79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
22.08.12 Справа№ 28/208
Суддя Березяк Н.Є. при секретарі Іванило О.П.
Розглянувши матеріали справи
За скаргою (стягувача): Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Львів
На дії: Сихівського ВДВС ЛМУЮ, м. Львів
у справі № 28/208
За позовом Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради, м. Львів
До відповідача : Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Львів
Про демонтаж пересувної малої архітектурної форми на АДРЕСА_2
В судове засідання з'явились:
від позивача: не з'явився
від відповідача (заявника): ОСОБА_2 -представник
від ВДВС: не з'явився
На розгляд Господарського суду Львівської області подано скаргу фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 на дії Сихівського ВДВС Львівського МУЮ, у зв'язку із порушенням Закону України «Про виконавче провадження»при винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу господарського суду Львівської області у справі № 28/208 від 30.11.2011 року та при винесенні постанов про накладення штрафу від 23.05.2012 року та 30.05.2012 року.
Ухвалою суду від 18.06.2012 року скаргу було прийнято до провадження та призначено судове засідання на 23.07.20012 року.
Суть спору та причини відкладення розгляду скарги було викладено в ухвалах господарського суду Львівської області від 23.07.2012 року та від 08.08.2012 року.
В судовому засіданні 22.08.2012 року представник позивача скаргу на дії ВДВС Сихівського МУЮ підтримав повністю з підстав та мотивів викладених в скарзі та поясненнях наданих в судовому засіданні.
У своїй скарзі ФОП ОСОБА_1 просить визнати дії Сихівської ВДВС Львівського міськрайонного управління юстиції протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2012 року, про накладення штрафу від 23.05.2012 року та про накладення штрафу від 30.05.20012 року по виконанню наказу господарського суду Львівської області від 30.11.2011 року у справі № 28/208.
Представники стягувача та органу виконавчої служби в судове засідання участь уповноваженого представника не забезпечили, причин неявки не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про час і місце розгляду скарги ухвалами господарського суду Львівської області, які надсилались їм рекомендованою кореспонденцією. За таких обставин, скарга може бути розглянута без їх участі.
Суд заслухавши пояснення представника скаржника, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази їх в сукупності, встановив наступне:
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.09.2011 року у справі № 28/208 було задоволено позовні вимоги Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради і зобов'язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 здійснити демонтаж малої архітектурної форми за адресою: АДРЕСА_2
Дане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.11.2011 р. та постановою Вищого господарського суду України від 25.01.2012 р.
На підставі вище зазначеного рішення господарським судом у даній справі 30.11.2011 року було видано наказ про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 здійснити демонтаж МАФ.
Постановою Сихівської ВДВС Львівського міськрайонного управління юстиції від 03.05.2012 року було відкрито виконавче провадження №32421170 по виконанню наказу господарського суду Львівської області від 30.11.2011 року у справі № 28/208 та в ході виконавчого провадження було прийняті постанови про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 від 23.05.2012 року в розмірі 340,00 грн. та від 30.05.20012 року на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 680,00 грн.
ФОП ОСОБА_1 було подано скаргу на дії Сихівського ВДВС Львівського міськрайонного управління юстиції в якій просить визнати дії останнього протиправними та скасувати постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2012 року та постанови про накладення штрафів від 23.05.2012 року та від 30.05.20012 року.
Суд, заслухавши пояснення скаржника, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, прийшов до висновку, що скарга підлягає до задоволення частково.
При цьому суд виходив з наступного:
Як вбачається із матеріалів скарги, 03.05.2012 р. Сихівським ВДВС ЛМУЮ відкрито виконавче провадження ВП №32421170 з виконання наказу №28/208 виданого 30.11.2011р. господарським судом Львівської області про зобов'язання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 здійснити демонтаж належної їй пересувної малої архітектурної форми по АДРЕСА_2
Відповідно до цієї постанови заява про примусове виконання подана 03.05.2012р., а виконавчий документ вступив у законну силу 03.05.2012р., тобто на думку заявника порушено строки для пред'явлення наказу до виконання, передбачені ч.1 ст. 22 Закону України "Про виконавче провадження".
Також заявник вважає, що постанова від 03.05.2012р. ВП №32421170 про відкриття виконавчого провадження є протиправною, а саме такою, що не відповідає вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки відсутнім є зазначенням конкретного місцезнаходження пересувної малої архітектурної форми (за вказаною адресою АДРЕСА_2 фактично знаходиться більше 50 малих архітектурних форм), не вказано дані, які ідентифікують МАФ, з приводу демонтажу якого відкрито виконавче провадження. Крім того, в постанові від 03.05.2012р. вказано адресу стягувача АДРЕСА_3, що не відповідає дійсності, адже адресою стягувача є АДРЕСА_1 та не зазначено повного найменування стягувача, його ідентифікаційного коду, також не зазначено ідентифікаційного номера боржника.
Суд не може погодитись із скаржником з приводу того, що державним виконавцем неправомірно винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03.05.2012р., в зв'язку з пропущенням строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання, мотивуючи це тим, що відповідно до ст.23 ЗУ "Про виконавче провадження" строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується і в зв'язку з цим було винесено постанову від 03.05.2012р.
Судом зазначається, що рішення по справі №28/208 від 14.09.2011р. набрало законної сили 10.11.2011р., на підставі якого було видано наказ від 30.11.2011 р. У відповідності до вимог чинного на той час ЗУ "Про виконавче провадження", строк пред'явлення до виконання виконавчих листів та інших судових документів здійснюється протягом одного року з моменту набрання рішенням законної сили. Оскільки, закон не має зворотної дії в часі, то позивачем правомірно пред'явлено до виконання даний наказ і постановою від 03.05.2012 р. державним виконавцем відкрито виконавче провадження з приводу виконання наказу господарського суду Львівської області 30.11.2011р. Оскільки, наказ суду не виконано позивач правомірно звернувся з заявою від 03.05.2012р. про відкриття виконання провадження по виконанню наказу суду від 30.11.2011 р.
