ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
09.08.2012м.Київ№ 11/344-А
за позовомПриватного акціонерного товариства «Київський річковий порт»
доДержавної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва
провизнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення
Суддя Смирнова Ю.М.
Секретар с/з Мостовенко М.В.
Представники
від позивача від відповідачів Тукало О.М. -представник Русіна О.С. -представник
Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»звернулось з позовом про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва № 0000392310/0 від 25 травня 2006 року в частині нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23333 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11667 грн.
Позов мотивовано тим, що Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»правомірно сформувало податковий кредит по господарським операціям з Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком Сервіс-В»щодо отримання послуг на проведення ремонту несамохідних суден.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2006 року №2-а-617/2006 статут Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Сервіс-В»з моменту державної реєстрації, а саме з 31.08.2005 року та Свідоцтво платника ПДВ № 3117246 з моменту внесення до Реєстру платників ПДВ визнано недійсними, тому підстав для включення сум ПДВ по виданих Товариством з обмеженою відповідальністю «Інком Сервіс-В»податкових накладних до податкового кредиту Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»не було.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2007 зупинено провадження у справі № 11/344-А до закінчення перегляду в апеляційному порядку за апеляційною скаргою ВАТ «Київський річковий порт»постанови Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2006 у справі № 2-а-617/2006.
Постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2006 року була скасована ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2008 року, а провадження по справі № 2-а-617/2006 закрито.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2008 поновлено провадження у справі № 11/344-А, а ухвалою суду від 11.04.2008 провадження у справі зупинено до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва по справі № 2-а-617/2006 за позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва до ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю «Інком Сервіс-В»про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2011 ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2008 залишено без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 156 Кодексу адміністративного судочинства України провадження у справі поновлюється за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або за ініціативою суду, якщо відпадуть обставини, які були підставою для зупинення провадження.
Оскільки обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі № 11/344-А відпали, провадження у справі ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2012 поновлено та призначено судовий розгляд справи на 04.07.2012.
Представником позивача в судовому засіданні 04.07.2012 було заявлено усне клопотання про зміну найменування юридичної особи.
Суд задовольнив клопотання позивача та замінив відповідно до поданої виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Відкрите акціонерне товариство «Київський річковий порт»на Публічне акціонерне товариство «Київський річковий порт».
12.07.2012 позивач звернувся до суду з письмовою заявою про уточнення позовних вимог, в якій просить суд читати п. 2 адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»в наступній редакції: «2. Визнати частково недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва №0000392310/0 від 25 травня 2007 року в частині нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23333 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 11667 грн.».
Вказана заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом до розгляду.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін Господарський суд міста Києва
В період з 30.03.2007 по 16.05.2007 працівниками ДПІ у Подільському районі м. Києва було проведено виїзну планову документальну перевірку ВАТ «Київський річковий порт», за результатами якої складено акт від 16.05.2007 №79/23-704/03150071 «Про результати виїзної планової комплексної документальної перевірки Відкритого акціонерного товариства «Київський річковий порт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 р. по 31.12.2006 р. " (надалі - акт перевірки).
25.05.2007 на підставі зазначеного акта відповідачем прийнято спірне податкове повідомлення-рішення №0000392310/0, яким позивачу на підставі п.п. 17.1.3. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49 625 грн., з яких 33 083 грн. за основним платежем та 16 542 грн. штрафних (фінансових) санкцій.
Серед іншого, в акті перевірки вказано, що в квітні, липні, серпні 2006 р. позивач провів взаєморозрахунки по отриманню послуг на проведення ремонту несамохідних суден з ТОВ "Інком Сервіс-В", по якому рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2006 скасовано державну реєстрацію, визнано Статут ТОВ «Інком Сервіс-В»з моменту державної реєстрації, а саме з 31.08.2005, Свідоцтво платника ПДВ №3117246 з моменту внесення до Реєстру платників ПДВ недійсними.
Внаслідок зазначених обставин перевіряючими зроблено висновок щодо безпідставного заниження ВАТ «Київський річковий порт»чистої суми зобов'язань з податку на додану вартість за квітень 2006 р. - на суму 5000,00 грн.; червень 2006 р. -на суму 5000,00 грн. та липень 2006 р. - на суму 13333,00 грн.
Решта порушень, наведених в акті перевірки, позивачем не оспорюється.
