Ухвала від 29.12.2007 по справі 22а-1027/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2007 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Ткач О.І.

Суддів - Бершадської Г.В., Бахметової В .М.

при секретарі - Гачинській М. В.

з участю - апелянта ОСОБА_1, її

представника та відповідача

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів, стягнення заборгованості за аліментами, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів та додаткових витрат на дитину, -

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2007 р. ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів та визначення їх розміру у твердій грошовій сумі, стягнення додаткових витрат на дитину, заборгованості та неустойки по сплаті аліментів.

Позивач зазначила, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 6.05.2004 р. на відповідача покладено обов'язок сплачувати аліменти в розмірі 1/4 від всіх видів заробітку на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, однак останній ухиляється від їх сплати, працюючи у приватних осіб, приховує свої дійсні доходи. У зв'язку з цим просить збільшити суму утримуваних з ОСОБА_2 аліментів, визначивши їх у твердій грошовій сумі 350 гривень.

Так як син хворіє і потребує стаціонарного, амбулаторного та санаторно-курортного лікування та покращеного харчування нею на лікування і оздоровлення в 2006 році було витрачено більше 2000 гривень, які просить стягнути з відповідача.

Справа № 1027 Головуючий у 1 -й інстанції - Сливка Л.М.

Категорія - 36 Доповідач - Бершадська Г.В.

2

У зв'язку з тим, що відповідач з часу початку виплати аліментів недоплачував суму аліментів утворилась заборгованість в суміЗ 682 грн. 65 коп. яку також просить стягнути. Крім цього вважає що відповідач повинен їй сплатити неустойку в сумі 920 грн. 66 коп.3а прострочення сплати аліментів.

В подальшому позивач подала додаткову позовну заяву, в якій просила стягнути з відповідача 1 544 грн. додаткових витрат на оздоровлення дитини, З 682 грн. 65 коп.3аборгованості по аліментах, 2 577 грн. 85 коп.. неустойки за прострочення сплати аліментів та щомісячно стягувати по 200 грн. додаткових витрат.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 р. позов задоволено частково. Вирішено змінити розмір аліментів, стягуваних на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2004 року. Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Дрездена Німеччини, мешканця м. Тернополя, АДРЕСА_1, не працює, в користь ОСОБА_1 аліменти в розмірі 200 гривень, щомісячно, на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення ним повноліття; 2 124 гривні 14 копійок заборгованості за аліментами та 1 050 гривень фактично понесених додаткових витрат на дитину.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_2 аліментів у розмірі 1А частини всіх видів заробітку, виданого на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 травня 2004 року - відкликати.

Стягнути з ОСОБА_2 51 гривню судового збору в дохід держави та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції посилаючись на те, що суд не в повному обсязі дослідив обставини, які враховуються при визначенні розміру аліментів, не з'ясував розбіжностей у актах державної виконавчої служби про розмір заборгованості та безпідставно відмовив у стягненні неустойки за прострочення сплати аліментів та щомісячних додаткових витрат на сина.

В судовому засіданні апелянт та її представник апеляційну скаргу підтримали та послались на обставини викладені в ній.

ОСОБА_2 апеляційну скаргу не визнав та суду пояснив що він щомісячно сплачував аліменти виходячи з мінімального розміру заробітної плати, оскільки він знав що це правильно і до цього часу претензій від позивачки та ДВС до нього не було.

3

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, поданої у встановлений для її подачі строк, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно рішення Тернопільського міськрайонного суду від 6 травня 2004 р. з ОСОБА_2 стягуються в користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття і дане рішення належним чином не виконується внаслідок чого утворилась заборгованість.

Задовольняючи частково позов про стягнення заборгованості по аліментах в сумі 2 124 грн. 14 коп. суд приходив до того, що після видачі позивачці державною виконавчою службою акту про розмір заборгованості в розмірі 3 682 грн. 65 коп. боржник частково погасив заборгованість.

Рішення в цій частині підлягає зміні з наступних підстав.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 195 СК України заборгованість за аліментами, присудженими у частці від заробітку (доходу), визначається виходячи з фактичного заробітку (доходу), який платник аліментів одержував за час, протягом якого не проводилося їх стягнення.

Якщо платник аліментів не працював на час виникнення заборгованості і не працює на час визначення її розміру , вона обчислюється виходячи із середньої заробітної плати працівника відповідної кваліфікації або некваліфікованого працівника для даної місцевості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 до 3 вересня 2004 р. працював, однак йому заробітна плата не нараховувалась у зв'язку з відсутністю об'ємів робіт та аліменти не перераховувались, а з вересня 2004 р по даний час ОСОБА_2 не працює.

