21.08.12
Чернігівської області
14000, м. Чернігів тел. 698-166
проспект Миру , 20 тел./факс 774-462
Іменем України
21 серпня 2012 року Справа №5028/8/37/2012
За позовом: Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", вул. Іванівська, 1, м. Харків, 61022
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна", вул.П.Куліша, 44, м. Борзна, Чернігівська область, 16400
про стягнення 187947грн.65коп.
Суддя Т.Г. Оленич
Від позивача: Мазняк О.Я. -представник, довіреність № 25/01-12 від 25.01.2012р.
Від відповідача: Шульга В.П. -представник, довіреність № 372 від 10.07.2012р.
Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні з 24.07.2012р. по 21.08.2012р. на підставі ч.3 ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
В судовому засіданні на підставі ч.2 ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 137745грн.73коп. попередньої оплати за непоставлений товар на підставі договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011р., 41323грн.72коп. штрафу за непоставку товару, 6471грн.35коп. штрафу за несвоєчасну поставку товару, 529грн.85коп. процентів річних, обчислених за період з 18.05.12р. по 22.06.12р. та 1877грн. збитків у вигляді сплати за вчинення виконавчого напису нотаріусом.
В судовому засіданні, яке відбулось 24.07.12р., позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення процентів річних на 122грн.27коп. Таким чином, з урахуванням вищезазначеної заяви, позивач просить стягнути з відповідача 137745грн.73коп. попередньої оплати за непоставлений товар, 41323грн.72коп. штрафу за непоставку товару, 6471грн.35коп. штрафу за несвоєчасну поставку товару, 407грн.58коп. процентів річних, обчислених за період з 18.05.12р. по 22.06.12р. та 1877грн. збитків за вчинення виконавчого напису нотаріусом. Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог, подана заява про зменшення розміру позовних вимог не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси, а тому суд приймає вказану заяву позивача до розгляду і спір вирішується з її урахуванням.
Відповідач в письмовому відзиві на позов позовні вимоги визнає частково, а саме в частині стягнення 137745грн.73коп. попередньої оплати за непоставлений товар. Також відповідач зазначає, що вимога позивача про сплату штрафу в розмірі 30% непоставленого товару є законною, проте розмір штрафу є надмірно великим порівняно із збитками позивача, у зв'язку з чим позивач просить відповідно до п.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України застосувати надане суду право і зменшити розмір штрафу за договором поставки №19/04-2БА від 19.04.11р. до 7775грн.95коп.
Решту позовних вимог відповідач не визнає та вважає їх необґрунтованими. Так, відповідач вважає необґрунтованою вимогу про стягнення трьох процентів річних, оскільки позивачем, по-перше, при розрахунку трьох процентів річних на суму боргу не враховано, що згідно ч.2 ст.550 Цивільного кодексу України проценти на неустойку не нараховуються; по-друге, в повідомленні про відмову від договору поставки від 15.05.12р. №14/05-1 вимога про сплату трьох процентів річних не ставилася; по-третє, три проценти річних є мірою відповідальності та застосовуються у випадку невиконання грошових зобов'язань, а оскільки у відповідача виникло зобов'язання по поставці продукції, а не сплата грошових коштів, тому, на думку відповідача, вимога про стягнення трьох процентів річних не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Також відповідач вказує на безпідставність вимоги про стягнення штрафу в розмірі 1% від суми непоставленого товару за кожний день прострочки, оскільки штраф не може нараховуватися за кожен день прострочення платежу тому, що це суперечить правовій природі такого виду неустойки як штрафу відповідно до ч.2 ст.549 Цивільного кодексу України. Крім того, поставка продукції за договором мала місце, а умова п.6.3. договору не пов'язується з обсягом несвоєчасно поставленого товару до певної дати, а лише прив'язана до дати, що за наявності факту поставки виключає відповідальність.
Подані сторонами письмові клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу судом задоволені.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши в ході розгляду справи по суті пояснення та доводи представників сторін, з'ясувавши обставини, що мають значення для вирішення спору, перевіривши їх наданими сторонами доказами, суд ВСТАНОВИВ:
19 квітня 2011 року між Дочірнім підприємством «Агроінвест»Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест»(постачальник за договором) та Українсько-американським спільним підприємством у формі товариства з обмеженою відповідальністю «КАІС»(позивач у справі, покупець за договором) укладено договір поставки №19/04-2БА.
