13.08.2012 року Справа № 16/5005/430/2012
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: судді Науменка І.М. -доповідача
суддів: Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., (зміна судової колегії відбулась на підставі розпорядження в.о.голови суду Паруснікова Ю.Б. від 26.07.2012р.)
при секретарі судового засідання: Єрьоміній К.В.
від відповідача: ОСОБА_5, посвідчення водія НОМЕР_1 від 15.05.1999р., приватний підприємець;
від прокуратури: Рудовол Т.С. , посвідчення №135 від 02.09.09, прокурор;
від КП "Дніпродзержинськтепломережа": Миткалик Є.В., довіреність №00010092 від 08.08.12, представник.
розглянувши матеріали апеляційної скарги прокурора Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Дніпродзержинської міської ради, в особі Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа", на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2012р. у справі №16/5005/430/2012
за позовом прокурора Дніпровського району м.Дніпродзержинська
Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі
Дніпродзержинської міської ради, м.Дніпродзержинськ
Дніпропетровської області
Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа",
м.Дніпродзержинськ Дніпропетровської області
до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_5,
м.Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 153 479 грн. 53 коп.,
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2012р. у справі №16/5005/430/2012 (суддя Загинайко Т.В.) припинено провадження у справі на суму 71 104 грн. 28 коп. спірної заборгованості. В решті позову відмовлено.
Обґрунтовуючи вищезгадане рішення, місцевий господарський суд виходив з наявності в матеріалах справи доказів проведення 01.07.2010р. державної реєстрації припинення ФОП ОСОБА_5, що в свою чергу є підставою для припинення провадження у справі за п.6 ч.1 ст.80 ГПК України щодо стягнення з останнього за період з листопада 2008р. по квітень 2010р. згідно Договору №400т від 02.11.2007р. заборгованості за теплопостачання у розмірі 71 104,28 грн.
В той же час, відмова у стягненні з фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 заборгованості за теплопостачання за період з 01.07.2010р. по 20.10.2011р. спричинена безпідставністю даних вимог, у зв'язку з відсутністю у останнього у згаданий вище період відповідного статусу.
У підсумку, безпідставність решти позовних вимог за період з 21.10.2011р. по листопад 2011р. в сумі 14 400,92 грн. обумовлена відсутністю укладеного договору на теплопостачання між КП "Дніпродзержинськтепломережа" та повторно зареєстрованим 21.10.2011р. в якості фізичної особи -підприємця ОСОБА_5
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, до апеляційного господарського суду зі скаргою в інтересах держави в особі позивачів звернувся прокурор Дніпровського району м.Дніпродзержинська, який називає дане рішення неправомірним, просить його скасувати та прийняти у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Зокрема, в апеляційній скарзі скаржник наполягає на відсутності правових підстав для припинення провадження у справі в частині стягнення з відповідача 71 104 грн. 28 коп. заборгованості за теплопостачання; заперечує факт розірвання відповідачем Договору №400т від 02.11.2007р. в односторонньому порядку; зауважує на неповідомленні відповідачем КП "Дніпродзержинськтепломережа" про припинення СПД та продовженні користування приміщеннями на загальних підставах, тобто, з отриманням послуг з теплопостачання, у зв'язку з чим вимоги про стягнення з відповідача спірної заборгованості за теплопостачання є правомірними.
В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на безпідставності звернення прокурора до суду з даним позовом, з огляду на відсутність у прокуратури компетенції щодо захисту інтересів підприємств комунальної власності; зауважує на пропуску позивачем строку на апеляційне оскарження; звертає увагу на відсутність фактично наданих послуг з теплопостачання та діючого договору тощо, у зв'язку з чим просить залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.11.2007р. між КП "Дніпродзержинськтепломережа" (постачальником) та ФОП ОСОБА_5 (споживачем) було укладено Договір №400т на відпуск теплової енергії (надалі -Договір), відповідно до пункту 1.1 якого предметом договору є продаж постачальником споживачеві теплової енергії для потреб опалення вентиляції та гарячого водопостачання у кількості, у строки та на інших умовах, що зазначені в цьому договорі.
Відповідно до частин 1, 3 пункту 5.1 Договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається проводяться в грошовій формі відповідно до тарифів, встановлених рішенням виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради (Облдержадміністрацією), а бо в іншій формі згідно з чинним законодавством; тариф за 1 Гкал складає 271 грн. 05 коп. з ПДВ; розрахунковим періодом є календарний місяць; споживач самостійно одержує платіжну вимогу у постачальника, після 10-го числа наступного за розрахунковим місяця.
Відповідно до ч.1 п.5.2 Договору, всі розрахунки за цим договором виконуються на підставі платіжних вимог та двостороннього акту про постачання теплової енергії, що виписує постачальник споживачу.
Відповідно до ч.2 п.1.1 Статуту КП Дніпродзержинської міської ради „Дніпродзержинськтепломережа" - позивача у справі, підприємство є правонаступником майнових та юридичних прав і обов'язків КП „Дніпродзержинськтепломережа".
Згідно позовних вимог, відповідач за Договором №400т від 02.11.2007р. у період з листопада 2008 року по листопад 2011р. спожив теплової енергії на суму 151 299 грн. 28 коп., проте, отримані послуги з теплопостачання постачальникові не оплатив, що саме і є предметом даного спору.