З акта перевірки випливає, що єдиною обставиною, на підставі якої було зроблено висновок щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині, що оспорюється позивачем, є постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2006 у справі №2-а-617/2006.
В той же час, в акті перевірки не зазначено, що постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2006 у справі №2-а-617/2006 набрала законної сили.
Як свідчать обставини справи, 08.06.2007 ВАТ «Київський річковий порт»подало апеляційну скаргу на вищезазначену постанову.
З відповіді Солом'янського районного суду міста Києва від 08.06.2012 № 14/26 вбачається, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2008 постанова Солом'янського районного суду м. Києва від 21.09.2006 у справі №2-а-617/2006 скасована, і провадження у справі закрито.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.11.2011 ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 17.01.2008 залишена без змін.
Копії ухвал суду апеляційної і касаційної інстанції наявні в матеріалах справи.
Таким чином, постанова Солом'янського районного суду міста Києва від 21.09.2006 у цивільній справі №2-а-617/2006, яка покладена в основу акта перевірки, скасована.
Відповідно до п.п. 7.2.4. п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на момент проведення спірних господарських операцій, право на складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст. 9 цього закону.
Доказом реєстрації TOB «Інком Сервіс-B»в якості платника податку на додану вартість є посилання перевіряючих в акті перевірки на видане ДПІ у Солом'янському районі м. Києва свідоцтво платника ПДВ під № 3117246.
Тобто, сама наявність такого свідоцтва свідчить про факт реєстрації TOB «Інком Сервіс-B»в якості платника податку на додану вартість та про правомірність складання вказаним підприємством податкових накладних.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Як свідчить акт перевірки, податкові накладні N ИС 1000149 від 18.04.2006, №ИС 1000150 від 25.04.2006, № ИС 1000151 від 26.04.2006, N ИС 1000242 від 26.06.2006, №ИС 1000243 від 27.06.2006, №ИС 1000244 від 05.07.2006, №ИС 1000262 від 13.07.2006, №ИС 1000263 від 03.08.2006 виписані TOB «Інком Сервіс-B»та на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит за квітень 2006р. в сумі 5000,00 грн., липень 2006 р. в сумі 13333,32 грн., серпень 2006 р. в сумі 5000,00 грн. та докази оплати ВАТ «Київський річковий порт»виконаних робіт надавалися відповідачу під час здійснення перевірки та є у позивача в наявності.
Враховуючи викладене, а також те, що судове рішення, на яке посилається відповідач в обґрунтування висновків акта перевірки, скасоване та доказової сили не має, твердження відповідача про завищення позивачем податкового кредиту за квітень 2006р. в сумі 5000,00 грн., липень 2006 р. в сумі 13333,32 грн., серпень 2006 р. в сумі 5000,00 грн. суд відхиляє. Інших належних доказів того, що контрагент позивача ТОВ «Інком Сервіс-В»зареєстрований та здійснював діяльність з порушенням встановленого законодавством порядку відповідач суду не надав.
Отже, право на податковий кредит у позивача по взаємовідносинам з TOB «Інком Сервіс-B»підтверджено отриманими від нього податковими накладними. У зв'язку з цим податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 23333,00 грн. визначено відповідачем неправомірно.
Відповідно до пункту 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(зі змінами і доповненнями, в редакції закону, чинній на дату винесення спірного податкового повідомлення-рішення) штрафні санкції накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, за порушення податкового законодавства.
Оскільки факт порушення податкового законодавства з боку позивача щодо формування податкового кредиту по взаємовідносинам з TOB «Інком Сервіс-B»не знайшов свого підтвердження в ході розгляду справи, штрафні санкції в розмірі 11667,00 грн. застосовані відповідачем відносно позивача безпідставно.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач правомірність свого рішення в частині визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23333,00 грн. та штрафних санкцій з податку на додану вартість в розмірі 11667,00 грн. суду не довів, а тому позов підлягає задоволенню.
Судовий збір згідно ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає стягненню з Державного бюджету України на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 71, 94, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва від 25.05.2007 №0000392310/0 в частині нарахованого податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 23333,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 11667,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Київський річковий порт»(04070, м. Київ, вул. Верхній Вал, код 03150071) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Дата підписання постанови: 23.08.2012
Суддя Ю.М. Смирнова