20 серпня 2012 року Справа № 2-19/4965-2005
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Латиніна О.А.,
суддів Проценко О.І.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл";
відповідача: Роговий Микола Володимирович, довіреність № 126 від 10.08.12, Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський";
третьої особи: Скоплін Артем Олександрович, довіреність № 02-11/741/1 від 20.07.12, Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комплекс";
третьої особи: Магеря Юлія Русланівна, довіреність № б/н від 20.10.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс-Крим";
прокурор: Бучко Роман Васильович, посвідчення № 393 від 05.10.11, Старший прокурор відділу Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері;
прокурор: Година Дмитро Андрійович, посвідчення № 363 від 08.12.10, Помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морський Сил України;
третьої особи: Скоплін Артем Олександрович, довіреність № б/н від 03.01.12, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради;
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комплекс" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І. ) від 01-03 березня 2005 року у справі № 2-19/4965-2005
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" (04060, м. Київ, Шевченківський район, вул. Щусєва, буд.36)
до Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий Санаторій "Ялтинський" (вул. Свєрдлова, 32,Ялта,98600)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комплекс" ( 98635, АР Крим, м. Ялта, вул.. Маршака,6)
про визнання дійсним контракту
Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про визнання дійсним контракту купівлі-продажу майна №2212/01 від 22.12.2004 року, укладеного між позивачем та відповідачем. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач передав по акту приймання-передачі майно, але ухиляється від державної реєстрації контракту.
У процесі розгляду справі у суді першої інстанції позивач збільшив позовні вимоги, відповідно яким просив визнати дійсними контракти №2212/01, 2212/02, 2212/03 від 22.12.2004 року, а також просив визнати за позивачем право власності на майно, передане позивачеві по зазначеним контрактам.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-03 березня 2005 року у справі №2-19/4965-2005 (суддя Мокрушин В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" задоволений.
Визнано дійсними контракти № 2212/01 від 22.12.2004 року, № 2212/02 від 22.12.2004 року, № 2212/03 від 22.12.2004 року, укладені між Державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»і ТОВ «Євроойл».
Визнано за ТОВ «Євроойл»право власності на наступне майно: спальний корпус №3, інвентаризаційний №11031004, (у справі БТІ: корпус основна частина літер «В», що включає веранду літери «в», «ві», «в2»), розташований за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, №43/1, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 599 963,00 грн., спальний корпус № 4, інвентаризаційний № 11031005, (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літер «А», що включає веранду літер «а»), розташоване за адресою вул. Басєйная, №25, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 1 348 152,00 грн., спальний корпус № 5, інвентаризаційний № 11031006, (у справі БТІ: корпус основна частина літер «Г»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 220 188,00 грн., спальний корпус № 6а, інвентаризаційний № 11031032, (у справі БТІ: корпус основна частина літер «Е»), розташоване за адресою вул.. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 66 061,00 грн., стоматологія, інвентаризаційний № 11031033, (у справі БТІ: основна частина літер «А», що включає веранду літер «а», тамбур літер «аі»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 152 313,00 грн., більярдна, інвентаризаційний № 11031087, (у справі БТІ: більярдна літер «Д»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 8 390,00 грн., приміщення технагляду, інвентаризаційний № 11031025, (у справі БТІ: основна частина літер «Б», що включає веранду літери «б», «61»«62»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 50 706,00 грн., спальний корпус № 8, інвентаризаційний № 11031009, (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літер «Л '»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 1 601 222,00 грн. Казарма, інвентаризаційний № 11031084, (у справі БТІ: казарма основна частина літер «Д'»), розташована за адресою вул. Свердлова, №34. м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 174 703,00 грн., прохідна, інвентаризаційний № 11031064, (у справі БТІ: прохідна, основна частина літер «Г1»), розташована за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 10 350,00 грн., столярна, інвентаризаційний № 