Відповідно до ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Отже, за результатами апеляційного провадження колегія суддів вважає правомірним висновок місцевого господарського суду щодо припинення провадження у справі в частині стягнення з ФОП ОСОБА_5 71 104,28 грн. заборгованості, з огляду на викладене нижче.
Так, на момент укладення Договору на відпуск теплової енергії №400т від 02.11.2007р. ОСОБА_5 було зареєстровано як фізичну особу-підприємця, відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2 від 11.01.2006р.
Проте, в подальшому, а саме, 01.07.2010р., було проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, про що свідчить відмітка державного реєстратора на свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_2.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами ліквідовано.
З огляду на наведене, місцевим господарським судом зроблено вірний висновок з приводу того, що провадження у даній справі в частині стягнення з відповідача 71 104 грн. 28 коп. заборгованості за період з листопада 2008р. по квітень 2010р. підлягає припиненню на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, тобто, у зв'язку із ліквідацією суб'єкта підприємницької діяльності.
Такою, що ґрунтується на нормах чинного законодавства України колегія суддів вважає також відмову суду першої інстанції у решті позову.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5, як фізичну особу-підприємця, було повторно зареєстровано 21.10.2011р., підтвердженням чого є виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №005745 №2 223 000 0000 017914.
Таким чином, як вірно зазначено місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні, з 01.07.2010р. по 20.10.2011р. ОСОБА_5 взагалі суб'єктом підприємницької діяльності не являвся, а отже спірна заборгованість за теплопостачання, що нарахована позивачем за період з жовтня 2010р. по 20.10.2011р. в сумі 59 347 грн. 68 коп. пред'явлена до відповідача, саме як до фізичної особи-підприємця, безпідставно.
З приводу стягнення з відповідача заборгованості за період з 21.10.2011р. по листопад 2011р. у сумі 14 400 грн. 92 коп. господарським судом першої інстанції правомірно зауважено на недоведенні прокурором та позивачами факту продовження дії Договору від 02.11.2007р. №400т на відпуск теплової енергії після повторної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності. (будь-які дії відповідача щодо виконання даного договору, розрахунок за поточний період тощо). В той же час, слід зауважити, що законодавством України автоматичне продовження дії правочину після припинення останнього у зв'язку із ліквідацією контрагента не передбачено.
Враховуючи викладені вище обставини справи, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відмову у позові в зазначеній вище частині, адже вказаний договір підставою для нарахування відповідачу будь-якої заборгованості за спожите тепло бути не може.
Окрім того, колегія суддів вважає за доцільне зазначити, що в матеріалах справи наявні докази одностороннього розірвання відповідачем дії даного Договору на відпуск теплової енергії від 02.11.2007р. №400т листом від 03.09.2009р. через відсутність у приміщеннях по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 централізованого опалення (лист отриманий постачальником 07.09.2009р. за вх.№222).
Наведене підтверджує закінчення строку дії договору 02.11.2009р. (п.9.1 Договору від 02.11.2007р. №400т), виключає пролонгацію даного правочину на наступний рік та, відповідно, правомірність звернення позивача з даним позовом (а.с.84 том 1).
Належних доказів в розумінні ст.ст.32,33 ГПК України існування іншого Договору на відпуск теплової енергії між позивачем-2 та відповідачем суду не надано.
У підсумку, апеляційна інстанція зауважує на тому, що наявними в матеріалах справи протоколами від 09.09.2009р. взагалі спростовується факт споживання відповідачем теплової енергії у спірний період часу. Натомість, згаданим вище документом підтверджений факт обстеження об'єктів споживача теплової енергії по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 та за результатами даного обстеження зафіксовано зняття приборів центрального опалення. Відсутність у вказаних приміщеннях приборів центрального опалення підтверджено також приписом КП "Дніпродзержинськтепломережа" від 06.03.2012р. в якому, в свою чергу, міститься посилання на невиконання постачальником теплової енергії попереднього припису від 09.09.2009р. (а.с.85-88 том 1).
В той же час, викладені в апеляційній скарзі заперечення колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки не спростовують наведені вище обставини справи та не впливають на правильність та повноту надання місцевим господарським судом правової оцінки наявним у справі доказам, матеріалам та фактичним обставинам справи.
Що ж до викладених у відзиві на апеляційну скаргу тверджень відповідача з приводу відсутності у органів прокуратури компетенції щодо захисту інтересів позивачів колегія суддів вважає за доцільне зауважити, що КП "Дніпродзержинськтепломережа", правонаступником якого є КП Дніпродзержинської міської ради „Дніпродзержинськтепломережа, є комунальним підприємством, а отже, все майно, що обліковується на балансі даного підприємства, належить останньому на праві повного господарського відання та знаходиться у власності територіальної громади м.Дніпродзержинська, захист інтересів якої є обов'язком органів прокуратури.
Таким чином, оскаржуване рішення господарського суду судова колегія вважає правомірним та обґрунтованим, у зв'язку з чим передбачених ст.104 ГПК України підстав для його скасування не вбачає.
Керуючись ст.ст.101, 103-105 ГПК України, суд,-
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 19.03.2012р. у справі №16/5005/430/2012 -залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора Дніпровського району м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області, в інтересах держави, в особі Дніпродзержинської міської ради, в особі Комунального підприємства "Дніпродзержинськтепломережа" -без задоволення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І.М. Науменко
Суддя О.В. Голяшкін
Суддя Т.Г. Стрелець