36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
16.08.2012 Справа № 18/676/12
за позовом Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко", вул. Матросова, 10, м. Червонозаводське, Лохвицький р-н, Полтавська обл., 37240 (адреса для листування : вул. Аеродромна, 1/1, м. Лохвиця, Полтавська обл., 37200)
до Приватного підприємства "Агрофірма "Перше Травня", с. Безсали, Лохвицький р-н, Полтавська обл., 37206
Фізичної особи - підприємець ОСОБА_2, АДРЕСА_1
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державний реєстратор Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області, вул. Перемоги, 1, каб. 38А, м. Лохвиця, Полтавська обл., 37200
про : (1) визнання недійсним договору купівлі-продажу від 05.09.2008 р.;
(2) визнання недійсним протоколу № 1 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 15 вересня 2008 року;
(3) визнання недійсним протоколу № 8 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 01 вересня 2010 року
Суддя Ківшик О.В.
Представники :
від позивача : Карасенко О.О., довіреність № 245 від 10 листопада 2011 р.;
від відповідача 1 : Пугач О.В., довіреність № 14 від 15 травня 2012 р.;
від відповідача 2 : ОСОБА_9., договір №975 від 10.05.2012 р., ордер № 975 від 10.05.2012р.;
від третьої особи : не з'явилися.
16.08.2012 р. у судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення, залучено її до матеріалів справи та повідомлено про термін виготовлення повного тексту судового рішення.
Суть спору : розглядається позов Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 05.09.2008 р. між "Агрофірмою "Перше Травня" та ОСОБА_2 як такого, що не відповідає п. 4 ст. 203 та ст. 657 Цивільного кодексу України, про визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 15 вересня 2008 року та протоколу № 8 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 01 вересня 2010 року як таких, що прийняті на проведених з порушенням чинного законодавства зборах учасників Агрофірми "Перше Травня".
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державний реєстратор Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області - представництво у судове засідання не забезпечила, на виконання вимог суду надала оригінал витребуваної судом реєстраційної справи (супровідний лист вх. № 8733д від 03.07.2012 р.), який судом оглянуто у судових засіданнях. Явка останнього обов'язковою у судове засідання не визнавалася.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 13.04.2012 р. про порушення провадження у справі в порядку ст. 27 ГПК України залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фізичну особу - підприємця ОСОБА_2. Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 - надала суду заяву вх. № 6487д від 16.05.2012 р. про вступ у справу в якості третьої особи із самостійними вимогами на предмет спору, яка судом відхилено з огляду на те, що позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вх. № 1032/12 від 16.05.2012 р. як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет позову у справі № 18/676/12 повернуто ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.05.2012 р. у даній справі в порядку ст. 63 ГПК України. Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 надала суду клопотання вх. № 7389д від 01.06.2012 р. про залучення її іншим відповідачем, яке задоволено ухвалою суду від 07.06.2012 р. як правомірне, змінено процесуальний статус останньої шляхом виключення зі складу третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Клопотання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 вх. № 7654д від 07.06.2012 р. про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаною з нею справи № 18/1023/12 - за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко" та Приватного підприємства "Агрофірма "Перше Травня" про визнання добросовісним набувачем, визнання укладеними договорів купівлі-продажу будівельних матеріалів та визнання права власності на будівельні матеріали -судом відхилено за мотивуванням, викладеним в ухвалі від 07.06.2012 р. у даній справі.
Позивач заявив суду клопотання № 1611 від 15.08.2012 р.(вх. № 10881д від 06.08.2012 р.) про призначення почеркознавчої експертизи справжності підпису на документах, яке судом відхилено за обґрунтуванням, наведеним у мотивувальній частині рішення.
Представник позивача на позовних вимогах наполягає за мотивами позовної заяви та заперечення на відзив № 1612 від 15.07.2012 р. (вх. № 10880д від 16.08.2012 р.).
Представник відповідача 1 - Приватне підприємство "Агрофірма "Перше Травня" - позов визнає за мотивами заяви № 9 від 26.04.2012 р. (вх. № 6264д від 11.05.2012 р.).
Представник відповідача 2 - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - проти позову заперечує за мотивами відзиву вх. № 8714д від 03.07.2012 р. та пояснення вх. № 10866д від 16.08.2012 р..