Як вбачається із п.1.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна", затвердженого Протоколом №2 від 10.02.2012р. Загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна", державна реєстрація змін якого проведена 13.02.2012р. за номером запису 10421050001000623, Дочірнє підприємство "Агроінвест" Товариства з обмеженою відповідальністю "Борзна-Агроінвест" перетворено в Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна", яке є правонаступником ДП "Агроінвест" ТОВ "Борзна-Агроінвест". Отже, відповідач у справі є стороною договору поставки №19/04-2БА від 19.04.11р.
В Розділі 1 договору поставки визначено, що постачальник зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець зобов'язувався прийняти й оплатити товар на умовах даного договору. Найменування товару: соняшник врожаю 2011 року.
Відповідно до п.п.2.1.,2.2. договору поставки одиниця виміру кількості товару визначена у тоннах. Загальна кількість: 250,0т (двісті п'ятдесят) тонн +/- 5%.
В п.3.1. договору поставки вказано, що базис поставки -EXW (франко-елеватор) ВАТ «Бахмацьке ХПП». Строк поставки товару: до 15.10.2011р. Товар за цим договором вважається поставленим з моменту підписання сторонами видаткових накладних.
Загальна сума цього договору дорівнює вартості товару, поставленого за цим договором (п.4.3. договору).
В силу п.п.5.1.,5.2. договору поставки сторонами узгоджено порядок оплати товару: передплата у розмірі 500000грн. (п'ятсот тисяч грн. 00коп.), остаточний розрахунок -протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару. Датою оплати вважається дата списання коштів з розрахункового рахунку покупця.
Даний договір набуває чинності з моменту його підписання й діє до моменту його повного виконання сторонами (п.7.2. договору).
19 квітня 2011 року між сторонами укладена Додаткова угода №1 до договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011р. (а.с.11), відповідно до якої сторони узгодили викласти п.5.1. договору в наступній редакції:
«5.1. Порядок оплати: передплата у розмірі 673750,00грн. (шістсот сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 00коп.), остаточний розрахунок -протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту поставки товару».
Крім того, сторони узгодили доповнити Розділ 5 Договору «Порядок оплати»пунктом 5.3. наступного змісту:
«5.3. Розмір попередньої оплати за цим договором визначається на підставі середньоринкової ціни на товар у попередньому сільськогосподарському сезоні, що складає 3500грн. за одну тону, в т.ч. ПДВ. Зазначена ціна не є остаточною та буде коригуватися сторонами на момент поставки товару згідно п.4.1. цього договору».
04 жовтня 2011 року між сторонами укладена Додаткова угода №2 до договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011р. (а.с.12), відповідно до якої сторони узгодили, що:
«Відповідно до п.4.1. договору ціна однієї тони товару за договором визначається сторонами як ціна закупівлі однієї тони товару на умовах EXW (франко-елеватор) ЗАТ «Полтавський маслоекстракційний завод -Кернел Груп»станом на 01.10.2011р., з дисконтом 23%. Згідно Довідки ТОВ «Кернел-Трейд»б/н від 30.09.11р., ціна закупівлі однієї тони соняшника на умовах EXW (франко-елеватор) ЗАТ «Полтавський маслоекстракційний завод -Кернел Груп»станом на 30.09.2011р. складає 2940грн., в т.ч. ПДВ. Сторони визначили, що ціна однієї тони товару за договором складає: 2263,80грн., в т.ч. ПДВ -377грн.30коп. Сума передплати перерахованої покупцем за договором складає: 664000,00грн.».
Крім того сторони узгодили викладення п.п.2.2.,5.1. договору в наступних редакціях:
«2.2. Загальна кількість товару: 293,315т (двісті дев'яносто три тони триста п'ятнадцять кілограм) +/- 5%».
«5.1. Порядок оплати: передплата у розмірі 673750,00грн. (шістсот сімдесят три тисячі сімсот п'ятдесят грн. 00коп.), остаточний розрахунок -протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару».
