"20" серпня 2012 р.Справа № 5017/1655/2012
За позовом Державного підприємства "Донецька залізниця"
до відповідача Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської залізниці
про стягнення 29645грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: Дьомін В.М., довіреність №Н 01/111 від 17.01.11р.
Від відповідача: Славутська І.С., довіреність №05-18/99 від 17.01.12р.;
Від третьої особи: не з'явився;
В судовому засіданні 09.08.12р. по справі було оголошено перерву до 20.08.12р. о 09:30хв., в порядку ст. 77 ГПК України.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Донецька залізниця", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення штрафу у розмірі 29645грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.12р. порушено провадження у справі №5017/1655/2012.
За клопотанням представника відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.2012р. строк вирішення спору по справі №5017/1655/2012 було продовжено до 20.08.12р., в порядку ст.69 ГПК України.
16.07.12р. від позивача на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання №106/216 від 16.07.12р.(вх.№21944/2012 від 16.07.12р.), згідно якого на виконання вимог ухвали суду від 26.06.12р. просить суд залучити до матеріалів справи: опис вкладення поштового відправлення, копію накладної, оригінал комерційного акту та копію технічного паспорту ваг.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.
09.08.12р. представник позивача подав клопотання(вх.№24868/2012 від 09.08.12р.), згідно якого просить суд залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеську залізницю.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.08.12р. клопотання Державного підприємства "Донецька залізниця" (вх.№24868/2012 від 09.08.12р.) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеської залізниці -задоволено, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Одеську залізницю, в порядку ст. 27 ГПК України.
20.08.12р. позивач подав у судовому засіданні клопотання(вх.№25801/2012 від 20.08.12р.), згідно якого просить суд залучити до матеріалів справи судову практику, а саме: постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.08.11р. по справі №11/83 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.07.12р. по справі №10/17-5046-2011.
Судом клопотання розглянуто та задоволено, та залучено до матеріалів справи надані документи.
Відповідач проти позовних вимог заперечує, вважає їх необґрунтованими та безпідставними, та просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, з підстав які викладені у відзиві на позовну заяву(вх.№24845/2012 від 09.08.12р.). В обґрунтування відзиву відповідач зазначає про те що позивачем не вірно розуміється спірна ситуація або останній має намір ввести суд в оману, стверджуючи, що відповідачем неправильно зазначено вагу у накладній відомості, адже подання даного позову до Господарського суду Одеської області є спробою ДП "Донецька залізниця" ухилитися від відповідальності за не схоронність вантажу на шляху слідування або інших факторів, що призвели до нестачі частини вантажу у вагонах. Так, організація навантаження вагонів у ДП "Морський торговельний порт "Южний" визначена Єдиним технологічним процесом роботи між Портом та станцією Берегова Одеська залізниця. Згідно з п.3.5. Єдиного технологічного процесу роботи ДП "Морський торговельний порт "Южний" та Станцією Берегова Одеська залізниця (станція відправлення вантажу), який зокрема був підписаний для сприяння схоронності вантажів, визначено, що зважування вагонів і дозування вантажів Порт виконує на своїх вагах, локомотивом порту або залізниці, за участю представника залізниці. Тобто, вищезазначеним пунктом Єдиним технологічним процесом роботи визначається постійна участь представника залізниці при здійсненні зважування вагонів у ДП "Морський торговельний порт "Южний", що не заперечується працівниками Станції Берегова та підтверджується листом №132 від 22.06.2012р. При цьому, маса вантажів у вагонах в ДП "Морський торговельний порт "Южний" визначається на двох електромеханічних 100-т вагонних вагах моделі 4501ВВ-100Є/2СД та 4401ВВ-100Є/2С, які є у постійному справному стані, що підтверджується паспортами на вказані ваги. Зазначені ваги являються автоматичними та втручання будь кого в процес зважування (викривлення або зміна даних) не можливе. Тобто, при зважуванні вагар ДП "Морський торговельний порт "Южний" тільки стежить за рівномірністю розподілу ваги по вагону (дозування), а після рівномірного розподілу роздруковує відомість зважування вагонів, яка в свою чергу, ще раз наголошую, не може не відповідати фактичній вазі у навантаженому вагоні. Доказом правильності встановлення ваги відправленого вантажу є акт переваження вагонів з вантажами (ОТВЕС) №20815, який засвідчений підписами уповноважених осіб, в тому числі і представником залізниці у графі прийомоздавача. Таким чином, з урахуванням зазначеного перевізна накладна №40685166, не може містити не правильні або не точні дані щодо ваги вантажу. При цьому, вказаний акт складений з порушенням Правил складання актів (стаття 129 Статуту залізниць), так в зазначеному акті зазначено, що перевірку проводив ДСМ Бондаренко, однак підпис останнього відсутній на акті. Відповідно до п. 4.2. Розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009р. N317 збір за зважування вантажів або порожніх вагонів (контейнерів) та за участь працівника залізниці у