73000, м. Херсон, вул. Горького, 18
"27" червня 2006 р. Справа № 7/201-АП-06
Господарський суд Херсонської області у складі судді Задорожної Н.О. при секретарі Чуприні О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Державної дослідно-експериментальної Агрофірми "Асканія-Нова", м.Херсон
до Управління Пенсійного фонду України в Чаплинському районі, смт. Чаплинка Херсонської області
про зобов"язання списати безнадійний борг у сумі 38976 грн. 89 коп.
за участю представників сторін:
від позивача - Сперчун О.О. - представник, дов. №3 від 01.03.06р.;
від відповідача - Білоущенко Н.О. - гол. спеціаліст-юрисконсульт, дов. №2495/08 від 05.12.05р.
Позивач (Державна дослідно-експериментальна агрофірма "Асканія-Нова") звернувся з позовом, у якому просить суд зобов"язати відповідача (Управління пенсійного Фонду України в Чаплинському районі) списати агрофірмі безнадійний борг, по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій у сумі 38976 грн. 89 коп. за 2004-2005 рр., який склався у підприємства станом на 16.03.06 р. внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що заборгованість по відшкодуванню виплачених управлінням ПФУ пенсій склалася внаслідок збитків, завданих тривалою дією несприятливих погодних умов, які у встановленому законом порядку визнані форс-мажорними обставинами.
Так, внаслідок дії несприятливих погодних умов на землях господарства у 2002 р. мала місце загибель посівів озимої пшениці на площі 953 га, ярого ячменю на площі 343 га; у 2003 р. посівів озимої пшениці на площі 699 га, посівів ячменю на площі 1420 га, гірчиці на площі 1396 га; у 2004 р. посівів гірчиці на площі 600 га.
У наданому відзиві на позовну заяву відповідач вважає, що підстави для списання безнадійного боргу по невідшкодованих пільгових пенсіях відсутні.
Натомість зважаючи на скрутне фінансове становище, у якому перебуває підприємство, не заперечує проти ухвалення рішення щодо списання заборгованості по пільгових пенсіях.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд
Державна дослідно-експериментальна агрофірма "Асканія-Нова" є юридичною особою - роботодавцем і страхувальником, отже зареєстрована в управлінні ПФУ в Чаплинському районі в якості платника страхових внесків й інших надходжень до ПФУ.
Як вбачається з наданих в матеріали справи доказів, на підприємстві відповідача працювали громадяни Цимбалюк Л.С., Бондарчук Г.М., Суліма В.Б., Кубряк Л.А., Бойко О.Ф., Бузаєв І.Ю., Гадуняк І.І., Піскун М.М., Яковенко Л.С., Шахова Н.П., Дудок І.П., яким було призначено пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788 від 05.11.91 р. зі змінами і доповненнями.
Всього за 2004-2005 рр. вищепереліченим робітникам згідно наданих у справу розрахунків (додатки № 6 до п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, а.с. 15-24) про фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" виплачено 17668 грн. 04 коп. пенсій.
Відповідно до п.п. 6.1 п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 р. № 64/8663 по конкретних виплатах витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" підлягають 100-відсотковому відшкодуванню платником, яким є відповідач у справі.
Позивач просить суд зобов"язати відповідача списати заборгованість по невідшкодованих управлінню ПФУ витратах по виплаті та доставці пенсій, оскільки вважає її безнадійною.
З"ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд визнав позов таким, що не підлягає задоволенню з врахуванням наступного.
Можливість списання безнадійного податкового боргу, у тому числі й того, що виник внаслідок форс-мажорних обставин, передбачений положеннями абз. "г" п.п. 18.2.1 п. 18.2 статті 18 Закону України "Про порядок погашення зобова"язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами і доповненнями, який є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов"язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов"язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
Що стосується правовідносин, що виникають між суб"єктами системи загальнообов"язкового державного пенсійного страхування, що вони регулюються Законом України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 р. № 1058-ІV (далі Закон № 1058).
Відповідно до статті 5 Закону № 1058 порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов"язковим державним пенсійним страхуванням визначаються виключно цим Законом. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до частини 6 статті 106 Закону № 1058 недоїмка по страхових внесках, пенсійних виплатах за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням не підлягає списанню, у тому числі в разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою.
Таким чином, законодавством, що регулює правові відносини з питань пенсійних виплат не передбачено можливості списання невідшкодованих сум цих витрат внаслідок дії форс-мажорних обставин.
Не є зазначені виплати податком або збором (обов'язковим платежем) у розумінні положень Закону № 2181, тому на оспороювані правовідносини не може поширюватися дія цього Закону.
Крім того, суд зазначає, що процедура списання безнадійних податкових боргів передбачена Порядком списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом від 14.03.2001 р. № 103 ДПА України та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10.01.2002 р. № 16/63304, згідно положень якого списання податкових боргів є виключно компетенцією органів державної податкової служби.
Рішення про списання приймається на підставі наданих контролюючим органом довідок встановленої форми про наявність безнадійного боргу.
З огляду на викладене, підстави для задоволення позову відсутні.
За згодою представників сторін у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату і час складення повного тексту постанови - 4 липня 2006 р. о 10.00 год.
Керуючись ст. ст. 94, 98, п. 4 ст. 157, 158, 160-163, 167, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд
постановив:
1. У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Н.О. Задорожна
Повний текс постанови
складено 04.07.06 р.