33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" серпня 2012 р. Справа № 12/5007/43/12
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючої судді Коломис В.В.
суддів Огороднік К.М.
суддів Тимошенко О.М.
при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.
розглянувши апеляційну скаргу позивача "Trilini Internatinal Ltd" (Brooklyn) на ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.07.12 р.
у справі № 12/5007/43/12 (суддя Сікорська Н.А. )
позивач "Trilini Internatinal Ltd" (Brooklyn)
відповідач Товариство з додатковою відповідальністю "ЖЛ"
про визнання передавального акта від 12.03.2011року, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі" (протокол №32 від 12.03.2011 р.) та установчими зборами ТДВ "ЖЛ" (протокол №1 від 12.03.2011р.) недійсним
за участю представників сторін:
позивача - не з'явився;
відповідача - Ткаченко Л.В. (довіреність №2 від 03.01.2012р.).
Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 06.07.2012 року провадження у справі №12/5007/43/12 за позовом "Trilini Internatinal Ltd" (Brooklyn) до Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" про визнання передавального акта від 12.03.2011року, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі" (протокол №32 від 12.03.2011 р.) та установчими зборами ТДВ "ЖЛ" (протокол №1 від 12.03.2011р.) недійсним припинено.
Не погоджуючись з прийнятою судом першої інстанції ухвалою, позивач звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду скасувати, а справу передати на розгляд господарського суду Житомирської області.
Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт посилається на порушення господарським судом Житомирської області норм процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого суду, обставинам справи.
Зокрема, апелянт зазначає, що позовна вимога про визнання недійсним передавального акта підлягає вирішенню в господарських судах України, а відтак, суд першої інстанції прийшов до неправильного висновку про припинення провадження у даній справі.
Відповідач - ТОВ "ЖЛ" у відзиві на апеляційну скаргу та його представник безпосередньо в судовому засіданні вважає ухвалу місцевого господарського суду законною та обгрунтованою, а тому просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Представник апелянта в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на ухвалу місцевого господарського суду, а також те, що останній був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача в даному судовому засіданні.
Колегія суддів, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду - залишити без змін.
При цьому колегія суддів виходила з наступного.
Відповідно до ст.1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів; інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції; 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів; 5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери; 6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.
Спір підвідомчий господарському суду, якщо склад його учасників відповідає вимогам ст.ст. 1, 21 ГПК України, а спірні правовідносини носять господарський характер.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач - "Trilini Internatinal Ltd" (Brooklyn) звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ" про визнання передавального акта від 12.03.2011року, затвердженого загальними зборами акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі" (протокол №32 від 12.03.2011 р.) та установчими зборами ТДВ "ЖЛ" (протокол №1 від 12.03.2011р.) недійсним.
Юридичним актом є офіційний письмовий документ державного чи іншого органу (посадової особи), виданий в межах його компетенції, визначеної законом, який має точно визначені зовнішні реквізити та породжує певні правові наслідки, створює юридичний стан, спрямований на регулювання суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин, поширює свою чинність на певний час, територію, коло суб'єктів.
В пунктах 1, 6.2.5 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" зазначено, що нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані. Господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих (виданих) іншими, крім державних, органами, у тому числі актів господарських товариств, громадських організацій тощо, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер.
Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту прав суб'єктів господарювання визначено визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів.
Отже, господарські суди розглядають на загальних підставах справи у спорах про визнання недійсними актів, прийнятих іншими органами, у тому числі, актів господарських товариств, які відповідно до закону чи установчих документів мають обов'язковий характер для учасників правовідносин, що виникають чи припиняються з прийняттям такого акту.
Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що оспорюваний передавальний акт не є документом, який встановлює певні права чи обов'язки відповідача та не може виступати предметом спору, оскільки останній не має статусу акту державного чи іншого органу та не має статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права і обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів.
Оскільки оспорюваний передавальний акт не носить характеру акта в розумінні статті 12 ГПК України, місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку, що позовна вимога про визнання недійсним передавального акта від 12.03.2011р., затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів ЗАТ "Житомирські ласощі", оформленого протоколом №32 від 12.03.2011р., та рішенням установчих зборів Товариства з додатковою відповідальністю "ЖЛ", оформленого протоколом №1 від 12.03.2011р., не підлягає вирішенню в судовому порядку та, зокрема, в господарських судах України, та відповідно правомірно припинив провадження у даній справі на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України
При цьому, судом першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вірно взято до уваги приписи п.п. 3.2, 4.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких, на підставі пункту 1 частини першої статті 62 ГПК суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо спір непідвідомчий господарському суду, зокрема, коли його вирішення законодавством України віднесено до компетенції іншого органу або заява взагалі не підлягає розглядові в судовому порядку (наприклад, про визнання недійсним листа, накладної, акта експертизи тощо). Припинення провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи. Провадження у справі підлягає припиненню з посиланням на пункт 1 статті 80 ГПК, якщо при розгляді справи буде встановлено, зокрема, що справа зі спору непідвідомча господарському суду (стаття 12 ГПК).
При цьому, посилання скаржника на те, що місцевий господарський суд дійшовши висновку про те, що предмет позову не відповідає встановленим законом або договором способам захисту прав, повинен був відмовити в позові, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки суд першої інстанції припиняючи провадження у даній справі обгрунтував це тим, що даний спір не підвідомчий господарському суду в розумінні ст.12 ГПК України, а не в зв'язку з тим, що позивачем обрано невірний спосіб захисту порушеного права.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді спору.
Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для її скасування.
Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-
1. Апеляційну скаргу "Trilini Internatinal Ltd" (Brooklyn) залишити без задоволення. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 06.07.2012 року - залишити без змін.
2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуюча суддя Коломис В.В.
Суддя Огороднік К.М.
Суддя Тимошенко О.М.