19 грудня 2011 року сторони уклали Додаткову угоду №3 до договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011р. (а.с.13) та узгодили, що у зв'язку з тим, що постачальник виконав часткову поставку соняшника врожаю 2011 року на користь покупця, сторони визначили:
«1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступний товар на умовах:
1.1.1. Найменування товару: кукурудза 3кл., врожаю 2011 року.
1.1.2. Ціна однієї тони товару за цією Додатковою угодою визначається наступним чином: 1110,00грн. (в т.ч. ПДВ) з дисконтом 23% та складає 847,00грн. в т.ч. ПДВ -141,17грн.
1.1.3. Кількість товару: 162,700т (сто шістдесят дві тони 700 кілограмів) +/- 5%.
1.1.4. Якість товару повинна відповідати наступним показникам:
вологість -не більше 14,5%;
сміттєва домішка -не більше 5,0%;
зернова домішка -не більше 15,0%.
Товар повинен знаходитися у здоровому стані, без карантинних сорняків, не заражений живими шкідниками й токсичними речовинами, мати колір і запах, належний здоровому товару даного типу (без затхлих, сторонніх запахів й плісняви).
Всі інші показники -згідно ДСТУ 4525:2006 «Кукурудза. Технічні умови».
1.1.5. Строк поставки товару: до 10.02.2012р.
1.2. Постачальник зараховує грошові кошти у розмірі 137745,73грн., що сплачені покупцем у якості передплати за соняшник врожаю 2011 року за цим договором та непокриті поставкою, в рахунок оплати за кукурудзу 3 кл., врожаю 2011 року згідно цього договору.
1.3. Остаточний розрахунок за поставлений за цією Додатковою угодою товар здійснюється покупцем протягом 10 (десяти) банківських днів з моменту поставки товару».
Таким чином, укладений між сторонами договір поставки діяв, в тому числі, і на умовах, зазначених в Додаткових угодах до нього.
Аналіз змісту договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011р. свідчить, що у зв'язку з його укладенням між сторонами виникли правовідносини поставки, які регулюються нормами §1 глави 30 Господарського кодексу України та §3 глави 54 Цивільного кодексу України.
За змістом ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.
Відповідно до ч.6 ст.265 Господарського кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
В договорі поставки №19/04-2БА від 19.04.2011р. відсутні будь-які застереження щодо застосування до правовідносин між сторонами положень про купівлю-продаж, а тому судом при вирішенні даного спору застосовуються норми чинного законодавства, які регулюють відносини купівлі-продажу.
В п.6.1. договору поставки визначено, що в забезпечення виконання зобов'язань перед покупцем, що випливають з даного договору, постачальник передає покупцеві у заставу майбутній врожай соняшника 2011 року, який буде зібрано в середній кількості 13,5 центнерів з гектару із земель площею 200 га, що розташовані на території Борзнянської міської ради Чернігівської області та орендується постачальником, згідно довідки №247 від 27.04.11р., виданої Управлінням агропромислового розвитку. Вказаний договір застави укладається сторонами у нотаріальній формі протягом 7 (семи) календарних днів з моменту укладення цього договору.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором поставки №19/04-2БА від 19.04.11р. між сторонами 04.05.2011р. був укладений договір застави, посвідчений приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. та зареєстрований в реєстрі під №751.
Відповідно до п.1.1. договору застави вказаний договір забезпечує вимоги заставодержателя, що випливають з договору поставки №19/04-2БА від 19 квітня 2011 року (а також усіх додаткових договорів до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно з яким Дочірньому підприємству «Агроінвест»Товариства з обмеженою відповідальністю «Борзна-Агроінвест»надана передплата у розмірі 100% в сумі 664000,00 (шістсот шістдесят чотири тисячі грн. 00коп.) грн. за соняшник врожаю 2011 року у кількості 250 тон та за умовами якого останній зобов'язаний сплатити заставодержателю до 15 жовтня 2011 року кошти в розмірі 664000,00 (шістсот шістдесят чотири тисячі грн.00коп.) грн., а також пеню, яка може виникнути внаслідок невиконання заставодавцем умов договору поставки. У випадку продовження строків виконання зобов'язань за договором поставки (шляхом укладення договорів про внесення змін до нього), дія застави, передбаченої цим договором, зберігається до повного виконання договору поставки.
