36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.08.2012р. Справа № 18/1268/12
за позовом Публічного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнеупорний комбінат", вул. Заводська, 1, смт. Володимирівка, Волноваський район, Донецька область,85721
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод", вул. Заводська, 3,Полтава,Полтавська область,36007
про стягнення грошових коштів в сумі 17 708,86 грн.
Суддя Тимощенко О.М.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
В судовому засіданні 16.08.2012 року суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення у відповідності до ст. 85 ГПК України.
Суть спору: розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 17 708,86 грн. заборгованості за договором №Юр-116/10 від 21.04.2010 року.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання (повідомлення про вручення поштового відправлення - ухвали про порушення провадження у справі - в матеріалах справи), відзив на позовну заяву не подав, вимоги ухвали суду від 05.07.2012 року про порушення провадження у справі не виконав.
Ухвала суду про відкладення розгляду справи від 24.07.2012 року, яка направлялась відповідачу за тою самою адресою, станом на час розгляду справи до суду не повернулась.
Учасники спору вважаються повідомленими про час і місце його розгляду судом, якщо ухвалу у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (абз. 3 п. 3.6 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. №02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 №75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.
Згідно з п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008р., №01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року, вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.
Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 18/1268/12 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.
В зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів наявних в матеріалах справи достатньо, господарський суд повідомляв належним чином відповідача про дату, час і місце судового розгляду, а неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, жодних клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, то справа розглядається без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:
Між Публічним акціонерним товариством "Великоанадольський вогнеупорний комбінат", (продавець, позивач ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" (покупець, відповідач) укладено договір № Юр -116/10 від 21.04.2010 року.
Відповідно до п.1.1. договору, продавець зобов'язувався на протязі дії даного договору передати покупцю вогнестійку продукцію ( далі - продукція) окремими партіями по цінам, в асортименті (за номенклатурою) і кількості, які погоджуються сторонами в додатках (специфікаціях), які являються невід'ємною частиною договору, а покупець був зобов'язаний сплатити та прийняти її на умовах, встановлених даним договором.
На виконання взятих на себе за договором зобов'язань позивач 30.06.2010 р. та 15.09.2010 р. відвантажив відповідачу продукцію, що підтверджується товарно-транспортними накладними №814564 від 30.06.2010 р. на загальну суму - 15 927,76 гривень, №814748 від 15.09.2010 р. на загальну суму - 34 498,56 гривень та довіреностями на отримання продукції №153 від 29.06.2010року, №234 від 15.09.2010 року виданих на ім'я Миколенко Володимира Миколайовича.
Умовами договору (п. 5.1. Договору) передбачено, що розрахунок здійснюється в гривнах шляхом перерахування суми вартості партії продукції на розрахунковий рахунок Продавця в наступному порядку: 100% попередня оплата на протязі 5 (п'яти) банківських днів з моменту виставлення рахунку на оплату.
Також пунктом 5.2. Договору передбачено, що остаточний розрахунок покупець здійснює на протязі 7 (семи) календарних днів з моменту поставки продукції.
Згідно ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно до ст.631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язання з договору поставки, згідно якого, в силу ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій. а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог , що звичайно ставляться.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, встановлених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України).
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно повинно бути виконане у встановлений строк (термін).
На виконання вимог п.5.1. та 5.2. договору позивачем були виставлені відповідачу платіжні вимоги-доручення №599сб від 30.06.2010 року на суму 15 927,76 гривень, №887сб від 15.09.2010 року на суму 18 210,42 гривень, №888сб від 15.09.2010 року на суму 16 288,14 гривень.
На вимогу відповідача викладену у листі №483 від 20.09.2010 року, з причин невідповідності продукції вимогам відповідача, частина продукції була повернута позивачу.
23.12.2010 року позивачем було виставлено відповідачу уточнену платіжну вимогу-доручення №888сбк на суму 16 240,14 гривень на суму - 16 240,14 гривень.
В порушення вимог договору відповідач повний розрахунок за отриману продукцію не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість на суму 17 708,86 грн.
В матеріалах справи є підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.12.2011 року, за яким сума боргу відповідача на той час становила 17 708,86 грн., який відповідно до вимог статті 34 Господарського процесуального кодексу України приймається до уваги судом не лише в якості доказу проведення та відображення сторонами певних господарських операцій, а й доказом на підтвердження фактичної поставки позивачем продукції за спірними накладними та наявності у відповідача боргу в означеній сумі. Дані, що відображені в даному акті звірки не спростовані відповідачем належними доказами.
При цьому, суд вважає необхідним зауважити, що дійсно акт звірки бухгалтерів за своєю правовою природою є тільки документом, по якому бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Між тим, акт звірки має складатись виключно на підставі даних бухгалтерського обліку і первинних документів.
Відповідно до статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно зі статтею 33 цього ж Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Частиною 1 ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, а згідно ч. 2 цієї ж статті ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Згідно положень ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Таким чином, на підставі матеріалів справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджуються наявними доказами ( в мат.справи), відповідачем не заперечуються і підлягають задоволенню.
На підставі матеріалів справи та керуючись 33,43,75,82-85 ГПК України, суддя, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтавський склозавод" (вул. Заводська, 3, м. Полтава, Полтавська область,36007, р/р 26009859800308 в Полтавському відділенні Кременчуцької філії ВАТ "Кредитпромбанк", МФО 331854, код ЄДРПОУ 33090494, ІПН 3306904916010, св. №23471317) на користь Публічного акціонерного товариства "Великоанадольський вогнеупорний комбінат" (вул. Заводська, 1, смт. Володимирівка, Волноваський район, Донецька область,85721, р/р 26006300003406 в ПАТ "ЗЛАТОБАНК" м. Київ, МФО 380612, код ЄДРПОУ 00191721, ІПН 001917205335, св. №100346394) 17 708,86 гривень основного боргу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
повне рішення складено 17.08.2012 року
Суддя Тимощенко О.М.