Головуючий у 1 інстанції - Сазонова М.Г
Суддя-доповідач - Лях О.П.
21 серпня 2012 року справа №2а-7220/11/0547
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лях О.П.
суддів Білак С.В., Попова В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області на постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 02 листопада 2011 р. у справі № 2а-7220/11/0547 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як "Дитині війни", -
Позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як "Дитині війни" .
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги задоволено, визнана неправомірною бездіяльність та зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни з 24.12.2010 по 23.07.2011.
Відповідач, не погодившись з цим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини 8 статті 1832, апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, дійшла до наступного.
Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач належить до соціальної групи «діти війни», що підтверджується посвідченням та користується правами і пільгами, встановленими Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Рішеннями Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007, від 22.05.2008 року № 10/рп/2008 було визнано неконституційними зміни до Закону № 2195-IV внесеними Законом України «Про Державний бюджет на 2007 рік», Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік», чим було відновлено дію ст. 6 Закон № 2195-IV у попередній редакції.
Статтею 6 Закону № 2195-IV встановлено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімальної пенсії за віком.
Колегія судів зазначає, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлений абзацом 1 частини 1 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", застосовується не тільки для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, з огляду на те, що положення частини 3 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року № 966-ХІV прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.
Таким чином колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, що відповідає положенням ст. 6 Закону № 2195-IV в редакції яка є чинною на даний час, адже попередні зміни, як було зазначено вище, визнані неконституційними, тому застосовується саме та редакція, яка була до внесення відповідних змін.
Відповідно до частини першої статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті визначено, що для звернення за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивачем заявлені вимоги щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії, які мають періодичний (щомісячний) характер. Про порушення свого права позивач повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем відповідного платежу.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з позовом та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
В матеріалах справи відсутні докази, які засвідчують, що причина пропуску процесуального строку має об'єктивний і незалежний від позивача характер та яка позбавила його можливості направити позовну заяву у встановленні КАС України строки.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції необґрунтовано поновив позивачу пропущений строк для звернення до адміністративного суду.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 27.09.2011 року, тобто позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з цим позовом щодо частини заявлених вимог, а тому вимоги позивача за період з 24.12.2010 до 27.03.2011, слід залишити без розгляду.
На підставі викладеного, керуючись статтями 99, 100, 195, 197, 198, 202, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області на постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 02 листопада 2011 р. у справі № 2а-7220/11/0547 - задовольнити частково.
Постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 02 листопада 2011 р. у справі № 2а-7220/11/0547 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як "Дитині війни" - скасувати в частині задоволення позовних вимог за період з 24.12.2010 до 27.03.2011, залишивши адміністративний позов в цій частині без розгляду.
Постанову Старобешівського районного суду Донецької області від 02 листопада 2011 р. у справі № 2а-7220/11/0547 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Старобешівському районі Донецької області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як "Дитині війни" в частині задоволених позовних вимог з 27.03.2011 року по 23.07.2011 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Колегія суддів О.П. Лях
В.В. Попов
С.В. Білак