Щодо зауважень скаржника до постанови про відкриття виконавчого провадження з приводу зазначення адреси стягувача: АДРЕСА_3, а не: АДРЕСА_1 та не зазначено повного найменування стягувача, то відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта, описки не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.
Суд також не може погодитись з твердженням скаржника про те, що у постанові про відкриття виконавчого провадження відсутнє зазначення конкретного місцезнаходження пересувної малої архітектурної форми, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.89 ГПК України суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення.
Відповідно до ст.34 ЗУ "Про виконавче провадження" у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення відповідного рішення. У разі якщо зміст виконавчого документа є незрозумілим, державний виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз'яснення змісту цього документа.
Оскільки, Сихівський ВДВС Львівського МУЮ не звернувся до суду про роз'яснення виконання рішення господарського суду Львівської області від 14.09.2011 р. і таким чином судом вбачається зрозумілість порядку виконання наказу суду від 30.11.2011р.
В ході виконавчого провадження ВП №32421170 було винесено постанову від 23.05.2012р. ВП №32421170 про накладення штрафу, якою за невиконання наказу господарського суду Львівської області №28/208 від 30.11.2011 року на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф в розмірі 340 грн., а постановою від 30.05.2012р. ВП №32421170 повторно накладено штраф в розмірі 680 грн.
Винесення зазначених постанов скаржник вважає протиправним, оскільки постанови винесені в ході незаконно відкритого виконавчого провадження, даними постановами накладено штрафи, за невиконання ФОП ОСОБА_1 наказу суду, яким зобов'язано останню, самостійно демонтувати МАФ, який з 30.12.2011 року не належить скаржнику. Крім того, скаржник зазначає, що державний виконавець не надав їй строку на добровільне виконання наказу, натомість в п.2 постанови про відкриття виконавчого провадження зазначено "боржнику добровільно виконати: в строк до 10.05.2012 року з'явитися в Сихівський ВДВС ЛМУЮ за адресою м.Львів вул. Зубрівська 9 перший поверх 11 кабінет".
Відповідно до ч.1 ст. 89 Закону України „Про виконавче провадження" встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу та встановлює новий строк виконання. Частиною 2 цієї ж статті закону встановлено, що у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин державний виконавець у тому ж порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі.
Як вбачається із матеріалів скарги, постановою від 03.05.2012 року Сихівського ВДВС Львівського МУЮ ФОП ОСОБА_1 було зобов'язано здійснити демонтаж належної їй пересувної МАФ за адресою АДРЕСА_2 та добровільно виконати „в строк до 10.05.2012 року з'явитися в Сихівський ВДВС ЛМУЮ за адресою м. Львів, вул. Зубрівська, 9 перший поверх 11 кабінет".
Однак, як вбачається із матеріалів справи, постанову Сихівського ВДВС Львівського МУЮ від 03.05.2012 року ФОП ОСОБА_1 виконати не могла, оскільки перебувала на амбулаторному лікуванні з 04.05.2012 року по 05.06.2012 року, що підтверджується витягом із медичної довідки амбулаторного хворого (а.с.11 том-2), а відтак винесені державним виконавцем Сихівського ВДВС Львівського МУЮ постанова від 23.05.2012 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 340,00 грн. та постанова від 30.05.2012 року про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 в розмірі 680,00 грн. є протиправними.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 7 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ч.1 ст. 85 Закону України „Про виконавче провадження" у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до відповідного суду. Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26.12.2003 року № 14 „Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції (ст. 121-2 ГПК). Враховуючи, що примусове виконання судових рішень, постановлених господарськими судами, згідно зі ст. 4 Закону N 202/98-ВР та ст. 2 Закону № 606-XIV здійснюють державні виконавці, скарги на дії чи бездіяльність останніх розглядаються господарськими судами за правилами ст. 121-2 ГПК.
Відповідно до ст.121-2 ГПК України скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, яка надсилається стягувачеві, боржникові та органові виконання судових рішень. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому цим Кодексом порядку.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувані постанови про накладення штрафів від 23.05.2012 року в сумі 340,00 грн. та від 30.05.2012 року в сумі 680,00 грн. з порушенням ч.1 та ч.2 ст. 89 Закону України «Про виконавче провадження»підлягають скасуванню.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1, 5, 7, 17, 18, 19, 89 Закону України „Про виконавче провадження", ст. 121-2 ГПК України, суд -
1. Скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 - задоволити частково.
2. Визнати незаконними дії Сихівського ВДВС Львівського МУЮ щодо накладення штрафів в розмірі 3740, 00 грн. та 680,00 грн. по виконавчому провадженні № 32421170 з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області №28/208 від 30.11.2011 р.
3. Скасувати постанову Сихівського ВДВС Львівського МУЮ від 23.05.2012 року про накладення штрафу в розмірі 340,00 грн. по виконавчому провадженні №32421170.
4. Скасувати постанову Сихівського ВДВС Львівського МУЮ від 30.05.2012 року про накладення штрафу в розмірі 680,00 грн. по виконавчому провадженні №32421170.
5. В рештій частині скарги ФОП ОСОБА_1 на дії Сихівської ВДВС Львівського МУЮ - відмовити.
6.Ухвалу може бути оскаржено протягом 5 днів до Львівського апеляційного господарського суду.
Суддя Березяк Н.Є.