"27" серпня 2012 р.Справа № 5017/1494/2012
За позовом Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка"
до відповідачів: 1. Комунального підприємства „Одесаміськелектротранс"
2. Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС"
за участю третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Картушиної Наталії Дмитрівни
про стягнення 10713,45 грн.
Суддя Погребна К.Ф.
В судових засіданнях приймали участь представники:
Від позивача: Голоднюк О.Г.-довіреність;
Від відповідачів: 1. Мастістий І.А. -довіреність;
Ковальчук Р.М. -довіреність;
2. Друмов О.В. -довіреність;
Від третьої особи: Картушина Н.Д. -паспорт;
В судовому засіданні 27.08.2012р. приймали участь представники:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: 1.Ковальчук Р.М. -довіреність;
2. Друмов О.В. -довіреність;
Від третьої особи: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватне акціонерне товариство „Страхова компанія „Уніка" звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Комунального підприємства „Одесаміськелектротранс" про стягнення суми страхового відшкодування в розмірі 10713,45грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.05.2012р. було порушено провадження по справі за № 5017/1494/2012.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.06.2012р. до участі у справи в якості іншого відповідача було залучено Приватне акціонерне товариство „Страхова група „ТАС" .
Ухвалою господарського суду Одеської області від 02.07.2012р. в порядку ст. 27 ГПК України до участі справі було залучено в якості третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Картушину Наталію Дмитрівну .
Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.08.2012р. розгляд справи був продовжений в прядку ст. 69 ГПК України.
Відповідач 1 в судове засідання з'явився, надав відзив відповідно якого проти позову заперечує вважає що, оскільки його цивільна відповідальність була застрахована за договором ДСЦВ/48 №А0141858 від 09.06.2010р. у ПрАТ „Страхова група „ТАС" тому виплачувати суму страхового відшкодування в порядку регресу повинна ПрАТ „Страхова група „ТАС".
Відповідач 2 в судове засідання з'явився, надав відзив на позов відповідно якого просить суду в позовних вимогах до АТ „СГ „ТАС" відмовити в повному обсязі.
Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.
У судовому засіданні 27.08.2012р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
23.04.2010р. між приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Уніка" та Мещановим А.В. був укладений договір комплексного страхування на транспорті №016257/4002/0000036, за яким ПрАТ „СК „Уніка" було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки „Субару" державний номер ВН0080ВЕ.
09.10.2010р. на вул. Фонтанська дорога в м. Одесі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю трамваю, державний номер 4064, що належить комунальному підприємству „Одесаміськелектротранс", під керівництвом Картушиної Н.Д. та автомобіля „Субару", державний номер ВН0080ВЕ, під керівництвом Мещанова А.В., даний факт підтверджується довідкою ВДАІ за №003984.
Відповідно до Відомості №8700980 про обставини дорожньо-транспортної пригоди по факту дорожньо-транспортної пригоди відносно Картушиної Наталії Дмитрівни, за порушення вимог п.п 12.1 12.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. ( із змінами та доповненнями), був складений адміністративний протокол №ВН1206004 за ст.. 124 КУпАП та матеріали ДТП направлені до Малиновського районного суду м. Одеси для подальшого прийняття рішення.
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 29.11.2010р. у справі №3-9907/10 Картушину Наталію Дмитрівну визнано винною у скоєні дорожньо-транспортної пригоди та за допущене правопорушення, передбачене ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340грн.
Внаслідок зазначеної ДТП автомобіль „Субару" державний реєстраційний номер ВН0080ВЕ, під керівництвом Мещанова А.В. отримав механічні пошкодження.
11.10.2010р. страхувальником було подано до ПрАТ „СК „Уніка" Заяву про виплату страхового відшкодування.
З метою встановлено розміру матеріальної шкоди, завданої внаслідок вищевказаної ДТП ПрАТ „Акціонерне страхова компанія „Уніка" було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП Лузанов О.П. Відповідно до Висновку №819 від 18.10.2010р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля „Субару", державний номер ВН0080ВЕ, складає 11977,95грн.
Судом встановлено, що ПрАТ „Страхова компанія „Уніка" було виплачено страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 10713,45грн. ( за вирахуванням франшизи 1264,50грн.), що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №008395 від 15.03.2011р.
Позивач зазначає, що враховуючий той факт що винна у вчиненні вказаного вище ДТП гр. Картушина Н.Д. перебувала з Комунальним підприємством „Одесаміськелектротранс" у трудових відносинах, та під час ДТП виконувала трудові обов'язки -Відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу шкоду, завдану своїм працівником у розмірі 10713,45грн.
17.05.2011р. позивач направив на адресу відповідача претензією за вх.№3614 про відшкодування шкоди в порядку регресу у сумі 10713,45грн.
