Головуючий у 1 інстанції - Рукас М.С.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
21 серпня 2012 року справа №2а-5137/10/1227
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лях О.П.
суддів Попова В.В., Білак С.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 квітня 2011 року у адміністративній справі № 2а-5137/11/1227 за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як "дитині війни", -
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України (далі по тексту - УПФУ) про визнання бездіяльності неправомірною, зобов'язання нарахувати та виплатити недоплаченої щомісячної соціальної допомоги до пенсії , як "дитині війни", з 01.01.2006 року.
Постановою суду першої інстанції позовні вимоги були задоволені. Визнано неправомірною бездіяльність відповідача, зобов'язано відповідача здійснити нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, згідно ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з 09.07.2007 по 31.12.2007, з 22.05.2008 по 31.12.2008 та з 01.01.2009 року з урахуванням фактично виплачених сум.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції як прийняту з порушенням норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову.
Відповідно до частини 8 статті 1832, апеляційні скарги у справах, передбачених пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, розглядаються апеляційними судами в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Статус позивача як дитини війни підтверджується паспортом, посвідченням.
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
З метою захисту своїх прав, передбачених Законом № 2195-IV, позивач просив зобов'язати відповідача зробити нарахування йому як дитині війни недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги з 01.01.2006.
Стосовно питання застосування до спірних правовідносин вимог статті 99 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Частиною 2 статті 99 КАС України (в редакції, яка діяла до 30 липня 2010 року) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлювався річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За частиною 1 статті 100 КАС України (в редакції, яка діяла до 30 липня 2010 року) пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
30 липня 2010 року Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року зазначений статтею 99 КАС України строк звернення з позовом до адміністративного суду було скорочено до шести місяців.
Таким чином, перебіг шестимісячного строку розпочався з 30 липня 2010 року, оскільки до цієї дати для звернення до суду з позовом було встановлено один рік та позивач не був обізнаний про його скорочення.
Колегія суддів, виходячи з наведеного, вважає необхідним застосувати до спірних правовідносин частину 2 статті 99 КАС України, яка діяла до 30 липня 2010 року, виходячи з принципу юридичної визначеності та на підставі рішення Європейського суду з прав людини від 28 березня 2006 року по справі "Мельник проти України" (заява №23436/03).
Відповідно до статті 100 КАС України (в редакції, яка діє з 30 липня 2010 року) адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з позовом та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Позивачем заявлені вимоги щодо здійснення перерахунку підвищення до пенсії, які мають періодичний (щомісячний) характер. Про порушення свого права позивач повинен був дізнатися при виплаті йому відповідачем відповідного платежу.
Юридична необізнаність позивача не може бути визнана поважною причиною для поновлення йому строку звернення до суду. Закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами, і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
Обставини, які б заважали (робили б неможливим) зверненню позивача до суду з цим позовом, за матеріалами справи відсутні.
Враховуючи дату звернення позивача до суду та період, за який позивач просить суд захистити його права, колегія суддів приходить до висновку, що права позивача підлягають захисту в межах річного строку, тобто з 18.02.2009 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що через порушення судом норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям ухвали про залишення частини позовних вимог без розгляду.
Керуючись статтями 99, 100, 155, 162, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області на постанову Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 квітня 2011 року у адміністративній справі № 2а-5137/11/1227 - задовольнити частково.
Постанову Сєвєродонецького Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 11 квітня 2011 року у адміністративній справі № 2а-5137/11/1227 - скасувати в частині вирішення позовних вимог з 01.01.2006 до 18.02.2009 року, залишивши позовні вимоги в цій частині без розгляду.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів після набрання нею законної сили.
Головуючий: О.П. Лях
Судді: В.В. Попов
С.В. Білак