11031039, (у справі БТІ: майстерня, основна частина літер «3і»), розташована за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 44 613,00 грн., спальний корпус № 12, інвентаризаційний № 11031001, (у справі БТІ: корпус, основна частина літер «Б'», що включає балкон літер «б», веранда літер «61»балкон літер «62», тераса літери «63», «64», «65», мансарда), розташована за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 611 110,00 грн., спальний корпус № 14, інвентаризаційний № 11031002, (у справі БТІ: корпус, основна частина літер «А1», що включає прибудова літер «а», балкон літери «аі», «а2», «аз», «а4»), розташований за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 301 794,00 грн., сальний корпус № 7, інвентаризаційний № 11031008, (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літер «Д», що включає веранди літери «д», «д1»-«д6»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ склала 2 221 036,00 грн., склад палива, інвентаризаційний № 11031066, (у справі БТІ: склад основна частина літер «И1»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 48 723,00 грн., склад ЦО, інвентаризаційний № 11031058, (у справі БТІ: склад основна частина літер «Ж1»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 11 124,00 грн., теплиця, інвентаризаційний № 11031041, (у справі БТІ: теплиці основна частина літери «М1», «Н1», «О'»), розташовані за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 74 792,00 грн., танцювальна площадка, інвентаризаційний № 11031085, (у справі БТІ: танцмайданчик (сцена) літер «Щ», що включає площадку літер «щі», прибудову літер «щ2»), розташовані за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 4 766,00 грн., шлунково-кишковий кабінет, інвентаризаційний № 11031038, (у справі БТІ: літер «Г», що включає прибудову, мансарду), розташований за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 180 894,00 грн. Бокси для машин (ангар), інвентаризаційний № 11031040, (у справі БТІ: гаражі літер «Е1»), розташовані за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 439 093,00 грн., танцювальний зал, інвентаризаційний № 11031085, (у справі БТІ: танцклуб літер «К'»), розташований за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 381 276,00 грн.
Стягнуто з Державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»на користь ТОВ «Євроойл»1700 грн. витрат по оплаті державного мита; 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, дійшов висновку щодо достатності правових підстав для визнання вищезазначених контрактів дійсними, цілковитої обґрунтованості позовних вимог про визнання права власності на об'єкти, які є предметом за спірними контрактами.
Зокрема судом першої інстанції було визначено, що товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл", та Державне підприємство Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський», укладаючи контракти №2212/01, 2212/02, 2212/03 від 22.12.2004 року, досягли згоди щодо всіх істотних умов, а саме предмету договору, ціни майна та порядку і строків розрахунків, строків та умов передачі майна, а тому виходячи з цього, вказаний договір повністю відповідає вимогам чинного законодавства, волевиявленню сторін і спрямований на досягнення конкретних комерційних результатів. Однак відповідач ухилився від нотаріального посвідчення договору, чим порушив вимоги статей 526, 527 Цивільного кодексу України, є підставою для визнання вищезазначених контрактів дійсними в судовому порядку.
Щодо визнання права власності на придбане майно за спірними контрактами, суд першої інстанції з посиланням на статтю 334 Цивільного кодексу України зазначив, що дійшов висновку про законність й обґрунтованість вимог позивача.
Не погодившись з рішенням суду комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комплекс", звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 01-03 березня 2005 року скасувати в частині визнання дійсним контракту №2212/02 стосовно продажу казарми, яка розташована за адресою: вул. Свердлова, №34, м. Ялта та в частині визнання права власності за позивачем на зазначену казарму, прийняти нове рішення у цій частині, яким відмовити у задоволенні позову.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Зокрема заявник апеляційної скарги зазначає, що прийняте рішення у певній частині порушує його суб'єктивне матеріальне право та дає підстави для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки зазначена будівля, а саме казарма, яка розташована за адресою вул. Свердлова, №34. м. Ялта, з 2003 року знаходиться у господарському віданні комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комплекс", а право власності належить Ялтинської міської раді, що підтверджується належними доказами, які останній додав до скарги.
Крім того, заявник скарги звертає увагу суду на те, що зазначені контракти взагалі є неукладеними, оскільки укладені з порушенням статей 210, 640, 657 ЦК України, а застосування судом першої інстанції до спірних правовідносин положень статті 220 ЦК України є взагалі помилковим, оскільки дана норма не може застосуватись до правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню і державній реєстрації. Отже за відсутністю цих двох елементів, правочин не є вчиненим та не створює прав та обов'язків для сторін.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12 липня 2012 року відновлено комунальному підприємству Ялтинської міської ради "Комплекс" строк на подання апеляційної скарги та призначено її до розгляду на 02 серпня 2012 року у складі колегії суддів: Головуючий суддя:
Сікорська Н.І., судді: Градова О.Г., Антонова І.В. Також цією ж ухвалою залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача - Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комплекс".
02 серпня 2012 року за розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Котлярової О.Л., у зв'язку з хворобою судді Антонової І.В. та зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Градової О.Г., їх замінено на суддів Євдокімова І.В. та Заплава Л.М.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 серпня 2012 року, залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Фонд комунального майна Ялтинської міської ради, а також залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Поліс-Крим".
08 серпня 2012 року за розпорядженням виконуючого обов'язки секретаря судової палати Котлярової О.Л., суддю Сікорську Н.І., у зв'язку з відпусткою судді замінено на суддю Латиніна О.А. Головуючим суддею по справі № 2-19/4965-2005 призначено суддю Латиніна О.А.
13 серпня 2012 року за розпорядженням заступника голови суду, суддю Євдокімова І.В., у зв'язку з відпусткою замінено на суддю Проценко О.І.
Розгляд справи неодноразово відкладався з різних підстав.
В судовому засіданні 20 серпня 2012 року представник відповідача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні, представники прокуратури Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері також не погодилися із доводами апеляційної скарги та просили залишити без змін рішення суду першої інстанції, представник комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комплекс" та Фонду комунального майна Ялтинської міської ради підтримав доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині, таку ж позицію висловила представник товариства з обмеженою відповідальністю "Поліс-Крим, представник позивача у судове засідання не з'явився, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України явка у судове засідання -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з урахуванням наявних у справі доказів, судова колегія визнала можливим розглянути справу у відсутність осіб, що не з'явилися.
У судовому засіданні відповідачем було заявлене клопотання про залучення до участі у справі комунального підприємства БТІ Ялтинської міської ради, у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача. Також відповідачем було заявлене клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи. Аналогічне клопотання щодо проведення експертизи по справі було заявлене прокурором відділу Кримського регіону України з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері.
Розглянувши зазначені клопотання, судова колегія не вбачає підстав для їх задоволення у зв'язку із наступним.
Відповідно до приписів Тимчасового положенням про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 7 лютого 2002 року N 7/5 та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", комунальне підприємство "бюро технічної інвентаризації" це орган, який здійснює державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.
Отже, комунальне підприємство БТІ Ялтинської міської ради є реєстраційним органом, який здійснює реєстрацію речових прав на нерухоме майно на підставі правовстановлювальних документів, тому судова колегія вважає, що прийняте у майбутньому рішення ні яким чином не може вплинути на права та обов'язки комунального підприємства БТІ Ялтинської міської ради, а отже і відсутні підстави залучати останнього до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Щодо клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", неприпустимо ставити перед судовими експертами правові питання, вирішення яких чинним законодавством віднесено до компетенції суду, зокрема, про відповідність окремих нормативних актів вимогам закону, про правову оцінку дій сторін тощо. Так у клопотанні прокурора, ставиться питання чи є тотожними будівлі зареєстровані за адресою: вул. Свердлова, 34, літ. "Д" (казарма) та за адресою: вул. Дзержинського, 21-Б в місті Ялта, чи є вони однією й тією ж будівлею?
Однак на думку судової колегії, для вирішення цього питання не потребується призначення судової будівельно-технічної експертизи, оскільки в матеріалах справи наявна довідка органу який відповідно до діючого законодавства уповноважений здійснювати реєстрацію речових прав на майно, а саме комунального підприємства БТІ Ялтинської міської ради, зі змісту якої вбачається, що вищезазначені адреси відносяться до однієї будівлі, тому у суду апеляційної інстанції не має підстав ставити під сумнів відомості компетентного органу у цієї галузі.
Щодо інших питань визначених у клопотаннях, судова колегія вважає їх необґрунтованими та не вбачає необхідності вирішувати їх через експертне дослідження в рамках цієї справи, оскільки перелік питань визначених у клопотаннях, не відноситься до предмету доказування.
У Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи з метою вирішення експертом питань визначених у клопотаннях, ніяким чином не впливатиме на предмет доказування у даному спорі, а саме вирішення питання дійсності спірних контрактів та визнання права власності за позивачем, тому в задоволенні таких клопотань слід відмовити.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
22.12.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт №2212/01.
Згідно із п. 1.1 вказаного контракту, відповідач прийняв на себе зобов'язання передати у власність майно відповідно до специфікації до договору, а позивач прийняв на себе зобов'язання сплатити за майно обумовлену договором суму.
Згідно із п.2.3 контракту №2212/01, ціна продажу майна складає 2934927,6 грн. з урахування ПДВ.
Згідно із п.2.4 вказаного контракту позивач має право сплатити вартість майна частинами. Розрахунок по цьому договору має бути проведений до 22.03.2005 року.
Згідно із п.3.1 контракту №2212/01, відповідач повинен передати майно позивачу на протязі 20 днів з моменту підписання договору відповідно до акту приймання-передачі майна.
Згідно із п.3.3 вказаного контракту відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити державну реєстрацію на протязі 10 днів після укладення цього контракту.
Згідно із п.4.1 контракту №2212/01 відповідач у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно із п.4.2 вказаного контракту позивач у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань сплачує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
До контракту №2212/01 надана специфікація та висновок експертизи про оцінку майна.
Відповідно до акту приймання-передачі майна від 05.01.2005 року відповідач передав позивачу наступне майно:
Спальний корпус № 3, інвентаризаційний № 11031004, (у справі БТІ: корпус основна частина літер «В», що включає веранду літери «в», «ві», «в2»), розташований за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 599 963,00 грн.
Спальний корпус № 4, інвентаризаційний № 11031005, (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літер «А», що включає веранду літер «а»), розташоване за адресою вул. Басейная. № 25, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 1 348 152,00 грн.
Спальний корпус № 5, інвентаризаційний № 11031006, (у справі БТІ: корпус основна частина літер «Г»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 220 188,00 грн.
Спальний корпус № 6а, інвентаризаційний № 11031032, (у справі БТІ: корпус основна частина літер «Е»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 66 061,00 грн.
Стоматологія, інвентаризаційний № 11031033, (у справі БТІ: основна частина літер «А», що включає веранду літер «а», тамбур літер «аі»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 152 313,00 грн.
Більярдна, інвентаризаційний № 11031087, (у справі БТІ: більярдна літер «Д»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 8 390,00 грн.
Приміщення технагляду, інвентаризаційний № 11031025, (у справі БТІ: основна частина літер «Б», що включає веранду літери «б», «61»«62»), розташоване за адресою вул. Свердлова/провулок Свердлова, № 43/1, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 50 706,00 грн.
Усього за контрактом №2212/01 від 22.12.2004 року з урахуванням ПДВ ціна склала 2934927,60 грн.
22.12.2004 року між позивачем та відповідачем був укладений контракт № 2212/02.
Згідно із п.1.1 контракту № 2212/02, відповідач прийняв на себе зобов'язання передати у власність майно відповідно до специфікації до договору, а позивач прийняв на себе зобов'язання сплатити за майно обумовлену договором суму.
