Так, згідно п. 2.1. Договору, загальна вартість робіт (ціна Договору) за цим Договором становить 50 820 000,00 грн. в тому числі ПДВ (20 %) - 8 470 000,00 грн. відповідно до Зведеного кошторису на виконання Робіт за Договором (Додатки № 2, 3, 4).
Крім того, 29.07.2010 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін та доповнень до договору № 6 від 29 січня 2010 року на виконання проектних робіт по об'єкту "Будівництво ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі м. Києва".
Відповідно до п. 2.1. Договору, з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 від 29.07.2010, вартість робіт, що підлягають виконанню упродовж 2010 року - становить 1 000 000 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 166 666,67 грн. по КФК 150101, КЕКВ 2123; 2011 року становить 49 820 000грн. 00 коп., в т.ч. ПДВ 8 303 333, 33 грн. по КФК 150101, КЕКВ 2123.
Згідно з п. 2.2. Договору, розрахунок між сторонами здійснюється на підставі підписаних сторонами Актів приймання-передачі виконаних робіт та Документації (відповідно до Календарного плану робіт по виготовленню проектної документації об'єкту, який є Додатком № 1 до Договору), які укладаються за фактом передачі виконавцем замовнику Документації на кожній окремій стадії (етапу, розділу) Документації, відповідно до вимог п. 7 ст. 51 Бюджетного кодексу України на умовах відстрочки платежу не більше 45 днів по оплаті кожного Акту.
Відповідно до п. 4.1. Договору, передача-приймання виконаних за цим Договором робіт та Документації здійснюється по стадіям (етапам, розділам) у строки, визначені відповідно до Календарного плану виконання проектних робіт (орієнтовного), який є Додатком № 1 до Договору. Після завершення відповідної стадії (етапу, розділу) робіт виконавець передає замовнику виконану документацію (по відповідних стадії, етапу, розділу робіт) та Актів передачі-приймання виконаних робіт та документації (по відповідних стадії, етапу, розділу робіт). Після завершення виконання усього обсягу робіт за цим Договором сторони, при необхідності, підписують Остаточний Акт передачі-приймання виконаних робіт та документації.
Згідно п. 4.2. Договору, замовник зобов'язаний протягом 3 календарних днів після отримання документації (по відповідних стадії, етапу, розділу робіт) та Акту передачі-приймання виконаних робіт та документації (по відповідних стадії, етапу розділу робіт або Остаточного акту) з переліком складових розробленої документації (надалі разом - Акт) направити виконавцю Акт або мотивовану відмову від прийняття робіт частково або повністю із зазначенням зауважень щодо виявлених недоліків.
Згідно п. 8.1. Договору, договір набуває чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін та діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за цим Договором, але не пізніше ніж до 31.12.2011 року.
Правовідносини за оскаржуваним договором відносяться до такого виду договірних зобов'язань як підряд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом (ч.ч. 1, 2 ст. 887 ЦК України).
Заступником прокурора міста Києва 02.11.11 внесено Протест на рішення тендерного комітету Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київради (КМДА) від 20.01.10. про акцепт тендерної пропозиції від ТОВ "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" з вимогою скасувати дане рішення як незаконне.
Протест винесено за результатами проведеної прокуратурою міста Києва перевірки додержання вимог законодавства у сфері державних закупівель.
При цьому, встановлено порушення, за яким форма технічної частини пропозиції - кошторисів робіт не відповідає вимогам підпунктів 1.1, 1.4 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.6 пункту 2 та обов'язкових додатків "А", "Б" Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України (ДБН Д.1.1-7-2000).
Дана обставина в свою чергу є порушенням умов тендерної документації, та вимог п.4 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ № 921 від 17.10.08.
Протест прокурора не було оскаржено.
Згідно Протоколу № 09/11 від 09.11.11 засідання комітету з конкурсних торгів Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), вирішено протест Прокуратури міста Києва задовольнити та скасувати рішення тендерного комітету Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 20.01.2010р. про акцепт тендерної пропозиції ТОВ "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт".
