"03" вересня 2012 р.Справа № 19-8/79-08-2107
За позовом Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря;
до відповідача Південний державний науково-виробничий центр "ПРОГРЕС"
про стягнення 59 359,80 гривень
Головуючий суддя Гуляк Г.І.
Судді - Зайцев Ю.О.
Гут С.Ф.
Представники:
від позивача : Ісадченко М.Ю -за дорученням.
від відповідача: Марченко Н.В. - за дорученням, Айзенберг Б.Г. -за дорученням.
Суть спору: Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України звернулась до господарського суду Одеської області з позовом до Південного державного науково-виробничого центру «ПРОГРЕС»про стягнення на користь держави збитків у розмірі 59 359,80 грн., посилаючись на засмічення відповідачем чотирьох земельних ділянок відходами в порушення вимог ч. 7 ст. 33 Закону України «Про відходи».
Позивач в судовому засіданні надав суду заяву про уточнення позовних вимог, якою уточнив свою назву: Державна екологічна інспекція з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.
Представник відповідача 23 червня 2008р. через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в яких позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у відзиві, та просить в позові відмовити.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23 липня 2012р. провадження по справі було зупинено до вирішення в порядку адміністративного судочинства Комінтернівським районним судом Одеської облатсі позову Айзенберга Б.Г. до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря про визнання постанови протиправною та її скасування.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05 квітня 2012р. справа №19-8/79-08-2107 прийнято до провадження суддею Гуляк Г.І., провадження по справі поновлено.
Представник відповідача в судовому засіданні 07 травня 2012р. надав суду додатковий відзив на позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, в якому з викладених в ньому підстав, просить у задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні 24 травня 2012р. представник Державної екологічної інспекції Північно-Західного регіону Чорного моря звернувся до суду з клопотанням про заміну Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря Міністерства охорони навколишнього природного середовища України на його правонаступника Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря. В обґрунтування клопотання представник Інспекції надав копію Постанови КМУ від 14.09.2011р. № 995 „Про утворення територіальних органів Державної екологічної інспекції", відповідно до якої Кабінет Міністрів України постановив утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної екологічної інспекції за переліком згідно з додатком. Установити, що територіальні органи Державної екологічної інспекції, які утворюються згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками прав та обов'язків відповідних державних екологічних інспекцій як спеціальних підрозділів Міністерства охорони навколишнього природного середовища. Також, представник Інспекції в підтвердження клопотання надав копію Наказу Державної екологічної інспекції України від 12.12.2011р. за №136, яким затверджено положення про Державну екологічну інспекцію Північно-Західного регіону Чорного моря.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24 травня 2012р. вказане клопотання було задоволено, позивача Державну екологічну інспекцію з охорони довкілля Чорного моря замінено його правонаступником - Державною екологічною інспекцією Північно-Західного регіону Чорного моря.
Представником відповідача 06 червня 2012р, 31 липня 2012р. були подані заяви про залучення до матеріалів справи доказів, які були задоволені судом.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 червня 2012р. справа призначена до колегіального розгляду, згідно розпорядження голови господарського суду Одеської області від 21 червня 2012 року визначено склад колегії : головуючий -суддя Гуляк Г.І., судді - Зайцев Ю.О., Смелянець Г.Є. та ухвалою суду від 22 червня 2012 року справу прийнято до колегіального розгляду.
Розпорядженням голови суду від 20 серпня 2012 року справу №19-8-79-08-2107 передано на розгляд колегії суддів : головуючий судя Гуляк Г.І. та судді Зайцев Ю.О., Гут С.Ф. та ухвалою суду від 20 серпня 2012 року справу прийнято до провадження колегією суддів та призначено до розгляду на 3 вересня 2012 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позов підтримує в повному обсязі та просить стягнути з відповідача 59 359,80 гривень збитків, завданих державі несанкціонованим складуванням відходів безпосередньо на землі.