Згідно із п.2.3 вказаного контракту, ціна продажу майна складає 3292550,4 з урахування ПДВ.
Згідно із п.2.4 даного контракту, позивач має право сплатити вартість майна частинами. Розрахунок по цьому договору має бути проведений до 22.03.2005 року.
Згідно із п.3.1 вказаного контракту, відповідач повинен передати майно позивачу на протязі 20 днів з моменту підписання договору відповідно до акту приймання-передачі майна.
Згідно із п.3.3 контракту № 2212/02, відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити державну реєстрацію на протязі 10 днів після укладення цього контракту.
Згідно із п.4.1 вказаного контракту відповідач у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно із п.4.2 зазначеного контракту, позивач у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань сплачує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
До вказаного контракту надана специфікація майна.
Відповідно до акту приймання-передачі майна від 15.02.2005 року відповідач передав позивачу наступне майно:
Спальний корпус № 8, інвентаризаційний № 11031009, (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літер «Л '»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 1601 222,00 грн.
Казарма, інвентаризаційний № 11031084, (у справі БТІ: казарма основна частина літер «Д1»). розташована за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 174 703,00 грн.
Прохідна, інвентаризаційний № 11031064, (у справі БТІ: прохідна, основна частина літер «Р»), розташована за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 10 350,00 грн.
Столярна, інвентаризаційний № 11031039, (у справі БТІ: майстерня, основна частина літер «3і»), розташована за адресою вул.Свєрдлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 44 613,00 грн.
Спальний корпус № 12, інвентаризаційний № 11031001, (у справі БТІ: корпус, основна частина літер «Б1», що включає балкон літер «б», веранда літер «61»балкон літер «62», тераса літери «63», «64», «65», мансарда), розташована за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 611110,00 грн.
Спальний корпус № 14, інвентаризаційний № 11031002, (у справі БТІ: корпус, основна частина літер «А1», що включає прибудова літер «а», балкон літери «аі», «а2», «аз», «а4»). розташован за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 301 794,00 грн.
Усього ціна контракту № 2212/02 від 22.12.2004 року з урахуванням ПДВ склала 3292550.40 грн.
22.12.2004 року між позивачем та відповідачем були укладений контракт № 2212/03.
Згідно із п. 1.1 вказаного контракту, відповідач прийняв на себе зобов'язання передати у власність майно відповідно до специфікації до договору, а позивач прийняв на себе зобов'язання сплатити за майно обумовлену договором суму.
Згідно із п.2.3 контракту № 2212/03, ціна продажу майна складає 4034044,8 грн. з урахуванням ПДВ.
Згідно із п.2.4 вказаного контракту, має право сплатити вартість майна частинами. Розрахунок по цьому договору має бути проведений до 22.03.2005 року.
Згідно із п.3.1 зазначеного контракту, відповідач повинен передати майно позивачу на протязі 20 днів з моменту підписання договору відповідно до акту приймання-передачі майна.
Згідно із п.3.3 контракту № 2212/03, відповідач прийняв на себе зобов'язання здійснити державну реєстрацію на протязі 10 днів після укладення цього контракту.
Згідно із п.4.1 згаданого контракту, відповідач у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
Згідно із п.4.2 вказаного контракту, позивач у випадку несвоєчасного виконання своїх зобов'язань сплачує відповідачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.
До вказаного контракту надана специфікація майна.
Відповідно до акту приймання-передачі майна від 16.02.2005 року відповідач передав позивачу наступне майно:
Сальний корпус № 7, інвентаризаційний № 11031008, (у справі БТІ: спальний корпус основна частина літер «Д», що включає веранди літери «д», «д1»-«д6»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ склала 2 221 036,00 грн.
Склад палива, інвентаризаційний № 11031066, (у справі БТІ: склад основна частина літер «И1»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 48 723,00 грн.
Склад ЦО, інвентаризаційний № 11031058, (у справі БТІ: склад основна частина літер «Ж'»), розташоване за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 11 124,00 грн.
Теплиця, інвентаризаційний № 11031041, (у справі БТІ: теплиці основна частина літери «М1», «Н1», «О1»), розташовані за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 74 792,00 грн.
Танцювальна площадка, інвентаризаційний № 11031085, (у справі БТІ: танцмайданчик (сцена) літер «Щ», що включає площадку літер «щі», прибудову літер «щ2»), розташовані за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 4 766,00 грн.
Шлунково-кишковий кабінет, інвентаризаційний № 11031038, (у справі БТІ: літер «Г», що включає прибудову, мансарду), розташований за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 180 894,00 грн.
Бокси для машин (ангар), інвентаризаційний № 11031040, (у справі БТІ: гаражі літер «Е1»), розташовані за адресою вул. Свердлова, №34, м.Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 439 093,00 грн.
Танцювальний зал, інвентаризаційний № 11031085, (у справі БТІ: танцклуб літер «К1»), розташований за адресою вул. Свердлова, №34, м. Ялта, оціночна вартість об'єкта без урахування ПДВ 381 276,00 грн.
Усього ціна контракту № 2212/03 від 22.12.2004 року з урахуванням ПДВ по ставці 20% склала 4 034 044,80 грн.
Вважаючи те, що укладання зазначених договорів порушує права комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комплекс", як власника майна, яке було продано за контрактом №2212/02, а саме казарма, яка розташована за адресою: вул. Свердлова, №34, м. Ялта, останній звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із відповідною апеляційною скаргою.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вбачає підстави для скасування рішення суду першої інстанції та вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
А за умовами статті 101 господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Контракт -це двостороння угода, а відповідність угод/договорів законодавству перевіряється нормами Цивільного та Господарського законодавства.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення суду першої інстанції, останній застосував до спірних правовідносин такий зобов'язально-правовий спосіб, як визнання договору дійсним, не мотивуючи при цьому своїх висновків.
Так, застосування такого зобов'язально-правового способу судового захисту, як визнання договору дійсним передбачено статтею 220 ЦК України.
Отже, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності правових підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини 2 статті 220 Цивільного кодексу України.
Статтею 220 ЦК України встановлено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається (ч. 2 ст. 220 ЦК України).
Проте, за своєю правовою природою описані вище контрактами є договорами купівлі-продажу нерухомого майна, а відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
З цього вбачається, обов'язковість наявності двох елементів при укладанні договорів купівлі-продажу нерухомого майна, а саме нотаріального посвідчення та державній реєстрації відповідного договору.
Крім того, частиною 3 статті 640 Цивільного кодексу України встановлено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини 1 статті 210 Цивільного кодексу України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.
Постановою Пленуму Верховного Суду України, від 06.11.2009, №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" встановлено, що вирішуючи спір про визнання правочину, який підлягає нотаріальному посвідченню, дійсним, судам необхідно враховувати, що норма частини другої статті 220 ЦК не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210 та 640 ЦК пов'язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов'язків для сторін.
Аналогічна позиція висловлена у пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 6 листопада 2009 року №9.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про можливість застосування положень статті 220 Цивільного кодексу України та визнання спірного договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості дійсним, оскільки останній підлягає державній реєстрації і є вчиненим з моменту її проведення.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного суду України від 20 травня 2008 року у справі №2-3/4423-2007 та від 18 квітня 2011 року у справі №2-17/604-2009.
А відповідно до умов статті 11128 Господарського процесуального кодексу України, рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.
Стосовно висновків суду першої інстанції, щодо наявності підстав для визнання права власності у позивача на об'єкт нерухомості за вищевказаним договором, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Так з матеріалів справи вбачається, що підставою для визнання судом першої інстанції за позивачем права власності на об'єкт нерухомості, були контракти №2212/01, 2212/02, 2212/03 від 22.12.2004 року, а тому позовні вимоги про визнання за позивачем права власності на об'єкти нерухомого майна, придбаного в результаті укладення цих контрактів є похідними від позовної вимоги про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 25 грудня 2010 року.