За наслідками задоволення протесту Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 10.11.11 № 059/2-1-5985 повідомило ТОВ "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" про скасування рішення про акцепт тендерної пропозиції.
Обставини, встановлені проведеною прокуратурою перевіркою та покладені в основу внесеного протесту, які свідчать про порушення вимог законодавства при проведенні тендеру, а також задоволення даного протесту і скасування рішення тендерного комітету про акцепт тендерної пропозиції, є підставою для визнання недійсним оскаржуваного договору з наступних підстав.
Здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг за державні кошти, на час проведення торгів за результатами яких укладено оскаржуваний договір, було регламентовано Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.08 №921.
Абзацом 1 та 2 пункту 66 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.08 №921 у редакції чинній на час укладення Договору на виконання проектних робіт № 6 від 29.01.2010р. (далі-Положення) визначено, що замовник акцептує тендерну пропозицію, що визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки. З учасником, тендерну пропозицію якого було акцептовано, замовник укладає договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та умов акцептованої тендерної пропозиції у строк не раніше ніж через п'ять робочих днів з дня відправлення письмового повідомлення всім учасникам процедур відкритих торгів, двоступеневих торгів і торгів з обмеженою участю про їх результати, але не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня акцепту.
Таким чином, з норм Положення вбачається, що договір про закупівлю, укладається з учасником процедур відкритих торгів, тендерна пропозиція якого визнана найбільш економічно вигідною за результатами оцінки та акцептована замовником.
Отже, у даному випадку підставою для укладання Договору на виконання проектних робіт по об'єкту "Будівництво ТЕЦ на відновленому паливі у Деснянському районі м. Києва" № 6 від 29.01.2010 року стало рішення тендерного комітету Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), оформлене протоколом № 4 від 20.01.2010р., згідно з яким тендерну пропозицію ТОВ "Граніт" визнано найбільш економічно вигідною.
Відповідно до п.п.1 п.2 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.08 №921, прийняття замовником тендерної пропозиції, яку визнано найбільш економічно вигідною за результатами оцінки, та надання згоди на її оплату є акцептом тендерної пропозиції. Тендерна пропозиція вважається акцептованою, якщо замовник подав учаснику в установлений у тендерних документах строк письмове підтвердження акцепту тендерної пропозиції.
Акцепт тендерної пропозиції ТОВ "Будівельно-консалтингова фірма "Граніт" відбувся саме за скасованим на підставі протесту прокурора рішенням тендерного комітету оформленого протоколом № 4 від 20.01.2010р. про що Головне управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомило позивача листом № 059/1-1-151 від 20.01.2010 р.
Підставою внесеного протесту було встановлення прокуратурою порушення вимог законодавства при оформленні технічної частини пропозиції.
Так, умови та зміст тендерної документації на закупівлю робіт з розробки проектно-кошторисної документації «Будівництво ТЕЦ на відновлювальному паливі у Деснянському районі» затверджено рішеннями тендерного комітету Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київради (КМДА) від 01.12.09 та від 22.12.09. Зокрема, пунктом 8 тендерної документації передбачено наявність у складі пропозиції претендента комерційної та технічної частин. Технічна частина тендерної пропозиції, в свою, чергу, повинна включати кошторис робіт, календарний графік виконання робіт.
Пунктом 4 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ № 921 від 17.10.08 (що діяло на момент проведення процедури державної закупівлі), передбачено, що визначення предмета закупівлі робіт здійснюється замовником відповідно до цього Положення на основі Правил визначення вартості будівництва ДБН Д.1.1-1-2000.
Пунктом 1.1 Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.00 № 285 (ДБН Д.1.1-7-2000), визначено що ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва підприємств, будівель і споруд і носять обов'язковий характер при визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будов (об'єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ і організацій державної власності.
Кошторисна вартість проектно-вишукувальних робіт для будівництва об'єктів усіх галузей і підгалузей народного господарства України визначається за кошторисами, які складаються за формою «2-П» (додаток Б), на підставі діючих в Україні збірників цін на проектно-вишукувальні роботи із застосуванням відповідних коефіцієнтів та індексів (п. 2.1 Правил).
