Головуючий у 1 інстанції - Жолтий Д.В.
Суддя-доповідач - Ястребова Л.В.
23 серпня 2012 року справа №2а/0525/96/2012
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ястребової Л.В., суддів Ляшенка Д.В., Чумака С.Ю., секретар Полторацька С.С., за участі позивача ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 07 травня 2012 року по справі № 2а/0525/96/12 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради про стягнення матеріальної та моральної допомоги, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради про визнання дій неправомірними, перерахунок одноразової щорічної допомоги до 05 травня за 2010-2011 роки.
Постановою Кіровського районного суду м. Донецька від 07 травня 2012 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права.
Вказує на те, що суд неповно з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення спору, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення.
Заслухавши доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції, встановлено, що позивач має статус інваліда війни 3 групи, у зв»язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що підтверджується посвідченням.
Фактично позивач отримав від відповідача до 5 травня у 2010 р. - щорічну разову грошову допомогу в розмірі -420, 00 грн., до 5 травня у 2011 р. - щорічну разову грошову допомогу в розмірі - 425, 00 грн.,
Відповідно до ст.2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяння формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ".
Відповідно до цього Закону щорічно до 5 травня інваліда війни 3 групи виплачується разова грошова допомога у розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Абзацом 1 ст. 17 цього Закону встановлено, що фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів.
Згідно абз. 1 ст. 17-1 щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12 - 16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.
Таким чином, у спірних правовідносинах відповідач є органом владних повноважень, на якого чинним законодавством покладений обов'язок по здійсненню виплат, передбачених Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ", в тому числі разової грошової допомоги.
Рішенням Конституційного Суду України у справі № 10-рп від 22.05.2008 року положення пункту 24-34 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007, № 107-VI визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Стаття 58 Конституції України передбачає, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
У 2010-2011 роках норми Закону України « Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» Законом України «Про державний бюджет України на 2010 рік» та Законом України «Про державний бюджет України на 2011 рік» не зупинялися та не змінювалися. Тому позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня у 2010-2011 роках.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з відповідача Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку ради.
Разом з тим, відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З приписів частини 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач просить здійснити перерахунок та виплату допомоги до 5-го травня за 2010-2011 роки, до суду першої інстанції позивач звернувся з адміністративним позовом лише 20.10.2011 року, про порушене право позивач мав дізнатись коли отримував грошову допомогу.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позовну заяву в частині задоволення позовних вимог за 2010 рік слід залишити без розгляду, оскільки позовна заява подана з пропущенням шестимісячного строку встановленого на звернення до адміністративного суду, а позивачем не заявлено мотивованого клопотання про поновлення такого строку.
Також не підлягають задоволенню вимоги позивача щодо стягнення моральної шкоди, оскільки Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, встановлено, що головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення.
Таким чином, відповідач є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету та на нього покладений обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин судова колегія вважає, що судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, а потому апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Кіровського районного суду м. Донецька від 07 травня 2012 року по справі № 2а/0525/96/12 за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради про стягнення матеріальної та моральної допомоги - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради про стягнення матеріальної та моральної допомоги - задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради у виплаті ОСОБА_2 суми одноразової грошової допомоги за 2011 рік в розмірі встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради нарахувати та виплатити ОСОБА_2 за рахунок коштів Державного бюджету України недоотриману разову грошову допомогу до 5 травня за 2011 р. згідно вимог Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 7 (семи) мінімальних пенсій за віком на час отримання допомоги за 2011 рік з урахуванням раніше сплачених сум.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної у м. Донецьку Ради за 2010 рік - залишити без розгляду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів: Л.В.Ястребова
Д.В.Ляшенко
С.Ю.Чумак