79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
23.08.12 Справа№ 5015/2944/12
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „СлавСнаб", м. Вологда Російська Федерація
про стягнення 184 184,15 грн.
Суддя Чорній Л.З.
Представники сторін:
Від позивача: В. Хомик -представник
Від відповідача: не з'явився
Судом роз'яснено зміст ст.ст. 20,22 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.
Суть спору:
Позов заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю „СлавСнаб", м. Вологда Російська Федерація про стягнення 184 184,15 грн. боргу.
Ухвалою суду від 20.07.12 р. порушено провадження у справі і розгляд справи призначено на 23.08.12 р.
23.08.12 р. представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить стягнути з відповідача 184 184, 15 грн. заборгованості за поставлену продукцію.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, письмового відзиву по суті позову суду не надав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце слухання справи, що підтверджується копією повідомлення №104 від 23.07.12 р., яке міститься в матеріалах справи.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які мають значення для справи , суд встановив.
03 січня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія ВЕЕМ-Металавтопром", м. Львів (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю „СлавСнаб", м. Вологда Російська Федерація (відповідач) укладено контракт №03-01/12 поставки продукції відповідно до п.1.1 якого постачальник (позивач) зобов'язався поставити, а покупець (відповідач) прийняти і оплатити автобусні сидіння, запасні частини до них, підставки до сидінь, кріплення сидінь, автомобільну тканину (товар) в асортименті, кількості і за цінами, вказаних в погоджених сторонами Специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі.
На виконання умов договору відповідно до специфікації №1 від 05.01.12 р. згідно рахунку-фактури №1 від 10.01.12 р. позивач 24.01.12 р. здійснив поставку продукції покупцю (відповідачу) на загальну суму 1 242 680,00 російських рублів. Підтвердженням відправки і отримання продукції відповідачем є декларація форми МД-2 від 24.01.2012 р. відповідно до якої продукція позивача 26.01.12 р. задекларована і вивезена за межі митної території України. Отримувачем вказаної продукції зазначений покупець- Товариство з обмеженою відповідальністю „СлавСнаб", м. Вологда Російська Федерація.
Відповідно до п.5.4 договору при розрахунках між сторонами можуть бути використані всі форми оплати, здійснені в термін 90 банківських днів з моменту відвантаження товару або в термін, передбачений у погодженій специфікації на кожну партію товару.
Однак, відповідачем всупереч умов договору здійснено часткову проплату за поставлений товар, а саме: 24.05.12 р. -100 000,00 рублів, 25.05.12 р -50 000,00 рублів, 30.05.12 р. -50 000,00 рублів, всього 200 000,00 грн.
Відповідно до п.8.1 договору всі спірні питання по реалізації контракту вирішуються шляхом переговорів. Обов'язковий претензійний порядок. У випадку недосягнення згоди спори розглядаються у господарському суді країни постачальника.
Враховуючи наведене, 01.06.12 р. позивачем на адресу відповідача надіслано претензію з вимогою сплати боргу в сумі 1 041 680 рублів в добровільному порядку.
Листом №92 від 13.06.12 р. відповідач визнав заборгованість в сумі 1 041 680 рублів за поставлену продукцію та зобов'язався погасити вказану заборгованість по мірі реалізації продукції. Крім цього, 02.07.12 р. відповідачем частково погашено заборгованість в сумі 150 000,00 руб., 06.07.12 р. -70 000,00 руб. Та 12.07.12 р. -70 000,00 руб. , всього -290 000,00 руб.
Враховуючи наведене, заборгованість відповідача перед позивачем на момент подання позовної заяви до суду становить 751 680,00 руб., що еквівалентно 184 184,15 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився, однак, як вбачається з матеріалів справи, борг визнає в повному обсязі.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Враховуючи наведене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість в сумі 751 680,00 руб, що еквівалентно 184 184,15 грн.
Вказане повністю підтверджено матеріалами справи та поясненнями представника позивача в судовому засіданні.
З огляду на викладене, позовні вимоги є підставними, обґрунтованими матеріалами справи і такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 82-85,116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СлавСнаб" (Російська Федерація, 160019, м. Вологда, ВУЛ. Сухонська, 15-8; ИНН 3525342679, КПП 352501001 ОГРН 1103525008828; банківські реквізити: р/р 40702810000000001970 в ЗАО Банк „Вологдабанк" к/с 30101810400000000717, БИК041909717) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія ВЕЕМ-Металавтопром" (Україна, 79069, м. Львів, вул. Шевченка, 323; поштова адреса: м. Львів, вул. Зелена, 149-Г; р/р 26007014019 в ЦФ ПАТ „Кредобанк", МФО 325365; код ЄДРПОУ30994335) 751 680,00 російських рублів (що еквівалентно 184 184,15 грн.) боргу та 3 683,68 грн. судового збору.
Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 28.08.2012р.
Суддя Чорній Л.З.