Згідно із п.п.1.2.,1.3. договору застави предметом застави сторони визначили майбутній врожай соняшнику 2011 року, який буде зібрано на територіях Борзнянського району площею 200 га, що підтверджується довідкою виданою Управлінням агропромислового розвитку Борзнянської райдержадміністрації від 27.04.11 за №247. Сторони цього договору за взаємною згодою оцінили майно у сумі 664000,00 (шістсот шістдесят чотири тисячі грн. 00коп.) грн.
На підтвердження факту здійснення попередньої оплати за товар відповідно до умов договору поставки позивачем надані платіжні доручення за №752 від 19.04.2011 р. на суму 250000грн. із зазначенням в призначенні платежу: «предоплата за соняшник зг. дог. №19/04-2БА від 19.04.11р. у т.ч. ПДВ 20% - 41666,67грн.»та №795 від 27.04.2011 р. на суму 500000грн. із зазначенням в призначенні платежу: «предоплата за соняшник зг. дог. №19/04-2БА від 19.04.11р. у т.ч. ПДВ 20% - 83333,33грн.» з відмітками банківської установи про проведення платежів.
Разом з цим, як вбачається із листа №43/1 від 19.04.11р., який був направлений позивачем на адресу відповідача, позивач просив в платіжному дорученні №752 від 19.04.2011р. на суму 250000,00 грн. вірним вважати призначення платежу: «предоплата за соняшник зг. дог. №19/04-2БА від 19.04.2011р. (164000грн.) та предоплата за ріпак дог.№19/04-1БА від 19.04.2011 р. (86000грн.) у т.ч. ПДВ 20% - 41666,67грн.».
Уповноважений представник відповідача в усних поясненнях проти факту уточнення призначення платежу не заперечував.
Таким чином, позивачем була здійснена попередня оплата за товар по договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011 р. на загальну суму в розмірі 664000грн.
Відповідно до ч.1 ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
В силу приписів ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.
За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається із матеріалів справи, відповідач по видатковим накладним №РН-0001338 від 06.10.11р. на суму 326892грн.72коп., №РН-0001346 від 12.10.11р. на суму 69231грн.53коп., №РН-0001378 від 17.10.11р. на суму 112544грн.82коп., №РН-0001560 від 08.11.11р. на суму 17585грн.20коп. здійснив поставку соняшнику в кількості 232,465т.
Факт отримання позивачем товару підтверджується підписами на вищевказаних видаткових накладних особи, повноваження якої підтверджуються виданими довіреностями №5/06/10-11 від 06.10.11р., №4/17/10-11 від 17.10.11р., №1/08/11-11 від 08.11.11р. (копії -а.с.19,21,23) на ім'я Купріянова О.П.
Всього відповідачем здійснено поставку товару на загальну суму 526254грн.27коп. При цьому, часткова поставка соняшника відбувалася після 15.10.11р., тобто з порушенням строку поставки, встановленого договором до укладення Додаткової угоди №3 від 19.12.11р.
Залишок сплаченої позивачем попередньої оплати, на яку соняшник не був поставлений, становив 137745грн.73коп.
В зв'язку з укладенням сторонами Додаткової угоди №3 від 19.12.11р. відповідач зобов'язувався поставити позивачу в строк до 10.02.12р. кукурудзу в кількості 162,700тн +/-5%. Грошові кошти в сумі 137745грн.73коп., які сплачені позивачем як попередня оплата за соняшник, сторони домовилися зарахувати в рахунок оплати за кукурудзу.
Таким чином, з моменту укладення Додаткової угоди №3 від 19.12.11р. у відповідача виникли зобов'язання поставити в строк до 10.02.12р. кукурудзу 3кл. врожаю 2011р., щодо якої позивачем здійснено попередню оплату в сумі 137745грн.73коп.
Відповідач доказів поставки кукурудзи у встановлені строки в повному обсязі або частково до матеріалів справи не надав
Отже, матеріалами справи підтверджується, що відповідач свої зобов'язання по договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011 р. в частині поставки кукурудзи належним чином не виконав.
Згідно із ч.1 ст.670 Цивільного кодексу України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, -вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.