Представники відповідача в судове засідання з'явилися, позовні вимоги не визнають та просять суд у задоволені позову відмовити повністю.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Як зазначає позивач у своєму позові, 06 вересня 2007р. було здійснено перевірку відповідача щодо додержання вимог природоохоронного законодавства України та встановлено несанкціоноване складування відходів безпосередньо на землі. В результаті перевірки був складений акт від 06 вересня 2007р. з додатком (план -схема несанкціонованого складування відходів), протокол №100589 від 06 вересня 2007р. та постанова №100641 від 06 вересня 2007р. В результаті несанкціонованого складування відходів безпосередньо на землі державі була заподіяна шкода в розмірі 59359,80 грн. Претензія №100004 від 12 січня 2008р. направлена відповідачу, не виконана, у зв'язку з чим позивач, посилаючись на норми Закону України «Про відходи»та Закону України «Про охорону земель», звернувся до суду із цим позовом.
Відповідач вимоги позивача не визнав, надав відзиви на позовну заяву та заяву про уточнення позовних вимог, в яких вказує на те, що 06 вересня 2007р. перевірка в дійсності не проводилась; фактично перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства України була проведена на ПДНВЦ «ПРОГРЕС» 03 вересня 2007р., про що складено відповідний акт та видано припис; протокол про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2007р. відносно директора підприємства Айзенберга Б.Г. складений за порушення вимог банкетних норм - стст. 91, 96 ЗК України, якими не встановлено складу адміністративного правопорушення; постанову про накладення адміністративного стягнення №100641 від 06 вересня 2007р. за адміністративним позовом Айзенберга Б.Г. постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 грудня 2008р. визнано протиправною та скасовано; підписання директором ПДНВЦ «ПРОГРЕС»без заперечень акту перевірки від 06 вересня 2012р., протоколу про адміністративне правопорушення та постанови про накладення адміністративного стягнення свідчить лише про ознайомлення посадової особи із змістом вказаних документів, а не про визнання вини; відповідач має відповідні ліцензії на операції з металобрухтом чорних і кольорових металів, а також з брухтом та відходами дорогоцінних металів та каміння, тому розміщення на території підприємства металобрухту як сировини є правомірним; позивач, вимагаючи відшкодування збитків, необґрунтовано посилається на Закон України «Про відходи»та Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення земельного законодавства; земельна ділянка, що знаходиться у користуванні позивача, не відноситься до земель державної власності, а тому, навіть у разі дійсного засмічення землі, позивач не має права звернення до суду, оскільки екологічної шкоди природним ресурсам державної власності не заподіяно. На цих підставах, вважаючи вимоги позивача необґрунтованими, просив у позові відмовити повністю.
Через канцелярію суду позивач надав заперечення на відзив, в якому вказує на те, що відповідачем не оскаржувалися дії щодо проведення перевірки й акт від 06 вересня 2007р., яким зафіксовано факт порушення природоохоронного законодавства, також зазначає, що факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства, шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Відповідач в судовому засіданні надав суду письмові пояснення, в яких, з урахуванням заперечень позивача, посилається на відсутність інших доказів проведення перевірки, а саме: доказів включення перевірки до плану діяльності позивача, наказу про її проведення, направлення на перевірку та повідомлення ПДНВЦ «ППРОГРЕС»про її проведення; посилається на постанову Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 грудня 2008р., якою встановлено, що перевірка підприємства 06 вересня 2008р. не проводилась та на відсутність в акті від 06 вересня 2007р. вказівки про проведення фото фіксації; зазначає про неможливість оскарження акту перевірки від 06 вересня 2012р., оскільки він не є актом нормативно-правового характеру або актом індивідуальної дії та не породжує прав та юридичних обов'язків для відповідача; металобрухт, який був наявний на території підприємства у вересні 2007р. перероблений та переданий для подальшої переробки; оскільки розміщенням металобрухту збитків державі не завдано, на підприємство не може бути покладений обов'язок по відшкодуванню неіснуючої шкоди.
Заперечуючи проти доводів відповідача, позивач в судовому засіданні надав свої письмові пояснення щодо неправильно встановлених Комінтернівським районним судом Одеської області обставин при розгляді адміністративної справи за позовом Айзенберга Б.Г. до Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря, та чинності протоколу про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2007р.
