36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
21 серпня 2012 р. Справа № 18/999/12
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН", юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б
до Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод", 37400, Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, пров. Пирятинський, 52
про стягнення 103693,79 грн.
Суддя Гетя Н.Г.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 21.08.2012 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення боргу за договорами складського зберігання зерна № 13 від 16.08.2007 року та № 5 від 09.07.2008 року в розмірі 103693,79 грн., в т.ч. 35763,54 грн. інфляційних витрат та 67930,25 грн. 3% річних.
Позивач уповноваженого представника в судове засідання не направив, але надіслав до суду телеграму (т. 2, а.с. 60), в якій просить розглянути справу без участі його представника, а також повідомляє про підтримання ним позовних вимог у повному обсязі.
Клопотання про розгляд справи без участі представника позивача судом задовольняється.
Відповідач повноважного представника в судове засідання також не направив, але надіслав до суду телеграму (т. 2, а.с. 59) із клопотанням про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з хворобою представника.
Згідно ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Відтак, відповідач не обмежений у праві вибору іншого представника у випадку неможливості явки в судове засідання конкретної особи, що його представляє. Окрім того, відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин щодо неможливості явки його представника в судове засідання.
З урахуванням викладеного клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється.
В судовому засіданні 05.07.2012 року відповідачем було подано до суду клопотання б/н від 05.07.2012 року (т. 2, а.с. 33) про зупинення провадження у даній справі до закінчення розгляду Пирятинським районним судом Полтавської області розгляду кримінальної справи № 101040032 по обвинуваченню виконуючого обов'язки голови правління Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" Чечеля Олександра Павловича у скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 366 КК України.
Подане відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі судом відхиляється, оскільки вирішення Пирятинським районним судом Полтавської області зазначеної кримінальної справи жодним чином не може вплинути на правовідносини між сторонами у справі № 18/999/12 як правовідносини між юридичними особами.
Враховуючи ненадання відповідачем до суду відзиву на позовну заяву, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:
29.09.2011 року господарським судом Полтавської області було винесене рішення у справі за № 18/2215/11 (суддя Кульбако М.М.), яким задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" (позивач, поклажодавець) в повному обсязі та стягнуто на його користь з Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" (відповідач, зерновий склад) 3562434,00 грн. збитків, 25500,00 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (т. 1, а.с. 14-17). Рішення набрало законної сили 17.10.2011 року, в зв'язку з чим на його примусове виконання судом був виданий відповідний наказ (т. 1, а.с. 18).
Вказаним рішенням господарського суду Полтавської області встановлено наступне.
Між Відкритим акціонерним товариством "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" та Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством "НІБУЛОН" були укладені договори складського зберігання зерна № 13 від 16.08.2007 року та № 5 від 09.07.2008 року (т. 1, а.с. 24-31), на підставі яких поклажодавцем було передано зерновому складові на зберігання зерно ячменю 3 класу в загальній кількості 3704580 кг, з яких 2004580 кг за договором № 13 від 16.08.2007 року та 1700000 кг за договором № 5 від 09.07.2008 року, що підтверджується наявними у справі копіями складських квитанцій № 434 від 06.05.2008 року та № 464 від 02.09.2008 року (т. 1, а.с. 35, 38).
Право власності поклажодавця на передане на зберігання зерно підтверджується договорами поставки № 955/2007 від 14.08.2007 року та № 784/2008 від 01.09.2008 року (т. 1, а.с. 41-42, 45-47).
04.08.2008 року та 02.09.2008 року позивач, керуючись приписами Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" (№ 37-IV від 04.07.2002 року) та положеннями договорів складського зберігання зерна, з метою відвантаження 3704580 кг ячменю 3 класу передав відповідачеві згідно актів приймання-передачі (т. 1, а.с. 36, 39) складські квитанції № 434 від 06.05.2008 року та № 464 від 02.09.2008 року.
