Головуючий у 1 інстанції - Чиркін С.М
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
29 серпня 2012 року справа №2а/1270/4064/2012 приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Компанієць І.Д., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю.,
секретар судового засідання Газарян А.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Лиманюка М.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/4064/2012 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2012,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000071702 від 14 лютого 2012 року. В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем проведена позапланова документальна невиїзна перевірка платника податків СПД ОСОБА_4 з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої складено акт №134/17-3209805338 від 27.01.2012 року та 14.02.2012 року та прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про нарахування грошового зобов'язання податку на додану вартість в сумі 14000,01 грн. внаслідок порушення позивачем п. 198.1, п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України.
В акті перевірки податковим органом зазначено, що договір від 25.01.2011 року №250111, укладений СПД ОСОБА_4 з ТОВ «Оріал», операції з надання послуг на суму 84000,00 грн., в т.ч. ПДВ 14000,00грн., - суперечать інтересам держави і суспільства і відповідно до ст.ст. 215, 203, 228, 216 Цивільного кодексу України є нікчемними. Позивач висновки акту вважав необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на безпідставних припущеннях особи, що проводила перевірку, оскільки до перевірки надано всі належним чином оформлені первинні документи за результатами господарських операцій з ТОВ «Оріал».
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою задовольнити позов у повному обсязі. Зауважує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: судом не враховано висновків постанови Луганського окружного адміністративного суду від 25.01.2012 року, залишеної без змін апеляційною інстанцією, якою визнано протиправними дії Алчевської ОДПІ щодо проведення перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання податкового законодавства з ПДВ за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року та складання актів за результатами цієї перевірки. Суд першої інстанції невірно застосував норми, які регулюють відносини в сфері транспортно-експедиторської діяльності в Україні, ототожнюючи транспортно-експедиторські послуги з послугами по перевезенню вантажів. Той факт, що в ТТН в якості замовника вказано позивача, а не ТОВ «Оріал», а перевізниками та експедиторами вказано водії транспортних засобів жодним чином не свідчить про ненадання контрагентом послуг за договором №250111, а навпаки підтверджує факт надання позивачу транспортно-експедиційних послуг з організації та забезпечення перевезення вантажу.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Позивач СПД ОСОБА_4 зареєстрований в якості фізичної особи-підприємця виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради 03.11.2006 року за № 2 383 000 0000 007426, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №724942 (а.с. 10).
СПД ОСОБА_4 перебуває на податковому обліку у ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області з 05.11.2009 року за № 495, в якості платника податків, у тому числі, податку на додану вартість (а.с. 12, 13).
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
На підставі п. 75.1.2, ст.. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.
Посадовими особами ДПІ в м. Сєвєродонецьку відповідно до приписів п.п 75.1.2, п. 75.1 ст. 75, ст. 79 ПК України, наказу ДПІ в м. Сєвєродонецьку від 12.01.2012 №66-п (а.с. 15) проведена позапланова невиїзна документальна перевірка платника податків ОСОБА_4 з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» (код за ЄДРПУ 36917523) за період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р., за результатами якої складено акт від 27.01.2012р. за №134/17-3209805338 (а.с. 16-19).
За висновками акту визначено порушення позивачем п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України, які призвели до заниження податку на додану вартість в період з 01.01.2011 р. по 30.09.2011 р. на суму 14000,00 грн., в тому числі за лютий 2011 р. в сумі 4500,00 грн., березень 2011 р. в сумі 4500,00 грн., травень 2011 р. в сумі 5000,0 грн. внаслідок укладання нікчемного господарського договору №250111 від 25.01.2011 року позивачем з ТОВ «Оріал» про надання послуг на суму 84000,00 грн. (у т.ч. ПДВ 14000,00грн.). Цей договор суперечать інтересам держави і суспільства згідно з п.п. 1, 2 ст. 215, пп. 1, 5 ст. 203, ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України, та не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, та підлягають виключенню з податкового обліку.
Тому позивачем безпідставно віднесено до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості послуг по операціях з ТОВ «Оріал».
Такого висновку відповідач дійшов на підставі акту Алчевської ОДПІ про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Оріал» з питань дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 по 30.09.2011 № 1798/23636917523, відповідно до висновків якого господарські операції між ТОВ «Оріал» з контрагентами, серед яких є ФОП ОСОБА_4, не підтверджуються у зв'язку з відсутністю у ТОВ «Оріал» необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів і транспортних засобів.
На підставі акту від 27.01.2012року ДПІ в м. Сєвєродонецьку Луганської області винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2012 № 0000071702 про збільшення ОСОБА_4 суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем - 14000,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 01,00 грн. (а.с. 26).
