"27" серпня 2012 р.Справа № 18/32/5022-521/2012
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Охотницької Н.В.
Розглянув матеріали справи:
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", м. Харків, просп. Гагаріна, 48/47 (поштова адреса м. Харків, вул. Примакова, 46)
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1
про стягнення 5926,72 грн. заборгованості за отриманий згідно договору №30-р від 26.01.2010р. товар
За участю представників сторін:
Позивача: не прибув;
Відповідача: не прибув.
Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.
Суть справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" звернулось до господарського суду Тернопільської області з позовом до відповідача -Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, про стягнення 5926,72 грн. заборгованості за поставлений згідно договору №30-р від 26.01.2010р. товар.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в порушення умов договору №30-р від 26.01.2010р. відповідач не здійснив оплату за поставлений йому товар в повній мірі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в заявленій до стягнення сумі.
В підтвердження викладеного позивачем представлено договір №30-р від 26.01.2010р., видаткові накладні №200010411/1 від 31.05.2011р., №200011119/1 від 09.06.2011р., №20001115/1 від 09.06.2011р., №200011631/1 від 16.06.2011р., №200012668/1 від 30.06.2011р., №200013063/1 від 05.07.2011р., №200013582/1 від 12.07.2011р., №200013766/1 від 14.07.52011р., №200014167/1 від 19.07.2011р., банківськими виписками по рахунку позивача за 28.12.2011р. та 04.04.2012р., вимогою №317 від 03.08.2011р., а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.
Ухвалою господарського суду від 26.06.2012 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 05.07.2012р. з відкладенням розгляду справи на 27.08.2012р. у зв'язку з неявкою представників сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, від нього 13.08.2012р. на адресу суду супровідним листом №267 від 02.08.2012р. надіслано клопотання б/н від 02.08.2012р. про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з наданням усіх витребуваних судом документів та беручи до уваги значні витрати на відрядження представників Товариства, пов'язаних з явкою в судове засідання.
Крім того, 23.08.2012р. від позивача факсограмою надійшло клопотання про зменшення суми позовних вимог, згідно якого просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 2926,72 грн. боргу, посилаючись на сплату останнім 3000,00 грн. боргу в добровільному порядку на підтвердження чого суду факсом надано платіжне доручення №53 від 10.08.2012р.
Розглянувши подану заяву, господарський суд приймає її до розгляду як таку, що подана в межах прав сторони, визначених ст. 22 ГПК України, відтак розгляд справи здійснюється з урахування зменшених позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, витребуваних судом документів не представив. Процесуальні документи, які надсилалися господарським судом за юридичною адресою відповідача, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців згідно спеціального витягу від 05.07.2012р., а саме: АДРЕСА_1, повернута відділенням поштового зв'язку м. Тернополя без вручення із зазначенням причини невручення: "За закінченням терміну зберігання".
Разом з тим, з урахуванням приписів ч. 1 ст. 64 ГПК України, п. 26.4.71 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. „Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень Президії Вищого господарського суду України", п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/140 від 15.03.2010р. "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами в господарському судочинстві" господарський суд вважає, що процесуальні документи вручені відповідачу, а тому справа розглядається за наявними у ній документами згідно ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.
Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).
26.01.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек", в подальшому Постачальник, та Суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, в подальшому Покупець, був укладений договір № 30-р (надалі -Договір), за умовами якого Постачальник зобов'язався передати (поставити) у власність Покупцю протягом дії договору товар в асортименті та кількості, вказаній в накладних, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець, в свою чергу, зобов'язався прийняти товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах, визначених даним договором (п.п. 1.1., 1.4. договору).
Предметом поставки згідно п. 1.2. Договору є лікарські засоби, вироби медичного призначення та інші продовольчі і непродовольчі товари, в тому числі біодобавки.
Згідно п. 5.3. Договору поставка товару здійснюється на умовах EXW "Фракно-завод" відповідно до вимог Міжнародних правил тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2000р.), місце відвантаження -склад Постачальника: м. Харків, вул. Гіршмана, 16.
