01601 м.Київ-1, пров. Рильський, 8 (044) 278-46-14
11.07.2012 № 5011-11/717-2012
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Федорчука Р.В.
Лобаня О.І.
при секретарі Криворотько В.В.
за участю представників:
від позивача: Нестеренко Г.А. - дов. № 196-6КР від 03.01.2012 р.;
від відповідача: Волобоєва А.О. - дов. № 01/03/12 від 01.03.2012 р.
перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття»
на рішення Господарського суду міста Києва
від 18.04.2012 р.
у справі № 5011-11/717-2012 (суддя - Смирнова Ю.М.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття»
про стягнення заборгованості
Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011-11/717-2012 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради «Київреклама» 619 030,92 грн. основного боргу, 2 632,96 грн. пені, 32 889 грн. 3 % річних, 58 526,83 грн. інфляційних втрат, 132 437,16 грн. штрафу, а також 21 251,65 грн. судового збору. Провадження по справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» суми основного боргу в розмірі 217 972,60 грн. припинено на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Господарського суду міста Києва, Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011-11/717-2012 скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 619 030,92 грн. основного боргу, 2 632,96 грн. пені, 32 889 грн. 3 % річних, 58 526,83 грн. інфляційних втрат, 132 437,16 грн. штрафу, а також 21 251,65 грн. судового збору.
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, що призвело до прийняття невірного рішення по суті спору.
Представник апелянта в поясненнях, наданих у судовому засіданні, підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив суд рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011-11/717-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог у частині стягнення 619 030,92 грн. основного боргу, 2 632,96 грн. пені, 32 889 грн. 3 % річних, 58 526,83 грн. інфляційних втрат, 132 437,16 грн. штрафу, а також 21 251,65 грн. судового збору відмовити повністю.
Представник позивача в поясненнях, наданих у судовому засіданні, заперечував проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні скарги та залишити без змін оскаржуване рішення місцевого господарського суду як таке, що прийняте з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
04.07.2012 року через Відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких позивач просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.
22.04.2008 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київреклама» (далі - Позивач, КП «Київреклама») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» (далі - Відповідач) укладено договір № 00377/08 на право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів, що перебувають у комунальній власності територіальної громади м. Києва, його районів або повноваження щодо розпорядження якими здійснюють органи місцевого самоврядування м. Києва (далі - Договір).
Відповідно до умов Договору, Позивач надає Відповідачу право на тимчасове користування місцями за адресами, згідно Додатків, які є невід'ємною частиною цього Договору, на підставі погодженої у встановлено порядку дозвільної документації на розміщення об'єктів зовнішньої реклами, а Відповідач використовує надані місця за цільовим призначенням та здійснює оплату за право користування місцями.
Загальна сума нарахованої та заявленої до стягнення Позивачем основної заборгованості за Договором становить 1 038 066,96 грн.
З матеріалів справи та умов Договору вбачається, що Відповідачем були порушені договірні зобов'язання щодо оплати за тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами. Виставлені позивачем рахунки фактури в період 01.03.2010 року по 31.12.2011 року за право тимчасового користування місцями для розміщення рекламних засобів відповідачем в повному обсязі сплачені не були, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість.
Після порушення провадження по справі Відповідачем було частково погашено суму заборгованості, а саме - сплачено на користь Позивача 217 972,60 грн.
Таким чином, провадження по справі в сумі 217 972,60 грн. підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем було здійснено коригування частини рахунків-фактур на загальну суму 182 888,23 грн. у зв'язку з розміщенням Відповідачем соціальної реклами у відповідні періоди.
За таких обставин, підстави для стягнення з Відповідача суми заборгованості у розмірі 182 888,23 грн. відсутні, а позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Крім того, колегія зазначає, що сума заборгованості у розмірі 18 175,21 грн. Позивачем не обґрунтована, документально не підтверджена, а отже, задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, основна заборгованість Відповідача на користь Позивача за Договором складає 619 030,92 грн.
Відповідно до ст. ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) - п. 1 ст. 530 ЦК України.
Пунктами 3.6.14 та 3.6.15 та розділом 4 Договору встановлено, що Відповідач зобов'язався своєчасно та в повному обсязі сплачувати Позивачу плату за Договором.
Враховуючи зазначене, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимога Позивача про стягнення основної суми боргу підлягає частковому задоволенню в розмірі 619 030,92 грн.
Крім основного боргу, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 59 075,48 грн. інфляційних втрат, 34 097,68 грн. 3% річних, 8 882,27 грн. пені та 155 710,05 грн. штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п. 7.4 Договору, за несвоєчасну та неповну сплату платежів за право тимчасового користування місцями розповсюджувач зовнішньої реклами сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у термін, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Крім того, пунктом 7.5. Договору передбачено, що за прострочення внесення платежів за тимчасове користування місцями для розміщення рекламних засобів, що складає більше 1 місяця, розповсюджувач зовнішньої реклами, додатково сплачує штраф у розмірі 15 % простроченої суми.
Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів, провівши повторний математичний розрахунок, погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням часткових проплат Відповідача, здійснених Позивачем коригувань, встановленого розміру заборгованості Відповідача та з урахуванням визначеного Позивачем періоду нарахування, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню: 2 632,96 грн. пені, 32 889 грн. 3 % річних та 58 526,83 грн. інфляційних втрат, а також штраф у розмірі 132 437,16 грн.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обставини, викладені Відповідачем в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011 11/717-2012 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Відповідача задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита за її подання і розгляд покладаються на Відповідача (апелянта).
Керуючись ст. ст. 32-34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко ХХІ століття» залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.04.2012 року по справі № 5011-11/717-2012 залишити без змін.
2. Матеріали справи № 5011-11/717-2012 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.
Головуючий суддя Ткаченко Б.О.
Судді Федорчук Р.В.
Лобань О.І.