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням № 0000071702 від 14.02.2012 року позивач оскаржив його до Державної податкової служби у Луганській області та до Державної податкової служби України.
Рішенням Державної податкової служби у Луганській області від 03.04.2012 № 4564/10-408 податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сєвєродонецьку № 00000717020 від 14.02.2012 залишено без змін, а скаргу без задоволення (а.с.31-34).
Державною податковою службою України 24.04.2012 року залишено без змін скаргу ОСОБА_4 та залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Сєвєродонецьку № 0000071702 від 14.02.2012, рішення ДПС у Луганській області від 03.04.2012 № 4564/10-408 (а.с. 38-44).
На підставі п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Сторонами не заперечується, що в період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року позивач задекларував податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Оріал» у сумі 14000 грн.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити - назву документу, дату і місце його складання, назву підприємства від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Пунктом 3.4. Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року №166 визначено, що платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
25.01.2011 року між ТОВ «Оріал» та ФОП ОСОБА_4 укладено договір № 250111 про надання транспортно-експедиційних послуг, відповідно до якого довіритель (позивач) доручає повіреному (ТОВ «Оріал») за винагороду організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародних та внутрішніх напрямках (а.с. 45).
Пунктом 1.2. договору №250111 встановлено, що позивач доручає повіреному за винагороду організовувати перевезення вантажів автомобільним транспортом.
На підставі п.1.3 договору від 25.01.2011 повірений діючи від свого імені за рахунок повіреного (позивача) надає послуги з пошуку та підбору перевізників, організовує перевезення найманим вантажним автомобільним транспортом.
ТОВ «Оріал» надавало позивачу транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу, отриманого ОСОБА_4 за контрактом № 17м від 27.12.2010 року (а.с.111), покупці ЗАТ «Кримський Титан» згідно з договором № 576 від 28.04.2012 року (а.с. 144)
Повірений, тобто ТОВ «Оріал» приступав до виконання робіт на підставі додаткових угод - заявок від 28.01.2011 року (а.с. 46), від 09.03.2011 року, від 23.05.2011 року, які є додатками до договору та надаються згідно із п.2.1.1. договору № 250111.
Фактично заявки позивача від 28.01.2011, 09.03.2011 р. 23.05.2011р. містять крім вичерпної інформації з організації перевезення вантажу, передбаченої в п.2.11. договору, інформацію про певні транспортні засоби та водіїв цих засобів.
Правові та організаційні засади транспортно-експедиторської діяльності в Україні визначені ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність», відповідно до ст.1 якого транспортно-експедиторська діяльність це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.
В підтвердження реальності здійснення господарської операції з ТОВ «Оріал» позивач надав акти виконаних робіт (а.с. 48, 52,57), податкові накладні (а.с. 47, 53, 58), рахунки-фактури ( а.с. 49, 54), платіжні доручення (а.с. 50, 55, 59), відповідно до яких ФОП ОСОБА_4 сплатив товариству «Оріал» за отриманні послуги.
Відповідно до ст.9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність» в разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.
Перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Товарно-транспортні документи, що підтверджують перевезення вантажів, визначаються в Правилах перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 р. №363.
Відповідно до ст.1 Правил товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.
Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
З огляду на приписи ст. 9 ЗУ «Про транспортно-експедиторську діяльність», Правила перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, суд першої інстанції обґрунтовано не врахував в якості отримання позивачем транспортно-експедиційних послуг за договором №250111 від 25.01.2011 року від ТОВ «Оріал» товарно-транспортні накладні (а.с.159-167), оскільки в них в якості замовника та вантажовідправника зазначено ФОП ОСОБА_4, а експедиторами - водії транспортних засобів, які одночасно є перевізниками вантажу за договором №576, укладеним позивачем з ЗАТ «Кримський Титан».
Таким чином, товарно-транспорні накладні, надані на документальне підтвердження отримання експедиційних послуг від ТОВ «Оріал» не узгоджуються з договором №250111 від 25.01.2011 року, тому не можуть вважатися такими, що відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» є належними первинними документами на підтвердження спірної господарської операції.
Судова колегія не приймає доводи апелянта щодо неврахування висновків судового рішення за позовом ТОВ «Оріал» до Алчевської ОДПІ, оскільки зазначене судове рішення не стосується предмету спору за цим позовом щодо належного підтвердження реальності господарської операції між ФОП ОСОБА_4 та ТОВ «Оріал».
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 24, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/4064/2012 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 27 червня 2012 року по адміністративній справі № 2а/1270/4064/2012 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена та підписана колегією суддів 31 серпня 2012 року.
Головуючий І.Д. Компанієць
Судді Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак