01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"21" серпня 2012 р. Справа № 20/056-12
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
до Управління житлово-комунального господарства «Біличі»
про стягнення 560652,26 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: Іваненко І.П., довір. № 93/2012/02/13-18 від 13.02.2012 р.
від відповідача: Дзян І.В., довір. б/н від 22.06.2012 р.
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство «Київенерго»(далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Управління житлово-комунального господарства «Біличі»(далі - відповідач) про стягнення 560652,26 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 21.10.2011 р. з Управлінням житлово-комунального господарства «Біличі»договору № 14203/3 на постачання теплої енергії у гарячій воді, згідно якого ПАТ «Київенерго»зобов'язувалось постачати теплову енергію, а відповідач -приймати та своєчасно оплачувати її.
Згідно умов договору позивач надав теплову енергію відповідачеві, яка споживачем не була оплачена належним чином, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 548698,82 грн. заборгованості за спожиту теплову енергію, 2181,85 грн. інфляційних втрат, 9771,59 грн. 3% річних, а також 11213,05 грн. судового збору.
21.08.2012 р. до господарського суду Київської області ПАТ «Київенерго»було подано клопотання б/н від 21.08.2012 р. про долучення документів до матеріалів справи, зокрема, довідки про надходження коштів за спожиту від АК «Київенерго»теплоенергію УЖКГ «Біличі»за період з жовтня 2011 року до липня 2012 року, відповідно до якої заборгованість за спожиту теплову енергію становить 520456,35 грн., з урахуванням часткового погашення відповідачем заборгованості 11.07.2012 р. в сумі 21771,00 грн. та 24.07.2012 р. в сумі 6471,47 грн.
21.08.2012 р. до господарського суду Київської області УЖКГ «Біличі»було подано відзив на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 13158 від 21.08.2012 р.), відповідно до якого відповідач визнав позов частково, зазначивши при цьому наступне.
За період з 21.10.2011 р. до 15.04.2012 р. УЖКГ «Біличі»було отримано послуг з постачання теплової енергії від ПАТ «Київенерго»на загальну суму 836736,16 грн., однак, у зв'язку із скрутним матеріальним становищем відповідачем, свої зобов'язання з оплати послуг було виконано частково та сплачено 316279,81 грн. станом на 20.08.2012 р., у зв'язку з чим сума основного боргу, яка визнається відповідачем, становить 520456,35 грн.
Водночас, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, обґрунтовуючи це тим, що позивачем було надано відповідачу не фінансові, а комунальні послуги, у зв'язку з чим заявлені до стягнення з відповідача на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3% річних є безпідставними.
Представник позивача у судовому засіданні 21.08.2012 р. зазначив про часткову сплату заборгованості відповідачем в сумі 28242,47 грн. до подання позову ПАТ «Київенерго», в іншій частині позовні вимоги підтримав.
Відповідач у судовому засіданні 21.08.2012 р. визнав основний борг в сумі 520456,35 грн. та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення інфляційних втрат та 3% річних.
У судовому засіданні 21.08.2012 р. було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
21.10.2011 р. між Публічним акціонерним товариством «Київенерго»(постачальник) та Управлінням житлово-комунального господарства «Біличі»(споживач) було укладено договір № 14203/3 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити.
Згідно з п. 2.1 договору при виконанні умов цього договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері теплопостачання -Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України, Положенням про Держенергонагляд, Правилами користування тепловою енергією, Правилами технічної експлуатації тепловикористовуючих установок і теплових мереж, нормативними актами з питань користування та взаєморозрахунків за енергоносії, чинним законодавством України.
У відповідності з пп. 2.2.1 п. 2.2 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження.
Підпунктом 2.2.2 п. 2.2 договору встановлено, що постачальник зобов'язується щомісячно оформляти для споживача рахунок-фактуру, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця з урахуванням кінцевого сальдо розрахунків на його початок; акт звіряння розрахунків; акт приймання-передавання.
Споживач зобов'язується забезпечувати своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію (пп. 2.3.5 п. 2.3 договору).
Відповідно до п. 3.3 договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5% від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Публічним акціонерним товариством «Київенерго»та Управлінням житлово-комунального господарства «Біличі»було підписано додаток № 2 до договору № 14203/3 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 21.10.2011 р., відповідно п. 10 якого було передбачено, що споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок; до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу теплову енергію, що підтверджується обліковими картками (табуляграмами) за період з 01.10.2011 р. по 01.07.2012 р., копії яких долучені до матеріалів справи.
Проте відповідач не розрахувався з позивачем за використану теплову енергію і станом на 01.07.2012 р. за Управлінням житлово-комунального господарства «Біличі»рахувалася заборгованість в сумі 548698,82 грн., у зв'язку з чим позивач і звернувся з даним позовом до суду.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник) зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Так, ст. 655 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
За змістом ст.ст. 691, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Як зазначено у ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Судом встановлено, що до звернення ПАТ «Київенерго»з даним позовом до суду відповідач частково розрахувався за спожиту теплову енергію в сумі 28242,47 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 372 від 11.07.2012 р. та № 399 від 24.07.2012 р.
Таким чином, на момент звернення постачальника теплової енергії з даним позовом до суду заборгованість УЖКГ «Біличі»становила 520456,35 грн.
Як слідує з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позовну заяву б/н, б/д (вх. № 13158 від 21.08.2012 р.), адресованому суду, визнав позов в частині стягнення основного боргу в сумі 520456,35 грн.
Згідно з ч. 5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Частиною 6 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Водночас, як передбачено ч. 5 ст. 78 ГПК України, у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
З урахуванням викладеного, встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, прийняття судом часткового визнання позову відповідачем, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлену теплову енергію підлягають задоволенню судом частково в сумі 520456,35 грн.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.
Згідно з приписами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розмір 3% річних, визначений позивачем, становить 9771,59 грн., у тому числі за листопад 2011 року в сумі 408,59 грн., за грудень 2011 року в сумі 713,47 грн., за січень 2012 року в сумі 1003,44 грн., за лютий 2012 року в сумі 1409,56 грн., за березень 2012 року в сумі 1765,25 грн., за квітень 2012 року в сумі 1661,77 грн., за травень 2012 року в сумі 1456,56 грн., за червень 2012 року в сумі 1352,96 грн., є обґрунтованим, у зв'язку з чим 3% річних підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
Розмір інфляційних втрат, визначений позивачем, становить 2181,85 грн., у тому числі за грудень 2011 року в сумі 107,40 грн., за січень 2012 року в сумі 331,41 грн., за лютий 2012 року в сумі 560,25 грн., за березень 2012 року в сумі 1182,78 грн., є обґрунтованим, у зв'язку з чим інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача в заявленому позивачем розмірі.
За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Київенерго».
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства «Біличі»(08298, Київська обл., смт. Коцюбинське, вул. Меблева, 11-А, код 23579209) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, пл. Івана Франка, 5, код 00131305) - 520456 (п'ятсот двадцять тисяч чотириста п'ятдесят шість) грн. 35 коп. основного боргу, 2181 (дві тисячі сто вісімдесят одну) грн. 85 коп. інфляційних втрат, 9771 (дев'ять тисяч сімсот сімдесят одну) грн. 59 коп. 3% річних, 10648 (десять тисяч шістсот сорок вісім) грн. 20 коп. судового збору.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення підписане 27.08.2012 р.
Суддя В.М. Бабкіна