33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"27" серпня 2012 р. Справа № 5004/1102/11
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий суддя Мельник О.В.
суддя Савченко Г.І. ,
суддя Грязнов В.В.
при секретарі судового засідання Яремі Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД на ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.2012 р. у справі № 5004/1102/11
за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД
про стягнення 1074270,45 грн.
за участю представників сторін:
стягувача - Москвичова С.І.;
боржника - Запорожця І.А.;
ДВС - не з'явився;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД звернулось до суду зі скаргою про визнання неправомірними дії ДВ ДВС Луцького МУЮ, визнати недійсною постанови від 10.05.2012 року про доручення Раку А.А. провести рецензування звітів про оцінку транспортних одиниць ТзОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД в кількості 17 одиниць.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 26.07.2012 року (суддя Кравчук А.М.) у задоволенні скарги відмовлено повністю.
У обґрунтування рішення суд першої інстанції вказав, що дії державного виконавця по призначенню рецензування звіту про оцінку майна за обставин наявності заперечень боржника щодо результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності відповідали вимогам ч.,ч. 3, 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження". Суд також встановив відповідність кваліфікаційного рівня призначеного державним виконавцем суб'єкта оціночної діяльності Рак А.А. вимогам Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Скаржник та одночасно боржник у виконавчому провадженні з ухвалою господарського суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким скаргу ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД задоволити.
Апеляційна скарга обґрунтована невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого суду обставинам справи, що призвело до прийняття незаконного рішення. Апелянт зокрема вказує, що оскаржувана постанова державного виконавця за формою не відповідає вимогам Закону України "Про виконавче провадження" та окрім того, державний виконавець не мав підстав до здійснення апелянтом оплати рецензування призначати для цього експерта, що на думку апелянта суперечить положення ч. 4 ст. 58, п. 19 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження".
Представник апелянта підтримав свої доводи, що викладені в апеляційній скарзі з наведених в ній підстав.
Представник стягувача просив суд у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.
Суб'єкт оскарження явку повноважного представника на розгляд апеляційної скарги не забезпечив, правом надати відзив не скористався, хоча про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до наступного висновку.
Апеляційним судом встановлено, що Рішенням господарського суду Волинської області від 30.08.2011 року, що набрало законної сили 25.10.2011 року згідно з постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 25.10.2011 року (справа №5004/1102/11), з товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" 982600 грн. заборгованості по кредиту, 3016 грн. 48 коп. пені за несвоєчасну сплату відсотків, 10740 грн. 17 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
На виконання рішення суду першої інстанції та постанови суду другої інстанції видано наказ № 5004/1102/11-1 від 28.11.2011 року, який отримано представником стягувача 22.03.2010 року.
Рішення від 30.08.2011 року №5004/1102/11 набрало законної сили і є обов'язковим до виконання згідно ст. 4 -5 ГПК України, ч.5 ст. 124 Конституції України.
Обов'язковість виконання судових рішень законодавчо закріплена також положеннями ст.ст.45, 115 ГПК України, ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".
07.12.2011 року державним виконавцем ДВС Луцького МУЮ винесено постанову ВП 30357087 про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №5004/1102/11-1 від 28.11.2011 року, накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно, що належить боржнику та заборонено здійснювати відчуження будь - якого майна.
16.12.2011 року виконавче провадження приєднано до зведеного виконавчого провадження №23919140 (постанова ВП №30357087 від 16.12.2011 року).
Судом першої інстанції вірно вставлено, що 15.03.2012 року та 27.04.2012 року суб'єктом оціночної діяльності підприємцем Омельчук С.А. складено висновки про ринкову вартість арештованого майна, як початкової ціни для подальшого його відчуження через аукціон.
Відповідно до п. п. 3, 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки, вони мають право подати державному виконавцю заперечення в десятиденний строк з дня надходження повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна рекомендованим листом за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим державним виконавцем.
У разі заперечення однією із сторін проти результатів оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, державний виконавець призначає рецензування звіту про оцінку майна. Витрати, пов'язані з рецензуванням звіту, несе сторона, яка заперечує проти результатів оцінки. У разі незгоди з оцінкою, визначеною за результатами рецензування, сторони мають право оскаржити її в судовому порядку в десятиденний строк з дня отримання відповідного повідомлення.