Якщо при визначенні кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт складається декілька локальних кошторисів, загальна кошторисна вартість визначається за зведеним кошторисним розрахунком на проектно-вишукувальні роботи, що складається за формою «1-П», наведеного в додатку «А» (п.2.6 Правил).
За результатами вивчення наданої ТОВ «БКФ «Граніт» тендерному комітету Голосного управління комунального господарства виконавчого органу Київради (КМДА) тендерної пропозиції, встановлено, що форма технічної частини пропозиції - кошторисів робіт не відповідає вимогам підпунктів 1.1, 1.4 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.6 пункту 2 та обов'язкових додатків «А», «Б» Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України (ДБН Д.1.1-7-2000).
При цьому, порушено вимоги до тендерної документації, вищевказані норми Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.00 № 285 (ДБН Д.1.1-7-2000) та Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 921 від 17.10.08.
Отже, тендерну пропозицію складену з наведеними порушеннями вимог законодавства було неправомірно акцептовано.
Як зазначалося вище, договір укладено на підставі незаконного рішення тендерного комітету, яке було скасовано.
Таким чином, договір укладено з порушенням вищенаведених норм законодавства, порушення яких було встановлено при проведенні торгів та акцепті тендерної пропозиції підприємства позивача.
Відповідно до частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Норми ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно ст. 203 Цивільного кодексу України:
1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
З приводу практики розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними Верховним судом України видано узагальнення від 24.11.2008.
Так, зазначено, що недійсність правочину виникає через те, що дія схожа на правочин, але за своєю суттю не відповідає його характеристикам. Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів:
- дефекти (незаконність) змісту правочину;
- дефекти (недотримання) форми;
- дефекти суб'єктного складу;
- дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Згідно із п. 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 №9, відповідно до частини першої ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені ст. 203 ЦК України, а саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсний правочин, який не вчинено.
Згідно з частиною 1 статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Оспорюваний договір є укладеним.
При вирішенні спору суд першої інстанції дійшов правильного висновку про визнання недійсним договору, проте такий висновок не було достатнім чином мотивовано судом першої інстанції в частині визначення норм законодавства які було порушено при укладенні оскаржуваного правочину. Разом з тим, це не вплинуло на результат розгляду спору.
Доводи апелянта про те, що судом першої інстанції безпідставно застосовано положення ст.ст. 203 - 215 Цивільного кодексу України відхиляються судом.
Норми ч.1 ст. 215 та ст. 203 Цивільного кодексу України визначають підстави визнання правочину недійсним. Отже, такі норми підлягають обов'язковому застосуванню при вирішенні спорів про визнання договорів недійсними. За результатами вивчення обставин суд робить висновок про наявність чи відсутність підстав передбачених вказаними статтями для визнання правочину недійсним.
У даному випадку обставини справи, які були правильно встановлені судом першої інстанції дозволяють дійти висновку про необхідність визнання оскаржуваного договору недійсним.
При укладенні договору було порушено п. 1 ч. ст. 203 Цивільного кодексу України, за яким зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, що відповідно до ч.1 ст. 215 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину.
При цьому, враховується, позиція Верховного суду України викладена в п. 2 Постанови Пленуму від 06.11.2009 N 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними».
Так, згідно із статтями 4, 10 та 203 ЦК зміст правочину не може суперечити ЦК, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та ЦК, міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства. Зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших, крім актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України (статті 1, 8 Конституції України).
Враховуючи встановлення прокуратурою допущених позивачем у справі порушень при оформленні тендерної документації на момент укладення оскаржуваного договору були порушені вищенаведені норми законодавства, а саме:
норми підпунктів 1.1, 1.4 пункту 1, підпунктів 2.1, 2.6 пункту 2 та обов'язкових додатків «А», «Б» Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.00 № 285 (ДБН Д.1.1-7-2000) та п. 4 Положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, затвердженого постановою КМУ від 921 від 17.10.08.
На підставі вищевикладеного, суд обґрунтовано визнав договір підряду недійсним. При цьому, дія договору даного договору припиняється на майбутнє.
