01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"28" серпня 2012 р. Справа № 10/056-12
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Сай А.С.
розглянувши справу № 10/056-12
за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Луганськ;
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Біла Церква;
про стягнення 29660,00 грн.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_3, довіреність № 1573 від 14.07.2011р.;
від відповідача: не з'явився.
обставини справи:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 надалі -позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (надалі -відповідач) про стягнення 29660,00 грн.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 71698 від 01.07.2011р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 29660,00 грн.
Ухвалою від 04.07.2012р. суд порушив провадження у справі № 10/056-12 та призначив її розгляд на 24.07.2012р.
В подальшому, ухвалами від 24.07.2012р. та від 07.08.2012р. розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою в судове засідання представників сторін та неподанням витребуваних судом документів.
Присутнім у судовому засіданні 28.08.2012р. представником позивача підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові, та надано витребувані судом документи.
Відповідач у засідання суду черговий раз не з'явився, витребувані ухвалою суду від 07.08.2012р. документи не надав та не надіслав.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, а, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений двохмісячним строком вирішення спору, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.
Згідно ст. 85 ГПК України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -
01.07.2011р. між позивачем (за договором -продавець) та відповідачем (за договором -покупець) було укладено Договір № 71698, згідно з умовами якого передає у власність покупця товар в асортименті, кількості і за ціною в українській гривні із заявкою покупця, погодженою сторонами за допомогою факсимільного звязку або в усній форм, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити його на умовах даного договору. Підтвердженням факту узгодження сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є підписання сторонами видаткових накладних (п. 1.1. договору).
Умовами пунктів 2.1., 2.2. договору передбачено, що поставка товару здійснюється на підставі пред'явленої покупцем довіреності на товар. Приймання товару за кількістю та якістю здійснюється шляхом підписання сторонами накладної.
Відповідно до п. 4.2. договору, покупець зобов'язаний сплатити 100% вартість товару впродовж 3 (трьох) банківських днів з моменту виставлення рахунку продавцем. Оплата здійснюється згідно виставленого рахунку прямим банківським переказом грошових коштів на поточний рахунок продавця.
На виконання умов договору позивач виставив відповідачу для оплати рахунки № 7863 від 28.11.2011р. № 10745 від 02.12.2011р. та у відповідності з видатковими накладними № 10003955 від 01.12.2011р., № 10004091 від 06.12.2011р. здійснив поставку товару на загальну суму 46360,00 грн.
Факт отримання товару та рахунків для його оплати підтверджується довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей № 52 від 28.11.2011р. та № 48 від 06.12.2011р., оригінали яких були оглянуті в судовому засіданні та копії залучені до матеріалів справи. В зазначених довіреностях на отримання товарно-матеріальних цінностей, зокрема, зазначено, що вони видані для отримання цінностей за рахунками № 7863 від 28.11.2011р. № 10745 від 02.12.2011р.
Отже, відповідно до приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено факт поставки відповідачу товару на загальну суму 46360,00 грн. та вручення рахунків для його оплати.
Натомість, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за отриманий товар розрахувався частково, сплативши 06.12.2011р. 16700,00 грн.
Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 29660,00 грн. Під час розгляду справи відповідач не надав суду доказів оплати отриманого товару на суму 29660,00 грн.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.
В силу ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Отже, виходячи з вищезазначених обставин та враховуючи відсутність доказів сплати заборгованості на день розгляду справи, судом визнаються обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 29660,00 грн. заборгованості.
Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; код НОМЕР_1) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2 та поштова адреса: АДРЕСА_3; код НОМЕР_2) 29660,00 грн. -боргу, 1609 грн. 50 коп. -витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Дата складання та підписання повного тексту рішення -31.08.2012 р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов