01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"17" серпня 2012 р. Справа № 6/064-12
Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Державного підприємства "Український авіаційний метеорологічний центр" до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" про зміну умов договору,
представники:
позивача: Харченко В.І. (дов. № 469/01 від 11.05.2012р.),
відповідача: Лешкевич О.М. (дов. № 55-2012 від 30.05.2012р.).
У липні 2012р. Державне підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" (далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" (далі - відповідач) про зміну умов договору.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги про внесення змін у розділ 3 (умови і порядок розрахунків) та змін у розділ 5 (відповідальність сторін) договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 12-075 від 14.12.2011р., укладений між Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" та Державним підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" (далі - договір) істотним порушенням відповідачем умов договору, яке полягає в несвоєчасній сплаті отриманих послуг, а саме за період з січня 2012р. по березень 2012р. відповідач отримав послуг на суму 862 993,20 грн, натомість, сплативши за судовими рішеннями лише 27 974,40 грн 26.06.2012р. Інших платежів за договором, як зазначає позивач, відповідачем проведено не було, а тому борг відповідача перед позивачем складає 1 609 149,80 грн.
Ухвалою господарського суду Київської області від 09.072012р. порушено провадження у справі № 6/064-12 та призначено її до розгляду на 24.07.2012р.
Позивачем та відповідачем подані клопотання про відкладення розгляду справи з підстав, викладених у їх клопотаннях.
У зв'язку з неявкою в судове засідання 24.07.2012р. представників сторін, неподанням ними витребуваних документів та враховуючи клопотання сторін про відкладення розгляду справи, суд виніс ухвалу про відкладення розгляду справи на 07.08.2012р.
07.08.2012р. суд оголосив перерву в засіданні на 17.08.2012р.
У судовому засіданні 07.08.2012р. позивач позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідачем подано заперечення № 1-280 від 15.08.2012р. на позовну заяву, в яких він просить у задоволені позову до відповідача відмовити з підстав, викладених у заперечені.
17.08.2012р. відповідно до частини другої статті 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
Установив:
Відповідно до Закону України "Про гідрометеорологічну діяльність" від 18.02.1999р. № 443-14 та Постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2011р. № 1102 "Деякі питання надання платних послуг підрозділами Міністерства надзвичайних ситуацій" між Державним підприємством "Український авіаційний метеорологічний центр" та Закритим акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" (з 25.05.2012р. змінено назву на Приватне акціонерне товариство "Авіакомпанія "Аеросвіт") було укладено Договір про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 12-075 від 14.12.2011р., згідно умов якого в порядку та на умовах, передбачених договором відповідач доручає, позивач приймає на себе обов'язок з надання послуг з метеообслуговування, а саме: послуг з метеорологічного забезпечення вильотів і посадок повітряних суден (ПС) на аеродромах Київ/Бориспіль та Київ/Жуляни; послуг для передпольотної метеопідготовки, отриманих через синоптика або дистанційно через мережу Інтернет за допомогою автоматизованої системи "МетеоБрифінг" (п. 1.1 договору).
Відповідно до п. 2.1.1 договору у встановлені діючими правилами терміни позивач бере на себе обов'язок надавати послуги з метеообслуговування у встановлені діючими документами терміни (Правила метеорологічного забезпечення авіації).
В свою чергу, відповідач відповідно до п. 2.2.2. договору зобов'язаний здійснювати оплату послуг з метеообслуговування польотів ПС у відповідності до пунктів 3.1, 3.2 договору та іншої метеоінформації, що надається позивачем згідно з договором.
Додатком № 1 та № 2 до договору сторонами було узгоджено договірну ціну (в національній валюті) за послуги з метеообслуговування польотів в державному Міжнародному Аеропорту "Бориспіль" та в міжнародному аеропорту "Київ" (Жуляни).
Строк дії договору з 01.01.2012р. по 31.12.2012р. (п. 8.1. договору).
Частиною 1 ст. 180 ГК України встановлено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Відповідно до ч. 2 цієї статті господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору (ч. 3 ст. 180 ГК України).
Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Крім того, статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами».
Таким чином, дослідивши умови укладеного сторонами договору, господарський суд встановив, що договір № 12-075 від 14.12.2011р. укладений сторонами за умовами встановленими чинним законодавством України та з урахуванням змісту самого договору та волі сторін, а саме: при укладенні господарського договору сторони погодили предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач просить суд внесення зміни у розділ 3 (умови і порядок розрахунків) та зміни у розділ 5 (відповідальність сторін) договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 12-075 від 14.12.2011р. з тих підстав, що відповідач не виконує умови договору щодо взятих на себе зобов'язань в частині проведення розрахунків за отримані послуги. При цьому, заявляючи позов про внесення змін до договору позивач посилається на ст. 651 Цивільного кодексу України, як на істотне порушення договору другою стороною.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Так, судом встановлено, що на виконання приписів ст. 188 Господарського кодексу України та з метою внесення змін до договору позивач надіслав на адресу відповідача супровідним листом № 528/02 від 28.05.2012р. з додатковою угодою № 1 до договору з метою переведення останнього на предоплату метеорологічних послуг, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією поштового повідомлення про вручення (а.с. 33).
Проте, як свідчать матеріали справи відповідач станом на день розгляду справи в суді доказів щодо надання відповіді на зазначену пропозицію не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Статтею 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємство чи організація, які вважають за необхідне змінити чи розірвати договір, надсилають пропозиції про це другій стороні за договором. Підприємство, організація, які одержали пропозицію про зміну чи розірвання договору, відповідають на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства і організації не досягли згоди щодо зміни чи розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді в установлений строк з урахуванням поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.
Так, невиконання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених його змістом (неналежне виконання) є порушенням зобов'язання (ст. 610 Цивільного кодексу України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору (ч. 1 п.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. При цьому, істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відтак, виходячи з наведеного, необхідною умовою для застосування господарської санкції у вигляді зміни договору є матеріальні наслідки у виді реально заподіяної шкоди. Тобто йдеться не про загрозу заподіяння шкоди, не ймовірність її заподіяння, а про вже заподіяну шкоду, наслідком якої є позбавлення сторони за договором чогось, на що та розраховувала при укладенні договору.
Отже, факт заподіяння шкоди має бути доведено позивачем. Однак, заборгованість з оплати за надані послуги не є збитками у розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. 225 Господарського кодексу України.
Крім того, передбачений законодавством спосіб захисту права позивача вимагати від відповідача сплати боргу, що залишився, є самостійним. Реалізація такого права жодним чином не залежить від пред'явлення позивачем вимог про внесення змін до договору відповідно до положення статті 651 Цивільного кодексу України.
Відтак, суд дійшов висновку, що наявність заборгованості з оплати метеорологічних послуг не є юридичним фактом, з яким ч. 2 ст.651 Цивільного кодексу України пов'язує виникнення у позивача права вимагати внесення змін до договору.
Разом з тим слід зазначити, що стаття 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до господарських відносин щодо укладення господарських договорів перш за все має бути застосовано норми Господарського кодексу України.
Так, згідно з ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Частиною першою статті 187 Господарського кодексу України встановлено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.
Таку правову позицію викладено також у постановах Верховного Суду України від 24.06.2008 р. № 30/370, від 19.08.2008 р. № 24/219 тощо.
Отже, для правильного вирішення даного спору, слід встановити наявність чи відсутність підстав для укладення договору. Як зазначено вище, судом вирішуються ті спори, що виникають при укладенні договорів, якщо їх обов'язковість передбачена нормами закону.
Здійснивши системний аналіз вищезазначених правових норм, суд дійшов висновку, що укладений договір не містить ознаки, які є обов'язковими у розумінні положень ст. 187 Господарського кодексу України, а тому і внесення до нього змін не є обов'язковими в силу закону.
Крім того, позивач не довів, яким саме нормативно-правовим актом передбачено обов'язок відповідача щодо внесення змін до договору № 12-075 від 14.12.2011р.
Таким чином, вимога позивача про внесення змін у розділ 3 (умови і порядок розрахунків) та змін у розділ 5 (відповідальність сторін) договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 12-075 від 14.12.2011р., укладеного між Приватним акціонерним товариством "Авіакомпанія "Аеросвіт" та Державним підприємство "Український авіаційний метеорологічний центр" в запропонованій ним редакції не може бути задоволеною, оскільки позивач просить суд внести зміни до договору, обов'язковість укладення якого, так само як обов'язковість оплати послуг за даним договором на умовах попередньої оплати, для сторін чинним законодавством не передбачена.
Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що вимога позивача про внесення змін у розділ 3 (умови і порядок розрахунків) та змін у розділ 5 (відповідальність сторін) договору про надання послуг з метеорологічного обслуговування польотів повітряних суден № 12-075 від 14.12.2011р. є необґрунтованою, недоведеною належними доказами та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити повністю.
Суддя А.Ф. Черногуз
Повне рішення складено: 27.08.2011 року.