Умовами договору передбачено, що ціна на товар зазначається у кожній видатковій накладній на товар (п.п. 3.4. Договору). Згідно п.п. 3.5., 3.6. Договору, розрахунки за товар здійснюються по сумам, вказаним у видаткових накладних шляхом відстрочення платежу протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту отримання товару Покупцем шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Датою поставки вважається дата отримання товару Покупцем, про що останнім робиться відмітка у видатковій накладній (п. 3.5. Договору).
Згідно п. 10.1. договору, він є чинним з моменту підписання і діє до 31.12.2010р. Договір вважається пролонгованим строком на 1 рік і на тих же умовах, якщо жодна зі сторін не повідомила письмово про його розірвання не пізніше, ніж за один місяць до закінчення терміну його дії (п. 10.4. Договору).
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
В силу ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, і у відповідності із ст. 11 цього кодексу -однією з підстав виникнення зобов'язань.
Так, між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 Цивільного кодексу України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або у інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Судом встановлено, що на виконання своїх договірних зобов'язань позивач згідно видаткових накладних №200010411/1 від 31.05.2011р., №200011119/1 від 09.06.2011р., №20001115/1 від 09.06.2011р., №200011631/1 від 16.06.2011р., №200012668/1 від 30.06.2011р., №200013063/1 від 05.07.2011р., №200013582/1 від 12.07.2011р., №200013766/1 від 14.07.52011р., №200014167/1 від 19.07.2011р. передав, а відповідач отримав товар на загальну суму 6587,85 грн.
Проте, відповідач не провів оплати за поставлений товар в повній мірі, внаслідок чого допустив заборгованість станом на 18.06.2012р. (дата оформлення позовної заяви №217) в розмірі 5926,72 грн. (з урахуванням часткової сплати товару в сумі 700,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача за 28.12.2011р. та 04.04.2012р. та беручи до уваги наявність непогашеної заборгованості за отриманий раніше товар, про що свідчить наданий позивачем згідно акту звірки за період з 26.01.2010р. по 18.06.2012р. розрахунок).
Крім того, після порушення провадження у даній справі, а саме 10.08.2012р. відповідачем згідно платіжного доручення №53 від 10.08.2012р. погашено 3000,00 грн. боргу в якості оплати за харчові добавки, відтак, наявними в справі матеріалами підтверджується заборгованість відповідача за отриманий згідно видаткових накладних №200010411/1 від 31.05.2011р., №200011119/1 від 09.06.2011р., №20001115/1 від 09.06.2011р., №200011631/1 від 16.06.2011р., №200012668/1 від 30.06.2011р., №200013063/1 від 05.07.2011р., №200013582/1 від 12.07.2011р., №200013766/1 від 14.07.52011р., №200014167/1 від 19.07.2011р. товар на суму 2926,72 грн.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України).
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), у разі чого настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України).
Надіслана на адресу відповідача 10.08.2011р. вимога №317 від 03.08.2011р. з пропозицією перерахувати на розрахунковий рахунок позивача заборгованість за договором №30-р, яка станом на момент оформлення вимоги становила 9026,72 грн., залишена відповідачем без відповіді та повного задоволення.
Таким чином, всупереч умов договору № 30-р від 26.01.2010р. та вимог діючого законодавства, свої зобов'язання по оплаті вартості поставленого товару відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 2926,72 грн. правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають до задоволення як обґрунтовано заявлені, не заперечні відповідачем належними та допустимими доказами та підтверджені матеріалами справи.
У відповідності до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (м. Харків, Червонозаводський район, просп. Гагаріна, 48/47, код ЄДРПОУ 21194014):
- 2926 (дві тисячі дев'ятсот двадцять шість) грн. 72 коп. заборгованості;
- 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.
Сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання "28" серпня 2012 року через місцевий господарський суд.
Суддя Н.В. Охотницька