Судом встановлено, що ПДНВЦ «ПРОГРЕС»створено наказом Міністерства промислової політики України від 12.04.1995р. № 61-р на виконання розпорядження КМУ від 17.02.1995р. №19-р для збору, заготівлі, переробки брухту і відходів чорних, кольорових і дорогоцінних металів.
Відповідно до Статуту ПДНВЦ "ПРОГРЕС" заснований на державній власності й підпорядкований Міністерству промислової політики України. Науково-виробнича та господарська діяльність в галузі переробки брухту та відходів дорогоцінних металів відноситься до предмету діяльності відповідача .
Виробнича діяльність відповідача здійснюється на власній базі, розташованій на земельній ділянці, яка складається з забудованих земель, загальною площею 1,799 га, що належить підприємству на підставі державного акту на право постійного користування землею. Земельна ділянка передана відповідачу для розміщення виробничої бази із земель Южненської міської ради Одеської області на підставі рішення №420-XXIII від 26 квітня 2001р.
Предметом господарської діяльності відповідача: є заготівля і переробка металобрухту кольорових металів (ліцензія АБ №111436 терміном дії з 16.08.2005р. по 16.08.2010р., видана Міністерством промислової політики України); заготівля і переробка металобрухту чорних металів (ліцензія АБ №2700940 терміном дії з 23.02.2006р. по 23.02.2011р., видана Міністерством промислової політики України); виробництво дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (переробка брухту і відходів дорогоцінних металів і сплавів; переробка твердих і рідких срібловмісних відходів; афінаж дорогоцінного каміння) (ліцензія АВ №344284 терміном дії 22.06.2007р. по 22.06.2012р., видана Міністерством фінансів України); збирання і первинна обробка брухту і відходів дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного каміння (збирання, первинна обробка твердих і рідких срібловмісних відходів; збирання, первинна обробка брухту і відходів дорогоцінних металів від списаної електронної техніки, виведеного з експлуатації обладнання, приладів, комплектувальних виробів, деталей тощо) (ліцензія АВ №344285 терміном дії з 22.06.2007р. по 22.06.2012р., видана Міністерством фінансів України).
Господарська діяльність ПДНВЦ "Прогрес" здійснюється на підставі спеціальних законів "Про металобрухт" та "Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними".
Згідно акту №222 обстеження спеціалізованого підприємства (брухт кольорових металів) від 20 червня 2005р., складеного Одеською обласною державною адміністрацією, ПДНВЦ «ПРОГРЕС»для заготівлі, переробки металобрухту кольорових металів має земельну ділянку з твердим (бетонним) покриттям площею 500 кв.м. та складські приміщення площею 500 кв.м..
Актом №17 обстеження спеціалізованого підприємства (брухт чорних металів) від 23 січня 2006р., складеним Одеською обласною державною адміністрацією, підтверджено наявність для заготівлі, переробки металобрухту чорних металів земельної ділянки з твердим (бетонним) покриттям площею 300 кв.м. та складських приміщень площею 50 кв.м.
Також судом встановлено, що 03 вересня 2007р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря проведено перевірку на території ПДНВЦ «ПРОГРЕС», за результатами якого складено акт перевірки виконання природоохоронного законодавства України.
Копією цього акту підтверджується, що перевіркою встановлено на території підприємства несанкціоноване складування лому чорних металів, відходів кабелю, пластмаси, інших відходів, та наданий припис до 03 листопада 2007р. здійснити прибирання території, облаштувати місця для збору відходів виробництва. Під час цієї перевірки проведена фотозйомка.
Позивачем було проведено перевірку виконання підприємством припису від 03 вересня 2007р., про що складений відповідний акт перевірки виконання природоохоронного законодавства України від 30 листопада 2007р., який не містить висновків про невиконання відповідачем його вимог, несанкціоноване складування відходів цим актом також не встановлено.