Отже, враховуючи той факт, що заявлені у даній справі позовні вимоги зв'язані між собою підставою та поданими доказами, визнання судом першої інстанції достатніми правові підстави для задоволення основної позовної вимоги про визнання дійсними контрактів №2212/01, 2212/02, 2212/03 від 22.12.2004 року, спричинило і неправомірність задоволення похідних позовних вимог.
Так, відмовляючи у задоволенні основної позовної вимоги про визнання дійсними вищезазначених контрактів, суд апеляційної інстанції також відмовляє і у задоволенні похідної вимоги щодо визнання права власності на нерухомі об'єкти, які були відчужені позивачу за цими контрактами.
З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що правила статті 220 ЦК України не поширюються на правочини, які підлягають нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до статей 210, 640 Цивільного кодексу України, пов'язується з державною реєстрацією, тому вони є неукладеними і такими, що не породжують для сторін прав та обов'язків, а тому в задоволенні позову про визнання дійсними контрактів №2212/01, 2212/02, 2212/03 від 22.12.2004 року, укладених між товариством з обмеженою відповідальністю "Євроойл" та державним підприємством Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»на покупку капітальних будівель (споруд) та позивачем, права власності на нерухоме майно - будови і споруди слід відмовити.
Також судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що рішенням Ялтинської міської ради від 8 жовтня 2003 року № 35 у комунальну власність прийнято будівлю літ. А загальною площею 684,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Дзержинського, 216 (том 3 арк.с. 107).
Право власності Ялтинської міської ради посвідчується свідоцтвом, виданим 17 листопада 2003 року на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 10 листопада 2003 року № 451 (3) (свідоцтво анульовано у зв'язку з оформленням нового), та свідоцтвом, виданим 16 серпня 2007 року на підставі рішення виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 26 липня 2007 року № 1533 (видано на заміну) (том 3 арк.с. 110, 114).
Рішенням виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 10 жовтня 2003 року № 434 (4) будівлю літ. А загальною площею 684,9 кв. м., яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Дзержинського, 216, зараховано на баланс комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакомунпроект»на праві господарського відання (том 3 арк.с. 108).
Листом голови Фонду комунального майна Ялтинської міської ради від 29 грудня 2003 року № 02-11/2530 генеральному директору державного підприємства Міністерства оборони України «Центральний військовий санаторій «Ялтинський»повідомлено, що будівля, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Дзержинського, 216, є комунальною власністю та знаходиться на балансі комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакомунпроект»(том 3 арк.с. 109).
Рішенням Ялтинської міської ради від 12 березня 2004 року №15 протест в. о. військового прокурора Ялтинського гарнізону на рішення Ялтинської міської ради від 8 жовтня 2003 року № 35 відхилено (том 3 арк.с.111).
Рішення Ялтинської міської ради від 8 жовтня 2003 року № 35 не скасовано у встановленому порядку, недійсним не визнано.
Рішенням Ялтинської міської ради від 26 травня 2004 року №14 будівлю №216 по вулиці Дзержинського у м. Ялта включено до переліку об'єктів комунальної власності, які підлягають приватизації (том 3 арк.с.112).
Комунальне підприємство Ялтинської міської ради «Комплекс»(апелянт) є правонаступником комунального підприємства Ялтинської міської ради «Ялтакомун-проект», що підтверджується рішеннями Ялтинської міської ради від 30 березня 2011 року № 21 та від 28 вересня 2011 року № 46, а також статутом підприємства, які містяться в матеріалах справи (том 3 арк.с. 105, 106).
У цей час будівля знаходиться у господарському віданні комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комплекс»та внесена до його статутного капіталу.