Проте відповідач вимогу позивача не виконав, суму страхового відшкодування не сплатив.
Оскільки відповідач 1 свої зобов'язання не виконав, вимоги позивача, щодо відшкодування шкоди в порядку регресу проігнорував, позивач звернувся до господарського суду Одеської області за захистом свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Відповідно до ст. 16 цього ж Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
За приписами ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (ч. 1 ст. 1188 Цивільного кодексу України).
Відповідно до Закону України "Про страхування" від 07.03.1996р. № 85/96-ВР, предметом страхування є цивільна відповідальність особи за заподіяну нею шкоду. Стаття 1 вказаного закону страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Стаття 3 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі -Закон) встановлює, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Відповідно до ст. 5 Закону об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно ст. 6 зазначеного Закону страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.
Відповідно до п. 22.1 статті 22 Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст.35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику заяву та пакет документів.
Відповідно до ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
За змістом і направленістю положень статті 35 ГПК рішення суду з адміністративної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору, - з тих же підстав, що й вирок суду з кримінальної справи та рішення суду з цивільної справи.
Таким чином, постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 29.11.2010р. у справі №3-9907/10р. якою Картушину Н.Д. визнано винною у скоєнні названого вище ДТП є преюдиціальною у розумінні ст.35 ГПК України.
Відповідно до ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов.
Відповідно до ст. 993 ЦК до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно до ст. 27 Закону України „Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Відповідно до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Частина 1 ст. 1191 ЦК України встановлює, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Таким чином, борг комунального підприємства „Одесаміськелектротранс" перед позивачем становить суму страхового відшкодування в розмірі 10713,54грн. Яка підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню.
Заперечення відповідача 1 до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються наявними матеріалами справи.
Так судом встановлено що, цивільно-правова відповідальність комунального підприємства „Одесаміськелектротранс", застрахована в приватному акціонерному товаристві „Страхова група „ТАС" на підставі договору добровільного страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту ДСЦВ/48 №А0141858 від 09.06.2010р.
Пунктом 21.1.1 договору передбачено, що при настанні події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, Страхувальник зобов'язаний здійснити такі дії: у разі знаходження у межах будь -якого населеного пункту -не пізніше 12 (дванадцяти) годин, а у разі знаходження поза межами будь -якого населеного пункту - не пізніше 24 (двадцяти чотирьох) годин після настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, повідомити Страховика про настання цієї події за телефоном Центру обслуговування клієнтів 0800500195".
Проте відповідача 1 свої зобов'язання викладені в п.21.1.1 щодо повідомлення Страховика про настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок належним чином не виконав. Даний факт підтверджується наявними в матеріалах справи переліком вхідних дзвінків до Центру обслуговування клієнтів 0800500195 за 09.10.2010р. з 06:00 до 21.00.
Відповідно п.25 договору, Страховик має право відмовити у виплаті страхового відшкодування у разі: п.25.1.5 несвоєчасне повідомлення Страхувальником про настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, без поважних на це причин".
Таким чином оскільки відповідач 1 порушив свої зобов'язання щодо своєчасного повідомлення Страховика про настання події, яка в подальшому може бути кваліфікована як страховий випадок, суд вважає що у ПрАТ „Страхова група „ТАС" відсутні зобов'язання щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.
Щодо відповідача 2 - Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС", суд вважає за необхідне зазначити наступне: ані при звернення з позовом до суду ані в подальшому розгляді справи позивачем до Приватним акціонерним товариством „Страхова компанія „Уніка" ніяких позовних вимог до Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" не заявлялось. Більш того в своїх поясненнях від 13.08.2012р. позивач зазначає що відшкодовувати шкоду в порядку регресу в розмірі 10713,45грн. повинен саме відповідач 1 -Комунальне підприємство „Одесаміськелектротранс".
Згідно п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору.
Враховуючи викладене, провадження по справі відносно Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" припинити.
Судові витрати по сплаті судового збору покласти на комунальне підприємство „Одесаміськелектротранс" згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст.44, 49, п.1. ст.80, ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з комунального підприємства „Одесаміськелектротранс" (65007, м. Одеса, вул. Водопровідна, буд.1, код ЄДРПОУ 03328497) на користь Приватного акціонерного товариства „Страхова компанія „Уніка" (01034, м. Київ, вул. Рейтарська, 37, код ЄДРПОУ 20022533) 10713(десять тисяч сімсот тринадцять)грн. 45коп. - суми страхового відшкодування та 1609 (одну тисячу шістсот девять) грн. 50коп. -судового збору.
3. Провадження по справі відносно Приватного акціонерного товариства „Страхова група „ТАС" - припинити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текс рішення складено 03.09.2012р.
Суддя Погребна К.Ф.