Також матеріалами справи підтверджується, що 06 вересня 2007р. Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря складений інший акт перевірки виконання природоохоронного законодавства з додатком до нього плану-схеми, з яких вбачається, що 06 вересня 2007р. під час інспекторської перевірки ПДНВЦ «ПРОГРЕС»на землях Южненської міської ради встановлено несанкціоноване складування відходів безпосередньо на землі, чим здійснено засмічення землі, а саме: 1) на земельній ділянці розміром 12м на 3м біля паркану встановлено несанкціоноване складування суміші чорного металу з побутовим сміттям; 2) на земельній ділянці розміром 6м на 4м біля цеху первинної обробки лому встановлено несанкціоноване складування металобрухту лому чорних та кольорових металів; 3) на земельній ділянці розміром 4м на 3м біля складського приміщення №3 встановлено несанкціоноване складування плат від радіоапаратури; 4) на земельній ділянці розміром 8м на 7м біля прохідної встановлено несанкціоноване складування відпрацьованих блоків радіоапаратури.
На підставі цього акту позивачем здійснено розрахунок розміру шкоди від засмічення землі на території ПДНВЦ «ПРОГРЕС», за яким сума збитків по чотирьом ділянкам складає 56 359, 80 грн., проти заявлених до стягнення позивачем 59 359, 80грн.
За результатами цієї перевірки відносно директора ПДНВЦ «ПРОГРЕС»06 вересня 2007р. складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення №100641, яка за адміністративним позовом Айзенберга Б.Г. постановою Комінтернівського районного суду Одеської області від 16 грудня 2008р., що набрала законної сили 10 лютого 2011р., була визнана протиправною і скасована.
Цим судовим рішенням також встановлено, що факт проведення 06 вересня 2007р. інспекторської перевірки виконання природоохоронного законодавства ПДНВЦ «ПРОГРЕС»не знайшов свого підтвердження.
За поясненнями представників відповідача, 06 вересня 2007р. позивачем перевірка не проводилась, акт та документи до нього були надані інспекторами для підпису директору підприємства разом із актом перевірки від 03 вересня 2007р. в приміщенні Державної екологічної інспекції з охорони довкілля Північно-Західного регіону Чорного моря.
Представник позивача на підтвердження факту проведення Державною екологічною інспекцією з охорони довкілля Чорного моря надав суду копію наказу Державної екологічної інспекції Одеської області від 28 серпня 2007р. за №219 про здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на території Одеської області .
В актах перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, які складені Державною екологічною інспекцією в Одеській області 11 березня 2009р. та 19 березня 2010р., відсутнє посилання на наявність на території ПДНВЦ «ПРОГРЕС»несанкціонованого складування відходів.
Дослідивши обставини справи та матеріали надані у ході розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.7 ст. 33 Закону України "Про відходи" забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини.
Згідно до ст. 43 Закону України "Про відходи" підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
Спори, що виникають у сфері поводження з відходами, вирішуються судом у встановленому законодавством порядку (ст. 44 Закону).
За ст. 4 того ж Закону, особливості регулювання відносин щодо поводження з невловлюваними газоподібними речовинами, що викидаються безпосередньо у повітря, речовинами, що скидаються із стічними водами у водні об'єкти (крім тих, які акумулюються і підлягають вивезенню у спеціально відведені місця складування), радіоактивними відходами і речовинами, забрудненими ними, розкривними породами гірничодобувних підприємств, які за технологією зворотного відвалоутворення використовуються для закладення виробленого простору, металобрухтом, включаючи побічні продукти від виробництва та обробки чорних і кольорових металів та їх сплавів (шлаки, шлами та інше), а також вторинними матеріальними чи енергетичними ресурсами та іншими відходами визначаються відповідними законами.
За ст. 1 Закону України «Про металобрухт», операції з металобрухтом - це заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів; заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом; переробка металобрухту - діяльність, пов'язана із доведенням металобрухту шляхом сортування або, в разі потреби, пресування, пакетування, дрібнення, різання до стану, який відповідає встановленим стандартам, нормам і правилам; вилучення металевої складової із шлаків металургійної переробки чорних та кольорових металів і їх сплавів.