04.05.2012 року відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" боржником у виконавчому провадженні ТзОВ "Каскад - Транспорт" ЛТД було подано заяву з клопотанням про проведення рецензування звіту про оцінку вартості належних боржникові транспортних засобів в кількості 17 шт. згідно актів опису і арешту майна серії ВП № 30357087, серії АА № 145211 та серії ЗВП № 23919140.
На підставі ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" державним виконавцем ВДВС Луцького МУЮ 10.05.2012 року Воробей О.А. винесено постанову, згідно якої Раку А.А. доручено провести рецензування звітів про оцінку, складених суб'єктом оціночної діяльності підприємцем Омельчук С. А..
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) віднесено до виду оціночної діяльності, який полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна.
Частинами 1 та 2 статті 13 цього ж Закону визначено вимогу наявності дворічного досвіду практичної діяльності з оцінки майна у оцінювача, як обов'язкову умову виникнення права здійснення рецензування звіту про оцінку майна на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень.
08.09.2007 року Раку Анатолію Анатолійовичу видано кваліфікаційне свідоцтво оцінювача №5302, яке підтверджує його достатній фаховий рівень підготовки оцінювача за напрямом оцінки майна: "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" та спеціалізаціями в межах напряму, зокрема, "Оцінка дорожніх транспортних засобів".
Судом першої інстанції вірно встановлено наявність свідоцтва про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів від 16.10.2008 року №6920, (а. с. 25), посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача за напрямом оцінки майна: "Оцінка об'єктів у матеріальній формі" та спеціалізаціями в межах напряму, зокрема, "Оцінка дорожніх транспортних засобів" від 15.05.2009 року МФ№3138-ПК, від 20.05.2011 року МФ№4046-ПК (а. с. 26, 27), сертифікату суб'єкта оціночної діяльності від 21.07.2011 року №12226/11 (а. с. 28), виданих Раку А.А., у зв'язку з чим суд першої інстанції на підставі ч. 2 ст.13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" прийшов до вірного висновку про те, що Рак А.А., як суб'єкт оціночної діяльності відповідає кваліфікаційним вимогам Закону, що зазначені вище, а тому вправі здійснювати рецензування звітів про оцінку.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що судом першої інстанції дано вірну оцінку доводам скаржника та апелянта щодо відповідності оскаржуваної постанови державного виконавця за формою вимогам п. п. 1.5, 1.5.1, 2.9 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5. При цьому, колегія суддів вважає, що відсутність вказівки в постанові на процесуальний статус Рака А.А., як суб'єкта оціночної діяльності, не може бути підставою визнання дій ДВС неправомірними, а постанови недійсною, оскільки це не призвело до порушення будь - яких прав ТОВ "Каскад-Транспорт" ЛТД, як боржника у виконавчому провадженні.
Не заслуговують на увагу й твердження апелянта щодо відсутності підстав для призначення експерта для проведення рецензування звітів про оцінку саме до здійснення апелянтом оплати такого рецензування, оскільки положення ч. 4 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», на яке посилається апелянт, не містить вказівки на авансування оплати витрат, що пов'язані із рецензуванням звіту, як умови призначення державним виконавцем експерта для проведення такого рецензування. Навпаки ж, за встановлених судом обставин, ч. 4 ст. 58 зазначеного Закону містить вказівки на обов'язок державного виконавця призначити рецензування звіту про оцінку майна, що й було виконано останнім.
Пунктом 19 частини 3 статті 11 Закону визначене право державного виконавця у разі необхідності залучати до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача. Зазначена норма не стосується будь-якого права чи обов'язку боржника, у зв'язку з чим, відповідні доводи апелянта також не приймаються колегією суддів до уваги.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно з'ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді спору судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.99, 101, п.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України Рівненський апеляційний господарський суд,
1. Ухвалу господарського суду Волинської області від 26.07.2012 р. у справі № 5004/1102/11 залишити без змін, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Каскад-Транспорт" ЛТД - без задоволення.
2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Мельник О.В.
Суддя Савченко Г.І.
Суддя Грязнов В.В.