В ч.2 ст.693 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
В п.6.4. договору поставки сторони передбачили, що у випадку непостачання товару протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку поставки, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від даного договору у повному обсязі або частково відносно непоставленої частини товару.
14 травня 2012р. позивачем було направлено на адресу відповідачу повідомлення про відмову від договору поставки №19/04-2БА від 19.04.2011р., в якому позивач просить повернути на користь позивача вартість оплаченого, але не поставленого товару, що складає 137745грн.73коп., а також сплатити штраф у розмірі 30% від вартості непоставленого товару, що складає 41323грн.72коп., протягом 3 банківських днів з моменту відмови позивача від договору шляхом перерахування коштів на банківський рахунок позивача. Отже, відповідач зобов'язаний був повернути позивачу залишок суми попередньої оплати в строк до 17.05.12р. включно.
Факт надсилання зазначеного повідомлення та отримання його відповідачем підтверджується фіскальним чеком №5103 від 14.05.2012р. з описом вкладення у цінний лист та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.29), копії яких знаходяться в матеріалах справи.
В свою чергу, відповідач у визначений строк суму попередньої оплати не повернув, на день вирішення спору відповідачем не надано суду доказів оплати боргу по попередній оплаті в сумі 137745грн.73коп. При цьому, вказана сума боргу по попередній оплаті відповідачем визнається повністю.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.
Відповідно до ч.4 ст.78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи, що відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України визнання позову частково є правом відповідача, такі дії відповідача не суперечать вимогам чинного законодавства та не порушують прав та законних інтересів інших осіб, матеріалами справи підтверджується факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань по поверненню вартості оплаченого, але непоставленого товару в сумі 137745грн.73коп., на момент винесення рішення відповідач доказів повернення боргу по попередній оплаті у повному обсязі не надав, наявність боргу в заявленому до стягнення розмірі повністю визнається відповідачем та підтверджується матеріалами справи, а тому суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення 137745грн.73коп. боргу по попередній оплаті є правомірною і підлягає задоволенню.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З посиланням на вказану норму Кодексу та з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача 407грн.58коп. процентів річних, обчислених за період з 18.05.12р. по 22.06.12р.
Грошове зобов'язання у відповідача виникло з моменту отримання повідомлення позивача про відмову від договору поставки та вимоги про повернення суми попередньої оплати. З огляду на це судом не приймаються до уваги заперечення відповідача, що у нього були лише зобов'язання по поставці, а не грошове зобов'язання.
Отже, як встановлено судом вище, відповідач був зобов'язаний повернути суму попередньої оплати в строк до 17.05.12р., проте зобов'язання не виконав, грошові кошти не повернув.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо сплати боргу по попередній оплаті з урахуванням встановленого судом фактичного розміру боргу, вимога позивача про стягнення процентів річних є правомірною та обґрунтованою, а тому задовольняється судом повністю в розмірі 407грн.58коп. за період з 18.05.12р. по 22.06.12р.
Відповідно до п.6.3. договору поставки визначено, що у випадку несвоєчасної поставки товару постачальник виплачує покупцеві штраф у розмірі 1% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення.
З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 6471грн.35коп. штрафу за несвоєчасну поставку товару.
Аналіз заявленої до стягнення вимоги у вигляді штрафу у розмірі 1% від суми непоставленого товару за кожен день прострочення свідчить, що фактично дана вимога полягає у стягненні з відповідача пені, оскільки носить характер нарахування відповідно до кількості днів прострочення, а не одноразового нарахування за порушення зобов'язання. При цьому, ні Цивільним кодексом України, ні Господарським кодексом України не передбачається можливість нарахування штрафу за кожен день прострочення виконання зобов'язання. А оскільки відповідно до ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6471грн.35коп. штрафу за несвоєчасну поставку товару є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.
Пунктом 6.4. договору поставки передбачено, що у випадку непостачання товару протягом 5 робочих днів з моменту закінчення строку поставки, покупець має право в односторонньому порядку відмовитися від даного договору у повному обсязі або частково відносно непоставленої частини товару. При цьому постачальник зобов'язується повернути покупцеві вартість оплаченого, але не поставленого товару протягом 3-х банківських днів з моменту односторонньої відмови покупця від договору і сплатити штраф у розмірі 30% вартості непоставленого товару.
