"21" серпня 2012 р.Справа № 5016/715/2012(1/57)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.І. Бойко
суддів: Т.А. Величко, С.В. Таран
при секретарі: Альошиній Г.М.
за участю представників сторін:
від позивача -не з'явився
від відповідачів:
від Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрфінанс" - не з'явився
від ОСОБА_1 -ОСОБА_2
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 - не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_4
на рішення господарського суду Миколаївської області від 22.06.2012р.
у справі № 5016/715/2012(1/57)
за позовом ОСОБА_4
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрфінанс"; ОСОБА_1
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3
про скасування рішень загальних зборів
ОСОБА_4 звернулась до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Укрфінанс"; ОСОБА_1 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_3 про скасування рішень загальних зборів, в якій просив визнати недійсними рішеня загальних зборів учасників ТОВ "Компанія Укрфінанс" № 4 від 01.04.2010р., №18 від 22.09.2010 року.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 22.06.2012р. у справі № 5016/715/2012 в задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням ОСОБА_4 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що договір чи будь-яка інша угода про продаж частки сторонами не укладалась, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 свої частки у статутний фонд не внесли, відомості про розподіл часток не відповідають дійсності та суперечать нормам ст. 53 Закону України „Про господарські товариства", ст. 147 ЦК України.
Представник відповідача вважає рішення суду обґрунтованим, просить залиши його без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Своїм правом прийняти участь у розгляді апеляційної скарги інші сторони не скористались, про час та місце розгляду скарги повідомленні належним чином.
Заслухавши представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ТОВ „Компанія Укрфінанс" створено на підставі рішення №1 засновника ОСОБА_4 від 12.02.2010 року.
Статутний фонд товариства створено шляхом внесення засновником майнового внеску - комп'ютера, вартість якого складає 900 грн., що становить 100 відсотків Статутного капіталу (п. 5.5.1. Статуту ТОВ „Компанія Укрфінанс").
Факт внесення майна до статутного фонду підтверджується актом № 1 прийому - передачі від 12.02.2010 року (копія додається).
01 квітня 2010 року проведені загальні збори учасників товариства та прийнято рішення, оформлене протоколом №4, відповідно до якого прийнято до складу учасників ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та перерозподілено частки у статутному капіталі відповідача наступним чином:
№ п/ пУчасник Товариства Вид внеску Частка У грошовому виразі
1.ОСОБА_3 майновий50%450 грн., 00 коп.
2.ОСОБА_1майновий25%225 грн., 00 коп.
3.ОСОБА_4майновий25%225 грн., 00 коп.
Всього: 100%900 грн., 00 коп.
Також вирішено внести зміни до Статуту ТОВ „Компанія Укрфінанс" у зв'язку із змінами у складі учасників товариства.
Вказані зміни були зареєстровані державним реєстратором від 08.04.2010р.
Рішення було прийняте на загальних зборах 22.09.2010 року, оформлене протоколом №18 про виключення ОСОБА_3 з числа учасників товариства, передачу його частки в рівних долях ОСОБА_4 та ОСОБА_1, розподіл часток між останніми по 50% та про внесення змін до статуту.
Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_4 суд першої інстанції виходив з наступного.
Як передбачено ч. 1 ст. 4 Закону України "Про господарські товариства", товариство з обмеженою створюється і діє на підставі статуту.
В п. 4.2. статуту товариства, зареєстрованого 12.02.2010 р., зазначено, що учасниками товариства можуть бути юридичні та фізичні особи, як резиденти, так і не резиденти, які у відповідності до норм чинного законодавства України набули прав на частку (її частину) у статутному капіталі товариства (корпоративні права).
Припис статті 53 Закону України "Про господарські товариства" та статті 147 Цивільного кодексу України визначають право учасника товариства з обмеженою відповідальністю продати чи іншим чином відступити свою частку (її частину) у статутному капіталі одному або кільком учасникам цього товариства.
Відчуження учасником товариства з обмеженою відповідальністю своєї частки (її частини) третім особам допускається, якщо інше не встановлено статутом товариства.