Стосовно доводів апелянта про незастосування судом першої інстанції наслідків недійсності правочину слід зазначити наступне.
При визнанні недійсними певних видів договорів, в тому числі договорів підряду двостороння реституція не проводиться з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 207 Господарського кодексу України, у разі, якщо за змістом зобов'язання воно може бути припинено лише на майбутнє, таке зобов'язання визнається недійсним і припиняється на майбутнє.
У п. 3.2. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» з цього приводу вказано наступне.
За загальним правилом угода, визнана недійсною, вважається такою з моменту її укладення (частина перша статті 59 Цивільного кодексу). Це стосується і згаданих раніше угод, визнаних недійсними у судовому порядку.
Виняток з цього правила становлять угоди, зі змісту яких випливає, що вони можуть бути припинені лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути усе одержане за ними, наприклад, вже здійснене користування за договором майнового найму, зберігання за договором схову тощо. У такому випадку одночасно з визнанням угоди недійсною господарський суд повинен зазначити у рішенні, що вона припиняється лише на майбутнє (частина друга статті 59 Цивільного кодексу).
Визнання угоди недійсною як з моменту її укладення, так і лише на майбутнє тягне, залежно від підстав такого визнання, майнові наслідки, передбачені статтями 48 - 58 Цивільного кодексу.
Якщо угода визнається недійсною лише на майбутнє господарським судам слід виходити з того, що у відповідних випадках порушені (оспорювані) права і охоронювані законом інтереси сторони за угодою, які виникли до визнання її недійсною, підлягають судовому захистові на загальних підставах.
Також, в узагальненні Верховного суду України від 24.11.2008 з наведеного питання зазначено, що у разі якщо неможливо визнати частково виконаний оспорюваний правочин недійсним з моменту його укладення, зі змісту якого випливає, що він може бути припинений лише на майбутнє (наприклад, правовідносини за договорами підряду, надання послуг й ін.), суд у рішенні зазначає про припинення такого правочину на майбутнє.
Така ж правова позиція про не проведення судом реституції за певними видами договорів наведена у постанові Верховного суду України від 13.01.2004 по справі N 7/85/4/68-81, п. 3.2. Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними» та постановах Вищого господарського суду України від 31 серпня 2006 року по справі № 1/475пд, від 15 червня 2006 р. по справі № 20-4/244-1/015, від 02 жовтня 2008 р. по справі №16/8, та ін.
Тому, оспорюваний договір повинен визнаватися недійсним і припинятися на майбутнє, без проведення при цьому реституції. Зазначення саме в резолютивній частині рішення про припинення дії договору на майбутнє є процесуально неправильним, оскільки: по-перше, про це не вказано в позовній вимозі; по-друге, законодавство не зобов'язує суд зазначати в резолютивній частині рішення момент, з якого правочин визнається недійсним та про припинення дії на майбутнє (коли про це не вказано в предметі позову); по-третє, винесення такої фрази в резолютивну частину рішення може означати вихід суду за межі предмету позову, що у даному випадку (за відсутності клопотання сторони) є неправильним. Тому, цілком достатньо, коли наслідки недійсності договору сторони визначають згідно чинного законодавства, та відповідний висновок міститься в мотивувальній частині судового рішення.
Оскільки договір визнано недійсним відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог за первісним позовом, які ґрунтувалися на правовідносинах за таким договором.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні та рішення місцевого господарського суду у даній справі підлягає залишенню без змін.
Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача у справі - апелянта.
Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 99, 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» на рішення господарського суду міста Києва від 07.06.2012 у справі № 5011-70/3743-2012 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» до Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 1610523,02 грн. та за зустрічним позовом Головного управління комунального господарства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-консалтингова фірма «Граніт» про визнання недійсним договору залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2012 у справі № 5011-70/3743-2012 - без змін.
2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.
3. Матеріали справи № 5011-70/3743-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку та строки.
Головуючий суддя Пономаренко Є.Ю.
Судді Дідиченко М.А.
Буравльов С.І.