Зі змісту листа комунального підприємства Ялтинської міської ради «Бюро технічної інвентаризації»(вих. № 940 від 11 червня 2012 року, вх. № 87 від 14 червня 2012 року) вбачається, що будівля, яка розташована за адресою: м. Ялта, вул. Дзержинського, 216, має подвійну реєстрацію та також обліковується за адресою: м. Ялта, вул. Свердлова, 34, літ. Д'. Право власності на об'єкт за цією адресою зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю «Євроойл»на підставі рішення господарського суду АРК від 03 березня 2005 року, постановленого у справі № 2-19/4965-2005 (том 3 арк.с. 115).
Аналогічна інформація міститься у листі Фонду комунального майна Ялтинської міської ради (вих. № 02-11/622 від 14 червня 2012 року, вх. № 88 від 14 червня 2012 року) (том 3 арк.с. 116).
Отже, будівля № 216 по вулиці Дзержинського в м. Ялта, яка знаходиться у господарському віданні комунального підприємства Ялтинської міської ради «Комплекс», одночасно внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно як будівля літ. Д' по вулиці Свердлова, 34, в м. Ялта.
Також слід зазначити, що вищезазначені контракти вже визнавалися недійсними в рамках провадження по іншим справам.
Так, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 квітня 2010 року по справі №2-23/569-2009 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 26 листопада 2009 року у справі № 2-23/569-2009 залишити без змін, яким визнано недійсним контракт №2212/02 від 22.12.04 про купівлю-продаж будинків та споруд, укладений між ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та ТОВ "Євроойл". ТОВ "Євроойл" зобов'язано повернути ДП МОУ "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" нерухоме майно - казарму, інв. №11031084 (у справі БТІ: казарма основна частина літер "Д") по вул. Свердлова, № 34 у місті Ялта. Зазначена постанова не скасована у встановленому законом порядку.
Також постановою Вищого господарського суду України від 11 листопада 2009 року у справі №2-5/7224.1-2008 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 квітня 2009 року залишено в силі, яким було визнано недійсним контракт №2212/01 від 22 грудня 2004 року про купівлю-продаж будинків та споруд, укладений між державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та товариством з обмеженою відповідальністю „Євроойл. Зазначена постанова не скасована у встановленому законом порядку.
До того ж постановою Вищого господарського суду України від 06 квітня 2011 року у справі №2-22/562-2009 залишено без змін рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.11.2010 р. та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 року у справі № 2-22/562-2009 р. залишити без змін, якими контракт № 2212/03 від 22 грудня 2004 року про купівлю-продаж будинків та споруд, укладений між Державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський" та ТОВ „Євроойл" визнано недійсним. Зазначена постанова не скасована у встановленому законом порядку.
З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню у повному обсязі, як таке, що прийняте при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення справи, а також із порушенням норм матеріального права, яке визначилося у помилковому висновку, щодо можливості визнання в судовому порядку спірних контрактів дійсними, які у відповідності із вимогами діючого законодавства підлягають, як обов'язковому нотаріальному посвідченню так і державній реєстрації.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу комунального підприємства Ялтинської міської ради "Комплекс" задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01-03 березня 2005 року у справі № 2-19/4965-2005 скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у позові товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл" відмовити.
Головуючий суддя О.А.Латинін
Судді О.І. Проценко
Л.М. Заплава
Розсилка :
1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроойл"
(вул. Вінницька, 14/39,Київ ,01001)
2.Державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський"
(вул. Свєрдлова, 32,Ялта,98600)
3.Комунальне підприємство Ялтинської міської ради "Комплекс"
( 98635, АР Крим, м. Ялта, вул.. Маршака,6)
4.Військова прокуратура МВС України (вул.. Суворова ,27, м. Севастополь,99011)
5.Комунальне підприємство Ялтинської міської ради „Бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського,4 місто Ялта , 98600)
6.Фонд комунального майна Ялтинської міської ради(98600,м.Ялта,пл.Радянська,1)