83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.08.12 р. Справа № 5006/15/92/2012
Господарський суд Донецької області у складі судді Захарченко Г.В. при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М. розглянув в судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АД ШИНА», м.Київ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельне Підприємство «Азовінтекс», м.Маріуполь
про стягнення 248 520,00грн.
за участю представників:
від позивача: Будіянський О.С. (за довір.)
від відповідача: не з'явився
Суть справи:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «АД ШИНА», м.Київ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельне Підприємство «Азовінтекс», м.Маріуполь про стягнення 248 520,00грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на видаткову накладну №8532 від 24.11.11р.; лист-вимогу №06/06 від 06.06.12р. про оплату поставлених товарів.
Ухвалою від 05.07.12р. за вказаним позовом порушено провадження по справі №5006/15/92/2012.
19.07.12р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 198520,00грн.
03.08.12р. позивач надав пояснення по справі від 19.07.12р. та зазначив про неможливість надання договору №995 від 24.11.11р. у зв'язку з тим, що він не був підписаний сторонами.
07.08.12р. відповідач надав відзив на позовну заяву №522/792-06 від 01.08.12р., в якому просив задовольнити позовні вимоги та розстрочити виконання рішення суду.
22.08.12р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог від 22.08.12р., в якій розмір позовних вимог зменшений до 148520,00грн. Справа розглядається судом з врахуванням вказаної заяви позивача.
22.08.12р. позивач надав заяву від 20.08.12р. стосовно відзиву, в якій заперечив проти розстрочення виконання рішення суду та просив задовольнити позовні вимоги.
Позивач в судовому засіданні 22.08.12р. підтримав заявлені позовні вимоги (з врахуванням заяв про зменшення).
Відповідач в судове засідання 22.08.12р. не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.11р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для вирішення спору, справа розглядається за відсутністю сторін за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Встановив:
Згідно з наданою до матеріалів справи видатковою накладною №8532 від 24.11.11р. Товариство з обмеженою відповідальністю «АД ШИНА» відпустило Товариству з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельне Підприємство «Азовінтекс» товар на загальну суму 248520,00грн., отримання якого підтверджується підписом представника покупця на накладній, скріпленого печаткою підприємства.
В видатковій накладній міститься посилання на договір №995 від 24.11.11р. Ухвалами від 05.07.12р. та від 19.07.12р. суду зобов'язував позивача надати вищевказаний договір. Позивач в поясненнях від 19.07.12р. та відповідач у відзиві від 01.08.12р. повідомили, що договір №995 від 24.11.11р. укладений не був.
Отже, предметом позову є стягнення з відповідача заборгованості за отриманий ним від позивача за видатковою накладною товар.
Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ст.640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно ч.2 ст.642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.
Відповідно до ч.1 ст.644 ЦК України якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній не вказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття.
Господарським судом встановлено, що позивачем на підставі видаткової накладної поставлений, а відповідачем без будь-яких заперечень та зауважень отриманий товар загальною вартістю 248520,00грн. Отже, обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України.
Таким чином, сторонами у спрощений спосіб укладена угода щодо поставки товару, яка спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, а саме: позивач поставляє відповідачу конкретний товар, а останній приймає його та оплачує, тому ця угода (домовленість) породжує для сторін права та обов'язки та підлягає належному виконанню сторонами.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм §3 глави 54 Цивільного кодексу України та §1 глави 30 Господарського Кодексу України.
Відповідно ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч.1 ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно приписів ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За приписами ч.2 ст.530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач направляв відповідачу лист-вимогу №06/06 від 06.06.12р. про оплату поставлених товарів, в якій просив сплатити суму боргу за отриманий товар в розмірі 248520,00грн. Докази направлення вимоги містяться в матеріалах справи.
Відповідачем 21.06.12р. здійснена часткова оплата отриманого за накладною товару в сумі 50000,00грн., що підтверджено банківською випискою від 21.06.12р.
У зв'язку зі здійсненням відповідачем також інших оплат позовні вимоги зменшені позивачем до 148520,00грн. При цьому докази оплати суду не надані.
Враховуючи, що статтею 22 ГПК України позивачу надано право зменшити розмір позовних вимог суд приймає заяву позивача від 22.08.12р. і розглядає справу в межах позовних вимог про стягнення 148520,00грн.
Доказів сплати повної суми заборгованості відповідач суду не надав, у відзиві на позов визнав наявність боргу в сумі, заявленій позивачем.
Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.
За приписом ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
В силу ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За висновками суду, свої зобов'язання щодо повної сплати позивачу грошових коштів за поставлений товар у встановлений строк всупереч ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України відповідач не виконав, у зв'язку з чим на теперішній час заборгованість відповідача перед позивачем становить 148520,00грн.
У відповідності до п.п. 2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4-2, 4-3, 33 ГПК України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Беручи до уваги викладене і враховуючи, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені і відповідачем визнані, вони підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст.49 ГПК України в разі задоволення позову судові витрати в повному обсязі покладаються на відповідача.
Оскільки судовий збір сплачений позивачем в сумі 4970,00грн. відповідно до ст.7 ЗУ «Про судовий збір» переплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.
Щодо заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 4 місяці з щомісячною сплатою суми боргу рівними частинами, починаючи з вересня 2012 року, суд зазначає наступне:
Згідно ст.121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
З вищенаведеної норми вбачається, що заява про розстрочення виконання рішення повинна містити виклад обставин та обґрунтування причин, що унеможливлюють чи утруднюють виконання рішення. До заяви повинні бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи утруднення виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом.
Господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Позивач проти розстрочення виконання рішення суду заперечив.
Відповідачем в обґрунтування заяви про розстрочення виконання рішення не надано жодного доказу в підтвердження обставин, що ускладнюють виконання рішення суду.
До того ж, поставка товару була здійснена 24.11.11р. Отже у відповідача було достатньо часу для погашення заборгованості перед позивачем.
На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні заяви відповідача про розстрочення виконання рішення суду.
Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, §3 Глави 54 Цивільного кодексу України, ст.193, 265, §1 глави 30 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33-35, 43, 49, 82-85, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АД ШИНА», м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельне Підприємство «Азовінтекс», м.Маріуполь про стягнення про стягнення 148520,00грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-Будівельне Підприємство «Азовінтекс» (87500, Донецька область, м.Маріуполь, пр.Леніна, буд.68-А; ЄДРПОУ 24155428) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АД ШИНА» (02660, м.Київ, вул.Закревського, буд.16; ЄДРПОУ 35974863) заборгованість в сумі 148520,00грн.; судовий збір в сумі 2970,40грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «АД ШИНА» (02660, м.Київ, вул.Закревського, буд.16; ЄДРПОУ 35974863) з державного бюджету України судовий збір в сумі 2000,00грн.
В судовому засіданні 22.08.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення за правилами ст.ст.84-85 ГПК України підписано 27.08.12р.
Суддя Захарченко Г.В.