Згідно до ст. 2 Закону України "Про металобрухт", відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, регулюються цим Законом, іншими законами України та постановами, виданими Кабінетом Міністрів України, у випадках, передбачених законом. Закон України "Про відходи" не поширюється на відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом.
Відповідно до чч. 2,3 ст. 5 вказаного закону, суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, повинні забезпечити контроль за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою відповідно до законодавства. Обов'язковою умовою для отримання ліцензії на здійснення операцій з металобрухтом є наявність у заявника облаштованої земельної ділянки для здійснення операцій з брухтом кольорових металів та їх сплавів площею не менш як 500 кв. м, з брухтом чорних металів та їх сплавів - не менш як 1000 кв. м, яка повинна мати бетонне або тверде покриття, яке унеможливлює проникнення в ґрунт шкідливих речовин.
За ч. 3 ст. 12 того ж закону державне регулювання операцій з металобрухтом реалізується шляхом: видачі центральним органом виконавчої влади з питань промислової політики ліцензій на здійснення операцій з металобрухтом на підставі акта обстеження місцевими державними адміністраціями в установленому законодавством порядку та встановлення відповідних умов і правил здійснення операцій з металобрухтом і контролю за їх додержанням; складання місцевими державними адміністраціями акта обстеження спеціалізованих або спеціалізованих металургійних переробних підприємств та їх приймальних пунктів на відповідність вимогам цього Закону і контролю за додержанням встановлених ними умов і правил здійснення операцій з металобрухтом.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державне регулювання видобутку, виробництва і використання дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та контроль за операціями з ними", відносини, пов'язані з видобутком, виробництвом, використанням, зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та контролем за операціями з ними, регулюються цим Законом, іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них.
За ст. 17 того ж закону, контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням в Україні здійснюють Рахункова палата, Національний банк України, Міністерство фінансів України та інші органи виконавчої влади у межах повноважень, визначених законодавством України.
За ч. 1 ст. 18 вказаного закону, державний контроль за операціями з дорогоцінними металами та дорогоцінним камінням, дорогоцінним камінням органогенного утворення та напівдорогоцінним камінням здійснюється з метою забезпечення: дотримання законодавства, що регулює питання видобутку, виробництва, використання і реалізації дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння та здійснення операцій з ними.
Згідно до ст.1 Закону України "Про відходи" (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин сторін), відходи -це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються у процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення та яких їх власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
За п. 2 Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення земельного законодавства, затв. Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища 27 жовтня 1997 р. №171, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 25 квітня 2007р., та розробленої відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про відходи»та інших нормативно-правових актів, під засміченням землі розуміється наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.
За п.3.2. цієї Методики, землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища.
Отже, однією з ознак відходів є те, що це сторонні предмети і матеріали на території земельних ділянок, які не мають подальшого використання за місцем утворення, від них власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Оскільки операції з металобрухтом чорних, кольорових та дорогоцінних металів є господарською діяльністю відповідача, металобрухт на території підприємства має подальше використання (підлягає заготівлі та переробці), тобто є сировиною у виробничому процесі відповідача, у суду відсутні правові підстави вважати, що металобрухт є стороннім предметом на території відповідача і ним здійснено засмічення земельних ділянок.
Посилання позивача на ст.ст. 33, 42, 43, 44 Закону України «Про відходи», як на матеріально-правову підставу настання цивільної відповідальності відповідача відхиляється судом, оскільки цей закон на поширюється відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом (ст. 2 Закону України «Про металобрухт).
Суд відхиляє наказ Державної екологічної інспекції від 28 серпня 2007р. за №219 про здійснення перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства України на території Одеської області як неналежний доказ, оскільки в акті від 06 вересня 2007р. відсутнє посилання на цей наказ як підставу проведення повторної перевірки, він виданий не позивачем, крім того причини проведення повторної перевірки за умови видання припису, строк виконання якого був встановлений до 03 листопада 2007р., представник позивача суду не пояснив.