Таким чином за період перебування ОСОБА_2 на роботі розмір стягнення аліментів слід проводити з розрахунку мінімальної заробітної плати 205 грн. на яку останній мав право згідно чинного законодавства з 20 квітня 2004 року (з часу стягнення аліментів), а в подальшому проводити розрахунок розміру аліментів, які підлягали сплаті виходячи з середньої заробітної плати для даної місцевості (м. Тернополя).

Згідно довідки, виданої виконкомом Івачеводолішнівської сільської ради Тернопільського району ОСОБА_2 проживає в с Івачів Долішній без реєстрації, а тому з вересня 2006 р. (з часу повторного одруження) розмір заборгованості по аліментах слід визначати виходячи з середнього заробітку по Тернопільському районі.

Згідно довідки головного управління статистики у Тернопільській області розробка середньої заробітної плати кваліфікованого і некваліфікованого працівника управлінням статистики праці не проводиться, в зв'язку з чим

4

проводячи розрахунок слід виходити з середнього заробітку працівника даної місцевості.

Таким чином розмір аліментів, які підлягали сплаті становитиме:

2004р.-801 грн. 60 коп.

2005 р. - 2 075 грн. 51 коп.

2006 р. -1 690 грн. 22 коп. (за 01-08) + 780 грн. 49 коп. (09-12)

2007 р. -1 267 грн. 09 коп. (01-06),

а всього 6 614 грн. 91 коп.

Враховуючи те, що ОСОБА_2 сплачено 3 704 грн. аліментів розмір заборгованості, який підлягає стягненню становитиме 2 910 грн. 91 коп.

Колегія суддів не приймає до уваги акту ДВС про визнання заборгованості в сумі 2 124 грн. 14 коп., оскільки з 2006 р. розмір заборгованості в ньому обчислений із прожиткового мінімуму дитини відповідного віку.

Виходячи з наведеного рішення суду стосовно розміру суми заборгованості, яка підлягає стягненню слід змінити.

В решті рішення суду слід залишити без змін.

Так, в силу ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Вирішуючи питання щодо розміру аліментів суд відповідно до ст. 182 СК України повинен враховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, неповнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Таким чином, визначаючи розмір аліментів у твердій грошовій сумі згідно ст. 184 СК України суд вірно врахував як стан здоров'я неповнолітнього так і матеріальне становище та інші обставини, які мають істотне значення. Позивач не довела існування у відповідача значних доводів які давали б підстави для стягнення аліментів у розмірі 350 гривень щомісячно.

Задовольняючи частково позов про стягнення додаткових витрат на утримання в сумі 1 050 грн. суд виходив з того, що позивачкою дійсно понесені витрати в сумі 2 100 грн. на стоматологічне лікування сина, а у стягненні половини витрат на оздоровлення у пансіонаті м. Крим відмовив у зв'язку з недоведеністю, що такі витрати були позивачкою фактично понесені.

Колегія судців погоджується з таким висновком, оскільки представлені позивачкою документи (договір про надання інформаційних послуг по туристичному обслуговуванню, укладений ПП "Лада-ТУР" з ОСОБА_4, клопотання про прийняття на курортне обслуговування та звернення, в якому зазначено вартість послуг) не свідчать про фактично понесені позивачкою такі

5

витрати і нею не представлено квитанцію про оплату за відпочинок.

Щодо вимог про стягнення щомісячно по 200 грн. додаткових витрат на дитину, зумовлених її хворобою, що потребує постійного лікування, судом встановлено, що захворювання не потребує постійного лікування. Рішення суду про відмову в даній вимозі є вірним, тому що періодичні витрати на лікування можуть бути відшкодовані після представлення доказів про їх понесения. Крім цього позивачем не представлено вартості жодного з лікувань та за чиї кошти придбані були медичні препарати під час перебування неповнолітнього ОСОБА_3 на стаціонарному лікуванні.

Вирішуючи питання про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів суд виходив з відсутності вини боржника і такий висновок суду є правильним та відповідає встановленим обставинам.

Таким чином, в решті частині рішення суду є законним та обгрунтованим і підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 307 ч. 1, 314 ч. 2, 313, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 14 вересня 2007 року в частині стягнення заборгованості по аліментах змінити збільшивши розмір стягнення заборгованості зі сплати аліментів з 2 124 грн. 14 коп. на 2 910 грн. 91 коп.

В решті рішення суду залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом 2-х місяців.

Попередній документ
2577249
Наступний документ
2577251
Інформація про рішення:
№ рішення: 2577250
№ справи: 22а-1027/2007
Дата рішення: 29.12.2007
Дата публікації: 25.12.2008
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Апеляційний суд Тернопільської області
Категорія справи: