"30" серпня 2012 р.Справа № 3/48/5022-641/2012
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Турецького І.М.
Розглянув справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ЛАКС" вул. Московська, 54, м. Ніжин, Чернігівська область
до відповідача Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про cтягнення заборгованості.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛАКС" звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовною заявою до відповідача -Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу в сумі 4999 грн. 99 коп. Судовий збір покласти на відповідача.
22 серпня 2012 року позивачем надано суду клопотання за вх.№14705, в якому зазначено наступне: 03.08.2012 року платіжним дорученням за №184 відповідачем частково сплачено борг в розмірі 4000,00 грн. В зв'язку з даною оплатою сума основного боргу зменшена з 4999,99 грн. до 999,99 грн. Враховуючи наведене, керуючись ст. 22 ГПК України, просимо стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Лакс" основний борг в розмірі 999,99 грн. та судовий збір в розмірі 1609,50 грн.
Враховуючи, що клопотання про уточнення позовних вимог не суперечить законодавству, не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, а тому суд вважає за доцільне прийняти уточнення позовних вимог, як такі, що подані у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України.
Таким чином, предметом позову є: стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 999 грн. 99 коп.
Відповідач своїм конституційним правом на захист не скористався. Явку у призначені судові засідання свого представника не забезпечив, письмового відзиву на позовну заяву суду не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (знаходяться в матеріалах справи) та в порядку передбаченому статтями 64, 77 ГПК України, пунктом 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. №75 та пунктом 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" від 13.08.2008 р. № 01-8/482 .
Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов'язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим статтею 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір без участі представника відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Ухвалою суду від 08.08.12р. порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 16 серпня 2012 року на 10 год. 40 хв.
В порядку ст. 77 ГПК України, розгляд справи №3/48/5022-641/2012 відкладався на 30 серпня 2012 року на 10:40 год., що підтверджується ухвалою суду від 16.08.2012р.
Технічна фіксація (звукозапис) судового процесу, в порядку статті 81-1 ГПК України, не здійснювалася із-за відсутності відповідного клопотання сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши обставини справи, суд встановив наступне:
15 серпня 2008 року ТзОВ "Фірма ЛАКС" (надалі, Продавець) та ФОП ОСОБА_2 (надалі, Покупець) уклали між собою договір поставки за № 4/49, відповідно до умов якого Продавець постачає, а Покупець отримує лікарські препарати, вироби медичного призначення, предмети санітарії та гігієни, біологічно активні добавки (надалі, товар) та своєчасно оплачує його.
Пунктом 2.1. Договору, передбачено, що асортимент, ціна, кількість та термін оплати за товар узгоджується попередньо та зазначені в накладних, які є невід"ємною частиною цього Договору.
Згідно п. 3.1. та п.3.2. Договору, сторони домовились, що оплата за кожну поставлену партію товару здійснюється Покупцем шляхом безготівкового переказу на розрахунковий рахунок Продавця, вказаний у відповідній видатковій накладній, яка є невід"ємною частиною договору. Покупець проводить оплату повної вартості товару по кожній поставці в сумі та в строк згідно накладних.
У відповідності до пунктів 4.1., 4.2., 4.3. Договору, продукція приймається Покупцем: за кількістю -згідно з видатковою накладною, за якістю - згідно з сертифікатами якості та фактичним станом товару, що поставляється. Приймання - передача товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення по кількості, Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення по якості, та Інструкції про порядок контролю якості лікарських засобів в оптовій і роздрібній торгівлі. Товар вважається прийнятим з моменту підписання Покупцем видаткової накладної.
Пунктом 6.2. Договору, зазначено, що Договір набуває чинності з моменту підписання і діє до повного виконання обов"язків сторонами.
На виконання договірних зобов'язань Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма ЛАКС", поставило продукцію, в свою чергу ФОП ОСОБА_2 отримала товар на суму 4999 грн. 99 коп., що підтверджується товарно-транспортними накладними №13123 від 22/04/2011 на суму 4508 грн. 22 коп. та №13123/1 від 22/04/2011 на суму 491 грн. 77 коп., підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками юридичних осіб. (знаходяться в матеріалах справи) .
Однак, відповідач всупереч положень укладеного договору, свої зобов'язання виконав частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на день подання позову на суму 999 грн. 99 коп., яка станом на дату розгляду справи в суді не погашена.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України, а саме цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що непередбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько -господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статті 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини, що склалися між сторонами у справі суд кваліфікує як взаємовідносини, що випливають із договору поставки, згідно якого та в силу статті 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно статті 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
В порядку статті 530 ЦК України, 11 квітня 2012 року позивачем надсилалася відповідачу претензія за №30 про неналежне виконання зобов'язання та з вимогою погасити заборгованість у розмірі 4999,99 грн. за поставлений товар, про що свідчить фіскальний чек від 12.04.2012р. за №6008.
Однак, Відповідач здійснив оплату заборгованості частково - в сумі 4000,00 грн. 03 серпня 2012 року, що підтверджується платіжним дорученням №184 від 03.08.2012 року (знаходиться в матеріалах справи).
А тому, щодо стягнення позовних вимог на суму 4000,00 грн. із відповідача суд припиняє провадження у справі №3/48/5022-641/2012 в частині у розмірі 4000 грн. 00 коп., у зв'язку із добровільною сплатою боргу, про що свідчать копія платіжного доручення №184 від 03.08.2012 р., в порядку частини 1 пункту 1-1 статті 80 ГПК України, із-за відсутності предмету спору.
Оцінивши документальні докази, господарський суд Тернопільської області прийшов до переконання, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача боргу в сумі 999,99 грн., документально обґрунтовані і підлягають задоволенню частково.
Відповідно до вимог статей 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судовий збір, згідно статті 49 ГПК України та Закону України "Про судовий збір", покладається на відповідача повністю.
Керуючись статтями 22, 32, 33, 43, 49, ч.1 п.1-1 ст. 80, 82 - 85 ГПК України, статтями 11, 509, 525, 526, 530, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 ГК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма-ЛАКС" вул. Московська, 54, м. Ніжин, Чернігівська область (код ЄДРПОУ 14255011) - 999 грн. 99 коп. боргу, 1609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
4. В решті позову, справу провадженням припинити, із за відсутності спору.
5. На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення, "31" серпня 2012 року, через місцевий господарський суд.
6. Рішення направити сторонам у справі .
Суддя І.М. Турецький