Слід зазначити, що акт та протокол про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2007р. не є актами нормативного характеру, вони не є обов'язковими, як наслідок, не породжують для відповідача юридичних обов'язків, у зв'язку з чим не можуть бути оскаржені до суду. Тому вказані докази підлягають оцінці на підставі ст. 43 ГПК України.
Як встановлено в ході розгляду справи, акт перевірки від 06 вересня 2007р. та протокол про адміністративне правопорушення від 06 вересня 2007р. містять лише висновки про порушення директором ПДНВЦ «ПРОГРЕС»Айзенбергом Б.Г. вимог ст.ст. 91,96 Земельного кодексу України, які не встановлюють конкретного складу адміністративного або цивільного правопорушення, за вчинення якого законодавством передбачені відповідні санкції. Тобто вказаними документами не встановлено порушення вимог ч. 7 ст. 33 Закону України «Про відходи».
Також слід зазначити, що за наказом №05 -п від 10 січня 2005р. відповідальним на ПДНВЦ «Прогрес»за дотриманням правил промислової санітарії, охорони навколишнього середовища призначено головного інженера Лисовського В.В. Проте акт перевірки та протокол про адміністративне правопорушення підписані директором підприємства Айзенбергом Б.Г., який, як посадова особа, не мав на це повноважень.
Суд відхиляє як неналежний доказ фотознімки, надані позивачем, оскільки, як вбачається з акту перевірки від 06 вересня 2007р., під час її проведення фото фіксація не здійснювалась, а тому не має підстав вважати, що ці фотознімки зроблені 06 вересня 2007р. під час проведення перевірки на підприємстві відповідача.
З акту перевірки від 06 вересня 2007р. та додатку до нього (плану-схеми) неможливо визначити, де саме позивачем встановлено знаходження металобрухту безпосередньо на землі і як саме ці земельні ділянки розташовані по відношенню до ділянок з твердим покриттям.
Між тим, як вбачається з генерального плану території ПДНВЦ «ПРОГРЕС»та плану розміщення відходів цього підприємства , земельні ділянки біля прохідної, цеху первинної обробки, складського приміщення №3 та біля паркану, про які йде мова в акті перевірки від 06 вересня 2007р. мають тверде покриття.
Також суд звертає увагу на явну невідповідність плану-схеми в частині встановлення розташування ділянки №2 генеральному плану території ПДНВЦ «ПРОГРЕС». Як вбачається з цього плану, поряд із земельною ділянкою №2, наявність якої була також встановлена актом перевірки від 06 вересня 2007р. біля цеху первинної обробки, вказаний цех відсутній.
Крім того, актами послідуючих перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, проведених позивачем 30 листопада 2007р. та Державною екологічною інспекцією в Одеській області 11 березня 2009р. та 19 березня 2010р., спростовується факт наявності на території ПДНВЦ «ПРОГРЕС»несанкціонованого складування відходів.
Таким чином, суд зазначає, що з наданих позивачем матеріалів не вбачається, про вчинення відповідачем засмічення землі несанкціонованим розміщенням відходів та спричинення шкоди навколишньому середовищу.
В розуміння ст.. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування, визначає загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу, завдання збитків, причинний зв'язок між порушенням права та збитками, а також вина особи, яка завдала збитків.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що посилання позивача на акт перевірки виконання природоохоронного законодавства та протокол про адміністративне правопорушення фактично як на єдині докази заподіяння шкоди навколишньому середовищу, не можуть бути прийняті до уваги судом, оскільки не підтверджують факту порушення цивільного права та заподіяння збитків державі. Вказані обставини є недоведеними всупереч вимог ст.ст.32, 33 ГПК України.
Таким чином, сукупний аналіз матеріалів справи свідчить про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог у справі.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили згідно зі ст. 85 ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 4 вересня 2012 року.
Головуючий суддя Гуляк Г.І.
Суддя Зайцев Ю.О.
Суддя Гут С.Ф.