зважуванні й/або видачі вантажу нараховується у розмірі 66,2грн. за перші півгодини і 14,7грн. за кожні наступні півгодини. З урахуванням вищевказаного припису Збірника Станцією Берегова ДП «Одеська залізниця»сформовано за період з 11.12.2011р. по 21.12.2011р. накопичувальну картку №22120526 від 22.12.2011р., в яку на підставі п. 4.2. Розділу 3 Збірника внесено плату за фактичну участь представника залізниці 14/15.12.2011р. при перевантаженні експортно-імпортних та внутрішніх вантажів. При цьому, листом №132 від 22.06.2012р. Станція Берегова Одеська залізниця підтвердила, що нарахована Станцією у накопичувальній картці 22120526 від 22.12.2011р. сума платежу за участь представника залізниці при зважуванні вагону №63002901 згідно з актом переваження вагонів (ОТВЕС) №20815, Портом виплачена у повному обсязі та зважування вказаних вагону безпосередньо та виключно проводилось за участю представників залізниці. А також, повідомили, що посадова особа, яка підписала зазначений акт у графі прийомоздавача, являється працівником станції Берегова Одеська залізниця. Крім того, у відповідності до п. 2.6. Правил оформлення перевізних документів, якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2 %. Тобто, вищевказаним пунктом закріплено саме обов'язок станції відправлення виявляти не відповідність між кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах та обов'язок відправника привести фактичну кількість вантажу у відповідність, або оформити нові перевізні документи, що не є тяжким у технологічному процесі при навантаженні вагонів в ДП "Морський торговельний порт "Южний".
09.08.12р. позивач подав заперечення на відзив(вх.№24865/2012 від 09.08.12р.), згідно яких просить суд задовольнити у повному обсязі, та зазначає про те, що усі припущення відповідача, що до не розуміння позивачем ситуації та введення суду в оману, а також спробою ухилитися від відповідальності, є безвідповідальними та необгрунтованими, які ніяким чином не відповідають дійсним обставинам справи. Комісійне переважування вантажу на станції Авдіївка здійснювалось на вимогу вантажоодержувача на технічно справних вагах (копія технічного паспорту ваг є у матеріалах справи), а як вбачається з матеріалів справи при комісійному переважування вагону при відправленні вантажу не був присутній представник залізничної станції відправлення. Також вантаж прибув на станцію призначення у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, ознаки втрати, вантажу під час перевезення відсутні. При переважуванні був присутній представник одержувача, який засвідчив дані, вказані у комерційному акті(що підтверджується підписом у комерційному акті). Комерційний акт №66 містіть усі необхідні підписі посадових осіб, тому являється належним доказом у справі. Стосовно листа ст. Берегова Одеської залізниці №132 від 22.06.2012р. то цей лист містить ряд невідповідностей, а саме: на оригіналі листа присутній лише штамп ДП "Морський торговельний порт "Южний" й відсутня будь яка печатка або штамп ст. Берегова; номер та дата складання листа відрізняються від тексту листа по способу друку; лист підписаний не начальником ст. Берегова, а другою особою; якщо обставини викладені у листі були відомі і раніше, чому даний лист з'явився лише 22.06.2012р. При наявності даних невідповідностей цей лист не може бути належним доказом у справі, тим більш що у перевізному документі (накладної) у графі 28 (ким завантажено вантаж у вагон) ясно вказано - вантажовідправником. Таким чином, як вбачається з матеріалів справи навантаження та зважування вантажу вантажовідправник здійснював самостійно, без участі представника залізниці, відомості про вантаж у перевізні документи також вносив вантажовідправник, тому він несе усю відповідальність за правильність та достовірність цих відомостей.
В судовому засіданні 20.08.12р. представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення та продовження розгляду справи.
Судом клопотання розглянуто та не задоволено, оскільки згідно ст.69 ГПК України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви, а у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, строк розгляду спору може бути продовжено, але не більш як на п'ятнадцять днів, та враховуючи що позовна заява Державного підприємства "Донецька залізниця" надійшла на адресу господарського суду Одеської області 05.06.12р., та ухвалою господарського суду Одеської області від 26.06.12р. строк вирішення спору по справі №5017/1655/2012 було продовжено до 20.08.12р., тому відкладення розгляду заяви не виявляється можливим у зв'язку з закінченням процесуальних термінів розгляду справи.
Третя особа в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, письмові пояснення по справі не надав.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
18.12.2011р. зі станції відправлення Берегова Одеської залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці за перевізним документом №40685166 Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний" відправило вантаж -вугілля кам'яне у вагоні №63002901, вагою брутто - 92700кг, нетто - 69400кг, тара - 23300кг. На вимогу вантажоодержувача вантажу на станції Авдіївка 18.12.2011р. було здійснено контрольне зважування вагону та виявлена невідповідність маси вантажу даним, зазначеним у накладній - фактично вага брутто складала - 90370кг, нетто - 67070кг, тара - 23300кг, що менше даних, вказаних у накладній на 2330кг.
