Справа № 22ц-3534 2007 р. Головуючий у 1 інстанції Савченко С.І.
Категорія 39 Доповідач Антоненко В.І.
27 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого - судді Антоненко В.І., суддів: Поліщука М.А., Касьяненко Л.І., при секретарі Кобець І.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ДП «Укрнафтогазкомплект" НАК «Нафтогаз України" на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 29 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ДП «Укрнафтогазкомплект" НАК «Нафтогаз України" про стягнення коштів та моральної шкоди.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів
встановила:
У липні 2007 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення коштів та моральної шкоди, а також скасування рішення комісії по трудових спорах від 7 березня 2007 року.
Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона працювала у відповідача протягом двадцяти двох років з 7 грудня 1981 року до 4 жовтня 1993 року та з 5 серпня 1996 року до 12 лютого 2007 року на посаді головного фахівця. Звільнена з роботи у зв"язку з виходом на пенсію. У порушення положень колективного договору відповідач не здійснив всі належні їй виплати у зв"язку з виходом на пенсію, зокрема: одноразову грошову допомогу у розмірі восьми середньомісячних заробітних плат у сумі 41103-76 грн.; довічну грошову виплату у розмірі 0, 5 мінімальної заробітної плати як особі, яка внесла вагомий особистий внесок у нафтогазову галузь, за що відзначена грамотою НАК «Нафтогаз України", щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 0, 5 мінімальної заробітної плати як непрацюючому пенсіонеру та винагороду за підсумками роботи за друге півріччя 2006 року. Вказаними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода у розмірі 17982-90 грн.
Рішенням Ірпінського міського суду від 29 серпня 2007 року позов задоволено частково. Скасовано рішення комісії по трудових спорах від 7 березня 2007 року. Стягнуто з відповідача на користь позивачки одноразову грошову виплату у сумі 42725-55 грн. та 2000 грн. моральної шкоди. Зобов"язано відповідача здійснювати довічно грошову виплату позивачці у розмірі 0, 5 мінімальної заробітної плати щомісячно як працівнику, який вніс вагомий внесок у нафтогазову галузь, стягнувши 800 грн. невиплаченої суми, та надавати щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 0, 5 мінімальної заробітної плати.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у задоволення позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду в частині зобов"язання відповідача надавати позивачці щомісячну грошову допомогу як непрацюючому пенсіонеру - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову з таких підстав.
Відповідно до положень ст. 309 ЦПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення. Норми матеріального права вважаються порушеними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не поширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав застосуванню.
По справі встановлено, що позивачка працювала у відповідача протягом двадцяти двох років з 7 грудня 1981 року до 4 жовтня 1993 року та з 5 серпня 1996 року до 12 лютого 2007 року на посаді головного фахівця. Звільнена з роботи у зв"язку з виходом на пенсію. У порушення положень колективного договору відповідач не здійснив всі належні їй виплати у зв"язку з виходом на пенсію, зокрема: одноразову грошову виплату у розмірі восьми середньомісячних заробітних плат; довічну грошову виплату у розмірі 0, 5 мінімальної заробітної плати як особі, яка внесла вагомий особистий внесок у нафтогазову галузь, за що відзначена грамотою НАК «Нафтогаз України", щомісячну матеріальну допомогу у розмірі 0, 5 мінімальної заробітної плати як непрацюючому пенсіонеру.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині зобов"язання відповідача надавати позивачці щомісячну грошову допомогу як непрацюючому пенсіонеру, суд виходив з того, що відповідно до положень п. 4.25 колективного договору непрацюючим пенсіонерам - колишнім працівникам підприємства надається щомісячна матеріальна допомога у розмірі 0, 5 мінімальної заробітної плати. Оскільки позивачка є непрацюючим пенсіонером - колишнім працівником відповідача, суд визнав за необхідне зобов"язати відповідача надавати їй таку допомогу.
Проте, при вирішенні даного спору судом не враховані положення п.п. 4.24 та 4.29 колективного договору, відповідно до яких надання вказаної матеріальної допомоги є правом адміністрації і здійснюється при наявності фінансових можливостей.
За таких обставин рішення суду у зазначеній частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
Рішення суду в частині задоволення решти позовних вимог ухвалено з додержанням положень матеріального та процесуального права і підстав до його скасування при апеляційному розгляді справи не встановлено.
Керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів
вирішила:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект" НАК «Нафтогаз України" задовольнити частково.
Рішення Ірпінського міського суду від 29 серпня 2007 року в частині стягнення щомісячної матеріальної допомоги скасувати і ухвалити нове рішення.
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову в частині зобов"язання Дочірнього підприємства «Укрнафтогазкомплект" НАК «Нафтогаз України" надавати їй щомісячну матеріальну допомогу як непрацюючому пенсіонеру.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.