З посиланням на вказану умову договору позивач просить стягнути з відповідача 41323грн.72коп. штрафу за непоставку товару.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт непоставки відповідачем товару на суму 137745грн.73коп., внаслідок чого позивач скористався своїм правом відмови від договору, розрахунок штрафу відповідає умовам договору, а заявлена до стягнення сума штрафу складає 30% від суми залишку попередньої оплати, тому суд приходить до висновку, що вимога позивача є обґрунтованою, і з відповідача має бути стягнуто 41323грн.72коп. штрафу за непоставку товару.
Клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу задоволенню не підлягає, оскільки відповідач не навів достатнього обґрунтування винятковості випадку невиконання відповідачем своїх зобов'язань, а тому суд не знаходить підстав для зменшення заявленого до стягнення штрафу.
Також позивачем заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача 1877грн. збитків у вигляді оплати за вчинення виконавчого напису нотаріусом.
Як вбачається із матеріалів справи, на підставі укладеного між сторонами договору застави від 04.05.11р. приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. 25.05.2012р. вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №600, про звернення стягнення на врожай соняшнику 2011 року, що знаходиться на території Борзнянського району площею 200 га, що належить на праві власності відповідачу, переданий в заставу відповідачем згідно договору застави від 04.05.2011 р., посвідченого приватним нотаріусом Бахмацького районного нотаріального округу Кухтою Д.О. та зареєстрованого в реєстрі за №603, для задоволення вимог Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС" у розмірі 137745,73грн. заборгованості попередньої оплати, 41323,72грн. штрафу, а також стягнуто 1877грн. за нотаріальні послуги.
Згідно з постановою заступника начальника відділу ДВС Борзнянського районного управління юстиції від 07.06.12р. виконавче провадження закінчено на підставі п.5 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження»в зв'язку з відсутністю майна, на яке звернуто стягнення.
Відповідно до ч.2 ст.224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Згідно із ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Сплачена позивачем сума в розмірі 1877грн. за послуги нотаріуса пов'язана з обранням позивачем одного із способів захисту свого порушеного права, а саме: шляхом вчинення виконавчого напису нотаріуса на борговому документі. Тому, в розумінні ст.ст.224,225 Господарського кодексу України витрати на оплату вчиненого виконавчого напису фактично не можуть бути визнані як збитки. До того ж суд приймає до уваги, що зазначені витрати мали бути сплачені за рахунок заставного майна, але з урахуванням відсутності такого майна, виконавче провадження згідно постанови від 07.06.12р., винесеної заступником начальника Відділу державної виконавчої служби Борзнянського районного управління юстиції, було закінчено.
Таким чином, вказана сума не є збитками, а є витратами господарського призначення, у зв'язку з чим вони не мають обов'язкового характеру і фактично наявність цієї суми не знаходиться в необхідному зв'язку з предметом даного спору. Отже, заявлена позивачем вимога про стягнення з відповідача 1877грн. збитків по оплаті послуг з вчинення виконавчого напису нотаріусом є безпідставною, а тому задоволенню не підлягає.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, і з відповідача має бути стягнуто 137745грн.73коп. боргу, 407грн.58коп. процентів річних та 41323грн.72коп. штрафу.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст.193, 224, 225, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.18, 530, 549, 662, 663, 625, 670, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.22, 33, 34, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Борзна", Чернігівська область, м. Борзна, вул.П.Куліша, 44 (ідентифікаційний код 32533020, п/р 26005300387339 ТВБВ №10024/0179 у Філії ЧОУ АТ „Ощадбанк", м. Борзна, МФО 353553) на користь Українсько-американського спільного підприємства у формі товариства з обмеженою відповідальністю "КАІС", м. Харків, вул. Іванівська, буд.1 (ідентифікаційний код 20023279, п/р 26001031851001 в ХРУ ПАТ "КБ "Південкомбанк", м. Харків, МФО 335946) 137745грн.73коп. боргу, 407грн.58коп. процентів річних, 41323грн.72коп. штрафу та 3589грн.54коп. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
В решті позову відмовити.
Повний текст рішення складений та підписаний 27 серпня 2012 року.
Суддя Т.Г.Оленич