За результатами контрольного зважування залізницею було складено комерційний акт №689757/66 від 18.12.2011р.
Згідно з розрахунком штрафу, який здійснений позивачем, вартість штрафу становить 29645грн. у розмірі п'ятикратної провізної плати, виходячи із вартості провізної плати 5929грн.
15.02.2012р. позивачем було направлено на адресу Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" претензію №103/111 з вимогою оплатити штраф.
Зазначена претензія залишена відповідачем без задоволення.
Враховуючи вищевикладене, Державне підприємство "Донецька залізниця" звернулося до суду з даною позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення штрафу за невірне зазначення у залізничній накладній маси вантажу в сумі 29645грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 6 Статуту Залізниць України накладна -є основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею, накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст. 129 Статуту Залізниць України).
Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначається у накладних, але вона не зобов'язана перевіряти все що приймає до перевезення.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно зі ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім випадків заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.
Статтею 122 Статуту залізниць України передбачено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача, з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі ст.118 Статуту.
Згідно ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 2 ст. 308 Господарського кодексу України, відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення.
Згідно з ст.12 Закону України «Про залізничний транспорт»залізниці та підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 23 Закону України «Про залізничний транспорт» у разі невиконання або неналежного виконання зобов'язань за договором про організацію перевезень вантажів перевізники несуть відповідальність за неповну і несвоєчасну подачу вагонів і контейнерів для виконання плану перевезень, а вантажовідправники - за невикористання наданих транспортних засобів у порядку та розмірах, що визначаються Статутом залізниць України. Перевізники також несуть відповідальність за зберігання вантажу, багажу, вантажобагажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу, а також за дотримання терміну їх доставки в межах, визначених Статутом залізниць України. За незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу, багажу, вантажобагажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до п.2.1. розділу 2 «Правил оформлення перевізних документів», затверджених наказом Мінтрансу України від 21.11.2000р. №644 (у редакції наказу Міністерства інфраструктури України від 08.06.2011р. №138) та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.06.2011р. №765/19503, відправник заповнює відповідні графи накладної згідно з додатком до Правил.
Згідно з п.5.5. розділу 5 «Правил оформлення перевізних документів», якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.
Відповідно до п. 5 Правил складання актів у разі перевірки маси тари вагона не тим приймальником-здавачем (прийомоздавальником), який брав участь у зважуванні вагона з вантажем, в розділі "Д" комерційного акта зазначається прізвища прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні вагона з вантажем і прийомоздавальника, який брав участь у зважуванні порожнього вагона. Акт підписується прийомоздавальником, який перевіряв тару вагона.
Згідно з п. 10 Правил складання актів комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи, старший прийомоздавальник) і прийомоздавальник станції, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Відповідно до Роз'яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008р. N04-5/225 „Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. N04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" у розгляді справ про стягнення цього штрафу господарським судам слід виходити з того, що неправильно вказаною має бути хоча б одна відомість; при цьому неправильне зазначення коду та адреси вантажоодержувача вважаються окремими порушеннями. Підставою для покладення на відправника відповідальності за неправильне зазначення ним відповідних відомостей є акт загальної форми або комерційний акт, складений у випадках, передбачених статтею 129 Статуту. У застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Доводи відповідача до уваги судом не приймаються, та судом встановлено, що комерційний акт №689757/66 від 18.12.2011р. містіть усі необхідні підписі посадових осіб, тому являється належним доказом у справі.
Суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджено той факт, що під час оформлення перевізних документів відповідачем було невірно зазначено у залізничній накладній маса вантажу.
За таких умов, суд вбачає вину Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний", на яку вказує позивач, що підтверджується накладною №40685166 від 18.12.11р. та комерційним актом від 18.12.11р. №689757/66.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Здійснений позивачем розрахунок суд вважає, обґрунтованим та здійсненим відповідно до вимог діючого законодавства.
Враховуючи вищезазначені обставини справи та зазначені приписи норм матеріального права, позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" до відповідача Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" про стягнення штрафу в сумі 29645грн. є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.
Згідно ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 1609,50грн.
Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481, м.Южне Одеської області, р/р 26001002493901 Філія «Одеське Регіональне Управління Банку»«Фінанси та Кредит», код ЄДРПОУ 04704790, МФО 328823) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 260060100247 в ДФАБ „Експрес-банк", МФО 335838, код ЄДРПОУ 25905191) штраф у сумі 29645(двадцять дев'ять тисяч шістсот сорок п'ять)грн., витрати по сплаті судового збору на суму 1609(одну тисячу шістсот дев'ять)грн.50коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 27.08.2012р.
Суддя Гут С.Ф.