Відповідно до п. 4.3. того ж статуту прийняття нових учасників може здійснюватися з метою розширення напрямків і обсягів діяльності товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства. Учасник, що приймається в товариство, вносить на рахунок товариства свою частку, розмір якої визначається зборами учасників у вітчизняній або іноземній валюті, а також шляхом передачі товариству майнових і немайнових прав, які належать учаснику на прав приватної власності.
Положенням пункту 4.6. статуту товариства встановлено способи відчуження частки, а саме: продаж або відступлення частки (чи її частини) у статутному капіталі товариства. Товариство та учасники товариства мають переважне право на придбання частки чи її частини в учасника, який її відступив.
Особа, яка придбала частку в статутному капіталі товариства, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.
Судом першої інстанції зроблено висновок, що позивач в установленому чинним законодавством та статутом відступила свою частку новим учасникам товариства - ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з огляду на наступне:
Законом України „Про господарські товариства" передбачено, що вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників (ст. 58).
До компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю крім питань, зазначених у пунктах "а", "б", "г - ж", "и - й" статті 41 цього Закону, належить:
а) встановлення розміру, форми і порядку внесення учасниками додаткових вкладів;
б) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
в) виключення учасника з товариства;
г) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів (ст. 59 Закону).
Частина 1 ст. 59 Закону містить перелік питань, які належать до компетенції загальних зборів учасників, який не є вичерпним.
Частина 1 ст. 145 ЦК України визначає повноваження, які належать до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю, а саме:
1) визначення основних напрямів діяльності товариства, затвердження його планів і звітів про їх виконання;
2) внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу;
3) створення та відкликання виконавчого органу товариства;
4) визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;
5) затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподіл прибутку та збитків товариства;
6) вирішення питання про придбання товариством частки учасника;
7) виключення учасника із товариства;
8) прийняття рішення про ліквідацію товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.
Статутом товариства і законом до виключної компетенції загальних зборів може бути також віднесене вирішення інших питань.
Загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів (ст. 60 вказаного Закону).
Як свідчить рішення від 01.04.2010р. за волевиявленням єдиного на той час учасника товариства ОСОБА_4 до складу учасників були прийняті ОСОБА_3 та ОСОБА_1 і саме засновником було прийнято рішення про розподіл розміру часток (ОСОБА_3 50%; ОСОБА_1 25%; ОСОБА_4 25%).
Рішенням від 22.09.2010 р. при розгляді питання стосовно виходу ОСОБА_3 зі складу учасників, за пропозицією позивача частки були розподілені між нею та ОСОБА_1 по 50 % кожній.
Як зазначено в пункті 17 Постанови пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Судом встановлено, що порушення скликання та проведення загальних зборів відсутні.
Підписання ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_1 протоколу № 4 від 01.04.2010 р., №5 від 02.04.2010 р., № 18 від 22.09.2010 р. та підписання і затвердження ними Статуту в редакції від 08.04.2010 р., а також підписання і затвердження ОСОБА_4 та ОСОБА_1 Статуту в редакції 24.09.2010р. є достатнім підтвердженням необхідного волевиявлення сторін про передачу та прийняття долі цими учасниками товариства, а тому посилання позивача на порушення її прав рішенням загальних зборів правильно відхилені судом.
Судова колегія погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції та вважає їх обґрунтованими.
Також судом першої інстанції правильно відхилені посилання позивача на протокол № 4 від 30.03.2010 року, оскільки він підписаний секретарем Т.Г.Халаім, А.М. Брояк, які на той час не були учасниками товариства.
Оскільки позивачем не доведена наявність вищевказаних порушень при прийнятті оспорюваних рішень, за вказаних вище обставин судом першої інстанції правильно відмовлено в задоволенні позову.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, як таке, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи та оцінки доказів, а апеляційну скаргу без задоволення.
Керуючись ст.ст. 101,103 -105 ГПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду Миколаївської області від 22.06.2012р. у справі № 5016/715/2012 без змін.
Постанова в порядку ст. 105 Господарського Процесуального Кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови складено та підписано 27.08.2012р.
Головуючий суддя Л.І. Бойко
Суддя Т.А. Величко
Суддя С.В. Таран