В результаті тривалого листування між сторонами, про що свідчать копії відповідних заявок на відвантаження № 4890/01-47 від 30.06.2008 року, № 5896/1-4-7 від 31.07.2008 року, № 6870/1-4-7 від 02.09.2008 року, № 1925/1-4-7 від 16.03.2009 року, № 6042/34 від 14.07.2009 року, 6840/34 від 30.07.2009 року та № 8100/34 від 03.09.2009 року (т. 1, а.с. 81-87), в період з 09.08.2008 року по 17.09.2009 року відповідачем було відвантажено 1725450 кг ячменю 3 класу власності позивача, що підтверджується наявними у справі копіями залізничних накладних (т. 1, а.с. 88-178). Залишок неповернутого ячменю 3 класу, що є власністю позивача, склав 1979130 кг.
Позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогами про відвантаження залізничним транспортом ячменю у кількості 1979,13 тон, однак відповідач вимог позивача не виконав, ячмінь не повернув. Разом із тим, листами № 15/07-1 від 15.07.2010 року та № 18/08-1 від 18.08.2010 року (т. 1, а.с. 60, 62) відповідач підтвердив наявність у нього на зберіганні 1979130 кг ячменю 3 класу, що є власністю позивача.
Листом за № 7659/02-34 від 01.07.2010 року (т. 1, а.с. 58) позивач звернувся до Полтавської обласної державної хлібної інспекції щодо проведення перевірки для підтвердження наявності у відповідача переданого йому на зберігання позивачем ячменю 3 класу.
Листом № 01-18/750 від 09.08.2010 року (т. 1 а.с. 59) Полтавська обласна державна хлібна інспекція повідомила про результати перевірки, зазначивши, що рішенням № 3 від 06.05.2009 року Полтавської обласної державної хлібної інспекції було анульовано сертифікат відповідності послуг із зберігання зерна № 2135 від 28.08.2008 року, документи кількісно-якісного обліку хлібопродуктів вилучені протоколом виїмки від 18.05.2009 року, станом на 04.08.2010 року на підприємстві, окрім 200 тон ячменю 2010 року власних ресурсів відповідача, інший ячмінь не зберігається.
Таким чином, відповідачем було втрачено 1979130 кг зерна ячменю 3 класу, який є власністю позивача, переданого йому на складське зберігання на підставі відповідних договорів.
З урахуванням наведеного господарським судом Полтавської області визнано обгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 3562434,00 грн. збитків, позов задоволено повністю.
У позовній заяві по даній справі позивач вказує, що відповідач рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 року по справі № 18/2215/11 не виконав, внаслідок чого позивач просить суд стягнути з відповідача у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі зазначеного рішення, інфляційні витрати за період з 29.09.2011 року по 31.04.2012 року в розмірі 35763,54 грн. та 3% річних за період з 29.09.2011 року по 18.05.2012 року в розмірі 67930,25 грн.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, але факт невиконання рішення господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 року по справі № 18/2215/11 не заперечує.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ч. 5 ст. 11 ЦК України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
З урахуванням наведеного встановлені рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 року по справі № 18/2215/11 факти мають преюдиційне значення для розгляду даної справи та не потребують доведенню. При цьому в силі положень ст. 11 ЦК України дане рішення є підставою виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобов'язання по сплаті збитків у розмірі 3562434,00 грн. із набранням цим рішенням законної сили.
Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Приймаючи до уваги вищенаведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних витрат та 3% річних у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання є правомірними та обгрунтованими. Разом із тим, як вбачається з розрахунків інфляційних витрат та 3% річних, позивач здійснює нарахування відповідних сум до моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Полтавської області від 29.09.2011 року по справі № 18/2215/11. За таких обставин господарським судом за допомогою ІАЦ "Ліга" було здійснено власний перерахунок інфляційних витрат за період з 17.10.2011 року по 30.04.2012 року, а також 3% річних за період з 17.10.2011 року по 18.05.2012 року, які склали 35624,34 грн. та 62952,60 грн. відповідно.
Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.
У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод" (37400, Полтавська область, Гребінківський район, м. Гребінка, пров. Пирятинський, 52, код ЄДРПОУ 00687244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН" (юридична адреса: 54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск, 1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська, 9-Б, код ЄДРПОУ 14291113) - 35624,34 грн. інфляційних витрат, 62952,60 грн. 3% річних та 1971,54 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Повне рішення складено 27.08.2012 року.
Суддя Гетя Н.Г.