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази, суд,
встановив:
Розпорядженням Лохвицької райдержадміністрації № 45 від 14.02.2000 р. на підставі рішення засновника -громадянина ОСОБА_7 - зареєстровано суб'єкта підприємницької діяльності -юридичну особу Агрофірму "Перше травня", про що видане відповідне свідоцтво про державну реєстрацію.
18.01.2008 р. відповідно рішення № 1 та № 2 власника Приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" введено до складу засновників Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІАН", збільшено статутний капітал з визначенням часток (вкладів) учасників у наступному розмірі : 25 % статутного капіталу -ОСОБА_7, 75% статутного капіталу - Товариство з обмеженою відповідальністю "НОВІАН", затверджено нову редакцію статуту підприємства (запис про проведення державної реєстрації № 15701050001000381).
Відповідно до рішення загальних зборів учасників приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" від 25.08.2010 р., оформленого протоколом № 2 від цієї ж дати, надано згоду на набуття Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВІАН" права власності на належну ОСОБА_7 частку у статутному капіталі товариства в розмірі 25 % у зв'язку з продажем останнім своєї частки, змінено найменування товариства шляхом внесення організаційно-правової форми до найменування юридичної особи та внесено відповідні зміни до статуту товариства. Державна реєстрація відповідних змін до статуту приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" проведена 31.08.2010 р., реєстраційний запис № 15701050005000381.
Відповідно до рішення загальних зборів учасників приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" від 31.08.2010 р., оформленого протоколом № 5 від цієї ж дати, надано згоду на набуття права власності на належні товариству з обмеженою відповідальністю "НОВІАН" 100 % статутного капіталу товариства Федбонус Лімітед за ціною 10 000,00 грн.. Згідно договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі , укладеному 31.08.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "НОВІАН" (продавець) та Федбонус Лімітед (юридична особа за законодавством Кіпру, покупець) продавець продав, а покупець придбав частку у статутному капіталі приватного підприємства Агрофірма "Перше травня", що складає 100 % у статутному капіталі товариства. Договір посвідчено приватним нотаріусом Лохвицького нотаріального округу ОСОБА_8. Державна реєстрація відповідних змін до статуту приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" проведена 31.08.2010 р., реєстраційний запис № 15701050008000381.
В подальшому Федбонус Лімітед на підставі рішення № 1 власника від 02.09.2010 р. згідно заяви від 02.09.2010 р. відступив свою частку у розмірі 100 % статутного капіталу приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" на користь юридичної особи - Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко". Дана заява посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 02.09.2010 р., зареєстрована в реєстрі за № 1772. Державна реєстрація відповідних змін до статуту приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" проведена 07.09.2010 р., реєстраційний запис № 15701050009000381.
15.09.2008 р. відбулися загальні збори учасників Агрофірми "Перше травня" з порядком денним : про продаж майна, що належить АФ "Перше травня", результати яких оформлено протоколом № 1 від цієї ж дати (том справи 1, а.с. 20), на яких прийняте рішення про продаж зазначеного у протоколі майна ОСОБА_2.
15.09.2008 р. між Агрофірмою "Перше травня" (продавець) та ОСОБА_2 (покупець) було укладено договір купівлі-продажу (том справи 1, а.с. 13).
01.09.2010 р. відбулися загальні збори учасників Агрофірми "Перше травня" з порядком денним : про продаж майна, що належить АФ "Перше травня", результати яких оформлено протоколом № 8 від цієї ж дати (том справи 1, а.с. 21), на яких прийняте рішення про продаж зазначеного у протоколі майна приватному підприємцю ОСОБА_2.
Позивач вважає, що зазначені вище протоколи загальних зборів учасників Агрофірми "Перше травня" та договір купівлі-продажу повинні бути визнані судом недійсними. В обґрунтування своїх вимог останній посилається на те, що збори були проведені за відсутності засновника підприємства, а оспорюваний договір укладений з порушенням ст. 657 Цивільного кодексу України.
Вважаючи свої корпоративні права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом з вимогою про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 05.09.2008 р. між "Агрофірмою "Перше Травня" та ОСОБА_2 як такого, що не відповідає п. 4 ст. 203 та ст. 657 Цивільного кодексу України, про визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 15 вересня 2008 року та протоколу № 8 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 01 вересня 2010 року як таких, що прийняті на проведених з порушенням чинного законодавства зборах учасників Агрофірми "Перше Травня".
При прийнятті рішення суд виходив з наступного.
По-перше, відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмету і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача. Предмет позову кореспондує зі способами захисту права. Під способами захисту права слід розуміти заходи, прямо передбачені законом з метою припинення оспорювання або порушення суб'єктивних цивільних прав та усунення наслідків такого порушення. Захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.
Вважаючи свої права порушеними, позивач зобов'язаний обрати спосіб захисту порушеного права, що відповідає вказаним нормам. Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин (позивача) та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередньо мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Так, право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України. Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання.
Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України. Відповідно до приписів вказаної статті кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, при цьому, способами захисту цивільних прав і інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або Законом.
Аналогічні приписи містяться і в ст. 20 Господарського кодексу України.
Як роз'яснив Пленум Верховний Суд України у п. 20 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", у судовому порядку недійсним може бути визнано рішення загальних зборів учасників товариства, а не протокол загальних зборів. Протокол є документом, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами, і не є актом за змістом статті 20 Господарського кодексу України.
Отже, заявлена позивачем вимога про визнання недійсними протоколу № 1 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 15 вересня 2008 року та протоколу № 8 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 01 вересня 2010 року не може бути матеріально-правовою чи немайновою вимогою, на підставі якої суд приймає рішення, тобто не сприятиме реальному відновленню порушеного права позивача, обраний позивачем спосіб захисту права не може захистити порушене право останнього і не відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України, що унеможливлює задоволення таких позовних вимог з цієї підстави.
По-друге, корпоративними правами згідно ст. 167 Господарського кодексу України, є права особи, частка якої визначається у статутному фонді (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.
Як зазначалося вище, відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Згідно із ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами осіб, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
У пункті 11 постанови від 24.10.2008 № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що при вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання.
Тобто, лише за умови встановлення наявності у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
Тому при вирішенні питання про визнання недійсними рішень загальних зборів суттєве значення має не лише відповідність спірного рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що ухвалив це рішення, а також факт порушення у зв'язку з ухваленням спірного рішення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Як роз'яснив Пленум Верховний Суд України у п. 17 - п. 19, п. 31 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути:
- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства;
- позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах;
- порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.
Право на звернення до суду з позовом про визнання недійсними рішень органів управління товариства мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.
Особа, яка придбала частку в статутному капіталі товариства, здійснює права і виконує обов'язки учасника товариства з моменту набуття права власності на частку в статутному капіталі.
У п. 2.2.2 Рекомендацій Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" (із змінами та доповненнями) зазначено, що у вирішенні корпоративних спорів господарським судам слід виходити з того, що особа стає носієм корпоративних прав з моменту набуття права власності на акції акціонерного товариства або вступу до інших господарських товариств. Тому рішення органів господарського товариства, прийняті до вступу позивача до складу учасників товариства або придбання ним акцій, не можуть бути визнані такими, що порушують права позивача, крім випадків, коли такими рішеннями затверджено локальні нормативні акти товариства (в тому числі внесено зміни до установчих документів). Відповідно у господарського суду відсутні підстави для визнання недійсними рішень органів господарських товариств, прийнятих до набуття позивачем корпоративних прав.
З матеріалів справи вбачається, що Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" набуло частку у статутному капіталі приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" від Федбонус Лімітед на підставі рішення № 1 власника від 02.09.2010 р. згідно заяви від 02.09.2010 р., державна реєстрація відповідних змін до статуту приватного підприємства Агрофірма "Перше травня" проведена 07.09.2010 р., реєстраційний запис № 15701050009000381.
Отже, на момент прийняття оспорюваних позивачем рішень загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня", що оформлені протоколом № 1 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 15 вересня 2008 року та протоколом № 8 загальних зборів учасників Агрофірми "Перше Травня" від 01 вересня 2010 року Приватне акціонерне товариство "Райз-Максимко" не було учасником Агрофірми "Перше Травня", а тому останні не порушують корпоративних прав позивача, що є самостійною підставою для відмови у позові.
По-третє, відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.
До позовних вимог про визнання недійсним договору, заявлених особою, яка не є стороною спірного договору, є неможливим застосування реституційних наслідків, а тому виключається можливість захисту порушеного права такої особи способом, передбаченим п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, а саме визнання правочину недійсним.
Як вбачається з матеріалів справи, Приватним акціонерним товариством "Райз-Максимко" пред'явлено позов до Приватного підприємства "Агрофірма "Перше Травня" Фізичної особи - підприємець ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 05.09.2008 р. між "Агрофірмою "Перше Травня" та ОСОБА_2. Таким чином, позивач не є стороною спірного правочину.
Обґрунтовуючи позов про визнання недійсним спірного договору позивач та його представник у судових засіданнях вказують на те, що останній є єдиною перешкодою оформлення та реалізації права власності на майно, що було предметом даного договору. Проте, права особи, яка вважає себе правомірним володільцем майна, не підлягають захисту шляхом задоволення позову про визнання недійсною угоди, стороною в якій така особа не є, тобто з застосуванням правового механізму, встановленого ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, незалежно від того, чи відповідає спірна угода закону. Захист прав такої особи можливий відповідно до ст. 396 Цивільного кодексу шляхом пред'явлення віндикаційного позову з дотриманням вимог ст. ст. 387, 388 Цивільного кодексу України.
Позивачем у даній справі віндикаційний позов не заявлявся.
Визнання недійсним договору купівлі-продажу, укладеного 05.09.2008 р. між "Агрофірмою "Перше Травня" та ОСОБА_2, не відновить порушеного права та не досягне бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені (в даному випадку -Приватного акціонерного товариства "Райз-Максимко"), правового результату.
Крім того, як роз'яснив Пленум Верховний Суд України у п. 51 Постанови від 24.10.2008 р. № 13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів", законом не передбачено право акціонера (учасника) господарського товариства звертатися до суду за захистом прав чи охоронюваних законом інтересів товариства поза відносинами представництва. На цій підставі господарським судам належить відмовляти акціонерам (учасникам) господарського товариства в задоволенні позову про укладення, зміну, розірвання чи визнання недійсними договорів та інших правочинів, вчинених господарським товариством.
Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно з пунктом 4 частини третьої ст. 129 Конституції України та ст. 33, ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оспорювані позивачем протоколи та не порушують прав та охоронюваних законом інтересів позивача, обраний спосіб захисту права не може захистити порушене право останнього і не відповідає ст. 16 Цивільного кодексу України, а тому позов задоволенню не підлягає.
Визнання відповідачем 1 позову суд не оцінює як правомірне з огляду на наведене.
Заперечення відповідача 2- проти позову судом оцінюються як правомірні частково.
Понесені при пред'явленні позову судові витрати з оплати судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Клопотання позивача № 1611 від 15.08.2012 р.(вх. № 10881д від 06.08.2012 р.) про призначення почеркознавчої експертизи справжності підпису на документах судом відхиляється за наступного :
- за приписами ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі призначення судової експертизи, а згідно зі ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається господарським судом для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. З матеріалів справи не вбачається, що сумніви позивача щодо підписів осіб на вказаних у клопотанні документах можуть вплинути на прийняття рішення у даній справі, оскільки при прийнятті рішення суд виходив з відсутності порушеного права позивача та невірно обраного ним способу захисту порушеного права (охоронюваного законом інтересу);
- дані обставини позивач не покладає в підставу позову, відповідно до ст. 22 ГПК України позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви лише до початку розгляду господарським судом справи по суті, розгляд справи по суті почався 03.07.2012 р. (про що свідчить протокол судового засідання), заява про зміну підстав позову у справі відсутня,
- строк розгляду справи № 18/676/12 з урахуванням приписів ч. 3 ст. 69 ГПК України закінчився, а за приписами ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) кожному гарантоване право на розгляд його справи упродовж розумного строку.
На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 78, 82-85 ГПК України, суд -
1. У позові відмовити.
2. Рішення надіслати сторонам та третій особі за адресами, зазначеними у його вступній частині.
3. Повернути оригінал витребуваної судом реєстраційної справи Приватного підприємства "Агрофірма "Перше Травня" Державному реєстратору Лохвицької районної державної адміністрації Полтавської області.
Повне рішення складене 20.08.2012 р..
СУДДЯ О.В.КІВШИК
Примітка : Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня прийняття рішення, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.